Постанова

від 10.06.2020 по справі 913/32/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2020 р. Справа № 913/32/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Білецька А.М. , суддя Чернота Л.Ф.

За участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року у справі № 913/32/20 (суддя Фонова О.С.; повний текст рішення складено 23.03.2020 року )

за позовом Сватівського районного центру зайнятості, м. Сватове Луганської області

до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, смт Білокуракине Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення 19 806,95 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

08.01.2020 року позивач, Сватівський районний центр зайнятості, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року у сумі 19806, 95 (а.с. 1-4).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.01.2020 року відкрито провадження у справі № 913/32/20 за позовною заявою Сватівського районного центру зайнятості за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 72-74).

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року по справі № 913/32/20 позов задоволений повністю. Стягнуто з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь Сватівського районного центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року в сумі 19806,95 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (а.с. 150-154).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у відповідача відповідно до вимог абзацу 2 пункту 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виник обов`язок компенсувати виплачену позивачем допомогу по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг безробітному у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду встановленим обставинам справи, вважає його незаконним та необгрунтованим, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року у справі № 913/32/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові (а.с. 183-184).

Так, зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Скаржник посилається на те, що ОСОБА_1 звільнено з 01.11.2019 року з посади головного спеціаліста-юрисконсульта за власним бажанням, тобто особа вже не є працівником Управління, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування зазначених виплат (а.с.183-184).

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року визначено склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Чернота Л.Ф., Зубченко І.В. (а.с. 163).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, встановлено строк позивачу до 08.06.2020 року надати суду відзив на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 10.06.2020 року о 09:15 год (а.с. 197-198).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 року, у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Зубченко І.В., визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Білецька А.М., суддя Чернота Л.Ф.

До Східного апеляційного господарського суду 05.06.2020 року від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути справу без участі представника Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження. Рішення по справі просив направити на адресу відповідача.

Позивач, відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача, відповідача та третьої особи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог статей 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась у разі неявки всіх учасників справи, складено протокол судового засідання

За приписами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.06.2019 року № 57-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 87 Закону України Про державну службу та пункту 1 частини 1 статті 40, статті 49 Кодексу законів про працю України.

16.07.2019 року до Сватівського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного.

У відповідності до персональної картки № НОМЕР_1 Сватівського міського центру зайнятості було зареєстровано як безробітного ОСОБА_1 , інформація про останній вид зайнятості: Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, професія/посада головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, дата припинення останнього виду зайнятості - 18.06.2019 року, дата надання статусу безробітного - 17.07.2019 року.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року ОСОБА_1 отримав 19806,95 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується платіжними дорученнями, витягами з відомостей виплат по видам забезпечення , копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.78-87).

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року у справі №360/3102/19 визнано протиправним та скасовано наказ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.06.2019 №57-ОС Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено Кадника М.В. на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019 року. Стягнуто з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 . 36526,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 року по 25.10.2019 року включно з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі №360/3102/19 апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року залишено без змін.

Наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області Про поновлення на посаді ОСОБА_1 від 28.10.2019 року №80-ОС ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019 року на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року у справі №360/3102/19.

Наказом Сватівського міського центру зайнятості від 04.11.2019 року № 66 Про повернення коштів прийнято рішення про відшкодування роботодавцем - Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області виплаченого матеріального забезпечення у сумі 19806,95 грн, яку отримав громадянин ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.11.2019 року №1225/6-2026 з вимогою протягом 15 днів з дня отримання даної претензії перерахувати суму отриманих Кадником М.В. від позивача коштів в розмірі 19806,95 грн.

Відповідно до довідки від 24.12.2019 року № 2321 Сватівського міського центру зайнятості допомога по безробіттю, виплачена громадянину ОСОБА_2 М.В ОСОБА_3 в період з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року складає 19806,95 грн.

Претензія була залишена без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відшкодування центру зайнятості роботодавцем виплаченої допомоги по безробіттю, що регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Законом України від 02.03.2000 року № 1533-III Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-III Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

За приписами частин 1, 2 статті 6 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Статтею 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до приписів частини 1 статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 3 статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України Про зайнятість населення визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 року у справі № 921/220/17-г/16, в яких зазначено, що положеннями частини 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Отже, обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не спростовано сторонами під час апеляційного розгляду справи, наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.06.2019 року № 57-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 87 Закону України Про державну службу та пункту 1 частини 1 статті 40, статті 49 Кодексу Законів про працю України.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сватівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, де і був зареєстрований 17.07.2019 року з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1 .

За заявою ОСОБА_1 від 17.07.2019 року, у якій він зазначив та засвідчив власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, йому був наданий статус безробітного і, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , призначена виплата допомоги по безробіттю.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року, залишеним без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі № 360/3102/19, визнано протиправним та скасовано наказ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.06.2019 року № 57-ОС Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено Кадника М.В. на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019 року. Стягнуто з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 . 36526,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 року по 25.10.2019 року включно з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з довідки Сватівського міського центру зайнятості від 24.12.2019 року № 2321 допомога по безробіттю виплачувалася громадянину ОСОБА_1 з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року та складає 19806,95 грн.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів в сумі 19806,95 грн. на користь Сватівського районного центру зайнятості.

Таким чином, виплачене позивачем ОСОБА_1 забезпечення у сумі 19806,95 грн, під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 24.07.2019 року по 16.10.2019 року, як безробітному, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до частини 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, спростовуються нормами чинного законодавства, зокрема, абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , відповідно до якого застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки виплату забезпечення здійснює позивач, а не відповідач, то такий обов`язок у безробітного виникає саме перед позивачем.

Посилання апелянта на те, що він не може відшкодовувати допомогу по безробіттю за особу, яка не є його працівником, оскільки ОСОБА_1 за його бажанням було звільнено з 01.11.2019 року, колегія суддів не приймає до ваги, оскільки наведене спростовується приписами частини 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , оскільки саме із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, законодавець не ставить таку виплату в залежність від того, чи є така особа на момент виплати цих сум працівником роботодавця, оскільки законодавець чітко визначив, що враховуючи незаконне звільнення працівника, що спричинило виплату йому допомоги по безробіттю позивачем, саме та особа, дії якої спричинили виплату позивачем вказаних ним сум, і повинна відшкодувати їх позивачеві.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги баланс інтересів сторін та враховуючи, що відповідач своєчасно не виконав вимоги Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року у справі № 913/32/20 грунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року у справі № 913/32/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2020 року у справі № 913/32/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2020 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя А.М. Білецька

Суддя Л.Ф. Чернота