Рішення

від 19.05.2020 по справі 816/1054/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/1054/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Козак А.К.

представника відповідача - Момот Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги:

визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою "ПС" від 31 жовтня 2017 року №0003894003, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 217 674,01 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (надалі також - позивач, ТОВ "ГРАНТ ТД") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

02 квітня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд своєю ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.

Своїм рішенням від 15 червня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 № 0003894003 /а.с. 94-98 т. 1/.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2018 року залишив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 по справі № 816/1054/18 без змін /а.с. 150-153 т.1/.

Верховний Суд постановою від 25 червня 2019 року скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с. 193-201 т.1/.

Справа надійшла до суду 24 вересня 2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою від 27 вересня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд прийняв до провадження вказану справу та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження /а.с. 223-224 т.1/.

27 листопада 2019 року суд своєю ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у справі № 816/1054/18 до 90 днів /а.с. 249-250 т.1/.

Протокольною ухвалою від 13 січня 2020 року суд замінив відповідача у справі, ГУ ДФС у Полтавській області, на його правонаступника - ГУ ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач).

29 січня 2020 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 49-50 т.2/.

Ухвалою суду від 03 березня 2020 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (код ЄДРПОУ 40475283) надати до суду оригінали або належно завірені фотокопії платіжних доручень, а також банківських виписок по операціям ТОВ "Грант ТД" з придбання у ТОВ "ТД "Дніпробетон" скретч-карток за договором купівлі-продажу № 27/03/1-К від 27.03.2017 та по операціям з продажу скретч-карток ТОВ "Фірма "Вітеко" згідно з договором купівлі-продажу №03/04-2017 від 03.04.2017.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що прийняте контролюючим органом за наслідками проведення камеральної перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку є неправомірним, оскільки позивач здійснював операції з реалізації скретч-карток, а не пального, а відтак не є платником акцизного податку та не має податкового обов`язку щодо реєстрації таким платником /а.с. 4-7 т.1/.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, позивач, будучи не зареєстрованим платником акцизного податку, здійснював реалізацію пального, чим порушив вимогу підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, за що до нього застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі пункту 117.3 статті 117 вказаного Кодексу /а.с. 38-39 т.1/.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 15 жовтня 2019 року /а.с. 233-234 т.1/, відповідачем зазначено, що ТОВ "ГРАНТ ТД", як власник товару реалізовувало контрагенту ТОВ "Фірма "Вітеко" пальне, не будучи при цьому зареєстрованим платником акцизного податку з реалізації пального.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що згідно актів приймання-передачі товарів (скретч-картки) № ПП-17/07 та № ПП-18/08, одиницями вимірювання реалізованого товару є літри. Крім того, відповідачем зазначено, що операції по реалізації пального підтверджуються податковими накладними, складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких в якості найменування товару вказано відповідну марку дизельного пального.

13 січня 2020 року позивачем до суду подано відповідь на відзив /а.с. 18-24 т.2/, в якій повторно зауважено, що ТОВ "ГРАНТ ТД" під час виконання договору купівлі-продажу № 03/04-2017 від 03.04.2017 не здійснювало будь-яких операцій з підакцизним товаром, зокрема, пальним, а здійснювало операції із скретч-картками. Вказано про відсутність чіткої законодавчої вимоги щодо реєстрації платником акцизного податку у разі здійснення операцій із скретч-картками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав. 05 травня 2020 року представником позивача подана до суду заява про проведення судового засідання без участі представника ТОВ "ГРАНТ ТД".

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на безпідставності позову та необхідності відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку /номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15851020000009606 /а.с. 9-16 т.1/, основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних ТОВ "ГРАНТ ТД" щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального).

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки даних від 12 вересня 2017 року № 4599/16-31-40-03-08/40475283, в якому зафіксовано здійснення ТОВ "Грант-ТД" операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку /а.с. 42-46 т.1/.

31 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003894003 про застосування до ТОВ "ГРАНТ ТД" штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне /код платежу 14021900/ у сумі 217674,01 грн у зв`язку з порушенням платником податку вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України /а.с. 19 т.1/.

Позивач не погодився з цим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначеним критеріям, суд відзначає, що правовідносини з притягнення платників податків до відповідальності за вчинення ними порушень, визначених законами з питань оподаткування, визначені Податковим кодексом України та деталізовані його окремими положеннями.

Так, згідно із пунктом 117.3 статті 117 вказаного Кодексу /у редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення/ здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Як вбачається зі змісту наведеної норми, визначальними кваліфікуючими ознаками для накладення на суб`єктів господарювання штрафу на підставі вказаної норми, є: 1) здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального; 2) не реєстрація суб`єктів господарювання платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками /абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України /.

Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних /підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України/.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне /підпункт 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України/.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики /підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України у редакції, чинній на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій/.

Суд акцентує увагу, що під визначення об`єкта оподаткування підпадають операції з реалізації пального, намір здійснювати які обтяжує суб`єкта господарювання обов`язком зареєструватися платником акцизного податку.

Висновки щодо правозастосування

Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд прийняв до уваги доводи скаржника про те, що згідно наявних в матеріалах справи податкових накладних, в якості найменування товару, що реалізовувався, сторонами вказано відповідну марку дизельного пального та його обсяг. Згідно складених за результатом виконання умов договору купівлі - продажу від 03.04.2017 №03/04-2017 податкових накладних від 17.07.2017 №РН-17/08, від 18.08.2017 №РН-18/08, що наявні в матеріалах справи, позивач фактично здійснював реалізацію ТОВ "Фірма "Вітеко" дизельного палива у вказаних у накладних об`ємах.

Верховний Суд вважав, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки характеру укладеного договору купівлі - продажу від 03.04.2017 №03/04-2017. Не враховано, що реєстрація платником акцизного податку та проведення операцій з реалізації пального, які мають оподатковуватись акцизним податком, є не тотожними в розумінні Податкового кодексу України, що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що у позивача не виникло обов`язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних, оскільки ним не здійснено фактичного (фізичного) відпуску пального кінцевим споживачам, тобто не відбувся фактичний руху пального через цього суб`єкта господарювання. Метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару - пального, та виявлення об`єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов`язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови - такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб`єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.

Отже, визначальним при новому розгляді цієї адміністративної справи є питання про те, який все ж саме товар був предметом спірної господарської операції - власне, пальне, чи скретч-картки на його відпуск.

На виконання вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи суд вживав заходи, спрямовані на отримання додаткових відомостей про господарську операцію, оформлену договором купівлі-продажу від 03.04.2017 №03/04-2017.

Зокрема, на стадії підготовчого провадження нового судового розгляду справи представник позивача стверджував, що предметом купівлі-продажу за договором від 03.04.2017 року №03/04-2017 є скретч-картки на пальне, а не саме пальне. Скретч-картка не є підакцизним товаром. Жоден пункт договору від 03.04.2017 року не передбачає продажу власне пального. В усіх первинних документах, пов"язаних з придбанням товару за цим договором вживається тільки термін "скретч-картка". Зазначення у податковій накладній слів "дизельне паливо", а не скретч-картка на дизельне паливо - є помилкою. В той же час в податкових накладних вказано код дизельного пального за УКТ ЗЕД, оскільки цей код є обов"язковим реквізитом податкової накладної, а товар "Скретч-картка" відсутній в УКТ ЗЕД. Ухвалою від 03 березня 2020 року суд також зобов"язував позивача надати платіжні доручення та/або банківські виписки по операціям - купівлі ТОВ "ГРАНТ ТД" скретч-карток у ТОВ "ТД Дніпробетон" та їх наступному продажу ТОВ "Фірма Вітеко".

Однак витребувані документи суду надані не були. Натомість позивач повідомив суд у окремому письмовому поясненні, що розрахунки за придбані скретч-картки не проведені та досі сторони договору обліковують відповідну заборгованість.

Таким чином, за наслідками нового розгляду адміністративної справи суд все ж приходить до висновку, що предметом договору купівлі-продажу від 03.04.2017 №03/04-2017 між ТОВ "ГРАНТ ТД" та ТОВ "Фірма Вітеко" було не власне дизельне пальне, а скретч-картки на отримання дизельного пального.

Жоден доказ, наявний у справі, не вказує на те, що предметом операції було пальне, а не картка. Так само відповідачем не надано, а судом не виявлено жодного доказу того, що ТОВ "Фірма Вітеко" було кінцевим споживачем товару за проданими позивачем скретч-картками.

Виключно назва товару "Скретч-картка" вживається у всіх первинних документах, пов"язаних з господарською операцією: рахунок-фактура №СФ-0604 від 06.04.2017 року та №СФ-2704/2 від 27.04.2017 року акти приймання-передачі товару №ПП-06-04/1 від 06.04.2017 року та №ПП-27/04/2 від 27.04.2017 року; видаткові накладні №РН-0604/4 від 06.04.2017 року та №РН-2704/4 від 27.04.2017 року; договір купівлі-продажу з підприємством - джерелом походження товару № 27/03/1-К від 27.03.2017 року (т.1 а.с.65-76); рахунок-фактура №СФ-17/07 від 17.07.2017 року та №СФ-18/08 від 18.08.2017 року акти приймання-передачі товару №ПП-17/07 від 17.07.2017 року та №ПП-18/08 від 18.08.2017 року; видаткові накладні №РН-17/07 від 17.07.2017 року та №РН-18/08 від 18.08.2017 року; договір купівлі-продажу з підприємством - покупцем товару № 03/04-2017 від 03.04.2017 року /т.1 а.с.21-30/.

Суд погоджується та приймає за основу свого рішення у справі твердження позивача про те, що назва товару "дизельне пальне" була вказана у податкових накладних від 17.07.2017 №РН-17/08, від 18.08.2017 №РН-18/08 помилково. Та УКТ ЗЕД дійсно не містить позиції, до якої можливо було б віднести скретч-картку, а тому слід зазначати код товарно-матеріальних цінностей, на отримання яких видана скретч-картка.

За таких обставин твердження відповідача про те, що ТОВ "ГРАНТ ТД" реалізував не скретч-картки на пальне, а саме пальне - є непідтвердженим та спростовується сукупністю доказів, документів первинного обліку, пов"язаних з цією господарською операцією, про які йдеться вище.

А оскільки мала місце реалізація не пального, а скретч-карток - то закономірним є висновок про те, що у спірних правовідносинах відсутні ознаки об"єкта оподаткування акцизним податком.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Якщо суб`єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками - на пальне, без реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання карток (талонів), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями у суб`єкта господарювання не виникає підстав реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об`єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність твердження контролюючого органу про те, що позивач здійснював операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Належним способом захисту прав позивача є визнання відповідного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення за формою "ПС" від 31 жовтня 2017 року №0003894003, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 217 674,01 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, понесені ним витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3265,12 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, 39600, вул. Велика набережна, 29, ідентифікаційний код 40475283) до Головного управління ДПС у Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, 36000, вул. Європейська, 8, ідентифікаційний код 43142831) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 №0003894003.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, 36000, вул. Європейська, 8, ідентифікаційний код 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, 39600, вул. Велика набережна, 29, ідентифікаційний код 40475283) витрати зі сплати судового збору у сумі 3265,11 грн (три тисячі двісті шістдесят п`ять гривень одинадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 29 травня 2020 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков