Рішення

від 03.06.2020 по справі 396/1990/19

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1990/19

Провадження № 2/396/100/20

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2020 року м.Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Русіної Алли Анатоліївни,

за участю секретаря судового засідання - Пасічник І.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1990/19 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Руденко Ганна Валентинівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -

в с т а н о в и в :

Представник позивача в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, свій позов мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . 29.03.2012 року за життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно з яким належну йому земельну ділянку, площею 6,22 га, передану для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, заповів позивачу - ОСОБА_1 .. Про наявність заповіту та й про смерть ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини ОСОБА_1 не знала. На початку листопада 2019 року знайомі позивача повідомили їй про смерть заповідача та про заповіт. Звернувшись до нотаріуса Новоукраїнського РНО ОСОБА_5 Н.М. отримала дублікат заповіту, оскільки оригіналу позивачка немала, та звернулася до нотаріуса, у якого була відкрита спадкова справа, тобто до державного нотаріуса Новоукраїнської РНК Шевченко Н.Г. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак отримала лист від нотаріуса, в якому вказано, що у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, оскільки інші спадкоємці не виявили бажання включити її до кола спадкоємців, прийняти заяву про прийняття спадщини нотаріус не може та пропонує позивачу звернутися до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим просить надати їй додатковий строк два місяці для подання заяви до нотконтори для прийняття спадщини.

04.02.2020 року від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву позивача ОСОБА_1 , відповідно до якого, відповідачі просять відмовити в позові позивачу повністю. Свій відзив мотивують тим, що заповіт був складений ОСОБА_4 , який приходиться їм дядьком, на них - відповідачів, позивачка не перебувала і не перебуває в родинних відносинах з заповідачем та спадкоємцями за заповітом та за законом. За словами позивача, вона викупила у дядька земельну ділянку, однак правовстановлюючі документи відсутні та нічим не підтверджується.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали клопотання, в якому позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, а справу розглядати у їх відсутності, також просили перевірити анкетні дані відповідачів, оскільки відповідачі змінювали прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, 03.06.2020 року подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, в позові просила відмовити. Додатково мотивувала підстави відмови у позові, а саме: 1) позивач не зазначила всіх спадкоємців, оскільки ще спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його брат та батько відповідачки - ОСОБА_6 ; 2) повідомила, що в провадженні Новоукраїнського районного суду перебуває справа про визнання недійсним заповіту виданого заповідачем ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 ; 3) вказує, що позивачу було відомо день та час смерті заповідача та про наявність майна, оскільки саме позивач здійснювала оброблення, удобрення, збір врожаю з заповідольної земельної частки, який вона придбала у вибулого підмінивши правочини.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 6,22 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_2 КР №014860; на земельну ділянку № НОМЕР_3 , кадастровий номер 3524080600:02:000:0107, площею 4,3091 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 20.04.2017 року; та на земельну ділянку № НОМЕР_4 , кадастровий номер 3524080600:02:000:0083, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Глодоської сілської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,3707, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2017 року.

Відповідно до дублікату заповіту, складеного 29.03.2012 року та посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №562, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,22 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ІІ КР №014860 (а.с.7).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 24.02.2020 року встановлено, що вищевказаний заповіт, на даний момент чинний (а.с.47).

Відповідно до заповіту, складеного 06.07.2017 року та посвідченого державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1101, ОСОБА_4 заповів: ОСОБА_3 - земельну ділянку № НОМЕР_3 , кадастровий номер 3524080600:02:000:0107, площею 4,3091 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 20.04.2017 року; ОСОБА_7 - земельну ділянку № НОМЕР_4 , кадастровий номер 3524080600:02:000:0083, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,3707, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2017 року (а.с.50).

Відповідно до листа державного нотаріуса Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори від 28.11.2019 року, нотаріус повідомила, що після смерті ОСОБА_4 в нотаріальній конторі заведено спадкову справу №64/2019 від 22.03.2019р., позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України, оскільки інші спадкоємці не виявили бажання включити її до кола спадкоємців, прийняти заяву про прийняття спадщини нотаріус не може та пропонує позивачу звернутися до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.9).

Відповідно до копії спадкової справи №64/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , вбачається, що до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися: 27.03.2019 року - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом отримала ОСОБА_7 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524080600:02:000:0083, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,3707, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2017 року. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом отримала ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524080600:02:000:0107, площею 4,3091 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 20.04.2017 року (а.с.48-75).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не звернулася у строк, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки не знала про смерть спадкодавця, про що дізналася лише у листопаді 2019 року та не знала про існування заповіту.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено у п. 2 постанови спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При цьому суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в ЗСУ тощо.

Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року№ 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 р. у справі №6-496цс17, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Судом встановлено, що посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій мала встановити наявність складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заповіту, який був посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області та вчинити всіх необхідних дій для повідомлення спадкоємця за заповітом, однак не вчинили усіх необхідних дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила виклик позивача як спадкоємця за заповітами, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, хоча достовірні дані про обізнаність позивача про існування заповіту у посадової особи були відсутні.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, нотаріус при заведенні спадкової справи повинен перевірити за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Відповідач ОСОБА_7 в своїй заяві від 03.06.2020 року повідомляє, що існує інший спадкоємець - брат спадкодавця ОСОБА_6 , який не залучений до участі у справі, тому позов не може бути задоволений з цих підстав, однак з копії спадкової справи вбачається, що заяви про прийняття спадщини останній не подавав, строк передбачений ст.1270 ЦК України для подання такої заяви минув, до кола спадкоємців він не був включений. Жодних даних про вказаного спадкоємця матеріали спадкової справи не містять. Позивач не заявляла жодних клопотань щодо залучення його до участі у справі.

Посилання відповідача ОСОБА_7 на той факт, що позивач знала про смерть заповідача та знала про заповіт жодними доказами не підтверджено, тому судом не приймається.

Крім того, відповідач ОСОБА_7 зазначила, що в провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває справа щодо визнання недійсним заповіту виданого ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , однак жодних доказів скасування вказаного заповіту, в тому числі рішення суду, відповідачем подано не було, більш того, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка, в якій зазначено, що станом на 24.02.2020 року вказаний заповіт чинний (а.с.47).

Оглянувши матеріали справи, вивчивши докази в їх сукупності, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому, приходить до висновку про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті останнього терміном у два місяці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує те, що ОСОБА_1 не є родичем спадкодавця за заповітом, не підтримувала постійний зв`язок зі спадкодавцем, проживала в іншому районі Кіровоградської області, суд враховує також віддаленність місця проживання спадкоємця по заповіту (м.Новоукраїнка Кіровоградської області) від місця проживання спадкодавця (с.Іван-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області), повідомлення про смерть ОСОБА_4 не публікувались у регіональній пресі, про смерть заповідача позивач дізналася лише в листопаді 2019 році, заповіт на момент ухвалення рішення є чинним, нотаріус, який відкрив спадкову справу після смерті ОСОБА_4 та був уповноважений на вчинення нотаріальних дій не вчинив дії для повідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадщини, не здійснював виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця ОСОБА_4 , а також враховуючи зміст волевиявлення спадкодавця, сформульоване у складених ним за життя заповіті від 29.03.2012 року, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем, оскільки позивач не просила стягнути їх з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, ст. 63 Закону України Про нотаріат , ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: А. А. Русіна