Постанова
від 02.06.2020 по справі 761/3596/18
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

2 червня 2020 року

м. Київ

справа № 761/3596/18

провадження № 51-6434км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представник скаржника ОСОБА_6 ,

засудженої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув касаційну скаргу представника скаржника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 9 серпня 2019 року, якою повернуто його апеляційну скаргу у кримінальному провадженні щодо засудженої ОСОБА_7 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017000000001566.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за частиною 2статті 205-1 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн; за частиною 5 статті27, частиною 2 статті 205 ККдо покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, та на підставістатті 70 КК за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.

На підставі пункту "в"статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що їй у липні 2016 року не встановлені слідством особи запропонували здійснити за попередньою змовою групою осіб внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ "Алсімо" (код ЄДРПОУ 39990915), завідомо неправдивих відомостей щодо бажання здійснювати правомірну господарську діяльність з використанням зазначеного підприємства та подати ці документи для державної реєстрації без подальшого здійснення будь-якої господарської діяльності від імені товариства.

За вчинення таких дій невстановлені особи обіцяли грошову винагороду в розмірі 150 грн.

ОСОБА_7 , зважаючи на скрутне матеріальне становище, погодилася на відповідну пропозицію.

На порушення вимогстатті 1 Закону України "Про підприємництво" ОСОБА_7 погодилася стати єдиним засновником (учасником), керівником підприємства ТОВ "Алсімо" без можливості здійснювати правомірну господарську діяльність.

На виконання попередньої злочинної змови невстановлена особа до 15 липня 2016 року забезпечила підготовку та виготовлення документів щодо визначення видів господарської діяльності товариства, затвердження статуту товариства у новій редакції, визначення місцезнаходження товариства за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 21, н/п № 3 м. Київ, а також уповноваження ОСОБА_7 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи з правом залучення третіх осіб на свій власний розсуд, згідно з якими на підставі протоколу від 14 липня 2016 року № 2 загальних зборів учасників ОСОБА_7 приступає до виконання обов`язків директора ТОВ "Алсімо" з 15 липня 2016 року.

Однак ОСОБА_7 жодних рішень як директор ТОВ "Алсімо" не приймала, із ОСОБА_10 , на якого виписала довіреність, ніколи не зустрічалась та особу його не встановлювала під час підписання документів.

При цьому правовстановлюючих документів на підприємство та печатки ОСОБА_7 передано не було, вони перебували в розпорядженні не встановлених слідством осіб.

У подальшому на виконання попередньої злочинної домовленості з не встановленими слідством особами, діючи умисно, не маючи наміру здійснювати законну господарську діяльність, ОСОБА_7 20 та 21 липня 2016 року підписала і подала до відділення № 40 ПАТ "ВЕРНУМ БАНК", яке розташоване за адресою: просп. Перемоги, 25-А, м.Київ документи, що стали підставою для відкриття поточного банківського рахунку ТОВ "Алсімо". Електронний ключ для користування зазначеним рахунком та правовстановлюючі документи, які використовувала для відкриття цього рахунку, вона передала не встановленим слідством особам, 30 серпня 2016 року підписала і подала до філії "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яка розташована за адресою: просп. Перемоги, 65, м. Київ документи, що стали підставою для відкриття поточного банківського рахунку ТОВ "Алсімо". Електронний ключ для користування зазначеним рахунком та правовстановлюючі документи, які використовувала для відкриття цього рахунку, вона передала не встановленим слідством особам.

Метою діяльності ТОВ "Алсімо" невстановлені особи, на пропозицію яких ОСОБА_7 за грошову винагороду вчинила дії, що дозволили перереєструвати на неї це підприємство, передбачали використання реквізитів, розрахункових рахунків, печатки цього підприємства, які перебували в їх розпорядженні, для вчинення незаконних діянь, які полягали в документальному оформленні неіснуючих (фіктивних) операцій, тобто здійснення фіктивного підприємництва.

Зокрема, не встановлені слідством особи, діючи від імені директора ТОВ "Алсімо" ОСОБА_7 , використовуючи печатку цього підприємства та реквізити банківських рахунків, відкритих за допомогою ОСОБА_7 , протягом вересня-грудня 2016 року уклали ряд договорів з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (100% акцій якого внесено до статутного капіталу "Укрзалізниця", єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України) щодо постачання запасних частин для рухомого складу залізниці, матеріалів та проведення робіт з модернізації і випробовувань дизельних двигунів "М-756".

Насправді роботи за вказаними договорами ТОВ "Алсімо" на користь ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" не виконувало, постачання запасних частин, матеріалів не здійснювало, оскільки станом на вересень-грудень 2016 року не мало відповідних трудових ресурсів, матеріальної бази. Атестат на право проведення ремонту, стендових і реостатно-обкатувальних випробовувань дизельних двигунів "М- 756" "Алсімо" не видавався.

Кошти, отримані на розрахункові рахунки ТОВ "Алсімо" від ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", невстановлені особи розподілили та використали на власний розсуд.

У результаті таких дій державі заподіяно велику матеріальну шкоду в розмірі 32104500 грн, яка більше ніж у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімумів громадян.

Крім того, встановлено, що в липні 2016 року не встановлені на даний час слідством особи запропонували ОСОБА_7 здійснити шляхом вчинення за передньою змовою групою осіб внесення в документи, які відповідно до закону даються для проведення державної реєстрації юридичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ "Алсімо" (код ЄДРПОУ 39990915), завідомо неправдивих відомостей щодо бажання ОСОБА_7 здійснювати правомірну господарську діяльність з використанням зазначеного підприємства та подати ці документи для державної реєстрації без подальшого здійснення будь-якої господарської діяльності від імені товариства.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 серпня 2019 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 120 170 000 000 015 66 від 30 листопада 2017 року повернуто особам, які їх подали.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ставить вимогу про скасування вироку суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду про повернення йому апеляційної скарги та просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вказує на те, що у вироку як встановлений факт зазначено, що "невстановлені слідством особи, діючи від імені директора ТОВ "Алсімо", а саме ОСОБА_7 , використовуючи печатку цього підприємства та реквізити банківських рахунків, відкритих за допомогою ОСОБА_7 , протягом вересня грудня 2016 року уклали ряд договорів з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (100% акцій якого внесено до статутного капіталу "Укрзалізниця", єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України) щодо постачання запасних частин для рухомого складу залізниці, матеріалів та проведення робіт з модернізації і випробовувані дизельних двигунів "М-756".

Насправді роботи за вказаними договорами ТОВ "Алсімо" на користь ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" не виконувало, постачання запасних частин, матеріалів не здійснювало, оскільки станом на вересень -грудень 2016 року не мало відповідних трудових ресурсів, матеріальної бази. Атестат на право проведення ремонту, стендових і реостатно-обкатувальних випробовувань дизельних двигунів "М- 756" ТОВ "Алсімо" не видавався.

Незважаючи на викладене, за нібито виконання умов зазначених договорів з рахунків ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рахунки ТОВ "Алсімо", відкритих, ОСОБА_7 , протягом вересня-грудня 2016 року перераховано грошові кошти на суму 32104 500 грн ОСОБА_7 про надходження зазначених коштів на рахунок підприємства та спосіб їх використання обізнана не була.

Кошти, отримані на розрахункові рахунки ТОВ "Алсімо" від ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", невстановлені особи розподілили та використали на власний розсуд.

У результаті таких дій державі заподіяно велику матеріальну шкоду в розмірі 32104 500 грн, яка більше ніж у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому зазначає, що у вироку встановлено преюдиціальний факт фіктивності ТОВ "Алсімо", заволодіння за допомогою цього підприємства державними коштами через ПРаТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» у той період, коли ОСОБА_12 керував цим підприємством, та завдання державі матеріальних збитків через цей завод тоді, коли ОСОБА_9 був заступником керівника цього підприємства.

Тобто, на думку скаржника, у вироку суду щодо ОСОБА_7 фактично встановлено факт того, що незаконні дії відбулись за участю ОСОБА_9 , а відсутність можливості оскаржити вказане рішення, яке впливає на права, свободи та інтереси його довірителя, обмежує право на захист ОСОБА_9 та права на справедливий суд.

Крім того, представник, оскаржуючи вирок районного суду, вказує на те, що висновки в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки судом не встановлено, що в момент реєстрації згаданого підприємства на своє ім`я ОСОБА_7 розуміла та усвідомлювала, що воно буде здійснювати незаконну діяльність. При цьому, на думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не досліджувалась господарська діяльність ТОВ "Алсімо",на предмет здійснення забороненої законом діяльності.

Також не погоджується представник і з кваліфікацією дій ОСОБА_7 за частиною 2 статті 205 КК, оскільки неотриманий державою дохід і сума вартості товару та робіт, перерахована за договором від ПРаТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на рахунок ТОВ "Алсімо" не є тотожнім поняттям "неотриманого доходу"державою.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_6 , який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення такої скарги, думку засудженої та її захисника, які також просили залишити касаційну скаргу без задоволення, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви Суду

Верховний Суд неодноразово у своїх висновках наголошував на тому, що за змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому процесі.

Статтею 7 КПК передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, презумпція невинуватості й забезпечення доведеності винуватості, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а також забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

У визначених у частині 2 статті 24, пунктах 9-2 та 10 частини 1 статті 393 КПК випадках для виникнення в особи права на апеляційне оскарження має виконуватися умова, а саме: оскаржуване рішення має стосуватися її прав, свобод та інтересів. Наявність такої умови пов`язана з обов`язком особи довести під час апеляційного оскарження судового рішення, що це рішення стосується її прав, свобод та інтересів.

Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження суддя апеляційного суду повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала належним чином обґрунтувала своє рішення та, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановила, що вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2019 року про визнання винуватості ОСОБА_7 з огляду на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стосується виключно її обвинувачення.

У свою чергу статтею 393 КПК чітко визначено перелік осіб, якімають право подати апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Із оскаржуваного судового рішення видно, що суддя апеляційного суду, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , встановила, що її подано всупереч положенням пункту 2 частини 3 статті 399 КПК, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 не є його учасником, а у вироку місцевого суду не встановлено обставин, які б стосувалися прав та законних інтересів згаданої особи чи порушували б його права, тому дійшов переконання про необхідність повернення скарги. Такий висновок узгоджується із зазначеними вище вимогами кримінального процесуального закону, а посилання скаржника на те, що відсутність можливості оскаржити вказане рішення, яке впливає на права, свободи та інтереси його довірителя, обмежує право на захист ОСОБА_9 та право на справедливий суд, адже вона стосується його інтересів і у вироку суду щодо ОСОБА_7 фактично встановлено факт того, що незаконні дії відбулись за участю ОСОБА_9 , є неспроможними.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. При вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачення полягало в тому, що ОСОБА_7 своїми умисними діями за попередньою змовою групою осіб вчинила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, а також пособництво у фіктивному підприємництві, тобто у придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Попри те, що зазначений вирок містить згадування назви ТОВ "Алсімо", з огляду на формулювання пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, воно стосується лише дій останньої. Більше того, суд першої інстанції не встановлював осіб, які керували на той час підприємствами, про які йдеться в обвинувальному вироку.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком про те, що представник ОСОБА_9 не навів достатніх і переконливих доводів на підтвердження того, що вказане судове рішення щодо ОСОБА_7 стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_9 , а отже права на його оскарження останній не має.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 370 КПК, адже вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

У зв`язку із цим та керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 9 серпня 2019 року, якою повернуто апеляційну скаргу представнику скаржника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:




ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення02.06.2020
Оприлюднено08.02.2023
Номер документу89649237
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —761/3596/18

Постанова від 02.06.2020

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Лагнюк Микола Михайлович

Ухвала від 26.12.2019

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Лагнюк Микола Михайлович

Ухвала від 24.12.2019

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Лагнюк Микола Михайлович

Ухвала від 09.08.2019

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Балацька Галина Олександрівна

Вирок від 20.06.2019

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Левицька Т. В.

Ухвала від 22.08.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Левицька Т. В.

Ухвала від 16.10.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Левицька Т. В.

Ухвала від 02.03.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Левицька Т. В.

Ухвала від 02.03.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Левицька Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні