Рішення

від 18.03.2010 по справі 13/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 Справа №  13/64

18.03.10

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві

до   Акціонерного товариства закритого типу "ЕФЕН-Київ"      

про стягнення заборгованості за послуги охорони та неустойки за прострочення платежу - 2735,74грн.

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача         Одинець Л.П. –дов. № 24/1-1-5407/Нз від 23.12.2009 р.

від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу "ЕФЕН-Київ" (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості за послуги охорони та неустойки за прострочення платежу - 2735,74грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг охорони майна, відповідно до якого Позивач надав послуги з спостереження та обслуговування пожежної сигналізації, а відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в зв’язку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 05.02.10 було порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 24.02.10, на сторони покладено обов’язок надати документи та вчинити дії, явку представників сторін визнано обов’язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.10 розгляд справи відкладено на 18.03.10, через неявку представника відповідача та часткове виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем.

В судового засіданні 18.03.10 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на договір та норми законодавства і просив покласти судові витрати на відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки у судове засідання не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві: 01023, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 15, кв. 3.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.06 між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг спостереження пожежної сигналізації № 12/601- Пс, відповідно до умов якого позивач бере зобов’язання здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об’єкті Замовника.

Відповідно до п.3.1. договору та додатків 2, 4 до договору вартість послуг встановлюється в протоколі погодження договірної ціни.

Згідно з п.3.2. цього Договору оплата за цим договором здійснюється відповідачем щомісячно до 20-го числа місяця в якому надаються послуги, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок Позивача.

Відповідно до п.3.5. договору акт виконаних робіт підписується сторонами  в кінці кожного календарного місяця, неповернутий акт вважається підписаним.

        На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги за період з липня по серпень 2009 року на загальну суму 2437,70 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами прийому-здачі виконаних робіт, які підписані представниками сторін, а підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін.

Проте, всупереч умов договору відповідач за надані послуги оплат не провів.

Заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за надані послуги складає 2437,70  грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норми ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з охорони об’єкту в розмірі 2437,70 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 298,04 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в сумі 298,04 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 32-34, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "ЕФЕН-Київ"  (01023, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 23733343) основний борг в сумі 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім), 70 грн., 298 (двісті дев’яносто вісім), 04 грн. пені,  державне мито в сумі 102 (сто дві), 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість), 00 грн. - на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; код ЄДРПОУ 08596920).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

        Суддя                                                                                                   І.Д. Курдельчук