Ухвала

від 05.06.2020 по справі 686/5305/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4820/328/20

Справа № 686/5305/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія : ухваласлідчого судді Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Хмельницького апеляційного суду

в складі: головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 січня 2020 року за № 12020240000000039 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено. Продовжено

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, з середньою освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інваліду ІІІ групи, фізичній особі - підприємцю, раніше не судимому,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 25 червня 2020року включно.

Строк дії ухвали по 25 червня 2020 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 підозрюється в тому, що ОСОБА_11 , будучи фізично особою підприємцем, з метою розширення бізнесових інтересів з виробництва меблів для ванних кімнат, в жовтні 2009 року придбав та набув право власності на нежитлове приміщення колишнього телятника та земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що на час заснування зазначеного бізнесу ОСОБА_11 проживав у м. Донецьк, для організації виробництва і контролю за діяльністю вказаного підприємства, ним у вересні 2010 року залучено в якості керуючого виробництвом на підприємстві мешканця м. Славути, Хмельницької області ОСОБА_7 . За попередніми усними домовленостями між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , останній забезпечував матеріальну частину виробництва, а ОСОБА_7 в свою чергу, відповідав за офіційне оформлення працівників, керування процесом виробництва, за що отримував частину прибутку.

У 2014 році, після початку бойових дій на Сході України, збут продукції на підприємстві значно зменшився та вона поступово накопичувалась на складі підприємства належного ОСОБА_11 , яке очолював на той час ОСОБА_7 . В подальшому, ОСОБА_7 , маючи на меті одноосібне отримання прибутків підприємства, вирішив заволодіти цілісним майновим комплексом (приміщенням цеху), складськими приміщеннями з виготовленою продукцією (меблями та сантехнікою), фактичним власником якого є ОСОБА_11 .

У 2018 році, під час проведення інвентаризації майна, ОСОБА_11 виявив нестачу продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку із чим припинив відносини з ОСОБА_7 та відсторонив останнього від господарської діяльності зазначеного підприємства.

В свою чергу, ОСОБА_7 , в невстановлений час та день вересня 2018 року, маючи на меті незаконне збагачення, шляхом вимагання, вирішив отримати від ОСОБА_11 грошові кошти.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, ОСОБА_7 в невстановлений час та день вересня 2018 року, перебуваючи в м. Славута, Хмельницької області, під час розмови з ОСОБА_11 , висловив останньому вимогу майнового характеру сплатити йому грошові кошти в розмірі 300000 доларів США, під надуманим приводом неіснуючої заборгованості. Надалі, ОСОБА_7 , з метою викликати в ОСОБА_11 реальні підстави побоюватись за своє життя та здоров`я, попередив його про те, що у разі невиконання його вимоги, до нього буде застосовуватись фізичне насильство.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого, 12.02.2020 року близько 13 год. 27 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи біля відділення АТ КБ «Приват Банк» по вул. Кузовкова, м. Славута, Хмельницької області, під час розмови з ОСОБА_11 , повторно висловив останньому вимогу майнового характеру, сплатити йому грошові кошти в розмірі 300000 доларів США під надуманим приводом неіснуючої заборгованості, продовжуючи погрожувати застосуванням фізичного насильства до потерпілого та членів сім`ї останнього, в разі невиконання його вимог.

18.02.2020 року, близько 18 год. 36 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Славута, Хмельницької області, по вул. Церковна, 48, під час розмови з ОСОБА_11 , в ході випадкової зустрічі, повторно висловив останньому вимогу майнового характеру сплатити йому грошові кошти в розмірі 300000 доларів США під надуманим приводом неіснуючої заборгованості. Надалі, ОСОБА_7 , з метою викликати в ОСОБА_11 реальні підстави побоюватись за своє життя та здоров`я, переслідуючи корисливі мотиви, застосував до останнього фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні декількох ударів кулаком в область обличчя та ногами в область тулуба, чим потерпілому було умисно спричинено тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу передньої поверхні лівої половини грудної клітки. Після нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що всі його подальші погрози ОСОБА_11 , останній буде сприймати як реальні, тобто побоюватись за своє життя та здоров`я, висловив погрозу фізичної розправи та повідомив, що в разі невиконання його вимог, до нього будуть надалі застосовані заходи фізичного примусу.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого, 19.02.2020 року, близько 16 год. 32 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будівлі Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, що по вул. Миру, 16, м. Славути, Хмельницької області, під час розмови з ОСОБА_11 , повторно висловив останньому вимогу майнового характеру сплатити йому грошові кошти в розмірі 300000 доларів США під надуманим приводом неіснуючої заборгованості. В свою чергу, ОСОБА_11 повідомив, що на даний час не має вказаної суми грошових коштів. На це, ОСОБА_7 повідомив, що в такому випадку, він має передати йому грошові кошти у сумі вже 170000 доларів США, на що ОСОБА_11 був змушений погодитись, оскільки реально сприймав погрози ОСОБА_7 та застосування ним фізичного насильства.

Надалі, 25.02.2020 року, близько 13 години, ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будинку по АДРЕСА_3 , діючи під контролем працівників поліції, отримав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 50000 доларів США, що станом на 25.02.2020 року, відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1225000 грн., після чого був затриманий працівниками поліції.

30.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12020240000000039, правова кваліфікація ч. 4 ст. 189 КК України.

26лютого 2020року ОСОБА_7 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.189КК України.

Непогоджуючись з ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати.

Зазначає,що стороноюобвинувачення небула надананалежна оцінкадоказам усправі,внаслідок чого,підозра,оголошена ОСОБА_7 є необґрунтованою.

На думку захисника, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову чи спотворення речей; незаконного впливу на потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, жодним чином не підтверджені.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора та слідчого про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора в повній мірі дотримався цих вимог закону.

Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_12 , яке є особливо тяжким. Також, посилався на те, що перебуваючи на волі, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, з метою зміни його показань, оскільки підозрюваному відоме його місце проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, санкцією ч. 4 ст. 189 КК України передбачено обов`язкове покарання у виді конфіскації майна, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на приховування речей, які можуть бути конфісковані в разі визнання його винним.

Наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею. При цьому був опитаний ОСОБА_7 , вислухана думка прокурора, захисників, відібрані пояснення у слідчої, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу.

При вирішенніж питанняпро продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою підозрюваному ОСОБА_7 слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст.178КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, яке визначається високим ступенем небезпечності для суспільства та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, роботу, сім`ю, на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також його незадовільний стан здоров`я.

Тому,слідчий суддяприйшов доправильного висновкупро те,що існуютьризики: переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; знищення, схову чи спотворення речей, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор та слідчий довели, що застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.

Отже, при розгляді клопотання слідчого з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Твердження апелянта про те, що стороною обвинувачення не була надана належна оцінка доказам у справі, внаслідок чого, підозра, оголошена ОСОБА_7 є необґрунтованою, на увагу суду не заслуговують, виходячи з наступного.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами, зокрема: даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 від 30.01.2020 року, в якому він повідомив про вимагання коштів ОСОБА_7 ; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 27.02.2020 року; висновку експерта № 178 про проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 , яким встановлено, що станом на 24.02.2020 року у нього виявлене тілесне ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу передньої поверхні лівої половини грудної клітки, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; протоколу огляду предмету за участю потерпілого від 27.02.2020 року; протоколу огляду грошових коштів, які використані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 25.02.2020 року, в якому оглянуто грошові кошти, як заздалегідь ідентифіковані засоби, в сумі 1000 доларів США та несправжні (імітаційні грошові купюри), що імітують 49000 доларів США; протоколу огляду покупця ОСОБА_11 та вручення грошових коштів від 25.02.2020 року; протоколу обшуку затриманого ОСОБА_7 від 25.02.2020 року, в ході якого вилучено грошові кошти та мобільний телефон; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 25.03.2020 року, який повідомив, що 17.01.2020 року біля ТЦ «Епіцентр» в м. Славуті, ОСОБА_7 говорив ОСОБА_11 , щоб той повернув його частку підприємства, висловлюючись в агресивній формі з елементами погроз; протоколів допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які повідомили, що ОСОБА_7 вимагав в ОСОБА_11 визнати факт, що все майно належить ОСОБА_7 , виражаючись з елементами погроз та поширювання неправдивих відомостей щодо ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 11.03.2020 року, який повідомив, що ОСОБА_7 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_11 та висловлював вимогу передати йому грошові кошти в сумі 300000 доларів США; протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 12.03.2020 року, який повідомив про факти нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 12.03.2020 року, яка повідомила про відомі їй факти погроз та вимагання коштів ОСОБА_7 в ОСОБА_11 .

До того ж, слід зазначити, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, що і було зроблено судом у даному провадженні.

Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних стадій кримінального провадження, на що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх судових рішеннях.

Посилання захисника на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову чи спотворення речей; незаконного впливу на потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, жодним чином не підтверджені, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Так, наявність вищевикладених ризиків, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених слідчим у поданому клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, слід врахувати, що запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст.177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованою підозрою ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого злочину, стали підставою для продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Отже, потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного шляхом продовження останньому запобіжного заходу є виправданою.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк по 25 червня 2020 року включно залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4