Рішення

від 28.11.2008 по справі 2-2481/08

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-2481/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (ЗАОЧНЕ)

28 листопада 2008 року     м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої  судді     Неженцевої О.В.

при секретарі     Волошиній К.Г.

за участю

представника позивача     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» до ОСОБА_2, Сектора громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області про захист прав власника шляхом зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Макіївський коксохімічний завод» (ВАТ „МКХЗ") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, Сектора громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області про захист прав власника шляхом зняття з реєстрації, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями відповідача конституційних прав власника.

У судовому засіданні представник позивача - юрисконсульт ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що згідно рішення Кіровського районного суду м. Макіївки від 14 березня 2007 р. житловий будинок, який розташован за адресою: м. Макіївка, вул.  Леніна, буд. №137 є гуртожитком та зареєстрован в якості гуртожитка відповідно рішення № 554 від 21 травня 2008 р. виконавчого комітета Макіївської міської ради. Відповідачу житлова площа у гуртожитку була надана на підставі ордера №20 від 9 квітня 1999 р., виданного ВАТ „МКХЗ". ОСОБА_2 зареєстрован за вказаною адресою та мешкав за нею в період з квітня 1999 року по листопад 2001 року. За даними адресно-довідкового бюро м. Макіївки відповідач значиться зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 фактично виселився з житлового приміщення, але добровільно не здійснив зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. Місце знаходження і мешкання відповідача на теперішній час невідоме, за новою адресою свого перебування він не зареєструвався. ОСОБА_2 оплату за койко-місце у гуртожитку не проводить, особистих речей його у кімнаті не має.

Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача суттєво порушуються закріплені нормами Конституції України права власника на користування і розпорядження належним йому нерухомим майном, позивач просить суд захистити його цивільне право - усунути перешкоди у здійсненні права власності на будівлю гуртожитку, шляхом покладення на Сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області зобов'язання про зняття ОСОБА_2 з реєстрації за відсутності його заяви, стягнути судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 7, 50 грн. та судовий збір по 17, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_2, місце проживання (перебування та роботи) якого невідомо, своєчасно і належним чином через опублікування оголошення у пресі повідомлен про час і місце розгляду справи, за викликом в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При таких обставинах, згідно вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України та за згодою представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів заочно - у порядку, передбаченому ст. 224 ЦПК України.

Відповідач - Сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області участі у розгляді справи не приймав, був належним чином повідомлений про день і час судового розгляду. В матеріалах справи мається заява за підписом начальника СГМІРФО Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області ОСОБА_3, в якій вона просить розглянути справу у відсутність їх представника, позовні вимоги визнає.

Вислухавши пояснення представник позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

На підставі ордера №20 від 9 квітня 1999 р., виданного ВАТ „МКХЗ" ОСОБА_2 була надана житлова площа у гуртожитку.

Рішенням Кіровського районного суду міста Макіївки від 14 березня 2007 року встановлено, що житловий будинок, який розташован за адресою: м. Макіївка, вул.  Леніна, буд. №137 є гуртожитком.

Згідно рішення № 554 від 21 травня 2008 р. виконавчого комітета Макіївської міської ради житловий будинок, який розташован за адресою: м. Макіївка, вул.  Леніна, буд. №137, зареєстрован в якості гуртожитка.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За відомостями адресно-довідкового бюро міста Макіївки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, значиться прописаним (зареєстрованим) за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, вулиця Леніна, буд. №137, гуртожиток.

Згідно акту від 17 листопада 2008 року ОСОБА_2 з листопада 2001 року не проживає за адресою: 86106, місто Макіївка, вул.  Леніна, будинок 137, гуртожиток №4.

Нормою статті 6 Закону від 11 грудня 2003 року № 13 82-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Особи, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстроване їх місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за рішенням суду, або призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані зареєструвати місце перебування.

При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів. Реєстрація місця перебування відповідно до положень статті 8 цього Закону здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що поведінка та дії відповідача, який на протязі тривалого часу не користується житловим приміщенням в гуртожитку, виїхавши на інше постійне місце мешкання, однак в установленому порядку не знявся з реєстрації (виписався) з місця проживання та не зареєструвався за місцем фактичного перебування, є неправомірними і не відповідають положенням зазначеного нормативно-правового акту та порушують права власника нерухомого майна - відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод", оскільки об'єктивно перешкоджають здійсненню ним правомочностей з користування й розпорядження житловим приміщенням.

Держава відповідно до вимог статті 386 ЦК України «Засади захисту права власності» забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Приписами статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз статті 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не дає підстави суду вважати, що даною нормою передбачений вичерпний перелік випадків зняття фізичної особи з реєстрації за остаточним рішенням суду.

У статтях 15 і 16 ЦК України, враховуючи і спираючись на положення статті 19 Конституції України, закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути:

3) припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що суди при розгляді конкретних прав мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правого акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами відповідно до правил ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, виходячи із встановлених в статтях 8 і 41 Конституції України принципів верховенства права і непорушності права приватної власності, відповідно до правил пріоритетності нормативно-правових актів та їх дії у часі, дійшов висновку, що неправомірними діями відповідача здійснюються перешкоди ВАТ „МКХЗ" у вільному користуванні та розпорядженні приміщенням гуртожитку, тому вимоги позивача визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до платіжних доручень позивачем при подачі позовної заяви оплачено судовий збір у розмірі 17 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 8, 19, 41 Конституції України, статтями 11, 60, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 317, 386, 391 Цивільного кодексу України, статтями 6, 7 і 8 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні відкритим акціонерним товариством «Макіївський коксохімічний завод» права власності на нерухоме майно шляхом покладання зобов'язання на відповідний орган - Сектор громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського ГУУМВС України у Донецькій області зняти з реєстрації місця проживання за адресою: 86106, м.Макіївка, вулиця Леніна, гуртожиток №4 без його заяви ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» (розрахунковий рахунок № 26005198027061 в Донбаськом філіалі ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, код ОКПО 00191106) витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 7, 50 грн. та судовий збір по 17, 00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано Кіровському районному суду міста Макіївки протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.