Постанова

від 02.06.2020 по справі 487/1172/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1172/19

Провадження № 1-кс/487/3606/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Лисогірка Кодимського району Одеської області, не одруженого, що має середньо-спеціальну освіту, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , коменданта господарської частини санаторію "Одеса" СБ України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 року слідчий Третього СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

У клопотанні слідчий зазначає, що у провадженні СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження №42019161010000034 від 21.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

18.05.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Підставою длявнесення клопотаннястало те,що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявні ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив про його задоволення.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважав за можливе обрати ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або особисте зобов`язання, посилаючись на те, що його підзахисний ніколи не переховувався від органу досудового розслідування та суду, позитивно характеризується, має тісні соціальні зв`язки, є пенсіонером, крім того, наразі, проведенні майже усі слідчі дії.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, підтримав думку захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що у проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження № 42019161010000034 від 21.01.2019, за підозрою ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в період з січня 2016 року по вересень 2018 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, займаючи посаду коменданта господарської частини санаторію «Одеса» СБ України, у зв`язку з чим, будучи наділеним адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно примітки 1 до статті 364 Кримінального Кодексу України будучи службовою особою, з метою одержання неправомірної вигоди підлеглими працівниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , використав своє службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи на території санаторію «Одеса» СБ України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар б. 52, в порушення ст. 139 КЗпП України, ст. 3 ЗУ «Про Службу безпеки України», посадової інструкції затвердженої начальником санаторію «Одеса» СБ України, наказів Санаторію «Про організацію роботи відділень та служб по забезпеченню лікування і обслуговування хворих Санаторію у 2016 році» № 1 від 11.01.2016, «Про організацію роботи відділень та служб по забезпеченню лікування та обслуговування хворих санаторію у 2017 році» № 1 від 03.01.2017, «Про організацію роботи відділень та служб по забезпеченню лікування і обслуговування хворих санаторію у 2018 році» № 1 від 02.01.2018:

шляхом внесення 29.01.2016, 28.02.2016, 24.03.2016, в квітні 2016 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, 24.05.2016, 22.06.2016, 26.07.2016, 19.08.2016, 26.09.2016, 31.10.2016, 24.11.2016, 15.12.2016, 20.01.2017, 22.02.2017, 27.03.2017, 24.04.2017, 25.05.2017, в червні 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, 24.07.2017, 31.08.2017, в жовтні 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, 27.11.2017, 14.12.2017, 24.01.2018, 22.02.2018, 27.03.2018, 26.04.2018, 25.05.2018, в червні 2018 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, 25.07.2018, 28.08.2018, 26.09.2018, до офіційних документів, табелів обліку робочого часу (типової форми № П-5, затвердженої наказом Держкомстату України № 489 від 05.12.2008), складених з січня 2016 року по серпень 2017 року, з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, завідомо неправдивих відомостей про відпрацьовані години роботи прибиральницею ОСОБА_10 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року, з жовтня 2017 року по вересень 2018 року та прибиральницею ОСОБА_9 за період з липня 2016 року по серпень 2017 року, з жовтня 2017 року по травень 2018 року, які в зазначений період на робочих місцях були відсутні та службові обов`язки не виконували, та надання їх до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України,

шляхом надання у вересні 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, вказівки тимчасово виконуючому обов`язки коменданта господарської частини санаторію «Одеса» СБ України, ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , внести до табеля обліку робочого часу (типової форми № П-5, затвердженої наказом Держкомстату України № 489 від 05.12.2008) за вересень 2017 року завідомо неправдиві відомості про відпрацьовані години роботи прибиральницями ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за вересень 2017 року, які ОСОБА_11 , недбало поставившись до виконання покладених обов`язків, не перевіривши наявність останніх на робочих місцях, вніс та надав до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України,

шляхом внесення 16.12.2016, 12.01.2017, 23.05.2017, 18.07.2017, 23.08.2017, у грудні 2017 року, більш точного часу в ході розслідування не встановлено, 23.07.2018, до офіційних документів, рапортів про преміювання співробітників господарської частини за підсумками праці за робочий місяць, завідомо неправдивих відомостей про преміювання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за підсумками праці за робочий місяць, хоча останні фактично в санаторії «Одеса» СБ України не перебували та будь-які роботи не виконували, та надання їх до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України,

шляхом надання у вересні 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, вказівки тимчасово виконуючому обов`язки коменданта господарської частини санаторію «Одеса» СБ України ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , внести до рапорту про преміювання співробітників господарської частини відділення за підсумками праці за вересень місяць 2017 року, завідомо неправдиві відомості щодо преміювання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , хоча останні в санаторії «Одеса» СБ України не перебували та будь-які роботи не виконували, які ОСОБА_11 , недбало поставившись до виконання покладених обов`язків, не перевіривши наявність останніх на робочих місцях, вніс та надав до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України,

шляхом внесення 07.04.2016, 10.05.2017, 03.05.2018 до офіційних документів, рапортів про встановлення надбавки в розмірі 50% посадового окладу за складність та напруженість щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , завідомо неправдивих відомостей про встановлення надбавки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , хоча останні фактично в санаторії «Одеса» СБ України не перебували та будь-які роботи не виконували, та надав їх до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України та надання їх до бухгалтерії санаторію «Одеса» СБ України, що призвело до одержання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправомірної вигоди у виді незаконних нарахувань та виплати заробітної плати прибиральниці ОСОБА_8 за період з січня 2016 року по вересень 2018 року на суму

141 903,17 грн. та прибиральниці ОСОБА_9 за період з липня 2016 року по травень 2018 року на суму 107 783,40 грн., а всього обом на суму 249 686,57 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам держави в особі санаторію «Одеса» СБ України.

Таким чином, 18.05.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК Українипідтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме: висновком експерта №66 від 18.10.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.05.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.04.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.07.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.08.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.09.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 05.09.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.03.2019 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 19.03.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 19.03.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.03.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 03.04.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 22.03.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 19.02.2019 року.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, прокурор у судовому засіданні, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється; ризик знищити, сховати або спотворити речові докази; ризик незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, на яких підозрюваний може незаконно впливати з метою примушення до надання неправдивих показів та приховування його участі у вчиненні злочину.

Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий, слідчий суддя приходить до переконання про не доведення прокурором у судовому засіданні ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Що стосується інших ризиків, слідчий суддя приходить до переконання про доведення їх існування прокурором.

Відповідно до положеньст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним уст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ч.4ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання не наведено обґрунтованих доказів та не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи.

Враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходуу вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненнікримінальногоправопорушення,передбаченогоч.2ст.364ККУкраїни,запобіжнийзахід домашній арешт.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 18.07.2020 року наступні обов`язки:

- не покидати місце свого проживання: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня.

- прибувати до слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід домашній арешт встановлюється до 18.07.2020 року.

Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обов`язки по контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 покласти на працівників Київського ВП ГУ НП в Одеської області.

Ухвала слідчого судді діє до 18.07.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1