Постанова

від 07.10.2020 по справі 640/2477/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2477/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач:Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДВЕСТ ЛТД" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдвест ЛТД" звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Київською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що під час митного оформлення товару відповідачем виявлено обставини, які унеможливлюють підтвердження митної вартості за ціною угоди, а отже, у останнього виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Крім того, вказано, що на момент митного оформлення декларантом не надано всіх документів та не підтверджено відомостей щодо складових митної вартості.

У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДВЕСТ ЛТД" на апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби вказано на неспроможність її доводів, та зазначено про правомірність висновків суду першої інстанції, який прийняв обґрунтоване судове рішення, належно та повно встановивши обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24.09.2018 між ТОВ "Трейдвест ЛТД" (як покупцем) і фірмою "Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD" (Китай) укладено контракт №НС1001JL-6160 (далі - контракт), за умовами якого Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD погодилося продати, а ТОВ "Трейдвест ЛТД" придбати на умовах FOB (порт відправлення: Yangshan Port Shanghai China, порт призначення: Одеса/Іллічівськ) наступний товар - центрифугу для віджиминня білизни з кришкою, артикул TL-50, країна походження - Китай (Шанхай), у кількості 2 штук, вартістю 2 399 доларів США за одиницю, всього у вартістю 4 798 доларів США.

Умови оплати товару - 100% передоплата, строк поставки - упродовж 15 днів з моменту отримання оплати за товар, строк виконання контракту - 50 робочих днів, а також інші умови.

28.01.2019 декларант позивача - ТОВ "ДНС Експрес Інк" подало Київської міської митниці ДФС (митний пост "Столичний") електронну митну декларацію № UA100110/2019/112738, у якій самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - у розмірі 5 823,98 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становило 162 007,38 грн. За даними аркушу 2 додатку МД-6 до митної декларації № UA100110/2019/112738 заявлена декларантом митна вартість товару складалася з ціни товару та витрат на транспортування до порту Одеси.

Разом з митною декларацією № UA100110/2019/112738 декларантом були подані митниці наступні документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення: контракт №НС1001JL-6160 від 24.09.2018; платіжне доручення в іноземній валюті від 27.09.2018 №1206; довідку експедитора - ТОВ "ДНС Експрес Інк" про транспортні витрати від 24.01.2019 №240119; коносамент (CMR) від 12.11.2018 №ODA15723980; декларація про походження товару від 31.10.2018 №НС1001JL-6160; договір щодо транспортно-експедиційного обслуговування від 07.12.2015 №05122015_9; копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2018 №222920180004355981.

Київська митниця ДФС провела процедуру консультацій із декларантом, шляхом формування електронного повідомлення від 28.01.2019 № 598931 щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України. А саме, було запропоновано подати до органу ДФС наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

30.01.2019 декларантом позивача додатково були надано митниці: інвойс від 31.10.2018 №НС1001JL-6160 в електронному форматі; листа продавця-нерезидента про надання ТОВ "Трейдвест ЛТД" статусу дистриб`ютора товарів фірми "Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD"; рахунок №BDNS0000005 від 14.01.2019 на перевезення; платіжне доручення №1290 від 14.01.2019 про оплату рахунку на перевезення; прайс-лист виробника товару; видаткову накладну ТОВ "Трейдвест ЛТД" від 02.05.2018 №0022, адресовану покупцю товару - Комунальному закладу "Поливанський дитячий будинок-інтернат" Дніпропетровської обласної ради"; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; експортний висновок Київської торгово-промислової палати від 30.01.2019 №Ц-77; копію ВМД №UA1000110/2017/090682 від 27.04.2017, в якості документального підтвердження визнання митницею заявленої ТОВ "Трейдвест ЛТД" митної вартості ідентичного товару від того ж самого виробника у нижчому розмірі, за раніше поданою митною декларацією.

У тексті електронного повідомлення від 30.01.2019, сформованого на адресу митниці, декларант позивача пояснив, що страхування товару не здійснювалося, внаслідок чого відсутні документи по таких витратах.

30.01.2019 відповідачем прийнято рішення №UA100000/2019/300021/2 про коригування митної вартості товарів (далі - оспорюване рішення), яким визначено митну вартість імпортованого позивачем за митною декларацією №UA100110/2019/112738 товару за резервним методом визначення митної вартості. Внаслідок цього митну вартість імпортованого товару було збільшено до 3 778 доларів США за одиницю, та загальну вартість товару - до 7 556 доларів США.

В той же день Київська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA100110/2019/00129, відповідно до якої декларанту позивача відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару.

За наслідками розгляду поданих декларантом до митного оформлення та додатково у відповідь на електронне повідомлення документів, митниця дійшла висновку про відсутність можливості використати метод визначення митної вартості за ціною договору. Натомість митну вартість товару, що імпортується, митниця скоригувала із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення якого було здійснено за митною декларацією від 19.02.2018 №UA205010/2018/000647.

Вважаючи вказане рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що надані декларантом позивача документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною контракту та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Натомість, ані в тексті оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, ані в ході судового розгляду справи не наведено обґрунтованих підстав, наявність яких б надавала митниці підстави для прийняття рішення про відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом позивача митною вартістю.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Колегією суддів встановлено, що підставою для коригування митної вартості у спірних правовідносинах стало те, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товарів, позаяк для підтвердження заявленої митної вартості товару до вище вказаної митної декларації долучено:

- контракт №НС1001JL-6160 від 24.09.2018;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 27.09.2018 №1206;

- довідку експедитора - ТОВ "ДНС Експрес Інк" про транспортні витрати від 24.01.2019 №240119;

- коносамент (CMR) від 12.11.2018 №ODA15723980;

- декларація про походження товару від 31.10.2018 №НС1001JL-6160;

- договір щодо транспортно-експедиційного обслуговування від 07.12.2015 №05122015_9;

- копію митної декларації країни відправлення від 10.11.2018 №222920180004355981.

Крім того, декларантом додатково було подано:

- інвойс від 31.10.2018 №НС1001JL-6160 в електронному форматі;

- лист продавця-нерезидента про надання ТОВ "Трейдвест ЛТД" статусу дистриб`ютора товарів фірми "Shanghai Lijing Washing Machinery Manufacturing Co., LTD";

- рахунок №BDNS0000005 від 14.01.2019 на перевезення;

- платіжне доручення №1290 від 14.01.2019 про оплату рахунку на перевезення;

- прайс-лист виробника товару;

- видаткову накладну ТОВ "Трейдвест ЛТД" від 02.05.2018 №0022, адресовану покупцю товару - Комунальному закладу "Поливанський дитячий будинок-інтернат" Дніпропетровської обласної ради";

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову;

- експортний висновок Київської торгово-промислової палати від 30.01.2019 №Ц-77;

- копію ВМД №UA1000110/2017/090682 від 27.04.2017, в якості документального підтвердження визнання митницею заявленої ТОВ "Трейдвест ЛТД" митної вартості ідентичного товару від того ж самого виробника у нижчому розмірі, за раніше поданою митною декларацією.

На переконання суду апеляційної інстанції, зазначені документи відповідають вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України та у встановленому порядку підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія відхиляє посилання апелянта стосовно того, що надані в порядку ст. 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та водночас не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже було зазначено, додатково декларантом було надано інвойс від 31.10.2018 №HC1001LJ-6160, що не містить будь-яких відміток митних органів, без підпису та печатки відправника товару. Водночас у тексті оспорюваного рішення митниця зазначила про не надання до митного оформлення рахунку-фактури (інвойсу), що також вказує на безпідставність висновків відповідача.

Необгрунтованими є аргументи апелянта в частині відсутності документів щодо витрат на страхування товарів, позаяк декларантом в електронному повідомленні від 30.01.2019 було пояснено, що страхування товару не здійснювалося, внаслідок чого відсутні документи по таких витратах.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Відповідачем зазначено про наявність вищевказаних розбіжностей у поданих позивачем документах без зазначення конкретного переліку документів, які були б достатніми, що свідчить про необґрунтованість висновків останнього, а відповідно і відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 №100000/2019/300021/2, правомірно скасувавши таке.

Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328 - 331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М .