Постанова

від 02.06.2020 по справі 922/3194/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа № 922/3194/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача: без участі представника;

від відповідача: Попівенко О.Ю. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків (вх. № 599 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020, повне рішення складено 30.01.2020 (суддя Прохоров С.А.)

у справі №922/3194/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит", м. Київ

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

про стягнення 212 706,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 200 000,00 грн. основного боргу, 8 333,66 грн. інфляційних втрат, 4 372,60 грн. 3% річних, 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 3190,61 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 р., укладеним між сторонами, в частині оплати за поставлений позивачем товар за договором, що стало підставою для нарахування інфляційних та 3% річних.

Позивачем, разом з позовною заявою, подано попередній розрахунок судових витрат, у відповідності до якого ТОВ "Компанія Спірит" понесено витрат у розмірі 8 190,61 грн., з яких 3 190,61 грн. судовий збір, 5 000,00 грн. за підготовку позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за договором поставки № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018.

23.12.2019 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про стягнення з відповідача понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3194/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" до Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" 200000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 р., 8 333,66 грн. інфляційних втрат та 4372,60 грн. річних.

Судові витрати позивача, пов'язані з розглядом справи, покладено на відповідача - Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" 3 190,61 грн. судового збору та 24000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано обгрунтованістю заявлених позивачем вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3194/19 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги та не надано оцінки діям постачальника, яким порушено п. 5.4. договору та положення Інструкцій П-6, П-7 (приймання-передача товару за кількістю та якістю).

Зазначає, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, проте видаткова накладна № 229 від 06.12.2018 оформлена пізніше на два дні ніж товарно - транспортна накладна. До того ж, видаткова накладна від 06.12.2018 не підписана уповноваженою стороною КП Харківводоканал , оскільки Гришко Віктор Федорович (підписант відповідної накладної) уповноважений підприємством довіреністю №0001199/1 від 06.12.2018 лише на отримання від ТОВ ''Компанія Спірит" товару. Крім того, позивачем не надано товаросупровідних документів, оформлених належним чином, а отже право власності на товар до відповідача не перейшло.

Наголошує на безпідставності відмови суду у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині зарахування зустрічних грошових вимог.

Щодо стягнення судових витрат КП "Харківводоканал" зазначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Проте, акти приймання-передання наданих послуг від 12.11.2019 та від 19.12.2019 не містять детального опису робіт, за виконання яких позивачем сплачено по 9 700,00 грн, а зазначена лише загальна інформація, що до вартості послуг входить вартість білетів, готелю, харчування, тощо.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 р. у справі №922/3194/19. Встановлено строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" відзиву на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві. Вважаючи прийняте судом рішення законним, а апеляційну скаргу відповідача законодавчо необгрунтованою, просить рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 по справі № 922/3194/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" залишити без задоволення.

Позивач наголошує на встановленні судом першої інстанції факту виконання позивачем належним чином зобов'язань за договором № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018., згідно з яким позивачем в повному обсязі поставлено і передано у власність відповідачу товар на суму 251 075,22 грн. Зазначає про передання відповідачу одночасно з товаром сертифікату відповідності і сертифікату якості.

Проте, в результаті неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, заборгованість відповідача за отриманий товар складає 200 000,00 грн., яка і досі не сплачена відповідачем.

Наполягає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено лише дві обставини незгоди з позовом, а саме: недотримання порядку здійснення розрахунків передбаченого п.4.3. договору; не надання позивачем доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікацій в офіційних періодичних виданнях останнього. Проте, всупереч ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, в подальшому позиція відповідача доповнена іншими доводами.

Крім того, позивачем звернуто увагу, що під час судового засідання 23.12.2019 до суду першої інстанції була подана заява про стягнення судових витрат з проханням ухвалити додаткове рішення. Оголосивши в судовому засіданні 22.01.2020 про задоволення заяви про стягнення судових витрат у повному обсязі, судом не відображено результату вирішення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. за підготовку та направлення до суду позовної заяви, докази понесення яких подавалися з позовною заявою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 р. у справі №922/3194/19 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал", на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 р. у справі №922/3194/19 призначено на 16.04.2020 об 11:30 год.

13.04.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спірит про розгляд справи без участі представника позивача, зважаючи на перебування останнього в самоізоляції, у зв`язку з введенням на усій території України карантину через спалах у світі коронавірусу. Просив рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі № 922/3194/19 залишити без змін, апеляційну скаргу КП Харківводоканал залишити без задоволення.

14.04.2020 від Комунального підприємства Харківводоканал надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з встановленням карантину на території України, яким просив визнати причину неявки в судове засідання представника КП Харківводоканал поважною, відкласти розгляд справи на іншу дату.

Враховуючи встановлення Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215 та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. № 239) з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантину, з урахуванням п.4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розгляд апеляційної скарги КП Харківводоканал відкладено на 12.05.2020 о 12:30 год.

12.05.2020 Східним апеляційним господарським судом отримано клопотання Комунального підприємства Харківводоканал , яким відповідач, у зв`язку з продовженням дії карантину до 22.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343, просив визнати причину неявки в судове засідання представника КП Харківводоканал поважною, відкласти розгляд справи на іншу дату.

Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 ( в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) на усій території України дію карантину продовжено до 22.05.2020, з урахуванням п.4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у даній справі, розгляд апеляційної скарги КП Харківводоканал відкладено на 02.06.2020 о 12:30 год.

У судовому засіданні 02.06.2020 представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 05.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Спірит (постачальник) та Комунальним підприємством Харківводоканал (покупець) укладено договір поставки товару № 11/11-ПЦ/18 (договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві спіральний бар'єр безпеки 450/3-2,5 (9 м.п.); кліпси монтажні СББ; дріт 3,0-О-2Ц ГОСТ3282-74 (далі за текстом - товар), згідно специфікації (додаток № 1), в якій встановлюється асортимент, номенклатура, одиниця вимірювання, ціна за одиницю, кількість, загальна вартість, тощо, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених цим договором, прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений товар.

Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар в строки і порядку, що передбачені цим договором, разом із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України. Постачальник має право на оплату належним чином поставленого та прийнятого покупцем товару на умовах цього договору (п.п.2.1.,2.2. договору).

За умовами п.2.3. договору покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений постачальником та прийнятий товар в строки і порядку, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 4.2., ціна цього договору становить 251 075,22 грн. (двісті п'ятдесят одна тисяча сімдесят п'ять грн. 22 коп.) з ПДВ, та визначається згідно специфікації (додаток № 1).

За умовами п. 4.3. договору покупець здійснює оплату за фактично поставлену партію товару протягом 21 календарного дня з моменту його отримання, на підставі рахунку-фактури, наданого та сформованого постачальником згідно видаткової накладної, яка підписана уповноваженими представниками сторін.

Поставка товару за цим договором здійснюється впродовж 21 календарного дня з моменту укладення договору. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами згідно з вимогами Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 та інших нормативно-правових актів, що регулюють цю сферу діяльності (п.5.1.,п.5.4. договору).

Передача товару постачальником та приймання товару покупцем провадиться в місці здійснення поставки, визначеному в п.5.6. цього договору. Місцем поставки товару за цим договором є склад (об'єкт) покупця: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Кільцева, буд. 2.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент передачі товару покупцю, та підтверджується оформленими належним чином товаророзпорядчими (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна) та товаросупровідними (сертифікатами якості, сертифікатами відповідності, тощо) документами (п.5.5., 5.6., 5.7. договору).

В якості додатку № 1 до договору поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 сторонами підписано та скріплено печатками сторін Специфікацію до договору, на загальну суму 251 075,22 грн.

На виконання умов договору, позивачем здійснено постачання (передано у власність) покупцеві спіральний бар'єр безпеки 450/3-2,5 (9 м.п.); кліпси монтажні СББ; дріт 3,0-О-2Ц ГОСТ3282-74 на загальну суму 251 075,22 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р229 від 04.12.2018, видатковою накладною № 229 від 06.12.2018 на загальну суму 251 075,22 грн. з ПДВ, довіреністю № 0001199/1 від 06.12.2018, виданою Гришку В.Ф.

Для оплати за товар за договором № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018, позивачем передано відповідачеві рахунок на оплату по замовленню № 505 від 07.11.2018 на загальну суму 251 075,22грн.

Оплату за отриманий товар за договором № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 здійснено відповідачем частково на загальну суму 51 075,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6993 від 29.03.2019 на суму 20 000,00 грн., № 7490 від 04.04.2019 на суму 5 000,00 грн., № 17938 від 22.08.2019 на суму 26 075,22 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки від 05.11.2018 №11/11-ПЦ/18 щодо повної та своєчасної оплати, ТОВ Компанія Спірит на адресу відповідача надіслані претензії (від 04.07.2019 №22, від 29.07.2019 № 31) в яких позивач просив покупця про сплату заборгованості за отриманий товар.

У відповідях на дані претензії (від 12.07.2019 № 01-01-23/4171-19, від 22.08.2019 № 01-01-23/4929-19) КП "Харківводоканал" зазначено про невідповідність направлених на його адресу претензій нормам чинного законодавства.

Вимоги позивача по оплаті за отриманий товар залишені відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" до господарського суду Харківської області з цим позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал".

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою договір №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1,2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за приписами ст.ст.1,9 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Перелік обов'язкових реквізитів первинних та облікових документів визначений у ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, вимогам яких відповідає видаткова накладна №229 від 06.12.2018р. підписана представниками позивача та відповідача без заперечень.

Товарно - транспортна накладна відповідає Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні і містить всі необхідні реквізити.

Видаткова накладна №229 від 06.12.2018 та товарно - транспортна накладна №Р229 від 04.12.2018 підписані з боку постачальника - заступником директора з технічних питань Пляшником В.В., з боку покупця, КП "Харківводоканал" - Гришком В.Ф., який діяв за довіреністю №0001199/1 від 06.12.2018.

Доказів відсутності у Гришка В.Ф. повноважень на підписання накладних, про що зазначає апелянт в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять, зазначене свідчить про безпідставність доводів апелянта щодо не підписання видаткової накладної уповноваженою особою КП Харківводоканал .

При цьому, прийняття відповідачем товару та підписання видаткової накладної є підставою виникнення у відповідача обов'язку здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, прийнявши товар, про що свідчить підписана без зауважень представником відповідача видаткова накладна № 229 від 06.12.2018., відповідач зобов'язався здійснити його оплату.

Обов`язок покупця оплатити товар, зважаючи на приписи статті 692 Цивільного кодексу України, виникає з моменту його прийняття. Даний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/626/17, від 21.10.2019 у справі № 908/2258/18.

Згідно з п. 4.3. договору, покупець здійснює оплату товару за фактично поставлену партію товару протягом 21 календарного дня з моменту його отримання, на підставі рахунку-фактури, наданого та сформованого постачальником згідно видаткової накладної, яка підписана уповноваженими представниками сторін.

За положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи отримання відповідачем товару 06.12.2018, розрахунок за товар мав бути здійснений відповідачем наприкінці грудня 2018 року.

Надані позивачем до справи докази свідчать про часткову сплату відповідачем вартості отриманого ним товару за договором №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018року в сумі 51 075,22 грн., про що свідчать платіжні доручення № 6993 від 29.03.2019 на суму 20 000,00 грн., № 7490 від 04.04.2019 на суму 5 000,00 грн., № 17938 від 22.08.2019 на суму 26 075,22 грн.

Доказів оплати залишку договірної суми за товар в розмірі 200 000,00 грн., відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. основного боргу.

Стосовно тверджень відповідача, що судом першої інстанції не взято до уваги п. 5.4. договору і не надано оцінки діям постачальника, якими на думку КП Харківводоканал порушено вимоги Інструкції П-6, П-7, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.4. договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами згідно з вимогами Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 та інших нормативно-правових актів, що регулюють цю сферу діяльності.

Так, Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7, приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

За змістом пункту 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а у відношенні швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором (п.18 Інструкції п-7).

Претензія, що випливає з поставки продукції, невідповідної за якістю, комплектністю, тарі, упаковці та маркуванню, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем) виробнику (відправнику, постачальнику) у встановлений термін ( п.40 Інструкції П-7).

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 затверджено Інструкцію П-6, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Пунктом 16 Інструкції П-6 передбачено, якщо під час приймання продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідної продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів звертає увагу, що Інструкціями П-6, П-7, серед іншого передбачено порядок складання актів в разі виявлення недоліків при отриманні товару за якістю, кількістю і за комплектністю.

В матеріалах справи відсутні претензії з боку відповідача до позивача стосовно якості або кількості отриманого ним товару. Товар був отриманий КП Харківводоканал без зауважень.

З цих же підстав, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів складання відповідного акту, колегія суддів вважає необґрунтованими зауваження відповідача щодо не отримання ним від позивача сертифікату якості і сертифікату відповідності.

Щодо зауважень відповідача, що надання рахунку фактури мало бути здійснено після погодження з покупцем видаткової накладної та або у день погодження, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п. 4.3 договору покупець здійснює оплату товару за фактично поставлену партію товару протягом 21 календарного дня з моменту його отримання, на підставі рахунку-фактури, наданого та сформованого постачальником згідно видаткової накладної, яка підписана уповноваженими представниками сторін. Вказаним пунктом договору не передбачено будь-яке погодження видаткової накладної з відповідачем, тому позивачем не порушено умови договору в цій частині. Крім того, отримання самого рахунку-фактури № 505 та його часткову оплату відповідач не заперечує.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання (вх.30675 від 17.12.2019) про закриття провадження у справі в частині зарахування зустрічних грошових вимог в сумі 63270,69 грн. у зв'язку з відсутністю в даній частині позову предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначав, що у зв'язку з порушенням позивачем строку поставки товару, на підставі п.п. 6.2., 6.3. договору, відповідачем нараховано пеню у сумі 45 695,69 грн. та штраф у сумі 17 575,27 грн.

Проте, заявлені відповідачем вимоги щодо нарахованих пені та штрафу хоча і мають грошовий вираз, але за своєю правовою природою є відмінними від вимог про стягнення основного боргу, а отже не є зустрічними, оскільки нараховані пеня та штраф за договором не є господарським зобов`язанням, а є заходами відповідальності.

Разом з тим, важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/21652/17, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18.

З наданих до справи доказів вбачається, що позивач у відповіді на заяву відповідача не погодився з зарахуванням, повідомивши останнього, що вказана заява законодавчо невмотивована та містить недостовірну інформацію, заявлено про порушення строків позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, тощо.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 з оплати за отриманий товар, позивачем нараховано і вимагається до стягнення 3% річних за період з 28.12.2018 по 19.09.2019 у сумі 4 372,60 грн., інфляційні втрати за період з січня 2019 по травень 2019 у сумі 8 333,66 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 372,60 грн. та інфляційних втрат у сумі 8 333,66грн.

Вирішуючи питання щодо покладання на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 24 000,00 грн., судом першої інстанції зазначено, що надані позивачем докази наведених витрат є достатніми в розумінні статей 79, 126 Господарського процесуального кодексу України, підтверджують обсяг наданих послуг з детальним їх описом; заявлені у розумному розмірі у відношенні до характеру спірних правовідносин та розміру позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, про необґрунтованість (в повній мірі) вищевикладеного висновку суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131 2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні питання про задоволення витрат на правничу допомогу не було враховано, що ТОВ Компанія Спірит при зверненні з позовною заявою додано попередній розрахунок судових витрат, зокрема на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн., акт приймання - передання наданих послуг від 19.09.2019, платіжне доручення № 1357 від 16.09.2019 на суму 5 000,00 грн., договір №57/19 від 12.09.2019.

Так, 12.09.2019 між ТОВ Компанія Спірит (клієнт) та ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги (компанія) укладено договір № 57/19 про надання правової допомоги, відповідно до якого ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги надає правову допомогу (юридичні послуги) з питань вивчення документів, підготовки та направлення до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 року, укладеного клієнтом з Комунальним підприємством Харківводоканал .

Відповідно до п. 5.1 договору №57/19 від 12.09.2019, вартість послуг наданих компанією становить 1 200,00 грн. за одну годину роботи адвоката. Розмір суми вартості послуг наданих компанією зазначається у відповідному акті приймання - передання наданих послуг, який підписується сторонами договору.

Вартість послуг в розмірі 5 000,00 грн. за вивчення документів, підготовку та направлення до суду позовної заяви, сплачується клієнтом у 10 денний строк з моменту підписання договору та отримання рахунку фактури.

Позивачем сплачений виставлений йому рахунок на суму 5 000,00 грн. в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 1357 від 16.09.2019 на суму 5 000,00 грн., призначення платежу - за юридичні послуги згідно договору №57/19 від 12.09.2019.

19.09.2019 між ТОВ ЮК Альянс правової допомоги і ТОВ Компанія Спірит підписано акт приймання - передання наданих послуг, в якому зазначено, що компанія надала клієнту правову допомогу (юридичні послуги), які полягали у наступному: підготовка позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018, укладеного клієнтом з КП Харківводоканал . Вартість послуг наданих компанією становить 5 000,00 грн. Вартість наданих компанією послуг розрахована за 4,2 години роботи адвоката, з розрахунку - 1 200,00 грн. за одну годину.

Отже, матеріали справи містять докази, якими підтверджуються понесені позивачем витрати на правову допомогу на суму 5 000,00 грн. при зверненні з позовною заявою.

Окрім наведених документів, з заявою адвокатом Шморгун Р.М. подано: договір про надання правової допомоги №61/19 від 27.09.2019, укладений між ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги і ТОВ "Компанія Спірит", рахунки-фактури № 89 від 28.10.2019 на суму 4 600,00 грн., № 95 від 06.11.2019 на суму 9 700,00 грн., № 112 від 18.12.2019 на суму 9 700,00 грн.; акти приймання передачі наданих послуг від 08.11.2019, від 12.11.2019, від 19.12.2019, платіжне доручення №1600 від 19.12.2019, копії виписок по рахунку та довідку про обіги №191223SU11324612 від 23.12.2019, видану АТ КБ ПриватБанк .

Так, між позивачем та ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги 27.09.2019 укладено договір № 61/19 про надання правової допомоги, відповідно до якого ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу (юридичні послуги) з питань представлення інтересів клієнта в суді з приводу розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки № 11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018 року, укладеного клієнтом з комунальним підприємством Харківводоканал та інші послуги (вивчення документів, підготовка та направлення відповідачу та до суду відповіді на відзив, відповіді на заперечення, мирової угоди та інші документи, надання юридичних консультацій).

Відповідно до розділу 2 договору №61/19 від 27.09.2019, компанія надає клієнту наступні види послуг: складати та направляти відповідачу та до суду, відповіді на відзив, відповіді на заперечення, мирової угоди та інші документи (п.2.1.1.); представляти інтереси клієнта в судових установах України, у приватних виконавців, органах ДВС та інших органах (п. 2.1.2.); надавати юридичні та інші консультації в усній або письмовій формі (п. 2.1.3.).

Для виконання передбачених договором зобов'язань компанія призначає адвоката Шморгуна Романа Миколайовича, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2427 від 15.12.2005 (п.3.3.5.договору).

Вартість послуг наданих компанією становить 1 200,00 грн. за одну годину роботи адвоката. Розмір суми вартості послуг наданих компанією зазначається у відповідному рахунку-фактурі (п. 5.1.договору № 61/19).

Після надання послуг сторони складають двосторонній акт приймання - передання наданих послуг в двох примірниках, який підписується сторонами договору (п. 5.3. договору).

На виконання умов договору ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги виставлено рахунки-фактури № 89 від 28.10.2019 на суму 4 600,00 грн., № 95 від 06.11.2019 на суму 9 700,00 грн., №112 від 18.12.2019 на суму 9 700, 00 грн.

ТОВ Юридична компанія Альянс правової допомоги та ТОВ Компанія Спірит підписані наступні акти приймання - передання наданих послуг:

Акт приймання - передання наданих послуг від 08.11.2019, з якого вбачається, що компанією надано клієнту правову допомогу (юридичні послуги), які полягали у наступному: підготовка та направлення відповідачу і до суду відповіді на відзив з приводу розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018. Вартість послуг наданих компанією становить 4 600,00 грн. Вартість наданих послуг розрахована за 4 години роботи адвоката, з розрахунку 1 200,00 грн. за одну годину;

Акт приймання - передання наданих послуг від 12.11.2019, з якого вбачається, що компанією надано клієнту правову допомогу (юридичні послуги), які полягали у наступному: представлення інтересів клієнта в господарському суді Харківської області 11.11.2019, з приводу розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018, укладеного клієнтом з КП Харківводоканал . Вартість послуг 9 700,00 грн. Вартість наданих компанією послуг розрахована за 8,5 годин роботи адвоката з розрахунку 1 200,00 грн. за одну годину. До вартості входять всі витрати адвоката на відрядження (вартість, білетів, готелю, харчування і.т.д.);

Акт приймання - передання наданих послуг від 19.12.2019, з якого вбачається, що компанією надано клієнту правову допомогу (юридичні послуги), які полягали у наступному: представлення інтересів клієнта в господарському суді Харківської області 09.12.2019, з приводу розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки №11/11-ПЦ/18 від 05.11.2018, укладеного клієнтом з КП Харківводоканал . Вартість послуг 9 700,00 грн. Вартість наданих компанією послуг розрахована за 8,5 годин роботи адвоката з розрахунку 1 200,00 грн. за одну годину. До вартості входять всі витрати адвоката на відрядження (вартість, білетів, готелю, харчування і.т.д.).

Загальна сума за надану правову допомогу по договору №61/19 від 27.09.2019, становить - 24 000,00 грн.

Варто зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В апеляційній скарзі відповідач наголошував, що в актах приймання - передання наданих послуг від 12.11.2019 та від 19.12.2019 не міститься детального опису робіт, за виконання яких позивачем сплачено по 9 700,00 грн., а зазначено лише інформацію, що адвокат представляв інтереси клієнта в господарському суді Харківської області 11.11.2019 та 09.12.2019 та що до вартості послуг входить вартість білетів, готелю, харчування і.т.д.

Положенням пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Досліджуючи протоколи судового засідання від 11.11.2019 та від 09.12.2019 колегією суддів встановлено, що адвокат Шморгун Р.М. дійсно брав участь у цих судових засіданнях в якості представника позивача. В протоколі судового засідання від 11.11.2019 зазначено, початок засідання об 11:46, кінець об 11:50; у протоколі судового засідання від 09.12.2019 зазначено початок о 09:35, кінець о 10:37.

Наведене свідчить, що загальна кількість часу витраченого адвокатом, на представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судових засіданнях - 11.11.2019 і 09.12.2019 складає 2 години. Отже, інформація зазначена в актах приймання - передання наданих послуг від 12.11.2019 та від 19.12.2019 про загальну кількість витраченого часу на представлення інтересів клієнта в суді 17 годин є не вірною, а кількість витраченого часу надмірно завищена.

В актах приймання - передання наданих послуг від 12.11.2019 та від 19.12.2019, зазначено про інші витрати адвоката (вартість білетів, готелю, харчування тощо), проте ці витрати не підтверджені належними та допустимими доказами, які міг понести або поніс адвокат Шморгун Р.М., представляючи інтереси клієнта в господарському суді Харківської області.

Суд апеляційної інстанції беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені вище положення законодавства, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та їх документове підтвердження, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з КП "Харківводоканал" витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 12 000,00 грн. (5 000,00 грн. по акту від 19.09.2019, 4 600,00 грн. по акту від 08.11.2019, 2 400,00 грн. по актам від 12.11.2019 та від 19.12.2019).

В іншій частині витрати позивача на правничу допомогу покладаються на позивача.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області зміні в частині розміру суми стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3194/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 у справі №922/3194/19 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 (повний текст складено 30.01.2020) у справі №922/3194/19 в частині стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" витрат на професійну правничу допомогу змінити.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спірит" про стягнення 17 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2020 (повний текст складено 30.01.2020) у справі №922/3194/19 залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.06.2020 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук