Рішення

від 03.06.2020 по справі 640/2477/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року м. Київ № 640/2477/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдвест ЛТД до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Трейдвест ЛТД (далі також - позивач, ТОВ Трейдвест ЛТД , Товариство) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач, Митниця), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2.

Позов мотивований протиправністю та безпідставністю рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2, яким Київська міська митниця ДФС відмовила ТОВ Трейдвест ЛТД у застосуванні основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що були імпортовані позивачем за митною декларацією №UA100110/2019/112738 від 28.01.2019, та водночас скоригувала заявлену позивачем митну вартість за іншим методом. Позивач стверджує, що його декларантом при поданні зазначеної вище митної декларації, а також додатково 30.01.2019 на виконання повідомлення Митниці були подані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Позивач переконаний, що всі подані ним документи містили об`єктивні та достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують заявлену митну вартість. Проте, митниця дійшла необґрунтованого висновку, що надані декларантом позивача документи містять розбіжності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 відкрито провадження у справі №640/2477/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача до канцелярії суду подані відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (копію оспорюваного рішення з копіями документів, що були враховані митницею при прийнятті такого рішення), разом з доказами направлення копій таких документів на адресу позивача. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оспорюване рішення прийнято обґрунтовано, оскільки декларантом не були подані всі запитувані документи (зокрема, ті, що підтверджують витрати на перевезення оцінюваних товарі з урахуванням маршруту перевезення, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією), а подані ним разом з митною декларацією документи містили розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: до митного оформлення не було надано рахунок-фактуру (інвойс); до митного оформлення подано банківський платіжний документ в якому не міститься посилання на рахунок-фактуру (інвойс) та/або проформу-інвойс від 31.10.2018 №НС1001LJ-6160; для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до порту, на навантаження та страхування такого товару декларантом надані - довідка про транспортні витрати від перевізника DNS Express inc. ТОВ ДНС СІГЕЙТ від 24.01.2019 №240119, в якій відсутні всі числові складові митної вартості товару; коносамент від 12.11.2018 №ОDА15723980, за змістом якого транспортно-експедиційні послуги надавались Shipco transport ltd; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2015 №05122015 9, укладений між ТОВ Трейдвест ЛТД , як клієнтом, і ТОВ ДНС СІГЕЙТ , як експедитором. При цьому, рахунки на оплату та розрахункові документи за таким договором транспортно-експедиторського обслуговування не надано; митна декларація країни відправлення, що була складена неофіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна.

Поряд з цим, представник відповідача зазначив, що декларантом позивача до митного органу були подані: інвойс від 31.10.2018 №HC1001LJ-6160 без будь-яких відміток митних органів, без підпису та печатки відправника товару; прайс-лист виробника товару без зазначення його дати, терміну дії, та в якому містилися відомості щодо вартості товару та його характеристики (ваги за одиницю товару). При цьому відомості щодо ваги одиниці товару (540 кг) в митній декларації не відповідали даним прайс-листа (де, вага за одиницю товару складала 850 кг); експертний висновок Торгово-промислової палати №Ц-77 від 30.01.2019, що на думку митниці, носить виключно інформативний характер, не містить аналізу ринку вартості ідентичних/подібних товарів в країни експортера; видаткова накладна від 02.05.2018 №0022 без надання податкової накладної; копію митної декларації від 27.04.2017 №UA100110/2017/090682, що стосується поставки товару за іншим зовнішньоекономічним контрактом та товаро-супровідними документами, та водночас декларантом позивача не були подані: контракт №6160 (його копія), посилання на який міститься у митній декларацій країни відправлення; договір про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ ДНС СІГЕЙТ та Shipco transport ltd; бухгалтерські платіжні документи, що підтверджують взаємовідносини цих підприємств; видаткові накладні.

Наведені вище обставини, як стверджує представник відповідача, не дали змоги Митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості товарів у повному обсязі.

Додатково представник відповідача зазначив, що митна вартість була визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, з використанням способів, які не суперечать законам України та є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Джерелом інформації для визначення митної вартості стала митна декларація від 19.02.2017 №UA205010/2018/000647.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у тексті якої заперечував проти доводів відповідача щодо не подання декларантом позивача на вимогу митниці тих чи інших документів. Крім того, позивач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів містить лише формальне посилання на неможливість Митниці застосувати попередні методи.

У свою чергу представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де повторно наголосив на правомірності визначеного митним органом резервного методу визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

На такі заперечення представник позивача подав до суду письмові пояснення.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 здійснено заміну відповідача (Київської міської митниці ДФС) його правонаступником у сфері виконуваних функцій - Київською митницею Держмитслужби.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.

24.09.2018 між ТОВ Трейдвест ЛТД (як покупцем) і фірмою Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD (Китай) укладено контракт №НС1001JL-6160 (далі - контракт), за умовами якого Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD погодилося продати, а ТОВ Трейдвест ЛТД придбати на умовах FOB (порт відправлення: Yangshan Port Shanghai China, порт призначення: Одеса/Іллічівськ) наступний товар - центрифугу для віджиминня білизни з кришкою, артикул TL-50, країна походження - Китай (Шанхай), у кількості 2 штук, вартістю 2 399 доларів США за одиницю, всього у вартістю 4 798 доларів США.

У цьому контракті сторони також узгодили умови оплати товару - 100% передоплата, строк поставки - упродовж 15 днів з моменту отримання оплати за товар, строк виконання контракту - 50 робочих днів, а також інші умови.

28.01.2019 декларант позивача - ТОВ ДНС Експрес Інк подало Київської міської митниці ДФС (митний пост Столичний ) електронну митну декларацію №UA100110/2019/112738, у якій самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - у розмірі 5 823,98 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становило 162 007,38 грн. За даними аркушу 2 додатку МД-6 до митної декларації №UA100110/2019/112738 заявлена декларантом митна вартість товару складалася з ціни товару та витрат на транспортування до порту Одеси.

У тексті свого позову позивач пояснив, що разом з митною декларацією №UA100110/2019/112738 декларант були подані митниці наступні документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення: контракт №НС1001JL-6160 від 24.09.2018; платіжне доручення в іноземній валюті від 27.09.2018 №1206; довідку експедитора - ТОВ ДНС Експрес Інк про транспортні витрати від 24.01.2019 №240119; коносамент (CMR) від 12.11.2018 №ODA15723980; декларація про походження товару від 31.10.2018 №НС1001JL-6160; договір щодо транспортно-експедиційного обслуговування від 07.12.2015 №05122015_9; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2018 №222920180004355981.

Київська митниця ДФС провела процедуру консультацій із декларантом, шляхом формування електронного повідомлення від 28.01.2019 №598931 щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України. А саме, було запропоновано подати до органу ДФС наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

30.01.2019 декларантом позивача додатково були надано митниці: інвойс від 31.10.2018 №НС1001JL-6160 в електронному форматі; листа продавця-нерезидента про надання ТОВ Трейдвест ЛТД статусу дистриб`ютора товарів фірми Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD ; рахунок №BDNS0000005 від 14.01.2019 на перевезення; платіжне доручення №1290 від 14.01.2019 про оплату рахунку на перевезення; прайс-лист виробника товару; видаткову накладну ТОВ Трейдвест ЛТД від 02.05.2018 №0022, адресовану покупцю товару - Комунальному закладу Поливанський дитячий будинок-інтернат Дніпропетровської обласної ради ; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; експортний висновок Київської торгово-промислової палати від 30.01.2019 №Ц-77; копію ВМД №UA1000110/2017/090682 від 27.04.2017, в якості документального підтвердження визнання митницею заявленої ТОВ Трейдвест ЛТД митної вартості ідентичного товару від того ж самого виробника у нижчому розмірі, за раніше поданою митною декларацією.

Крім того, у тексті свого електронного повідомлення від 30.01.2019, сформованого на адресу митниці, декларант позивача пояснив, що страхування товару не здійснювалося, внаслідок чого відсутні документи по таких витратах.

Проте, 30.01.2019 відповідачем прийнято рішення №UA100000/2019/300021/2 про коригування митної вартості товарів (далі - оспорюване рішення), яким визначено митну вартість імпортованого позивачем за митною декларацією №UA100110/2019/112738 товару за резервним методом визначення митної вартості. Внаслідок цього митну вартість імпортованого товару було збільшено до 3 778 доларів США за одиницю, та загальну вартість товару - до 7 556 доларів США.

В той же день Київська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA100110/2019/00129, відповідно до якої декларанту позивача відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару.

Зі змісту оспорюваного рішення (з урахуванням гр. 33) суд встановив, що в його основу відповідачем покладені наступні обставини та висновки. Митниця дійшла висновку, що надані в порядку ст. 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та водночас не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, додатково був наданий інвойс від 31.10.2018 №HC1001LJ-6160, що не містить будь-яких відміток митних органів, без підпису та печатки відправника товару. Водночас у тексті оспорюваного рішення митниця зазначило про не надання до митного оформлення рахунку-фактури (інвойсу).

Відповідно до п. 9 контракту 24.09.2018 №HC1001LJ-6160 та проформи-інвойсу, сторонами передбачені умови оплати товару - повна передоплата. Разом з тим, до митного оформлення подано банківський платіжний документ, в якому не міститься посилання на рахунок-фактуру (інвойс) та/або проформу-інвойс від 31.10.2018 №HC1001LJ-6160.

У графі 20 митної декларації задекларовано умови поставки FOB- Шанхай (Китай). Відповідно до положень Інкотермс-2010, у випадку здійснення поставки на умовах FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язанні з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Для підтвердження таких витрат декларантом була надана довідка про транспортні витрати від перевізника DNS Express Inc. від 24.01.2019 №240119, у тексті якої відсутні вказані числові складові митної вартості товару. При цьому, за змістом наданого до митного оформлення коносаменту (Bill Lading) від 12.11.2018 №ODA15723980 транспортно-експедиційні послуги надавались Shipco Тransport Ltd. Окрім того до митного оформлення надано договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2015 №05122015_9, укладений між ТОВ Трейдвест ЛТД (як клієнтом) і ТОВ ДНС Експресе Інк (як експедитором). У п. 5 цього договору визначено, що взаєморозрахунки сторін договору за надані послуги оплачуються шляхом перерахунку грошових коштів згідно рахунків експедитора. Оплата рахунку здійснюється протягом 3-х днів після виставлення рахунку експедитором. Уданому випадку до митного оформлення рахунки та оплата рахунків не надавалися.

Надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Водночас у тексті цього ж оспорюваного рішення митниця зазначила про подання перекладу копії митної декларації країни відправлення, зробивши зауваження про те, що в такому згадується контракт №6160, який не було подано декларантом.

Додатково до митного оформлення наданий прайс-лист виробника товару без дати, що не містить відомостей про терміну його дії. При цьому, митниця встановила, що в тексті прайс-листа зазначені вартість товару та його характеристики, а саме - вагу одиниці товару (850 кг), що не збігається з відомостями про вага одиниці товару (540 кг) у митній декларації.

Додатково до митного оформлення надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-77 від 30.01.2019, що складений на підставі документів імпортера. Відповідно до тексту цього Висновку цінової експертизи, експертом було обрано порівняльний підхід для визначення вартості об`єкта, шляхом аналізу і порівняння цін недавнього продажу або пропозицій ідентичних або подібних товарів. Експерт зазначив, що ціни сплачені за ідентичні або подібні об`єкти, служать вихідною інформацією для розрахунку вартості об`єкта оцінки. При цьому, експертом не наведені назви продукції, їх торгові марки та запропоновані ціни, порівняння на інших виробників продукції. Експерт проаналізував ціноутворюючі фактори з урахуванням можливих знижок на серійну промислову продукцію, яка може становити 30%. З огляду на такі мотиви митниця дійшла умовиводу, що поданий декларантом Висновок не містить аналізу ринку вартості ідентичних/подібних товарів в країни експортера та носить інформативний характер. Як наслідок такий Висновок не був використаний митницею для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Щодо додатково поданої декларантом позивача видаткової накладної від 02.05.2018 №0022 митниця зробила зауваження про відсутність відповідної податкової накладної до такої видаткової накладної.

Стосовно наданої копії митної декларації від 27.04.2017 №UA100110/2017/090682 митниця дійшла висновку, що така митна декларація стосується поставки товару за іншим зовнішньоекономічним контрактом та товаро-супровідними документами. У зв?язку з цим не взяла таку митну декларацію до уваги.

Окремо митниця зазначила про не подання декларантом таких документів: договору про транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ТОВ ДНС СІГЕЙТ та Shipco transport ltd, бухгалтерських платіжних документів, що підтверджують взаємовідносини цих підприємств, видаткових накладних.

За наслідками розгляду поданих декларантом до митного оформлення та додатково у відповідь на електронне повідомлення документів, митниця дійшла висновку про відсутність можливості використати метод визначення митної вартості за ціною договору. Натомість митну вартість товару, що імпортується, митниця скоригувала із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення якого було здійснено за митною декларацією від 19.02.2018 №UA205010/2018/000647.

Вважаючи вказане рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі також - МК України), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, під визначенням терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті розуміється загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом норм ч. 1 - 4 ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Одночасно ч. 3 цієї ж статті МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

В силу припису ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод не застосовується у наступних випадках: якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до ч. 6 і 7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналізуючи зміст наведених вище норм Кодексу Верховний Суд (постанова від 28.05.2020 у справі №300/426/19) під час перегляду в порядку касаційного провадження схожого спору дійшов висновків про те, що: митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. .

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд вбачає, що декларант позивача при поданні 28.01.2019 митної декларації не надав відповідачу повний пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною контракту, який імпортується, тобто, за першим методом визначення митної вартості, а саме, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України: рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; документу, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (в даному випадку рахунку на оплату послуг з перевезення товару до місця призначення).

За таких обставин, суд погоджується з позицією відповідача щодо можливості виникнення у митниці сумніву у правильності визначення митної вартості за ціною контракту за відсутності в пакеті отриманих для митного оформлення перелічених документів, а тому надіслання декларанту позивача електронного повідомлення про надання додаткових документів було правомірним.

Разом з тим, такі запитувані митницею документи та інші документи були подані декларантом позивача відповідачу під час здійснення процедури консультацій.

Суд вважає, що такі надані декларантом позивача 28.01.2019 та 30.01.2019 документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною контракту та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Водночас відповідачем ані в тексті оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, ані в ході судового розгляду даної справи не наведено обґрунтованих підстав, наявність яких б надавала митниці підстави для прийняття рішення про відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом позивача митною вартістю.

У зв?язку з цим суд погоджується з доводами позивача щодо не доведення відповідачем документально правомірності прийняття Київською міською митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 11.02.2019 №11 підтверджено, що під час звернення до суду із цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн.

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судових витрат у вказаній сумі коштів.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдвест ЛТД (ідентифікаційний код 39367047, адреса: 03191, м. Київ, вул. Вільямса, 9, корп. 2, кв. 80) до Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2.

Стягнути на користь Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдвест ЛТД (ідентифікаційний код 39367047, адреса: 03191, м. Київ, вул. Вільямса, 9, корп. 2, кв. 80) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок