Постанова

від 11.06.2020 по справі 591/1715/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року

м.Суми

Справа №591/1715/20

Номер провадження 22-ц/816/1363/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Турченка Сергія Петровича

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2020 року про повернення заяви позивачеві, постановлену у складі судді Сидоренко А.П.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання договорів недійсними, визнання права власності на частини житлового будинку та земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

23 березня 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, визнання права власності на частини житлового будинку та земельної ділянки.

12 травня 2020 року від представника позивачки надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2020 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову та повернуто її заявнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Турченко С.П. , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15 травня 2020 року і передати заяву до місцевого суду для прийняття рішення відповідно до вимог ЦПК України.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд не врахував, що при зверненні з позовом заявником були наведені підстави для визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку від 16 березня 2003 року, проте в прохальній частині така вимога заявлена не була. Стверджує, що заява про зміну предмету позову подана відповідно до вимог чинного ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами , якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити її в повному обсязі, виходячи з наступного:

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи заявнику заяву від 12 травня 2020 року суд першої інстанції виходив з того, що представником позивачки одночасно змінено предмет та підстави позову, тобто поданий новий позов, що не передбачено норами статті 49 ЦПК України.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (частина 5 статті 49 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2020 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у якому заявлені наступні вимоги:

визнати недійсними договір дарування 86/100 часток житлового будинку від 19 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за № 964 та договір дарування 78/100 часток земельної ділянки від 19 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за № 961,

визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частини житлового будинку загальною площею 196,3 кв.м, житловою площею 119,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами та право власності на 39/100 частини земельної ділянки загальною площею 0,0983 га, кадастровий номер 5910136300:01:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59302,50 грн вартості відчуженого майна (а.с. 1-4).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 березня 2020 року відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 год. 30 хв. 08 липня 2020 року (а.с. 72).

12 травня 2020 року до місцевого суду надійшла заява про зміну предмету позову від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Турченка С.П., яка крім вимог заявлених у позові містить нову вимогу - про визнання недійсним договору дарування 78/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 Суми від 16 квітня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за № 3148 (а.с. 104-105).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2020 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову та повернуто її заявнику.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що подана заява від 12 травня 2020 року не містить зазначення зміни предмету первісного позову, а містить виклад нових підстав та нового предмету позову щодо визнання договору дарування частини житлового будинку від 16 квітня 2003 року недійсним, тобто нову позовну вимогу.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, оскільки зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею були наведені підстави недійсності договору дарування від 16 квітня 2003 року, укладеного між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 , предметом якого є частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте у прохальній частині сама вимога про визнання недійсним вказаного договору заявлена не була.

Тобто, звертаючись до суду із вказаною заявою представник позивачки фактично уточнив прохальну частину позову, обґрунтування якої вже було наведено у позовній заяві, за якою ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 березня 2020 року відкрите провадження.

Процесуальних перешкод для прийняття місцевим судом заяви про зміну предмету позову апеляційним судом не встановлено.

Заява подана представником позивачки з дотриманням вимог статті 49 ЦПК України - до закінчення підготовчого засідання у справі, суду надані докази направлення копії цієї заяви іншим учасникам справи та докази сплати судового збору відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України Про судовий збір .

Колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки у місцевого суду були відсутні правові підстави для відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову та її повернення заявнику.

За встановлених обставин оскаржувана ухвала суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Турченка С.П., питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України ,підлягає вирішенню за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Турченка Сергія Петровича задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач - О. І. Собина

Судді: О.Ю. Кононенко

С. Г. Хвостик