Рішення

від 28.05.2020 по справі 913/337/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 травня 2020 року м.Харків Справа № 913/337/18

Провадження №15/913/639/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (кв.Гайового, буд.35-а, м.Луганськ, 91021)

до відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032),

відповідача-2 - Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал (вул.Дніпровська, буд.89, м.Попасна Луганської області, 93304),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області (вул.Різдвяна, буд.52, с.Нижня Вільхова, Станично-Луганський район, Луганська область, 93641);

2) Вовчоярівська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Поштова, буд.23, смт.Вовчоярівка, Попаснянський район, Луганська область, 93315);

3) Гірська міська рада Попаснянського району Луганської області (вул.Центральна, буд.7, м.Гірське, 93292);

4) Військово-цивільна адміністрація міста Золоте та села Катеринівка Попаснянського району Луганської області (кв.Сонячний, буд.8а, м.Золоте, Попаснянський район, Луганська область, 93295);

5) Мирнодолинська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Освіти, буд.1, смт.Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область, 93321);

6) Малорязанцівська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Центральна, буд.122а, смт.Малорязанцеве, Попаснянський район, Луганська область, 93313);

7) Нижнєнська селищна рада (вул.Центральна, буд.11а, смт.Нижнє, Попаснянський район, Луганська область, 93290);

8) Нижньотеплівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області (с.Нижньотепле, вул.Центральна, буд.1, Станично-Луганський район, Луганська область, 93632);

9) Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області (вул.Партизанська, буд.7, смт.Новотошківківське, Попаснянський район, Луганська область, 93891);

10) Попаснянська міська рада (вул.Мічуріна, буд.1, м.Попасна, Луганська область, 93300);

11) Розквітненська міська рада Станично-Луганського району Луганської області (вул.Шкільна, буд.2, с.Розквіт, Станично-Луганський район, Луганська область, 93625);

12) Тошківська селищна рада (вул.Миру, буд.33, смт.Тошківка, Попаснянський район, Луганська область, 93280);

13) Станично-Луганська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області (вул.Центральна, буд.52, смт.Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, 93600),

про зобов`язання припинити дії

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Пата А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мотигіна Ю.В. - заступник директора з правової роботи на підставі наказу від 26.03.2020 №180к-03;

від відповідача-1: Сосунов Є.В. - адвокат за довіреністю від 03.01.2020 №30;

від відповідача-2: представник не прибув;

від третіх осіб: представники не прибули.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (далі - ТОВ ЛЕО ) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ДП НЕК Укренерго ), та відповідача-2 - Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал (далі - КП Попаснянський райводоканал ) (враховуючи заяву про зміну предмету позову від 08.10.2018 за вих.№01-19/2/161) про:

- зобов`язання ДП НЕК Укренерго припинити дії по відмові ТОВ ЛЕО здійснювати відключення ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2 , які належать КП Попаснянський райводоканал , від ПС 220 кВ Ювілейна, яка знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго , з підстав виникнення ризиків технологічних порушень та з використанням норм Закону України Про питну воду та питне водопостачання , оскільки такі дії порушують право ТОВ ЛЕО на відключення від електропостачання об`єктів КП Попаснянський райводоканал - ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2;

- зобов`язання КП Попаснянський райводоканал забезпечити безперешкодний доступ представникам ТОВ ЛЕО до електричних установок КП Попаснянський райводоканал для здійснення відключення та обмеження споживання електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-2 зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 01.07.2015 №2 в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за спожиту електричну енергію, позивач неодноразово звертався до Відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго з листами - повідомленнями про обмеження постачання електричної енергії КП Попаснянський райводоканал . Проте зазначені повідомлення були залишені ДП НЕК Укренерго без відповіді. Відповідно до пп.3 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, п.3 Порядку обмеження електричної енергії споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №93, пп.2.3.20 договору відповідач-2 зобов`язаний за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію самостійно обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю припинити у разі відсутності такої. В порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач-2 за умови несплати за спожиту електричну енергію, відсутності аварійної чи екологічної броні самостійно не припинив власне електроспоживання. У зв`язку з тим, що частина живлень відповідача-2 здійснюється від мереж позивача, останній має технічну можливість самостійно частково відключити відповідача-2 від поставки електричної енергії. Втім, відповідач-2 в порушення норм пп.15 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, умов п.2.3.11 договору, не допустив представників позивача до своїх електроустановок для виконання відключення та обмеження електропостачання.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.12.2018 позов задоволено повністю: зобов`язано ДП НЕК Укренерго припинити дії по відмові ТОВ ЛЕО здійснювати відключення ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2, які належать КП Попаснянський райводоканал , від ПС 220 кВ Ювілейна, яка знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго , з підстав виникнення ризиків технологічних порушень та з використанням норм Закону України Про питну воду та питне водопостачання , оскільки такі дії порушують право ТОВ ЛЕО на відключення від електропостачання об`єктів КП Попаснянський райводоканал ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2; зобов`язано КП Попаснянський райводоканал забезпечити безперешкодний доступ представникам ТОВ ЛЕО до електричних установок КП Попаснянський райводоканал для здійснення відключення та обмеження споживання електричної енергії; стягнуто з ДП НЕК Укренерго на користь ТОВ ЛЕО витрати на судовий збір у сумі 1 762 грн 00 коп.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2018 залишено без змін.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2018 у даній справі скасовано; справу №913/337/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2019 справу №913/337/18 прийнято до провадження; визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 19.12.2019.

КП Попаснянський райводоканал відзивом від 21.12.2019 №03/1563 вимоги позову відхилило, посилаючись на наступне.

Водопровідну мережу Луганської області збудовано таким чином, що істотна більшість джерел водопостачання (водойми, свердловини) зосереджені у центральній частині області, а переважна більшість споживачів зосереджені у південній частині області. У зв`язку з нестабільним політичним та військовим становищем, яке триває з 2014 року, ОКП Компанія Луганськвода , яке здійснювало водопостачання та водовідведення у Луганській області, припинило свою діяльність, а його майно було передане в управління КП Попаснянський райводоканал .

Підприємство є суб`єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення у Луганській області і є єдиним підприємством, що здійснює забезпечення таких населених пунктів як: смт Малорязанцеве, смт Вовчоярівка, с.Локутівка, с.Підлісне, м.Гірське, м.Золоте, м.Попасна, с.Устинівка, смт Тошківка, смт Тошківка-1, смт Нижнє, смт Нижнє-1, смт Новотошківське, с.Артема, с.Нижньотепле, смт Станиця Луганська, с.Плотина, с.Нижня Вільхова, с.Верхня Вільхова, с.Розквіт.

Припинення споживання електричної енергії призведе до повної зупинки постачання населенню та підприємствам питної води та послуг з прийняття та очищення стоків, що з урахуванням відсутності майже в усіх населених пунктах, які відносяться до зони обслуговування підприємства відповідача-2, альтернативних джерел водопостачання в свою чергу спровокує екологічну, санітарно-епідеміологічну та соціальну катастрофи у регіоні.

ДП НЕК Укренерго відзивом від 26.12.2019 №01/50246 вимоги позову відхилило, посилаючись на те, що КП Попаснянський райводоканал забезпечує питною водою населення Луганської області як на території, що підконтрольна органам державної влади України, так і на непідконтрольній території. Зазначило, що обмеження електропостачання відповідача-2 призвело б до припинення постачання питної води близько 30 тис. абонентів, об`єктам соціальної сфери, що знаходяться на території підконтрольній органам державної влади України, та близько 1,2 млн. осіб, які мешкають на тимчасово окупованій території. Оскільки в системі очищення води використовується рідкий хлор, без енергозабезпечення об`єктів його зберігання може виникнути екологічна катастрофа.

Отже, відключення відповідача-2 від енергопостачання є діянням, яке суперечить чинному законодавству та суспільним інтересам України.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2020 з огляду на неявку представника позивача у підготовче засідання позов залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.01.2020 скасовано та справу №913/337/18 передано на розгляд до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 22.04.2020 (включно); підготовче засідання призначено на 01.04.2020.

31.03.2020 на адресу електронної пошти суду, а 01.04.2020 поштою від ТОВ ЛЕО надійшли письмові пояснення щодо предмету позову та заперечення на відзив ПрАТ НЕК Укренерго від 31.03.2020 №01-19/2/67, у яких позивач зазначив наступне.

З 01.01.2019 ТОВ ЛЕО здійснює господарську діяльність на території Луганської області з розподілу електричної енергії на підставі постанови Національної комісіє, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1587 Щодо провадження Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання діяльності з розподілу та постачання електричної енергії на території Луганської області , тобто є оператором системи розподілу.

У силу приписів ч.3 ст.60, п.13 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , ч.2 п.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії з 01.01.2020 ТОВ ЛЕО має законодавче право обмежувати/припиняти електропостачання за своєю ініціативою як правонаступник по договорам постачання, укладеним до 01.01.2019, так і по ініціативі електропостачальників.

Вказав, що заборгованість відповідача-2 перед ТОВ ЛЕО на 01.10.2016 складала більше 116 млн. грн., станом на момент звернення з цим позовом до суду - більше 188 млн.грн., станом на 01.03.2020 - 173 709 211 грн 05 коп.

ТОВ ЛЕО з жовтня 2016 року намагалося здійснити відключення боржника - КП Попаснянський райводоканал , втім відповідач-1 всупереч належним документам та діям ТОВ ЛЕО необґрунтовано з жовтня 2016 року весь час відмовляється проводити відключення обладнання відповідача-2, сам же відповідач-2 не допускав представників ТОВ ЛЕО до своїх об`єктів, з яких можливо здійснити відключення електроенергії.

Зазначило, що відповідач-2 не внесений в перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Вказані письмові пояснення від 31.03.2020 №01-19/2/67 ТОВ ЛЕО розцінені судом як відповідь на відзив відповідача-1 та прийняті до розгляду.

Ухвалою господарського суд від 01.04.2020 закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2020.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго у запереченні на відповідь на відзив від 15.04.2020 №07/13977 зазначило, що КП Попаснянський райводоканал забезпечує питною водою населення Луганської області як на території, що непідконтрольна органам державної влади України, так і на території, що підконтрольна їм.

Зазначило, що позивачем не надано жодних доказів щодо незаконності дій відповідача-1.

Відповідач-1 не є стороною у відносинах двох господарюючих суб`єктів, тому відключення споживачів є виключною компетенцією сторін договору і відповідач-1 не має в них втручатися.

Вказало, що в системі очищення води використовується рідкий хлор і без енергозабезпечення об`єктів його зберігання може виникнути екологічна катастрофа для 1 500 споживачів та природного середовища.

Крім того зазначило, що зважаючи на ненадійність схеми, що існує у Луганській області, та з метою запобігання проведення перемикань на вузлових підстанціях, які не пов`язані з проведенням ремонтних робіт, виконувати обмеження споживача слід здійснювати шляхом відключення струмоприймачів на боці споживача з залученням представників інспекції Держенергонагляду у Луганській області за необхідності.

Ухвалою суду від 23.04.2020 замінено відповідача-1 - Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) його правонаступником - Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227); поновлено Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго строк на подання заперечень по день їх фактичного подання до суду, тобто по 23.04.2020 включно; розгляд справи по суті відкладено на 28.05.2020.

У судове засідання 28.05.2020 представники відповідача-2 та третіх осіб не прибули, причин неявки суду не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення.

Відповідач-2 під час нового розгляду справи відзив на позовну заяву з урахуванням змін у законодавстві, що регулює спірні правовідносини, до суду не надав.

26.05.2020 на адресу електронної пошти суду від ТОВ ЛЕО надійшло клопотання від 25.05.2020 №01-19/2/124 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.05.2020 представниця ТОВ ЛЕО з огляду на її особисту присутність заявила про відкликання зазначеного клопотання, з огляду на що воно судом не розглядається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.07.2015 між ТОВ ЛЕО (позивач у справі), як енергопостачальником, та КП Попаснянський райводоканал (відповідач-2 у справі), як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії №2 (далі - договір №2).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача-2 з загальною дозволеною потужністю 63 581,8 кВт, величини якої по кожному об`єкту зазначені у додатку до договору Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.п.2.3.4, 2.3.6 договору №2 споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку Порядок розрахунків , сплачувати плату за перетікання реактивної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно додатку Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

За приписами п.2.3.11 договору №2 споживач зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Згідно п.3.1.3 договору №2 постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 3.1.6 договору №2 постачальник має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів (систем) обліку електричної енергії, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контролю огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та технічної перевірки засобів обліку споживача, а також для виконання відключення, обмеження та інших робіт відповідно до договору.

За умовами п.6.1.4 договору №2 енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком Порядок розрахунків , та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-2 договір про постачання електричної енергії від 01.07.2015 №2 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

12.02.2016 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго , правонаступником якого є ПрАТ НЕК Укренерго (відповідач-1 у справі) та ТОВ ЛЕО (позивач у справі) укладено договір №80/0272-16 про паралельну роботу об`єктів ТОВ ЛЕО на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, у складі ОЕС України (далі - договір №80/0272-16).

На виконання умов цього договору сторонами було затверджено Положення про оперативно-технологічні відносини між відокремленим підрозділом Північна енергетична система ДП НЕК Укренерго та енергопостачальною компанією ТОВ ЛЕО під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи у складі ОЕС України, яке є невід`ємною частиною договору №80/0272-16.

Відповідно до вказаного Положення складено Інструкцію про взаємовідносини оперативного персоналу ТОВ ЛЕО та Бахмутських магістральних електричних мереж (далі - Інструкція).

Пунктом 2.11 Інструкції визначено порядок відключення приєднань 6-110 кВ за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж.

Так, усі заявки ТОВ ЛЕО на відключення приєднання 6-110 кВт за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж повинні подаватися до Бахмутських магістральних електричних мереж (БМЕМ) та, за необхідності, до Північної ЕС. Заявки подаються після попередньої передачі копії повідомлення споживача БМЕМ (Північну ЕС). У заявці необхідно вказати наявність аварійної броні. Відключення за несплату з підстанцій БМЕМ проводиться за розпорядженням диспетчера БМЕМ з дозволу диспетчера ЦДС Північної ЕС, диспетчера ЦДС (ОДС регіонів) ТОВ ЛЕО , керівника Північної ЕС, БМЕМ при наявності дозволеної і узгодженої заявки. Тобто, за участю робітників позивача та першого відповідача.

При виконанні відключень споживачів згідно Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні або повного припинення електропостачання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №93, які живляться від підстанції магістральних електромереж Північної ЕС, у зв`язку з тим, що у відключенні задіяно обладнання і персонал Північної ЕС (МЕМ), необхідно надсилати до Північної ЕС письмове повідомлення (п.4 Порядку), в якому слід зазначити: факт своєчасного попередження споживачів і, при необхідності, місцевих органів влади (п.2 Порядку); факт повідомлення Держенергонагляду (п.4 Порядку); наявність (рівень) або відсутність екологічної броні (п.5 Порядку); відсутність стратегічного значення даного споживача для економіки і безпеки держави (п.1 Порядку). Перед виконанням обмеження повинна бути оформлена оперативна заявка щодо оперативної належності обладнання, яке відключається, у строк та за формою, встановленою інструкцією Д-8, із зазначенням причини відключення і факту повідомлення споживача.

Відключення (включення) споживачів має здійснюватись за командою чергового диспетчера електропостачальної компанії, при цьому схема проходження розпорядження повинна відповідати існуючій схемі оперативно-диспетчерського управління та вимогам Положення про оперативно-технологічні відносини між відповідними підприємствами. Усю відповідальність за видане розпорядження несе персонал електропостачальної компанії.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, обґрунтовуючи порушення договірних відносин відповідачем-2 в частині сплати заборгованості за договором від 01.07.2015 №2.

Відповідно до довідки ТОВ ЛЕО від 30.03.2020 №01-27/2/162 (а.с.148 т.8) станом на 01.03.2020 заборгованість КП Попаснянський райводоканал перед ТОВ ЛЕО становить 173 709 211 грн 05 коп. Відповідачі зазначену обставину не заперечили.

Позивач відповідно до п.2.11 Інструкції звертався до відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго та Бахмутського МЕМ з листами-повідомленнями про обмеження постачання електричної енергії відповідача-2: від 20.09.2016 №01-29/2/439 (а.с.45 т.1), від 17.05.2017 №01-17/2/246 (а.с.56 т.1), від 22.05.2017 №01-17/2/256 (а.с.62 т.1), від 31.05.2017 №01-17/2/261 (а.с.68 т.1), від 07.06.2017 №01-17/2/275 (а.с.75 т.1), від 13.06.2017 №01-17/2/282 (а.с.82 т.1), від 27.06.2017 №01-17/2/310 (а.с.89 т.1), від 05.07.2017 №01-17/2/323 (а.с.96 т.1), від 18.07.2017 №01-17/2/354 (а.с.102 т.1), від 26.07.2017 №01-17/2-371 (а.с.110, т.1), від 08.08.2017 №01-17/2/393 (а.с.116 т.1), від 23.06.2017 №01-17/2/426 (а.с.121 т.1), від 11.09.2017 №01-1/2/455 (а.с.128 т.1), від 13.09.2017 №01-17/52/469 (а.с.135 т.1), від 01.11.2017 №01-17/2/556 (а.с.142 т.1), від 13.12.2017 №01-17/2/631 (а.с.149 т.1), від 10.01.2018 №01-17/2/16 (а.с.157 т.1), від 31.01.2018 №01-17/2/48 (а.с.165 т.1), від 28.02.2018 №01-17/2/102 (а.с.172 т.1), від 14.03.2018 №01-17/2/122 (а.с.180 т.1), від 04.04.2018 №01-17/2/152 (а.с.187 т.1), від 16.05.2018 №01-17/2/223 (а.с.195 т.1), від 30.05.2018 №01-17/2/244 (а.с.202 т.1).

Позивач стверджує, що у даних повідомленнях зазначалось про своєчасне повідомлення КП Попаснянський райводоканал про обмеження постачання електричної енергії, про повідомлення місцевих органів влади, Держенергонагляду про відсутність у відповідача-2 аварійної та екологічної броні і відсутність стратегічного значення КП Попаснянський райводоканал для економіки та безпеки держави. Також позивач зазначає, що до вищевказаних листів ним були подані й оперативні заявки на обмеження електропостачання, заявка №16 була узгоджена з ДП НЕК Укренерго в установленому порядку. Проте, з жовтня 2016 ДП НЕК Укренерго в особі Північної ЕС не узгоджувало відповідні заявки ТОВ ЛЕО на відключення КП Попаснянський райводоканал .

До матеріалів справи позивач надав попередження про обмеження постачання електроенергії: від 01.08.2016 №2/9/1/П1 (а.с.47 т.1), від 16.05.2017 №79 (а.с.55 т.1), від 23.05.2017 №88 (а.с.60 т.1), від 30.05.2017 №89 (а.с.66 т.1), від 07.06.2017 №116 (а.с.73 т.1), від 12.06.2017 №117 (а.с.80 т.1), від 20.06.2017 №127 (а.с.87 т.1), від 03.07.2017 №132 (а.с.94 т.1), від 14.07.2017 №141 (а.с.101 т.1), від 25.07.2017 (а.с.108 т.1), від 02.08.2017 №185 (а.с.114 т.1), від 21.08.2017 №187 (а.с.120 т.1), від 04.09.2017 №191 (а.с.126 т.1), від 13.09.2017 №194 (а.с.134 т.1), від 31.10.2017 №225 (а.с.140 т.1), від 12.12.2017 №262 (а.с.147 т.1), від 09.01.2018 (а.с.155 т.1), від 29.01.2018 №24 (а.с.163 т.1), від 21.03.2018 №71 (а.с.178 т.1), від 02.04.2018 №102 (а.с.186 т.1), 29.05.2018 №181 (а.с.201 т.1), у яких міститься сума заборгованості відповідача-2 перед позивачем, посилання на умови Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 №28, у частині права позивача на припинення енергопостачання у зв`язку з заборгованістю та несплатою рахунків за електроенергію.

Таким чином, ТОВ Луганське енергетичне об`єднання зазначає, що ним виконано усі вимоги законодавства щодо попередження відповідача-2 про обмеження постачання електроенергії у встановлені строки.

ТОВ ЛЕО зазначає, що КП Попаснянський райводоканал в порушення умов укладеного між ними договору не допускав позивача до власних енергоустановок для відключення та обмеження електропостачання, на підтвердження чого додав до матеріалів справи акти про не допуск робітників позивача до електроустановок: від 06.06.2017 №103, від 11.06.2017 №109, від 19.06.2017 №110, від 11.07.2017 №131, від 11.10.2017 №10, від 18.10.2017 №12, від 06.11.2017 №17, від 21.11.2017 б/н, від 07.02.2018 №49, від 06.03.2018 №58, від 19.03.2018 №62 (а.с.214-224 т.1).

Вирішуючи даний спір, суд виходить із того, що з моменту звернення ТОВ ЛЕО із даним позовом у липні 2018 року змінилося законодавство України у сфері електроенергетики, що внормовує спірні правовідносини сторін, зокрема, набрали чинності Кодекс системи передачі, Закон України Про ринок електричної енергії , Правила роздрібного ринку електричної енергії, втратили чинність Закон України Про електроенергетику , Правила користування електричною електроенергією, постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 року №705 від 28.01.2004 №93.

З 01.01.2019 ТОВ ЛЕО здійснює господарську діяльність на території Луганської області з розподілу електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1587 Щодо провадження Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання діяльності з розподілу та постачання електричної енергії на території Луганської області .

Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 56 ч.1 ст.1 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Отже, ТОВ ЛЕО з 01.01.2019 є оператором системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно приписів п.13 Прикінцевих перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії ОСР - ТОВ ЛЕО , є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Абзацом 2 п.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з ч.3 ст.60 Закону України Про ринок електричної енергії відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до пп.6 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема, у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Розділом VII ПРРЕЕ встановлені умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.3 Розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії надаються Користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з передачі електричної енергії та цим Кодексом; припинення передачі електричної енергії здійснюється, зокрема, за зверненням електропостачальника про припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку.

Суд бере до уваги, що у зв`язку із наявною у КП Попаснянський райводоканал перед ТОВ ЛЕО заборгованістю, останнє у лютому, грудні 2019, березні 2020 намагалось і надалі відключити від електропостачання відповідача-2, про що свідчать відповідні листи, адресовані ПрАТ НЕК Укренерго (а.с.150, 154, 155, 156 т.8) та відповідні попередження про припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії, адресовані КП Попаснянський райводоканал (а.с.157, 158 т.8).

Листами від 20.02.2019 №07/6056 (а.с.149 т.8) та від 20.12.2019 №01-49531 (а.с.151 т.8) відповідач-1 із посиланням на можливі ризики виникнення екологічної катастрофи у регіоні обслуговування КП Попаснянський райводоканал пропонував провести обмеження постачання електричної енергії безпосередньо в електроустановках споживачів-боржників. Також листом від 17.03.2020 №01/10592 (а.с.152 т.8) відповідач-1 проінформував ТОВ ЛЕО , що повідомлення від 03.03.2020 №01-17/2/98 не відповідає вимогам Кодексу системи передачі.

Згідно з ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як випливає зі змісту вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 у даній справі, при новому розгляді справи господарському суду потрібно повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення. Крім того, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, суд не позбавлений можливості призначити у справі відповідну судову експертизу згідно ст.ст.98-100 ГПК України.

Виконуючи наведені вказівки суду касаційної інстанції, господарський суд виходить із наступного.

Правовідносини сторін під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником, оператором системи розподілу електричної енергії та споживачем регулюються як спеціальним законодавством у сфері електроенергетики, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії , Кодексом системи розподілу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і іншими нормативними актами, що внормовують дані правовідносини з урахуванням специфічного характеру діяльності окремих категорій споживачів.

Так, Закон України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямований на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Суд враховує, що відповідно до п.1.1 статуту КП Попаснянський райводоканал (а.с.31-43 т.2) воно є комунальним підприємством, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Попаснянського району.

Згідно з п.3.2 статуту предметом діяльності КП Попаснянський райводоканал є, зокрема, задоволення споживчого попиту на послуги водопостачання, водовідведення, забір очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Суд бере до уваги, що відповідно до Реєстру суб`єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, станом на 30.04.2020, який розміщений на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_teplo-vodo.pdf, КП Попаснянський райводоканал є суб`єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення у Луганській області.

У ст.1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення даються наступні визначення: виробництво питної води - це забір води з джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду; питна вода - це вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод; питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання.

За змістом положень ст.6 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб а також заборони відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Відтак, заборону відключення електроенергії об`єктів питного водопостачання та водовідведення, до яких відноситься і відповідач-2, прямо передбачено законодавством, про що наголошено Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у цій справі.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Крім того, положення ст.6 Закон України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення узгоджуються зі змістом ч.4 ст.13 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Змістовний аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про наявність суперечностей між умовами договору на електрозабезпечення та положеннями зазначених актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зазначений у ст.6 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення принцип застосовується з метою попередження екологічної та епідеміологічної кризи, яка може виникнути у разі тривалого відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання.

Підтвердженням того, що відповідач-2 здійснює саме питне водопостачання є видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення серії АВ №575974.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги ст.6 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення є переважними над іншими актами законодавства, адже принцип державної політики, встановлений зазначеною нормою, підлягає обов`язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, до яких відноситься і КП Попаснянський райводоканал , з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

Також судом відхиляються посилання позивача на недотримання відповідачем-2 приписів Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1209, яким визначено процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії, обмеження, відключення постачання електричної енергії захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів на підтвердження дотримання відповідачем-2 приписів зазначеного Порядку та належності КП Попаснянський райводоканал до категорії захищених споживачів.

Водночас суд наголошує, що пряма, законодавчо встановлена ст.6 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення заборона відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енергопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення сама по собі виключає можливість відключення КП Попаснянський райводоканал від електропостачання, незалежно від наявності у нього статусу захищеного споживача.

З цих же підстав судом відхиляються посилання позивача на лист члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг О.Антонової від 28.12.2019 №13700/20/7-19 (а.с.168-169 т.8).

Крім того суд ураховує, що відповідно до ст.1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища завданням даної галузі законодавства є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності (ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Згідно зі ст.4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Частиною 2 ст.10 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст.50 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

При цьому суд бере до уваги свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об`єкта від 29.12.2015 (а.с.117 т.4), видане на склад зберігання рідкого хлору, дільниця західної фільтрувальної станції-2 Комунальної організації (установа, заклад) КП Попаснянський райводоканал , вул.Водопровідна, б/н, смт Білогорівка Попаснянський район, Луганська область, оскільки загальновідомим є факт використання для знезараження питної води рідкого хлору, який є небезпечною для життя та здоров`я людини, навколишнього природного середовища хімічною речовиною та використовується відповідачем-2 у його господарській діяльності.

Водночас, надаючи оцінку доводам відповідача-2, що відключення від електропостачання гідравлічних споруд ЗФС-1 та ЗФС-2 призведе до повної зупинки комплексу гідравлічних споруд, які здійснюють подачу питної води та призведе до низки негативних наслідків, зокрема, будь-яка зупинка водопостачання понад добу неодмінно призведе до заростання трубопроводів, цвітіння води, обумовленого підвищенням рівня фітопланктону, зростання кількості мікроорганізмів та потребуватиме проведення гіперхлорування, яке пов`язане з суттєвим збільшенням доз реагентів, і, як наслідок, додатковими витратами, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачами не надано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2020 було запропоновано сторонам та третім особам подати суду письмові пояснення щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, виду експертизи, яку слід призначити, кола питань, які слід поставити на вирішення експертів, та експертної установи, якій слід доручити проведення експертного дослідження.

У строк, установлений судом (до 01.04.2020) від сторін та третіх осіб будь-яких клопотань про призначення експертизи у справі як і письмових пояснень з цього привожу не надходило.

Суд наголошує, що при новому розгляді справи учасниками справи не надано нових доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог, заперечень і пояснень, а тому судом надається оцінка виключно тим доказам, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зазначені доводи відповідача-2 носять характер припущень, які не підтверджені відповідними доказами, з огляду на що судом відхиляються.

Втім, це не впливає на висновок суду про неможливість відключення КП Попаснянський райводоканал від електропостачання.

Відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ ЛЕО до відповідачів та про відмову у їх задоволенні.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп.4.4 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Отже, виходячи з приписів ст.129 ГПК України, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Ураховуючи наведене, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовляється повністю, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви у сумі 3 524 грн 00 коп., покладається на позивача; судовий збір за подання апеляційної скарги, сплачений відповідачем-2 у сумі 2 643 грн 00 коп., підлягає стягненню на його користь з позивача; судовий збір за подання касаційної скарги, сплачений відповідачем-1 у сумі 3 524 грн 00 коп., підлягає стягненню на його користь з позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання до відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , про зобов`язання Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго припинити дії по відмові ТОВ ЛЕО здійснювати відключення ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2 відмовити повністю.

2. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання до відповідача-2 - Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал , про зобов`язання забезпечити безперешкодний доступ представникам ТОВ ЛЕО до електричних установок КП Попаснянський райводоканал відмовити повністю.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви віднести на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання , кв.Гайового, буд.35-а, м.Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937, на користь Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал , вул.Дніпровська, буд.89, м.Попасна Луганської області, 93304, ідентифікаційний код 38817874, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання , кв.Гайового, буд.35-а, м.Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937, на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 524 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (кв.Гайового, буд.35-а, м.Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937).

Відповідач-1 : Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227).

Відповідач-2 : Комунальне підприємство Попаснянський районний водоканал (вул.Дніпровська, буд.89, м.Попасна Луганської області, 93304, ідентифікаційний код 38817874).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області (вул.Різдвяна, буд.52, с.Нижня Вільхова, Станично-Луганський район, Луганська область, 93641, ідентифікаційний код 40988197).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Вовчоярівська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Поштова, буд.23, смт.Вовчоярівка, Попаснянський район, Луганська область, 93315, ідентифікаційний код 04335306).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Гірська міська рада Попаснянського району Луганської області (вул.Центральна, буд.7, м.Гірське, 93292, ідентифікаційний код 33976099).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Військово-цивільна адміністрація міста Золоте та села Катеринівка Попаснянського району Луганської області (кв.Сонячний, буд.8а, м.Золоте, Попаснянський район, Луганська область, 93295, ідентифікаційний код 42084051).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Мирнодолинська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Освіти, буд.1, смт.Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область, 93321, ідентифікаційний код 04335358).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Малорязанцівська селищна рада Попаснянського району Луганської області (вул.Центральна, буд.122а, смт.Малорязанцеве, Попаснянський район, Луганська область, 93313, ідентифікаційний код 04335341).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Нижнєнська селищна рада (вул.Центральна, буд.11а, смт.Нижнє, Попаснянський район, Луганська область, 93290, ідентифікаційний код 04336932).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Нижньотеплівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області (с.Нижньотепле, вул.Центральна, буд.1, Станично-Луганський район, Луганська область, 93632, ідентифікаційний код 04337386).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області (вул.Партизанська, буд.7, смт.Новотошківківське, Попаснянський район, Луганська область, 93891, ідентифікаційний код 39805807).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Попаснянська міська рада (вул.Мічуріна, буд.1, м.Попасна, Луганська область, 93300, ідентифікаційний код 26271498).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Розквітненська міська рада Станично-Луганського району Луганської області (вул.Шкільна, буд.2, с.Розквіт, Станично-Луганський район, Луганська область, 93625, ідентифікаційний код 21846770).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Тошківська селищна рада (вул.Миру, буд.33, смт.Тошківка, Попаснянський район, Луганська область, 93280, ідентифікаційний код 04336949).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Станично-Луганська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області (вул.Центральна, буд.52, смт.Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код 04335766).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256 , 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 05.06.2020.

Суддя С. Смола