Постанова

від 31.08.2020 по справі 913/337/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. Справа № 913/337/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.

за участю представників:

позивач - Григор`єв О.М.;

1-й відповідач - Грачов Є.О.;

2-й відповідач - не з`явився;

треті особи - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (вх. №1682Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року (суддя Смола С., повний текст складено 05.06.2020 року) у справі №913/337/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» , м. Луганськ

до відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» , м.Київ,

2. Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» , м.Попасна Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області, с.Нижня Станично-Луганський район

2. Вовчоярівська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт. Вовчоярівка, Луганська область

3. Гірська міська рада Попаснянського району Луганської області, м.Гірське,

4. Військово-цивільна адміністрація міста Золоте та села Катеринівка Попаснянського району Луганської області, м.Золоте, Луганська область

5. Мирнодолинська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт.Мирна Долина, Луганська область,

6. Малорязанцівська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт. Малорязанцеве, Луганська область,

7. Нижнєнська селищна рада, Луганська область

8. Нижньотеплівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області с.Нижньотепле, Станично-Луганський район, Луганська область

9. Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області смт.Новотошківківське, Луганська область,

10. Попаснянська міська рада, м. Попасна, Луганська область

11. Розквітненська міська рада Станично-Луганського району Луганської області, с.Розквіт, Луганська область

12. Тошківська селищна рада, смт.Тошківка, Луганська область

13. Станично-Луганська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області, смт.Станиця Луганська, Луганська область,

про зобов`язання припинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року (суддя Смола С., повний текст складено 05.06.2020 року) у справі №913/337/18 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» припинити дії по відмові ТОВ «ЛЕО» здійснювати відключення ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2 відмовлено повністю. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до відповідача-2 - Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» , про зобов`язання забезпечити безперешкодний доступ представникам ТОВ «ЛЕО» до електричних установок КП «Попаснянський райводоканал» відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на користь Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 524 грн 00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» не погодилось з ухваленим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Окрім того, заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року поновлено ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року у справі №913/337/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року у справі №913/337/18. Встановлено сторонам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України). Призначено справу №913/337/18 до розгляду на "31" серпня 2020 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132.

У судове засідання з`явились позивач і перший відповідач. Інші учасники справи у засідання суду не з`явились, повноважних представників до суду не направили, про причини неявки суд не повідомили хоча про дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином ухвалою суду.

Через канцелярію суду ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» надіслала клопотання, в якому просила поновити строки для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 10.08.2020 задоволено клопотання НЕК «Укренерго» про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року у справі №913/337/18.

Однак, жодна із сторін відзивів на апеляційну скаргу не надала.

Зважаючи на те, що явка сторін не була визнана обов`язковою, неявка другого відповідача і третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідача і третіх осіб, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (позивач), як енергопостачальником, та КП «Попаснянський райводоканал» (відповідач-2), як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії №2 від 01.07.2015 року (договір №2).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача-2 з загальною дозволеною потужністю 63 581,8 кВт, величини якої по кожному об`єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Пунктами 2.3.4, 2.3.6 договору №2 на споживача покладено обов`язок оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» , сплачувати плату за перетікання реактивної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» .

За приписами п.2.3.11 договору №2 споживач зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з п.3.1.3 договору №2 постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 3.1.6 договору №2 постачальник має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів (систем) обліку електричної енергії, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контролю огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та технічної перевірки засобів обліку споживача, а також для виконання відключення, обмеження та інших робіт відповідно до договору.

За умовами п.6.1.4 договору №2 енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком «Порядок розрахунків» , та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

Також, Господарським судом в процесі розгляду справи встановлено, що першим відповідачем - Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» , правонаступником якого є ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» 12.02.2016 року укладено договір №80/0272-16 про паралельну роботу об`єктів ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, у складі ОЕС України (далі - договір №80/0272-16).

На виконання умов цього договору сторонами було затверджено Положення про оперативно-технологічні відносини між відокремленим підрозділом «Північна енергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» та енергопостачальною компанією ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи у складі ОЕС України, яке є невід`ємною частиною договору №80/0272-16.

Відповідно до вказаного Положення складено «Інструкцію про взаємовідносини оперативного персоналу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» та Бахмутських магістральних електричних мереж» (далі - Інструкція).

Пунктом 2.11 Інструкції визначено порядок відключення приєднань 6-110 кВ за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж.

Так, усі заявки ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на відключення приєднання 6-110 кВт за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж повинні подаватися до Бахмутських магістральних електричних мереж (БМЕМ) та, за необхідності, до Північної ЕС. Заявки подаються після попередньої передачі копії повідомлення споживача БМЕМ (Північну ЕС). У заявці необхідно вказати наявність аварійної броні. Відключення за несплату з підстанцій БМЕМ проводиться за розпорядженням диспетчера БМЕМ з дозволу диспетчера ЦДС Північної ЕС, диспетчера ЦДС (ОДС регіонів) ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» , керівника Північної ЕС, БМЕМ при наявності дозволеної і узгодженої заявки. Тобто, за участю робітників позивача та першого відповідача.

При виконанні відключень споживачів згідно «Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні або повного припинення електропостачання» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №93, які живляться від підстанції магістральних електромереж Північної ЕС, у зв`язку з тим, що у відключенні задіяно обладнання і персонал Північної ЕС (МЕМ), необхідно надсилати до Північної ЕС письмове повідомлення (п.4 Порядку), в якому слід зазначити: факт своєчасного попередження споживачів і, при необхідності, місцевих органів влади (п. 2 Порядку); факт повідомлення Держенергонагляду (п.4 Порядку); наявність (рівень) або відсутність екологічної броні (п.5 Порядку); відсутність стратегічного значення даного споживача для економіки і безпеки держави (п.1 Порядку). Перед виконанням обмеження повинна бути оформлена оперативна заявка щодо оперативної належності обладнання, яке відключається, у строк та за формою, встановленою інструкцією Д-8, із зазначенням причини відключення і факту повідомлення споживача.

Відключення (включення) споживачів має здійснюватись за командою чергового диспетчера електропостачальної компанії, при цьому схема проходження розпорядження повинна відповідати існуючій схемі оперативно-диспетчерського управління та вимогам Положення про оперативно-технологічні відносини між відповідними підприємствами. Усю відповідальність за видане розпорядження несе персонал електропостачальної компанії.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, обґрунтовуючи порушення договірних відносин відповідачем-2 в частині сплати заборгованості за договором від 01.07.2015 №2.

Відповідно до довідки ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» від 30.03.2020 №01-27/2/162 станом на 01.03.2020 заборгованість КП «Попаснянський райводоканал» перед ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» становить 173 709 211 грн 05 коп.

Господарським судом у рішенні зауважено, що відповідачі зазначену обставину не заперечили і не спростували.

Судом попередньої інстанції встановлено, що позивач відповідно до п.2.11 Інструкції звертався до відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» та Бахмутського МЕМ з листами-повідомленнями про обмеження постачання електричної енергії відповідача-2: від 20.09.2016 №01-29/2/439 (а.с.45 т.1), від 17.05.2017 №01-17/2/246 (а.с.56 т.1), від 22.05.2017 №01-17/2/256 (а.с.62 т.1), від 31.05.2017 №01-17/2/261 (а.с.68 т.1), від 07.06.2017 №01-17/2/275 (а.с.75 т.1), від 13.06.2017 №01-17/2/282 (а.с.82 т.1), від 27.06.2017 №01-17/2/310 (а.с.89 т.1), від 05.07.2017 №01-17/2/323 (а.с.96 т.1), від 18.07.2017 №01-17/2/354 (а.с.102 т.1), від 26.07.2017 №01-17/2-371 (а.с.110, т.1), від 08.08.2017 №01-17/2/393 (а.с.116 т.1), від 23.06.2017 №01-17/2/426 (а.с.121 т.1), від 11.09.2017 №01-1/2/455 (а.с.128 т.1), від 13.09.2017 №01-17/52/469 (а.с.135 т.1), від 01.11.2017 №01-17/2/556 (а.с.142 т.1), від 13.12.2017 №01-17/2/631 (а.с.149 т.1), від 10.01.2018 №01-17/2/16 (а.с.157 т.1), від 31.01.2018 №01-17/2/48 (а.с.165 т.1), від 28.02.2018 №01-17/2/102 (а.с.172 т.1), від 14.03.2018 №01-17/2/122 (а.с.180 т.1), від 04.04.2018 №01-17/2/152 (а.с.187 т.1), від 16.05.2018 №01-17/2/223 (а.с.195 т.1), від 30.05.2018 №01-17/2/244 (а.с.202 т.1).

ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» стверджує, що у даних повідомленнях зазначалось про своєчасне повідомлення КП «Попаснянський райводоканал» про обмеження постачання електричної енергії, про повідомлення місцевих органів влади, Держенергонагляду про відсутність у відповідача-2 аварійної та екологічної броні і відсутність стратегічного значення КП «Попаснянський райводоканал» для економіки та безпеки держави. Також позивач зазначає, що до вищевказаних листів ним були подані й оперативні заявки на обмеження електропостачання, заявка №16 була узгоджена з ДП «НЕК «Укренерго» в установленому порядку.

Проте, з жовтня 2016 ДП «НЕК «Укренерго» в особі Північної ЕС не узгоджувало відповідні заявки ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на відключення КП «Попаснянський райводоканал» .

До матеріалів справи позивач надав попередження про обмеження постачання електроенергії: від 01.08.2016 №2/9/1/П1 (а.с.47 т.1), від 16.05.2017 №79 (а.с.55 т.1), від 23.05.2017 №88 (а.с.60 т.1), від 30.05.2017 №89 (а.с.66 т.1), від 07.06.2017 №116 (а.с.73 т.1), від 12.06.2017 №117 (а.с.80 т.1), від 20.06.2017 №127 (а.с.87 т.1), від 03.07.2017 №132 (а.с.94 т.1), від 14.07.2017 №141 (а.с.101 т.1), від 25.07.2017 (а.с.108 т.1), від 02.08.2017 №185 (а.с.114 т.1), від 21.08.2017 №187 (а.с.120 т.1), від 04.09.2017 №191 (а.с.126 т.1), від 13.09.2017 №194 (а.с.134 т.1), від 31.10.2017 №225 (а.с.140 т.1), від 12.12.2017 №262 (а.с.147 т.1), від 09.01.2018 (а.с.155 т.1), від 29.01.2018 №24 (а.с.163 т.1), від 21.03.2018 №71 (а.с.178 т.1), від 02.04.2018 №102 (а.с.186 т.1), 29.05.2018 №181 (а.с.201 т.1), у яких міститься сума заборгованості відповідача-2 перед позивачем, посилання на умови Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 №28, у частині права позивача на припинення енергопостачання у зв`язку з заборгованістю та несплатою рахунків за електроенергію.

Таким чином, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» зазначає, що ним виконано усі вимоги законодавства щодо попередження відповідача-2 про обмеження постачання електроенергії у встановлені строки.

Також, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» зазначає, що КП «Попаснянський райводоканал» в порушення умов укладеного між ними договору не допускав позивача до власних енергоустановок для відключення та обмеження електропостачання, на підтвердження чого додав до матеріалів справи акти про не допуск робітників позивача до електроустановок: від 06.06.2017 №103, від 11.06.2017 №109, від 19.06.2017 №110, від 11.07.2017 №131, від 11.10.2017 №10, від 18.10.2017 №12, від 06.11.2017 №17, від 21.11.2017 б/н, від 07.02.2018 №49, від 06.03.2018 №58, від 19.03.2018 №62.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, враховуючи рекомендації, наведені в постанові Верховного Суду, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-2 договір про постачання електричної енергії від 01.07.2015 №2 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії» .

У рішенні Господарський суд зазначив, що з моменту звернення ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» із даним позовом у липні 2018 року змінилося законодавство України у сфері електроенергетики, що внормовує спірні правовідносини сторін, зокрема, набрали чинності Кодекс системи передачі, Закон України «Про ринок електричної енергії» , Правила роздрібного ринку електричної енергії, втратили чинність Закон України «Про електроенергетику» , Правила користування електричною електроенергією, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 року №705» від 28.01.2004 №93.

З 01.01.2019 року ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» здійснює господарську діяльність на території Луганської області з розподілу електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1587 «Щодо провадження Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» діяльності з розподілу та постачання електричної енергії на території Луганської області» .

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 56 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Отже, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» з 01.01.2019 є оператором системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно приписів п.13 Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСР - ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Абзацом 2 п.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з ч.3 ст.60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до пп.6 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема, у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Розділом VII ПРРЕЕ встановлені умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.3 Розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії надаються Користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з передачі електричної енергії та цим Кодексом; припинення передачі електричної енергії здійснюється, зокрема, за зверненням електропостачальника про припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку.

У зв`язку із наявною у КП «Попаснянський райводоканал» перед ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» заборгованістю, останнє у лютому, грудні 2019, березні 2020 намагалось і надалі відключити від електропостачання відповідача-2, про що свідчать відповідні листи, адресовані ПрАТ «НЕК «Укренерго» (а.с.150, 154, 155, 156 т.8) та відповідні попередження про припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії, адресовані КП «Попаснянський райводоканал» (а.с.157, 158 т.8).

Листами від 20.02.2019 №07/6056 (а.с.149 т.8) та від 20.12.2019 №01-49531 (а.с.151 т.8) відповідач-1 із посиланням на можливі ризики виникнення екологічної катастрофи у регіоні обслуговування КП «Попаснянський райводоканал» пропонував провести обмеження постачання електричної енергії безпосередньо в електроустановках споживачів-боржників. Також, листом від 17.03.2020 №01/10592 (а.с.152 т.8) відповідач-1 проінформував ТОВ «ЛЕО» , що повідомлення від 03.03.2020 №01-17/2/98 не відповідає вимогам Кодексу системи передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як випливає зі змісту вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 року у даній справі, при новому розгляді справи господарському суду потрібно повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення. Крім того, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, суд не позбавлений можливості призначити у справі відповідну судову експертизу згідно ст. ст. 98-100 ГПК України.

Отже, під час перегляду судового рішення при новому розгляді, Господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Правовідносини сторін під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником, оператором системи розподілу електричної енергії та споживачем регулюються як спеціальним законодавством у сфері електроенергетики, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» , Кодексом системи розподілу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і іншими нормативними актами, що внормовують дані правовідносини з урахуванням специфічного характеру діяльності окремих категорій споживачів.

Так, Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямований на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Відповідно до п.1.1 статуту КП «Попаснянський райводоканал» (а.с.31-43 т.2) воно є комунальним підприємством, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Попаснянського району.

Згідно з п.3.2 статуту предметом діяльності КП «Попаснянський райводоканал» є, зокрема, задоволення споживчого попиту на послуги водопостачання, водовідведення, забір очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Згідно з Реєстром суб`єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, станом на 30.04.2020, який розміщений на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_teplo-vodo.pdf, КП «Попаснянський райводоканал» є суб`єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення у Луганській області.

У ст.1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» даються наступні визначення: виробництво питної води - це забір води з джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду; питна вода - це вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод; питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання.

За змістом положень ст.6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб а також заборони відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Відтак, заборону відключення електроенергії об`єктів питного водопостачання та водовідведення, до яких відноситься і відповідач-2, прямо передбачено законодавством, про що наголошено Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у цій справі.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, положення ст.6 Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» узгоджуються зі змістом ч.4 ст.13 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Змістовний аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про наявність суперечностей між умовами договору на електрозабезпечення та положеннями зазначених актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зазначений у ст.6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» принцип застосовується з метою попередження екологічної та епідеміологічної кризи, яка може виникнути у разі тривалого відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання.

Підтвердженням того, що відповідач-2 здійснює саме питне водопостачання є видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення серії АВ №575974.

Отже, вимоги ст. 6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» є переважними над іншими актами законодавства, адже принцип державної політики, встановлений зазначеною нормою, підлягає обов`язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, до яких відноситься і КП «Попаснянський райводоканал» , з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

Судом першої інстанції відхилено твердження позивача на недотримання відповідачем-2 приписів Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1209, яким визначено процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії, обмеження, відключення постачання електричної енергії захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів на підтвердження дотримання відповідачем-2 приписів зазначеного Порядку та належності КП «Попаснянський райводоканал» до категорії захищених споживачів.

Разом з тим, пряма, законодавчо встановлена ст. 6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» заборона відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енергопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення сама по собі виключає можливість відключення КП «Попаснянський райводоканал» від електропостачання, незалежно від наявності у нього статусу захищеного споживача.

З цих же підстав судом відхиляються посилання позивача на лист члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг О.Антонової від 28.12.2019 №13700/20/7-19.

Крім того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням даної галузі законодавства є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності (ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Частиною 2 ст.10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

При цьому суд бере до уваги свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об`єкта від 29.12.2015 (а.с.117 т.4), видане на склад зберігання рідкого хлору, дільниця західної фільтрувальної станції-2 Комунальної організації (установа, заклад) КП «Попаснянський райводоканал» , вул.Водопровідна, б/н, смт Білогорівка Попаснянський район, Луганська область, оскільки загальновідомим є факт використання для знезараження питної води рідкого хлору, який є небезпечною для життя та здоров`я людини, навколишнього природного середовища хімічною речовиною та використовується відповідачем-2 у його господарській діяльності.

Водночас, надаючи оцінку доводам відповідача-2, що відключення від електропостачання гідравлічних споруд ЗФС-1 та ЗФС-2 призведе до повної зупинки комплексу гідравлічних споруд, які здійснюють подачу питної води та призведе до низки негативних наслідків, зокрема, будь-яка зупинка водопостачання понад добу неодмінно призведе до заростання трубопроводів, цвітіння води, обумовленого підвищенням рівня фітопланктону, зростання кількості мікроорганізмів та потребуватиме проведення гіперхлорування, яке пов`язане з суттєвим збільшенням доз реагентів, і, як наслідок, додатковими витратами, слід зауважити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачами не надано.

Оскільки при новому розгляді справи учасниками справи не надано нових доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог, заперечень і пояснень, тому надається оцінка виключно тим доказам, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зазначені доводи відповідача-2 не підтверджені відповідними доказами, з огляду на що судом відхиляються.

Втім, це не впливає на висновок суду про неможливість відключення КП «Попаснянський райводоканал» від електропостачання.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до відповідачів та про відмову у їх задоволенні, з чим погоджується колегія суддів Східного апеляційного господарського суду.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з тим, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, а також відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення суду має бути залишене без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 236, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення Господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року у справі №913/337/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 28 травня 2020 року у справі №913/337/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.09.2020 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.