Постанова

від 26.05.2020 по справі 909/392/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/392/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 12.06.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал" до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників:

позивача Кишинський М. І., адвокат;

відповідача не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал" (далі ТОВ "Кардинал") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі Аварійно-рятувальний загін ДСНС) про усунення перешкод у користуванні недобудованим фортифікаційним комплексом, розташованим за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Суха Ліщина, 23 шляхом безперешкодного доступу власників товариства, його працівників, підрядників, транспорту та механізмів через контрольно-пропускний пункт.

1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Кардинал" не може вступити у права власника зазначеного майна, набуті на підставі укладеного між ним і Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" договору від 13.03.2006 № 13/03-06/2ІФю про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06.03.2006 № 06/03-06/1ІФю про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, оскільки на даний час військове містечко на території якого знаходиться майно позивача, передане на баланс відповідачу, який чинить йому перешкоди у користуванні належним йому майном.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. На виконання указу Президента України від 02.10.1999 № 1262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.11.1999 № 2166 "Про затвердження Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей". З метою реалізації вказаної Урядової програми, Міністерством оборони України було створено Центральне спеціалізоване будівельне управління, яке є державною госпрозрахунковою установою, діяльність якої спрямована на здійснення функцій замовника будівництва у Збройних силах України. Наказом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління від 18.04.2005 № 63 створено філію Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд".

2.2. Філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в період 20-23 січня 2006 року організовано конкурс по відбору пропозицій на забудову території військового містечка, належного військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_1 . Про проведення вказаного конкурсу, у всіх обласних газетах рекламно-інформаційного спрямування було розміщено відповідне повідомлення.

2.3. 24.02.2006 відбулося засідання робочої групи з визначення найкращої пропозиції щодо спільної забудови вказаного військового містечка. Переможцем конкурсу, серед інших його учасників, було визнано ТОВ "Кардинал", з наданням останньому пропозицій в майбутньому провести викуп паю Міністерства оборони України.

2.4. Відповідно до протоколу засідання постійної робочої групи з визначення найкращої пропозиції від 24.02.2006, ТОВ "Кардинал" набуло право у спільній забудові території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

2.5. 06.03.2006 між Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони "Укроборонбуд" (сторона-1) і ТОВ "Кардинал" (сторона-2) укладено інвестиційний договір № 06/03-06/1ІФю про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

2.6. Згідно пункту 2.6 договору № 06/03-06/1ІФю на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором) знаходиться нерухоме майно, яке в цілому складається із недобудованого фортифікаційного комплексу. Зазначене майно є державною власністю і складає пайовий внесок (пай) сторони-1 по цьому договору. Вартість нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки становить 124 375,00 грн.

2.7. Пайовим внеском сторони-2 за даним договором будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100 % площі об`єкту та кожної його складової частини, а також всі інші витрати безпосередньо пов`язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують (пункт 2.9 договору № 06/03-06/1ІФю).

2.8. 06.03.2006 між сторонами інвестиційного договору № 06/03-06/1ІФю підписано акт приймання-передачі паю, відповідно до якого Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд" передало у спільну діяльність ТОВ "Кардинал" майно, що знаходиться на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та є його пайовим внеском, для забезпечення цілей, обумовлених цим договором.

2.9. 13.03.2006 між Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони "Укроборонбуд" (сторона-1) і ТОВ "Кардинал" (сторона-2) укладено договір № 13/03-06/2ІФю про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06.03.2006 № 06/03-06/1ІФю про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

2.10. За умовами пунктів 1, 2 договору № 13/03-06/2ІФю ТОВ "Кардинал" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06.03.2006 № 06/03-06/1ІФю за ціною та у строки, визначені цим договором. Сторона -2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) сторони-1 шляхом купівлі-продажу майна, що знаходиться на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме недобудований фортифікаційний комплекс вартістю 124 375,00 грн.

2.11. Згідно з пунктом 6 договору № 13/03-06/2ІФю сторона-2 приймає у власність майно, що становить розмір пайової участі (паю) сторони-1 за договором від 06.03.2006 № 13/03-06/2ІФю шляхом підписання акта приймання-передачі майна.

2.12. 13.03.2006 сторонами підписано акт приймання-передачі матеріального активу пайової участі (паю), визначеного в інвестиційному договорі № 06/03-06/1ІФю від 06.03.2006, згідно якого Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" передало ТОВ "Кардинал" майно, а саме недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військового містечка в/ч НОМЕР_1 в с. Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франківської області. Цей акт вступає в силу під відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України): з моменту перерахування коштів на рахунок сторони-1 у сумі не меншій ніж та, що передбачена частиною 5 пункту 2 договору про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06.03.2006 № 06/03-06/1ІФю.

2.13. 22.05.2012 ТОВ "Кардинал" платіжним дорученням № 14 перерахувало на рахунок Міністерства оборони України 124 375,00 грн з призначенням платежу: "Викуп паю Мін. Оборони згідно договору 13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 без урахування ПДВ".

2.14. Після розформування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1282 "Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил", військове містечко військової частини НОМЕР_1 було спочатку передано до сфери управління Івано-Франківської облдержадміністрації, а з 2008 року на баланс ДСНС в Івано-Франківській області, де на даний час розташовується Аварійно-рятувальний загін ДСНС.

2.15. Згідно довідки Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури від 01.07.13 № 755/02-25, недобудований фортифікаційний комплекс, що знаходиться за адресою: с. Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франківської області на балансі департаменту не обліковувався.

2.16. Отже, вказаний об`єкт незавершеного будівництва на баланс Івано-Франківської ОДА не передавався.

2.17. Оскільки недобудований фортифікаційний комплекс, розташований в межах території на якій знаходиться матеріально-технічна база Аварійно-рятувального загону ДСНС, ТОВ "Кардинал" неодноразово зверталося до керівництва загону з питанням погодження порядку доступу до фортифікаційного комплексу, оскільки територія загону огороджена, має одну в`їзну дорогу та пропускний режим. Проте, у доступі до майна позивачу було відмовлено.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2019 (суддя Шкіндер П. А.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 (колегія суддів: Кравчук Н. М., Данко Л. С., Скрипчук О. С.), позов задоволено.

Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області усунути перешкоди ТОВ "Кардинал" у користуванні недобудованим фортифікаційним комплексом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 шляхом безперешкодного доступу через контрольно-пропускний пункт.

Задовольняючи позов суди виходили з того, що на час розгляду справи доказів недійсності договору від 13.03.2006 № 13/03-06/21Фю та договору від 06.03.2006 № 06/03-06/1ІФю суду не надано, тому враховуючи презумпцію правомірності правочину, суди вважали, що позивач набув спірне майно у якості сплати матеріального активу пайової участі в розмірі 124 375,00 грн. Факт існування перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном підтверджується тим, що це майно знаходиться на закритій території Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС в Івано-Франківській області з пропускним режимом, до якої відсутній вільний доступ. Такі обставини мають триваючий характер і це не заперечується відповідачем.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі Аварійно-рятувальний загін ДСНС наголошує на тому, що позивач не є власником спірного майна, тому позовні вимоги у даній справі є передчасними. Скаржник зазначає, що визнання права власності на спірне майно за позивачем було предметом спору у справах № 909/286/17, № 909/334/13 та № 909/99/19, позовні заяви в яких були залишені без розгляду. Також скаржник посилається на те, що судами не досліджено наявну в матеріалах справи копію клопотання від 10.04.2019 № 292, яке стосується справи № 909/99/19, в якому Міністерство оборони України не визнає право власності на спірне майно за ТОВ "Кардинал". Крім того, скаржник вважає безпідставною відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та військової частини А 2021. Аварійно-рятувальний загін ДСНС не погоджується з залишенням без розгляду заяви відповідача про відвід судді Шкіндера П. А. від розгляду даної справи та вважає, що судами було порушено принцип рівності сторін.

Посилаючись на зазначені обставини, Аварійно-рятувальний загін ДСНС просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кардинал" зазначає, що звернення до суду є правом сторони, а наведений касатором перелік інших справ, не впливає на зміст спірних правовідносин. Позивач наголошує, що його право власності на недобудований фортифікаційний комплекс підтверджується належними і допустимими доказами первинними документами, а саме: інвестиційним договором, договором викупу майнового паю та актом приймання-передачі майна. ТОВ "Кардинал" вважає безпідставними посилання скаржника на незалучення судом третіх осіб, оскільки військове містечко № 100 в с. Ценжів, де дислокувалася військова частина НОМЕР_1 , згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 439-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок" було передано до сфери управління Івано-Франківської облдержадміністрації і з моменту передачі, майно, що перебувало в користуванні військової частини НОМЕР_1 , на обліку та на балансі в Івано-Франківському КЕЧ району не перебувало. Крім того, Міністерство оборони України не оскаржувало та не заперечувало дійсності зазначених договорів. Позивач стверджує, що заяву про відвід судді Шкіндера П. А. від розгляду даної справи була подано з порушенням вимог ГПК України, тому обґрунтовано залишено судом без розгляду.

Посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, ТОВ "Кардинал" просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Відповідно до частини 1 статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а згідно із пунктом 4 частини 2 статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

6.3. За змістом частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

6.4. Відповідно до частини 1 статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

6.5. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

6.6. Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

6.7. Положеннями статті 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

6.8. Слід наголосити, що під час розгляду позову про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном позивач насамперед має підтвердити право власності на спірне майно та надати суду відповідні докази.

6.9. Крім цього, з огляду на зміст наведених правових норм власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

6.10. Право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами.

6.11. Натомість суди розглядаючи спір про усунення перешкод у користуванні майном, вдалися до встановлення обставин набуття позивачем права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, тобто фактично розглянули спір про визнання права власності на зазначене нерухоме майно за позивачем, що не відповідає підставам таких позовів. Тоді як обставини порушення прав позивача щодо користування недобудованим фортифікаційним комплексом, розташованим за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Суха Ліщина, 23 та відповідні докази на підтвердження такого порушення, що є підставами таких позовів та підлягає встановленню під час розгляду справи, судами не встановлювалися і не досліджувалися, тому висновки господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову, слід вважати передчасними.

6.12. Встановлення зазначених обставин має суттєве значення для вирішення даного спору, проте вони не можуть бути встановлені судом касаційної інстанції з огляду на межі розгляду справи судом касаційній, передбачені статтею 300 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, в повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, встановити на підставі належних доказів наявність чи відсутність у позивача права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, розташований за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, та наявність чи відсутність порушення прав позивача на користування цим недобудованим фортифікаційним комплексом, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7.4. Поряд з цим колегія суддів відхиляє доводи скаржника про безпідставну відмову у задоволенні його клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та військової частини НОМЕР_1 , оскільки відповідно до положень статті 255 ГПК України відмова у залученні третьої особи до участі у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, а в частині 3 цієї норми зазначено про можливість включення до апеляційної скарги на рішення суду заперечення на ухвали, що не підлягають окремо від рішення суду. Включення таких заперечень до касаційної скарги чинним ГПК України не передбачено.

7.5. Безпідставним є також посилання Аварійно-рятувального загону ДСНС на неправомірне залишення без розгляду його заяви про відвід судді Шкіндера П. А. від розгляду даної справи, оскільки як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.04.2019 відповідачем отримано 06.05.2019, а заяву про відвід судді Шкіндера П. А. подано лише 11.06.2019, тобто з порушенням встановленого частиною 3 статті 38 ГПК України десятиденного строку для заявлення відводу, що відповідно до частини 2 статті 118 цього Кодексу стало обґрунтованою підставою для залишення судом заяви відповідача про відвід судді без розгляду.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 12.06.2019 у справі № 909/392/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяЄ. Краснов

СуддяГ. Мачульський

СуддяІ. Кушнір