Ухвала

від 11.06.2020 по справі 515/681/20

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/681/20

Провадження № 1-кс/492/237/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Арциз

Слідчий суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Арциз Одеської області клопотання слідчого СВ Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 02.06.2020 року Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою Одеської області встановлено факт викрадання майна із закритої території в м. Татарбунари Одеської області.

02.06.2020 року Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою Одеської області відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161240000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що за допомогою спеціальної техніки здійснювалось руйнування об`єктів будівництва на території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та викрадання будівельних матеріалів за допомогою транспортних засобів.

Також встановлено, що на території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , також здійснювалось руйнування об`єктів будівництва та викрадення будівельних матеріалів за допомогою транспортних засобів.

02.06.2020 року в ході огляду території розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та тимчасово вилучено трактор марки Т-40, зеленого кольору з встановленим в ньому двигуном № НОМЕР_1 з тракторним двовісним причепом сірого кольору (ідентифікаційні ознаки відсутні), а також трактор марки ЮМЗ-6АЛ № НОМЕР_2 , 1981 року випуску жовто-зеленого кольору. Вказані транспортні засоби знаходяться в фактичному користуванні та розпорядженні мешканця АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 .

02.06.2020 року в ході огляду території розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та тимчасово вилучено автомобіль марки «КАМАЗ 55102» зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить СФГ «Світоч» ЄДРПОУ 31277902, причіп самоскид марки ГКБ 8551, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить СФГ «Світоч» ЄДРПОУ 31277902 (голова СФТ «Світоч» ОСОБА_6 ), загальний вантажний автокран до 10Т-С марки ЗИЛ 133ГЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_3 , проте фактично знаходиться в користуванні та розпорядженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_4 . На момент вилучення автомобіля марки «КАМАЗ 55102» зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та причепу самоскиду марки ГКБ 8551, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в них було завантажено викрадений камінь ракушняк близько 14 куб.м.

02.06.2020 року в ході проведення огляду території за адресою: м. Татарбунари, вул. Князєва, 88 було виявлено та вилучено: трактор марки Т-40, зеленого кольору з встановленим в ньому двигуном № НОМЕР_1 з тракторним двовісним причепом сірого кольору (ідентифікаційні ознаки відсутні); трактор марки ЮМЗ-6АЛ № 168518, 1981 року випуску жовто-зеленого кольору; автомобіль марки «КАМАЗ 55102», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , зеленого кольору, та причеп-самоскид марки ГКБ 8551;,державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; загальний вантажний автокран до 10Т-С марки ЗИЛ 133ГЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Постановою слідчого від 02.06.2020 року вказані транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на вищезазначені транспортні засоби, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою необхідності проведення відповідних судових експертиз.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились.

В силу ч. 4 ст. 107 та ст. 108 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не проводиться, а ведеться журнал судового засідання.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про арешт майна та надані матеріали досудового розслідування, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 131 КПК Українивизначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону і за наявності обґрунтованої необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, наданими доказами не підтверджується наявність для застосування заходів забезпечення кримінального провадження підстав, передбачених ст. 132 КПК України, а також, що транспортні засоби, які були тимчасово вилучені під час проведення огляду місця події, відповідають у даному кримінальному провадженні критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Слідчим суддею встановлено, що 02.06.2020 року Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою Одеської області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020161240000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Проте, жодним іншим доказом не доведено, що викрадення за фактом якого здійснюється кримінальне провадження, мало місце, оскільки жодна з опитаних у кримінальному провадженні осіб не вказала на здобуття майна шляхом його викрадення або взагалі на викрадення чужого майна.

В зв`язку з цим, вважаю, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні будь-якими особами кримінального правопорушення, пов`язаного з використанням тимчасово вилученого у вказаному провадженні майна, не доведено, оскільки не встановлено, що діями осіб, які використовували майно зазначене у клопотанні, вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, щоб давало підстави стверджувати про розумну підозру у вчиненні кримінального правопорушення або її обґрунтованість, а так і давати підстави для арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання, у зв`язку з тим, що слідчим не доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна і що цей захід виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 169 КПК Українитимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

У відповідності до ч. 3ст. 173 КПК Українивідмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. ст.132,170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на наступне майно та об`єкти, а саме: трактор марки Т-40, зеленого кольору з встановленим в ньому двигуном № НОМЕР_1 з тракторним двовісним причепом сірого кольору (ідентифікаційні ознаки відсутні), а також трактор марки ЮМЗ-6АЛ № НОМЕР_2 , 1981 року випуску жовто-зеленого кольору, які знаходяться в фактичному користуванні та розпорядженні мешканця АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 ; автомобіль марки «КАМАЗ 55102» зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить СФГ «Світоч» ЄДРПОУ 31277902, причіп самоскид марки ГКБ 8551, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить СФГ «Світоч» ЄДРПОУ 31277902 (голова СФТ «Світоч» ОСОБА_6 , мешканець с. Виноградівка Тарутинського району Одеської області), в які завантажено викрадений камінь ракушняк близько 14 куб.м.; загальний вантажний автокран до 10Т-С марки ЗИЛ 133ГЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_3 , проте фактично знаходиться в користуванні та розпорядженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції в п`ятиденний строк з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_1