Постанова

від 04.06.2020 по справі 5/303

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 року м.Дніпро Справа № 5/303

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином ( поштові повідомлення а.с.162-165, т.3)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 4 лютого 2020 року, постановлену суддею Вавренюк Л.С. , повний текст якої складено 05.02.2020 року

у справі за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 31/04-2807 від 26.12.2019 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником

у справі № 5/303

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго", 25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16

про стягнення 3 886 745,85 грн,

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст. 275-282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернувся до суду із заявою № 31/04-2807 від 26.12.2019 про заміну сторони виконавчого провадження: відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004 № 5/303 з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (вул. Енергетиків, 20, м. Кропивницький, 25002, ідентифікаційний код 24153576).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.02.2020 року у справі № 5/303 заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/13-3040 від 28.08.18 про заміну сторони залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач (стягувач) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції не правильно застосував положення статті 22 Закону України Про теплопостачання , яка не встановлює додаткових вимог для правонаступництва у випадку передачі в користування цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, що раніше використовувався боржником.

З огляду на вищезазначене, прийняття чи неприйняття органом місцевого самоврядування рішення з цього питання ніяким чином не впливає на правовідносини між суб`єктами господарювання.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції послався на практику Верховного Суду у справах, які не є тотожними з оскаржуваною справою, оскільки у зазначених судом справах предметом спору під час розгляду заяв про заміну сторони судами вирішувалось питання правонаступництва боргових зобов`язань по додатковим нарахуванням.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та задоволення заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 31/04-2807 від 26.12.2019 про заміну відповідача/боржника у наказі господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004 № 5/303.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 04.02.2020 року у справі № 5/303.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2020 року розгляд справи № 5/303 призначено на 04.06.2020 рік.

До суду апеляційної інстанції представники сторін не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апелянта, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржувану ухвалу - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2004 позовні вимоги задоволено частково.

23.02.2004 року Господарським судом Кіровоградської області видано наказ по справі № 5/303 про стягнення з Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3 432 242,67 грн основної заборгованості, 38 367,27 грн суми нарахованих на борг індексів інфляції, 15 619,92 грн суми трьох процентів річних, 59 638,59 грн суми пені та судові витрати на державне мито в сумі 1 700,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

Даний наказ неодноразово пред`являвся до виконання.

Постановою від 30.06.17 (ВП№ 51686454) Головним державним виконавцем Борисенко Л.П. дублікат наказу № 5/303 від 23.02.2004 р. повернуто стягувачу із зазначенням, що боржник КДКПТМ "Кіровоградтеплоенерго" за адресою: вул. Кутузова, 23/16 в м. Кропивницький та належне йому майно за вказаною адресою не знаходяться, що підтверджується актом державного виконавця.

Як вбачається з листа Кіровоградської міської ради від 25.07.17 за № 3971/15-05-2, на підставі договору оренди № 157/17 цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 18.10.2004 (далі - Договір оренди), який укладено між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" (Орендар), передано новому орендарю цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго".

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДКПТМ "Кіровоградтеплоенерго" (далі - ЦМК), який розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Кутузова, 23/16. Склад цілісного майнового комплексу визначений відповідно до балансу, складеного станом на 01.07.2004 р. і згідно з експертною оцінкою його вартість складає 36 100 900 грн.

Вказаний договір укладено терміном на 25 років та діє з 18.10.2004р. по 18.10.2029 р. включно (п. 10.1 Договору оренди).

Згідно з п. 2.1 Договору оренди орендар вступає в строкове платне користування цілісним майновим комплексом у термін, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору і акту приймання-передачі ЦМК (далі - Акт). Вказаний Акт підписується одночасно з даним Договором (п. 7.1 Договору оренди).

Крім того, умовами Договору оренди (пункти 1.2 - 1.5) зазначено:

Після укладення даного Договору державне комунальне підприємство теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Орендаря.

Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства, у тому числі права вимоги та боргів.

Орендоване майно включається до балансу Орендаря із вказівкою того, що це майно є орендованим.

ЦМК передається в оренду з метою вироблення та реалізації теплової та електричної енергії для потреб м. Кіровограда.

Ухвалою від 13.09.2018 господарський суд замінив відповідача/боржника у наказі Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004 № 5/303 про стягнення з Державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3 432 242,67 грн основної заборгованості, 38 367,27 грн суми нарахованих на борг індексів інфляції, 15 619,92 грн суми трьох процентів річних, 59 638,59 грн суми пені та судові витрати на державне мито в сумі 1 700,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн, а саме: з Кіровоградського державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго"(Код ЄДРПОУ 05478798) на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії" (вул. Кутузова, 23/16, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 33142568).

06.11.2018 року було прийнято рішення Міської ради міста Кропивницького № 1942 від "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" (далі - рішення, а.с. 69, 69 - зворотній бік), пунктом 1 якого вирішено повернути з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" (далі - ЦМК) .

Згідно п. 3 вище зазначеного рішення закріплено за Комунальним підприємством "Теплоенергетик" на праві господарського відання повернутий з оренди ЦМК.

На виконання вказанного рішення складено та підписано відповідні акти приймання-передачі з оренди ЦМК в господарське відання КП "Теплоенергетик" (а.с.70 том 3).

Звертаючись до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на Комунальне підприємство "Теплоенергетик", стягувач посилався на те, що Комунальне підприємство "Теплоенергетик" як новий користувач цілісним майновим комплексом, відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" став правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати заборгованості, що виникла у Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової компанії".

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну боржника, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи - попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об`єктів теплопостачання конкретним суб`єктом господарювання - попереднім користувачем комплексу, який відповідно до ст. 42 ГПК України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, оскільки кінцевими власниками юридичних осіб - попереднього та наступного користувачів цілісного майнового комплексу є різні особи.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", передбачено, що у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Зі змісту зазначеної вище норми вбачається особливий вид правонаступництва, однією з умов якого визначено надання у користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії.

Частина 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" визначає можливість правонаступництва за борговими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб`єктом господарювання, який одержав таке майно в користування.

Таким чином, жодних інших вимог при правонаступництві цілісних майнових комплексів з вироблення теплової енергії, як то прийняття органом місцевого самоврядування рішення про переведення боргу, норми даного Закону не містять.

Норми частини 3 статті 22 Закону України Про теплопостачання є самостійними нормами, які передбачають правонаступництво за борговими зобов`язаннями в результаті факту надання в користування майна суб`єкта господарювання, який раніше використовував його в господарській діяльності.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що Міська рада міста Кропивницького, як вищий орган управління та єдиний засновник КП "Теплоенергетик", не надала доказів того, що приймала рішення про надання згоди КП "Теплоенергетик" на укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) за зазначеним у заяві про заміну сторони договором від 02.01.2001 № 3/158, а КП "Теплоенергетик" має договірні відносини щодо заміни боржника у зобов`язанні за вказаним договором, суперечать положенням частини 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання , яка не передбачає будь-яких умов для здійснення правонаступництва, окрім прийняття цілісного майнового комплексу в оренду з метою вироблення теплової енергії.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/5082/18 від 03.09.2019 року, та 910/5105/18 від 19.04.2019 року, оскільки обставини, предмет спору та суб`єктний склад зазначених справ зі справою, що розглядається, є різними.

Так, у справі № 910/5082/18 та 910/5105/18, Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та залишив без змін ухвалу господарського суду м. Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про заміну відповідача у справі його правонаступником з підстав того, що положення частини 3 статті 22 Закону України Про теплопостачання в частині їх поширення на суб`єктів господарювання, яким надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним) суперечать вимогам частини 4 статті 13, частин першої, четвертої статті 41, частини 2 статті 61 Конституції України та не підлягають застосуванню до даного спору.

За обставинами даних справ, заміна сторони правонаступником обґрунтовувалось невиконанням боржником рішення суду про стягнення пені, інфляційних втрат, та 3 % річних, тобто, сум, які нараховуються за неналежне виконання основного зобов`язання, а не основного боргу.

В той же час, за обставинами справи № 5/303, невиконаним боржником залишилось рішення суду про стягнення основного боргу за поставлений природний газ, та штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання , у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Тобто, положення ч. 3 ст. 22 закону передбачають правонаступництво боргових зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, а не штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов`язань.

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин правових висновків Верховного Суду у справі № 910/5082/19 та 910/5105/18.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для заміни сторони - боржника його правонаступником, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 275-282, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 4 лютого 2020 року про відмову у задоволенні заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони виконавчого провадження - скасувати.

Заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити боржника/відповідача у справі/наказі № 5/303 - з Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на Комунальне підприємство "Теплоенергетик" (вул. Енергетиків, 20, м. Кропивницький, 25002, ідентифікаційний код 24153576).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 11.06.2020року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя О.Г.Іванов