Постанова

від 09.06.2020 по справі 805/15952/13-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року справа №805/15952/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Усенка В.Ж., представника відповідача Захарченка В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН СТИРОЛ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (повне судове рішення складено 16 березня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 805/15952/13-а (суддя в І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН СТИРОЛ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство КОНЦЕРН СТИРОЛ (далі - ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ , платник податків) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2013 №0000324020/4909/10/40-20, № 0000314020/4907/10/40-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення ввезеного на митну територію природного газу за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 позивачем не справлялось жодних податків і зборів та відповідно відсутня митна вартість, з якої були визначені податки і збори, а тому базою оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання природного газу на території України являється договірна (контрактна) вартість. Відповідачем не враховані вимоги абз.4 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно якої не встановлюється необхідність визначення бази оподаткування від митної вартості товару, а визначається база оподаткування виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, визначеної за регульованою ціною.

Виходячи з наведеного, позивач вважав оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просив їх скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року позов ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2013 № 0000324020/4909/10/40-20 та № 0000314020/4907/10/40-20 - задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 09.09.2013 № 0000324020/4909/10/40-20 про зменшення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ розміру від`ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 9 105 489,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 09.09.2013 № 0000314020/4907/10/40-20 про збільшення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 43 046 205,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 34 436 964,00 грн., за штрафними санкціями - 8 609 241,00 грн.).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі № 805/15952/13-а - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року замінено відповідача у справі - СДПІ її правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказаною постановою Верховного Суду встановлено, що визначений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом за 1000 куб.м, є фіксованим розміром платежу на території здійснення тільки ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства, який застосовується таким газопостачальним підприємством - суб`єктом господарювання, що здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії безпосередньо споживачам.

Верховним Судом зазначено, що при вирішенні справи суди попередніх інстанцій на підставі безпосередньо досліджених доказів мають установити обставини щодо наявності/відсутності підстав у ПАТ Концерн Стирол при визначенні у договорі поставки природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю Лідергаз (далі - ТОВ Лідергаз ) застосовувати установлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом за 1000 куб.м, зокрема дослідити, чи є ПАТ Концерн Стирол газопостачальним підприємством - суб`єктом господарювання, що здійснює постачання природного газу на території здійснення ліцензованої діяльності, чи здійснювало воно поставку природного газу на підставі ліцензії та чи є ПАТ Лідер безпосереднім споживачем поставленого природного газу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги наведено, що під терміном гранична (регульована) ціна на природний газ розуміється законодавчообмежена вартість природного газу, як товару, в той час як тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - це встановлений фіксований розмір оплати за надання послуги із постачання природного газу його кінцевому споживачу. Натомість ототожнення судом першої інстанції визначень гранична (регульована) ціна на природний газ та тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом, є необгрунтованим та таким, що викривляє дійсні обставини цієї справи. Апелянт наголошує, що місцевим судом так і не було досліджено взаємозвязок між застосуванням ПАТ Концерн Стирол встановленої Постановами НКРЕ № 1395 від 31.10.2012….№ 368 від 01.04.2013 граничної ціни на природний газ при здійсненні операцій з продажу природного газу за договором № ЛГаз-01/2012 від 14.12.2012 та положеннями абз.4 п.188.1 ст.188 ПК України - спеціальної норми, якою визначається база оподаткування з ПДВ за даними операціями. На переконання позивача, судом першої інстанції, не зважаючи на необхідність дослідження обставин, на які вказано в постанові Верховного Суду у цій справі, не було досліджено основну обставину, а саме те, що ТОВ Лідергаз є безпосереднім споживачем придбаного за договором ЛГаз-01/2012 від 14.12.2012 природного газу.

У відзиві на апеляційну скаргу Офісом великих платників податків ДПС висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивачем зауважується на помилковість доводів відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

В період з 20.06.2013 по 20.08.2013 СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ (код за ЄДРПОУ 05761614) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Лідергаз (ЄДРПОУ 36885099) та ДК Укртрансгаз (ЄДРПОУ) 30019801), а саме: по операціях з придбання та постачання природного газу за період з 01.11.2012 по 30.04.2013, про що складений акт від 21.08.2013 № 113/40-20-05761614 (далі - акт від 21.08.2013).

Згідно висновку цього акту вбачається порушення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ :

- абз 3 п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 9 105 489,00 грн.;

- абз. 3 п. 188.1 ст. 188, п. 2001.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 34 436 964,05 грн., у тому числі по періодах: у грудні 2012 року на 23 717 464,05 грн., у березні 2013 року на 8 575 600,00 грн., у квітні 2013 року на 2 134 900,00 грн. (т.1 а.с. 74-75).

Так, проведеною перевіркою було встановлено, що позивач імпортував природний газ за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 від компанії Ostchem Holding Limited (Кіпр), та який звільнений від оподаткування податком на додану вартість при розмитненні у відповідності до п.197.14 ст.197 ПК України. Постачання природного газу відбувалось згідно контракту від 10 березня 2011 року № 352 та додатковими угодами до цього контракту, якими визначено контракту вартість газу в січні 2012 року - червні 2013 року в розмірі 430 доларів США за 1000 куб. м. без ПДВ. Загальна вартість контракту встановлена сторонами в розмірі 2 271 242 809,05 доларів США.

Надалі, як слідує зі змісту акту від 21.08.2013, позивач реалізовував природний газ на адресу ТОВ Лідергаз у грудні 2012 року - квітні 2013 року за ціною, яка є нижчою за митну вартість цього ж газу згідно з даними вантажних митних декларацій за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, а саме:

- по природному газу, що було реалізовано у грудні 2012 року у підземних сховищах газу та в пунктах приймання-передачі газу в ПСГ (підземне сховище газу) в газотранспортну систему, середньозважена вартість придбання газу, закачаного до ПСГ протягом лютого-листопада 2012 року, склала 3435,98 грн./тис.куб.м.;

- по природному газу, що було реалізовано у грудні 2012 року у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією, ціна придбання згідно з імпортною ВМД № 000008 від 15.01.2013 склала 3436,99 грн./тис.куб.м.;

- по природному газу, що було реалізовано у березні 2013 року у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією, ціна придбання згідно з імпортними ВМД № 000009 від 15.04.2013 та № 000100 від 15.04.2013 склала 3436,99 грн./тис.куб.м.;

- по природному газу, що було реалізовано у квітні 2013 року у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією, ціна придбання згідно з імпортною ВМД № 000134 від 15.05.2013 склала 3436,99 грн./тис.куб.м.

Таким чином, ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ занижено базу оподаткування на загальну суму в розмірі 217 712 267,24 грн., у тому числі по періодах: у грудні 2012 року - на 2 584 442 403,71 грн., у березні 2013 року - на 687 398 000,00 грн. та у квітні 2013 року - на 171 849 500,00 грн. (т.1 а.с. 97, додаток 8 до акту від 21.08.2013).

Отже, як визначив відповідач, в порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ занижено базу оподаткування операцій з постачання природного газу, ввезеного на митну територію України, внаслідок його реалізації нижче митної вартості, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, у зв`язку з чим занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 43 542 453,45 грн., у тому числі: за грудень 2012 року - на 32 822 953,45 грн., за березень 2013 року - на 8 575 600,00 грн., за квітень 2013 року - на 2 143 900,00 грн. (т.1 а.с. 40, арк. акту від 21.08.2013 34, 46-47).

Крім того, в результаті наведеного порушення, перевіркою також встановлено завищення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) податкового декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 9 105 489,00 грн. (т.1 а.с. 47, арк. акту від 21.08.2013 року 41).

Таким чином, за результатами акту від 21.08.2013 СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- за формою В4 від 09 вересня 2013 року № 0000324020/4909/10/40-20 про зменшення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року по податковій декларації від 21.01.2013 № 9085606348 на 9 105 489,00 грн. (т.1 а.с.112);

- від 09 вересня 2013 року № 0000314020/4907/10/40-20 про збільшення ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100 на 43 046 205,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 34 436 964,00 грн., за штрафними санкціями - 8 609 241,00 грн.) (т.1 а.с.112).

Як слідує з матеріалів справи, ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ (Покупець) укладено з Ostchem Holding Limited (Продавець) контракт від 10 березня 2011 року № 352 про купівлю-продаж природного газу (т.2 а.с.1-4).

За умовами цього контракту Продавець приймає на себе зобов`язання передати, а Покупець - прийняти та оплатити в період з 01.04.2011 по 31.12.2011 природний газ на умовах DAР кордон Російська Федерація/Україна та/або кордон Белорусія/Україна Пункт Поставки, згідно правилам Інкотермс-2010 у кількості 1 416 975,0 куб.м. Продавець подає газ у газотранспортну систему України через відкрите акціонерне товариство Газпром (РФ) або будь-яку іншу повноважену газотранспортну компанію у загальному потоці газу. Контрактна ціна на природний газ встановлена у розмірі 280,00 доларів США за 1000 (одна тисяча) куб.м. без ПДВ. Термін дії Контракту з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011 в частині поставок, а в частині розрахунків - до їх повного погашення.

Між Сторонами Контракту від 10.03.2011 № 352 також укладені додаткові угоди, з огляду на які вбачається, що крім інших пунктів Контракту також змінювалась ціна на імпортований газ, а саме:

- додатковою угодою від 17.06.2011 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні-грудні 2011 року встановлена на рівні 320,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ. (т.2 а.с.7);

- додатковою угодою від 28.07.2011 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні 2011 року встановлена на рівні 320,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється в серпні-грудні 2011 року встановлена на рівні 367,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ (т.2 а.с. 8);

- додатковою угодою від 30.09.2011 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у квітні-червні 2011 року встановлена на рівні 280,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні 2011 року встановлена на рівні 280,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у серпні-вересні 2011 року встановлена на рівні 367,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у жовтні-грудні 2011 року встановлена на рівні 412,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ (т.2 а.с.11);

- додатковою угодою від 28.12.2011 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у квітні-червні 2011 року встановлена на рівні 280,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні 2011 року встановлена на рівні 320,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у серпні-вересні 2011 року встановлена на рівні 367,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у жовтні-грудні 2011 року встановлена на рівні 412,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у січні-грудні 2012 року встановлена на рівні 430,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ (т.2 а.с.12);

- додатковою угодою від 29.12.2012 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у квітні-червні 2011 року встановлена на рівні 280,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні 2011 року встановлена на рівні 320,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у серпні-вересні 2011 року встановлена на рівні 367,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у жовтні-грудні 2011 року встановлена на рівні 412,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у січні 2012 року - червні 2013 року встановлена на рівні 430,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ (т.2 а.с. 18);

- додатковою угодою від 27.06.2013 контрактна ціна на природний газ, який поставляється у квітні-червні 2011 року встановлена на рівні 280,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у липні 2011 року встановлена на рівні 320,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у серпні-вересні 2011 року встановлена на рівні 367,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у жовтні-грудні 2011 року встановлена на рівні 412,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ; контрактна ціна на природний газ, який поставляється у січні 2012 року-грудні 2013 року встановлена на рівні 430,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ. Строк дії Контракту - з моменту його підписання сторонами до 31.12.2013 в частині поставок, а в частині розрахунків - до повного погашення (т.2 а.с.19).

Отже ціна на імпортований природний газ в період з січня 2012 року по грудень 2013 року (тобто, в перевіряємих періодах грудень 2012 року, квітень-березень 2013 року) складала 430,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.

Відповідно до вантажно-митних декларацій природний газ поставлявся за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 без податку на додану вартість.

Так, згідно з пунктом 197.14 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00.

В подальшому імпортований газ реалізований ТОВ Лідергаз .

Між ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ (Продавець) та ТОВ Лідергаз (Покупець) укладено договір від 14.12.2012 № ЛГаз-01/2012 на купівлю-продаж природного газу у періоді з 01.12.2012 по 31.12.2013 обсягом до 2 670 000,0 тис. куб.м.

Умовами пункту 5 цього договору визначена ціна на природний газ.

Так, ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення цього договору у разі передачі імпортованого газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях (ГВС), які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему складає 3222,6 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 644,52 грн., всього з ПДВ - 3867,12 грн.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення цього договору у підземних сховищах газу (ПСГ) складає 3206,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 641,22 грн., всього - з ПДВ - 3847,32 грн.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до цього договору.

Строк дії договору з 01.12.2012 до 30.04.2013 (згідно додатковим угодам) в частині реалізації природного газу, в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості (т.2 а.с.85-88).

Також, слід зазначити, що ухвалою місцевого суду від 15 січня 2020 року було залучено до участі у справі № 805/15952/13-а як другого відповідача Офіс великих платників податків ДПС.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Операції з імпортної поставки природного газу звільнені від оподаткування податком на додану вартість при розмитненні на підставі пункту 197.14 ст.197 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абзацом 3 пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Водночас відповідно до абзацу 4 пункту 188.1 статті 188 ПК України у разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Закон України від 21.06.2012 № 5007-VI Про ціни і ціноутворення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Згідно із статтею 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Відповідно до пункту 39.10 статті 39 ПК України у разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів такого регулювання.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2467-VI Про засади функціонування ринку природного газу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2467-VI) визначено, що власник природного газу - особа незалежно від форми власності і сфери управління, якій належить природний газ на праві власності, у тому числі на праві, що виникає на підставі договорів про спільну діяльність.

Згідно з пунктом 6 газопостачальне підприємство (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Пунктом 20 частини першої статті 1 Закону № 2467-VI визначено, що ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу природного газу, надання послуг з його транспортування, зберігання, розподілу та постачання.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 2467-VI суб`єкт ринку природного газу - власник природного газу, газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство (оператор), замовник, постачальник, споживач та інші фізичні або юридичні особи, відносини між якими встановлюються на підставі Договорів.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2467-VI державне регулювання діяльності суб`єктів ринку природного газу, в тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Пунктами 1, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1059/2011 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 1059/2011) установлено, що НКРЕ є органом державного регулювання діяльності в енергетиці. Основними завданнями НКРЕ є, зокрема: державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання в частині діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (далі -сфера теплопостачання), на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі природний газ), нафти та нафтопродуктів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сфері енергетики та нафтогазовому комплексі.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення № 1059/2011 НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань установлює, зокрема, граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання.

Відповідно до Законів України Про засади функціонування ринку природного газу , Про природні монополії , Про ціни і ціноутворення , Про трубопровідний транспорт , Про нафту і газ , Указу Президента України від 14.03.1995 № 213 Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (із змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2005 № 167-р Про схвалення комплексного плану заходів із забезпечення фінансової стабілізації підприємств паливно-енергетичного комплексу та з метою забезпечення прозорості процедури прийняття соціально важливих рішень щодо рівня тарифів Національною комісією регулювання електроенергетики України затверджено Порядок формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.07.2011 № 1384 (далі - Порядок № 1384).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 1384 цей порядок застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України при формуванні тарифів, зазначених у пункті 1.3 цього Порядку, та поширюється на всіх суб`єктів, які провадять господарську діяльність з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 1384 цей порядок установлює механізм формування, зокрема, тарифу на постачання природного газу за регульованим тарифом.

У відповідності до вимог пункту 1.4 Порядку № 1384 тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг постачання газопостачальним підприємством 1000 кубічних метрів природного газу.

За пунктом 2.10 Порядку № 1384 тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом є фіксованим розміром платежу замовником послуги з постачання 1000 кубічних метрів природного газу на території здійснення ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства та застосовується цим підприємством при розрахунках із замовниками цієї послуги.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання від 31.10.2012 № 1395, від 30.11.2012 № 1559, від 28.12.2012 № 1849, від 31.01.2013 № 74, від 28.02.2013 № 207, від 01.04.2013 № 368 установлений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3509,00 грн. за 1000 куб.м.

Відповідно до пункту 2 Порядку розрахунку граничного рівня ціни на природний газ, який постачається для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, затвердженого постановою НКРЕ від 19.12.2003 № 1391, граничний рівень ціни на природний газ - максимально допустимий рівень ціни за 1000 куб. м природного газу, який постачається для промислових споживачів.

Отже, Закон № 5007-VI визначає органами, що здійснюють державне регулювання цін, зокрема шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання граничних цін, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Закон № 2467-VI визначає Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів ринку природного газу.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у Положенні № 1059/2011 визначена як орган державного регулювання діяльності в енергетиці, основним завданням якого є, зокрема, державне регулювання діяльності, зокрема, суб`єктів господарювання, що проводять діяльність на ринках природного газу; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сфері енергетики та нафтогазовому комплексі.

Відповідно до покладених завдань Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, має повноваження на установлення, зокрема граничних цін на природний газ для споживачів - установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та для інших суб`єктів господарювання.

З метою виконання покладених законодавством завдань Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, постановою від 28.07.2011 № 1384 затвердила Порядок формування тарифів на послуги, зокрема на послуги постачання природного газу, який визначає механізм формування тарифу на постачання природного газу за регульованим тарифом. У порядку визначено, що цей порядок поширюється на всіх суб`єктів, які проводять господарську діяльність, зокрема, з постачання природного газу (пункт 1.2, 1.3 Порядку № 1384).

Водночас у пункті 1.4 Порядку № 1384 визначено, що тарифом на постачання природного газу за регульованим тарифом є установлений розмір оплати замовником вартості послуг постачання газопостачальним підприємством, а у пункті 2.10 цього Порядку визначено, що тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом є фіксованим розміром платежу замовником послуги на території здійснення ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства та застосовується цим підприємством при розрахунках із замовником послуги. Своєю чергою, пункт 6 статті 1 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу визначає газопостачальне підприємство як суб`єкта господарювання, що здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами на підставі ліцензії.

Отже, визначений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом за 1000 куб.м, є фіксованим розміром платежу на території здійснення тільки ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства, який застосовується таким газопостачальним підприємством - суб`єктом господарювання, що здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії безпосередньо споживачам.

Слід звернути увагу, що як підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, у ПрАТ Концерн Стирол відсутня ліцензія на постачання природного газу в період з 01.11.2012 по 30.04.2013.

Згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.01.2020 № 1041/15/7-20, в період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 ПАТ Концерн Стирол (код ЄДРПОУ 05761614) не зверталося до попереднього регулятора ринку природнього газу за отриманням ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природнього газу і, відповідно, ліцензій у даний період не мало (а.с.189, т. 5).

Крім того, суду не надано доказів того, що ТОВ Лідергаз є безпосереднім споживачем придбаного у ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ природного газу у 2012-2013 роках за договором на купівлю-продажу природного газу №ЛГаз-01/2012 від 14.12.2012.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що при здійсненні операцій з постачання природного газу, ввезеного на митну територію України, ПАТ Концерн Стирол повинен був визначати базу оподаткування ПДВ, керуючись абз.3 п. 188.1 ст.188 ПК України, який є спеціальною нормою при визначені бази оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Стосовно посилання апелянта на невстановлення судом першої інстанції питання чи було ТОВ Лідергаз безпосереднім споживачем природного газу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки (стор. 21 Акту), єдиним постачальником природного газу на адресу ТОВ Українська нафтогазова компанія у березні-квітні 2013 року було ТОВ Лідергаз . Отже, ТОВ Лідергаз не було безпосереднім споживачем природного газу, а було посередником у його купівлі іншими підприємствами. Свідченням того, що ТОВ Лідергаз було посередником по операціям з купівлі-продажу природного газу, є витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, з якого вбачається, що останній у грудні 2012 року виписував податкові накладні на продаж природного газу іншим суб`єктам господарювання. Крім того, в поясненнях позивача від 27.12.2019 № 1181/12-19, які містяться в матеріалах справи, останнім зазначено, що за наявною інформацією у ТОВ Лідергаз відсутній статус безпосереднього споживача природного газу.

Отже, такі доводи не приймаються до уваги судом апеляційої інстанції.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано вимоги частини 5 статті 353 КАС України, якими встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, Верховним Судом зазначено, що при вирішенні справи суди попередніх інстанцій на підставі безпосередньо досліджених доказів мають установити обставини щодо наявності/відсутності підстав у ПАТ Концерн Стирол при визначенні у договорі поставки природного газу ТОВ Лідергаз застосовувати установлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом за 1000 куб.м, зокрема дослідити, чи є ПАТ Концерн Стирол газопостачальним підприємством - суб`єктом господарювання, що здійснює постачання природного газу на території здійснення ліцензованої діяльності, чи здійснювало воно поставку природного газу на підставі ліцензії та чи є ПАТ Лідер безпосереднім споживачем поставленого природного газу.

Наведені обставини установлені судом внаслідок дослідження наявних доказів, про що було наведено вище.

Щодо, на думку апелянта, неправильного ототожнення місцевим судом термінів гранична (регульована) ціна на природний газ та тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Наведені доводи також не беруться до уваги, як такі, що не спростовують наведених висновків та зводяться лише до неправильного трактування позивачем норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Більш того, фактично державне регулювання ціноутворення у відповідній сфері зводиться до встановлення граничної ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3509,00 грн. за 1000 куб.м. В той же час, за встановлених в цій справі фактичних обставин позивачем реалізовувався газ не на рівні граничної ціни, а нижче, що також підтверджує необгрунтованість застосування абз.4 п. 188.1 ст.188 ПК України.

У апеляційній скарзі не наведено інших доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків місцевого суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН СТИРОЛ - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 805/15952/13-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 10 червня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук