Рішення

від 09.06.2020 по справі 640/21326/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ № 640/21326/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест Маркет"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" (адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, ідентифікаційний код - 35363599) (далі - позивач або ТОВ "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) (надалі - відповідач-1 або ДАБІ), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, ідентифікаційний код - 40224921) (нижче - відповідач-2 або Департамент з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА)) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код - 34926981) (в подальшому - відповідач-3 або Департамент міського благоустрою ВО КМР (КМДА)), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 01.08.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро "Харківська") у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) від 08.08.2019 № 175 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт";

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 18.09.2019 про анулювання контрольної картки № 19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін); повідомлено відповідача, що ним можуть бути подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі; витребувано документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 залишено без задоволення клопотання представника Департаменту з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 залишено без задоволення клопотання представника Департаменту міського благоустрою ВО КМР (КМДА) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

28.11.2019, 06.12.2019, 16.12.2019 через канцелярію до суду від відповідача-2, відповідача-1 та відповідача-3 відповідно надійшли відзиви на позовну заяву, у яких останні стверджують про прийняття спірних рішень на підставі та спосіб, визначені чинним законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 витребувано у: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест Маркет": затверджене містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів об'єкта містобудування на просп. Миколи Бажана (станція метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва (п. 1 рішення Київської міської ради № 388/2457 від 08.10.2009); затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Буд-Інвест Маркет" для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва (п. 4 рішення Київської міської ради № 388/2457 від 08.10.2009); докази виконання вимог, викладених в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.02.2008 N 19-2266, Київської міської санепідстанції від 05.06.2008 N 4361, Головного управління охорони культурної спадщини від 11.09.2008 N 6065, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 14.08.2008 N 05-08/5814, комунальної корпорації "Київавтодор" від 23.07.2008 N 01-29/1691, комунального підприємства "Київський метрополітен" від 28.10.2008 N 1009-11, Головного управління транспорту від 24.09.2009 N 063-7523, Головного управління земельних ресурсів (п. 6.6. рішення Київської міської ради № 388/2457 від 08.10.2009), письмові пояснення з цього приводу; докази проведення Головним управлінням містобудування та архітектури реєстрації в містобудівному кадастрі затвердженої проектної документації (п. 20 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11); рішення Київської міської ради № 388/2453 від 08.10.2009 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування, зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва" (абз. 1 п. 3 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11); платіжні документи про сплату штрафу згідно постанови № 68/19/073-6690 від 30.07.2019 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) Київської міської ради, докази щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: переведення території в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку до категорії земель житлової і громадської забудови (п. 3 рішення Київської міської ради № 388/2457 від 08.10.2009); 3) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест Маркет" та отримання останнім листа № 073-7632 від 29.08.2019; 4) Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код - 26345558) довідку (витяг) з містобудівного кадастру щодо земельної ділянки за адресою: просп. М. Бажана (кадастровий номер - 8 000 000 000:90:311:0015).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 № 388/2457 Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування, зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро Харківська ) у Дарницькому районі м. Києва вирішено:

1. Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів об'єкта містобудування на просп. Миколи Бажана (станція метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва.

2. Затвердити містобудівне коригування червоних ліній вулиць на транспортній розв'язці по просп. Миколи Бажана, біля станції метро "Харківська" у Дарницькому районі м. Києва.

3. Внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: перевести територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку до категорії земель житлової і громадської забудови.

4. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва.

5. Передати Товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ", за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельні ділянки площею 0,49 га на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро "Харківська") у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, в тому числі:

- ділянку N 1 площею 0,37 га - у довгострокову оренду на 10 років для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів;

- ділянку N 2 площею 0,12 га - у короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, для експлуатації приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів.

6. Товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ":

6.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

6.2. У місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в натуру (на місцевість) та виготовленню документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

6.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельних ділянок.

6.4. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 06.03.2009 N 124/1179 "Про бюджет міста Києва на 2009 рік".

6.5. Питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень (акт попереднього обстеження зелених насаджень від 24.09.2009 N 707) та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

6.6. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.02.2008 N 19-2266, Київської міської санепідстанції від 05.06.2008 N 4361, Головного управління охорони культурної спадщини від 11.09.2008 N 6065, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 14.08.2008 N 05-08/5814, комунальної корпорації "Київавтодор" від 23.07.2008 N 01-29/1691, комунального підприємства "Київський метрополітен" від 28.10.2008 N 1009-11, Головного управління транспорту від 24.09.2009 N 063-7523, Головного управління земельних ресурсів.

6.7. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному Правилами забудови м. Києва.

7. Виключити з переліку земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову, пункт N 3 згідно з додатком до рішення Київської міської ради від 26.06.2007 N 952/1613 "Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову".

8. Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури .

На підставі рішення Київської міської ради від 08.10.2009 № 388/2457, 31.08.2010 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки по просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва площею 0,3236 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:311:0011.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва приміщень офісно-торгівельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів.

14.06.2011 Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано висновок № 6364/0/18/21-11 про відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зі змісту вказаного висновку убачається, що відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 08.10.2009 № 388/2457 внесені зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: переведена територія в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку до категорії земель житлової і громадської забудови. Головне управління містобудування та архітектури не заперечує проти підготовки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в установленому законом порядку.

23.06.2011 Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 6832/0/18/009-11.

19.03.2014 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано за № ІУ 083140780025 декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видано контрольну картку № 19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з встановленням огорожі на період будівництва.

На підставі вимоги Дарницького управління поліції Головного управління поліції у місті Києві Національного поліції України від 12.07.2019 № 14751/125/48/01-2019, наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.07.2019 № 802 Про проведення позапланової перевірки , направлення на проведення позапланової перевірки від 23.07.2019 № б/н головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенією Володимирівною проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, ст. м. Харківська , просп. Миколи Бажана (кадастровий номер 8 000 000 000:90:311:0011).

01.08.2019 за результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенією Володимирівною складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з якого вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що затвердження змін стосовно функціонального прзначення земельної ділянок за адресою: просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва до чинного Генерального плану міста Києва не було, то наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - положенням Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

01.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенією Володимирівною прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11.

Крім того на підставі листа Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 01.07.2019 № 13846/125/48/01 та наказу Департаменту з питань архітектурно-будівельного контрою міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.07.2019 № 508 вказаний Департамент провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об'єкті: Будівництво об'єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів обслуговування біля станції метро Харківська у Дарницькому районі міста Києва .

Уповноваженою особою позивача не було допущено посадових осіб Департаменту до проведення перевірки на об'єкті, у зв'язку з чим 15.07.2019 складено відповідний акт та видано приписи про усунення ТОВ БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ порушення вимог законодавства та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.07.2019.

В подальшому Департаментом винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2019 № 68/19/073-6690.

13.08.2019 ТОВ БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ згідно наданої копії квитанції сплачено штраф накладений постановою від 30.07.2019 № 68/19/073-6690.

З метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.07.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.07.2019 на підставі наказу від 31.07.2019 № 587 Про проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту розпочато проведення позапланової перевірки.

27.08.2019 Головному державному інспектору інспекційного відділу № 2 Управління контролю за будівництвом Біріній Л.О. видано направлення на проведення позапланової перевірки.

29.08.2019 на адресу Товариства Департаментом направлено запит на надання документів.

11.09.2019, у зв'язку з тим, що ТОВ БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ не надано відповіді на запитувані документи, Департамент листом № 073-8081 звернувся до Дарницького управління поліції з листом в якому просив сприяти Департаменту у проведенні перевірки.

Крім того 06.08.2019 на адресу Департаменту надійшов лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.08.2019 № 10/26-27/0608/07, яким було повідомлено про те, що 01.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенією Володимирівною прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11.

08.08.2019 Департаментом прийнято наказ № 175 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , згідно з яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво об'єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів обслуговування біля станції метро Харківська , у Дарницькому районі міста Києва від 19.03.2014 № ІУ 083140780025. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ .

18.09.2019 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) анульовано контрольну картку №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою.

Підставою для прийняття рішення про анулювання контрольної картки №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою стало те, що 01.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенією Володимирівною прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11, а також те, Департаментом прийнято наказ від 06.08.2019 № 175 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

Внаслідок анулювання контрольної картки Департаментом міського благоустрою 01.10.2019 видано доручення КП Київблагоустрій № 064-5589 про демонтаж огорожі.

В площині викладених обставин та мотивів позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (скорочено - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (за текстом - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011№ 466 (по тексту - Порядок № 466), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (альтернативно - Порядок № 698), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження Рішення, суд констатує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наразі, в рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на наведені процесуальні приписи, враховуючи обставини справи щодо статусу відповідачів, як суб'єктів владних повноважень суд вказує, що оспорювані рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності спірних рішень необхідним є перевірка судом прийнятого суб'єктами владних повноважень рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Приписами ч. 1 ст. 41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41-1 Закону № 3038-VI).

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів (ч. 3 ст. 41-1 Закону № 3038-VI).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI).

На виконання вказаних законодавчих положень Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 698.

Згідно з п. 2 Порядку № 698, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду

У силу п. 14 Порядку № 698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності (п. 15 Порядку № 698).

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5 (п. 29 Порядку №698).

Приписами п. 32 Порядку № 698 передбачено, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. від 01.08.2019, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11, оскільки затвердження змін стосовно функціонального призначення земельних ділянок за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана (біля ст. м. Харківська ) у Дарницькому районі м. Києва до чинного Генерального плану міста Києва не було, то наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - положенням Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, чим порушено вимоги пункту 12 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною 6 ст. 29 Закону № 3038-VI передбачено, що розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ст. 17 Закону № 3038-VI Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання. (ч. 10 ст. 17 Закону № 3038-VI).

Судом установлено, що пунктом 3 рішення Київської міської ради від 08.10.2009 № Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування, зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро Харківська ) у Дарницькому районі м. Києва внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: переведено територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку до категорії земель житлової і громадської забудови.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 01.07.2008 № 8/8 рішення Київради не нормативно-правового характеру та рішення індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених пунктом 30.1 цього Регламенту.

Також матеріали справи свідчать, що відповідно до висновку Головного управління містобудування та архітектури КМДА про відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні від 14.06.2011 № 6364/0/18/21-11 земельна ділянка на просп. М. Бажана (біля ст.м. Харківська) переведена з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку до категорії земель житлової і громадської забудови саме на підставі пункту 3 рішення Київської міської ради від 08.10.2009 № 388/2457, яким внесені зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804.

Отже відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804 з урахуванням змін, внесених пунктом 3 рішення Київської міської ради від 08.10.2009 № 388/2457 земельна ділянка, щодо якої видавались містобудівні умови та обмеження від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11 відносилась до категорії земель житлової і громадської забудови.

За таких обставин на момент видачі містобудівних умов та обмежень від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11 наміри забудови земельної ділянки відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 29 Закону № 3038-VI передбачено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Суд примічає, що в акті перевірки та в оскаржуваному рішенні перевіряючим на підтвердження невідповідності забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні лише наведено посилання на довідку (витяг) з містобудівного кадастру, при цьому жодних посилань на містобудівну документацію на місцевому рівні, яка порушена, відповідачем ані в акті, ані в оскаржуваному рішенні конкретно не наведено.

Крім того здійснюючи позапланову перевірку дій, рішень прийнятих Головним управлінням містобудування та архітектури КМДА від 23.06.2011, тобто до набуття Головним управлінням містобудування та архітектури КМДА статусу "об'єкта нагляду", до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" (набрав чинності з 01.09.2015), відповідних змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що набрали чинності з 01.09.2015, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 N 698 (набрав чинності 25.09.2015), відповідачем недотримано приписи ст. 58 Конституції України, згідно яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі між державою і громадянином. Він гарантує впевненість громадян у тому, що їхнє теперішнє становище не буде погіршено прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів та від 27 травня 2008 року N 11-рп/2008 дано офіційне тлумачення положення частини першої статті 58 Основного Закону держави, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, по-перше, що рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого орану з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в м. Києві Подимайло Є. В. від 01.08.2019, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11 не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, зокрема, прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

По-друге, відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що могло бути єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, та не підтверджено факту невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, що могло бути передбаченою законодавством підставою для скасування МУО, а тому висновок ДАБІ щодо наявності передбачених законодавством підстав для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11 є безпідставним, а спірне рішення - необґрунтованим, у зв`язку з чим оскаржуване рішення про скасування зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону1817-VIII зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Водночас пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону1817-VIII передбачає, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;

6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Отже реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України або скасування містобудівних умов та обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466 затверджено Порядок виконання будівельних робіт (далі по тексту - Порядок N 466).

Згідно з абзацом 6 пункту 15 Порядку N 466 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зміст наведених норм свідчить про те, що Законом України N 3038-VI, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом:

1) об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом. Водночас, з огляду на зазначене вище, з матеріалів справи не випливає обставин, що вказують на наявність ознак самочинного будівництва відповідного об'єкта.

Отже в контексті вимог частини 2 статті 39-1 Закону 3038 виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю можуть підлягають скасуванню декларації про готовність об'єкта до експлуатації, або права на початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку N 553 встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За правилами пункту 8 Порядку N 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку N 553).

31.07.2019 відповідачем-2 прийнято наказ № 587 Про проведення позапланової перевірки , згідно з яким вирішено провести позапланову перевірку об'єкта будівництва Позивача.

Разом з тим з наказу Департамент з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) від 08.08.2019 № 175 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт вбачається, що підставою його прийняття слугували наступні документи:

- лист Департаменту ДАБІ у м. Києві від 06.08.2019 № 10/26-27/0608/07;

- лист ПАТ АК Київводоканал від 26.07.2019 № 4230/18/36/02-19;

- лист КП Київський метрополітен від 29.07.2019 № 224-НГ.

В той же час, акт перевірки за результатами проведення перевірки згідно з наказом відповідача-2 від 31.07.2019 не приймався, а оскаржуваний наказ останнього прийнято не на підставі акту перевірки та не за результатом здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 41 Закону N 3038, Порядку N 533, Порядку N 698, інформація, отримана від інших органів влади, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю або нагляду, а тому не може бути беззастережною підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій без проведення передбаченого Законом заходу контролю.

Суд вважає зазначити, що встановлення протиправності рішення від 01 серпня 2019 року про скасування містобудівних умов є самостійною підставою для скасування наказу відповідача-2 від 08 серпня 2019 року № 175, оскільки таке рішення було прийняте у зв`язку із скасуванням містобудівних умов.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.02.2020 у справі № 826/8793/18

Також судом встановлено, що у зв'язку із скасуванням дії містобудівних умов на підставі рішення відповідача-1 та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на підставі наказу Департаменту з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) від 08.08.2019 № 175, відповідачем-3 прийнято рішення від 18.09.2019 про анулювання контрольної картки № 19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою.

За приписами пункту 15.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Згідно пункту 15.5.2 Правил благоустрою міста Києва, зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі:

- виникнення непереборних при продовженні робіт загроз безпеці населенню та території;

- значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об'єктів культурної спадщини і т. п.;

- невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера;

- невиконання замовником (забудовником) обов'язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань;

- виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер;

- значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій;

- звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов'язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Разом з тим пункт 15.5.2. Правил благоустрою міста Києва не містить випадку, коли Департамент має право анулювати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у разі скасування дії містобудівних умов та обмежень та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Так суд констатує, що встановлення протиправності рішення відповідача-1 від 01.08.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та наказу відповідача-2 від 08.08.2019 № 175 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є достатньою підставою для визнання протиправним рішення Департаменту від 18.09.2019 про анулювання контрольної картки №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір у сумі 5 763 грн. підлягає стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 01.08.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Миколи Бажана (біля станції метро Харківська ) у Дарницькому районі міста Києва від 23.06.2011 № 6832/0/18/009-11.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2019 № 175 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 18.09.2019 про анулювання контрольної картки № 19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва.

5. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" (адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, ідентифікаційний код - 35363599) понесені Товариством витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

6. Стягнути з Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, ідентифікаційний код - 40224921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" (адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, ідентифікаційний код - 35363599) понесені Товариством витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

7. Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код - 34926981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ" (адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, ідентифікаційний код - 35363599) понесені Товариством витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко