Рішення

від 03.06.2020 по справі 915/181/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Справа № 915/181/19

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАМ ОЛІЯ ,

(вул. Академічна, 20-Б, нежиле приміщення офісне № 1, м. Одеса, 65009 код ЄДРПОУ 39488520,

адреса для листування: вул. Шнеєрсона, 12/39, м. Миколаїв, 54001)

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ,

(вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 19293424),

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: Д?яченко К.С., за ордером,

від відповідача: Корець С.В., за ордером.

СУТЬ СПОРУ : про стягнення грошових коштів у сумі 704643,80 грн.

29.01.2019р. до господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Клам Олія з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» коштів в сумі 704643, 80 грн.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на переробку давальницької сировини № 27 від 13.08.2015 року, укладеного між сторонами, а саме: зобов`язань щодо повного виконання робіт за договором, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму попередньої оплати (аванс) у спірній сумі. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України, ст. 11, 509, 526, 530, 570, 693 ЦК України та умовами договору.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року (суддя Олейняш Е.М.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року задоволено заяву відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» про відвід судді Олейняш Е.М., справу передано для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області Ремеза В.М. №108 від 05.03.2019р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/181/19 між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 11.03.2019р. справу №915/181/19 прийнято до розгляду суддею Алексєєвим А.П., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.03.2019р.

22.02.2019р. до суду від відповідача надійшов відзив.

05.03.2019р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач просив призначити у справі комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу та витребувати у відповідача оригінали письмових доказів, копії яких долучено відповідачем до відзиву.

Ухвалою суду від 19.04.2019 року у справі №915/181/19 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: Чи виконано підпис на: акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №20 від 21.10.2015 року на суму 13248,00 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №21 від 21.10.2015 року на суму 10514,00 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №25 від 30.10.2015 року на суму 10282,00 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000003 від 03.1 1.2015 року на суму 7120,80 грн.; акті здачі-приймання робіт (падання послуг) №У00000011 від 04.1 1.2015 року на суму 10282,00 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000012 від 25.11.2015 року на суму 7230,00 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000013 від 30.1 1.2015 року на суму 312798,15 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000014 від 30.1 1.2015 року на суму 69510,70 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000015 від 30.12.2015 року на суму 215720,55 грн.; акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000016 від 30.12.2015 року на суму 47937, 90 грн.; зведеному акті з переробки сировини і виробництва продукції за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року; зведеному акті з переробки сировини і виробництва продукції за період з 01.12.2015 року по 30.12.2015 року; додатковій угоді №2 від 06.04.2016 року до договору на переробку давальницької сировини №27 від 13.08.2015 року від імені директора товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАМ ОЛІЯ» ОСОБА_1 самим ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи з зазначених питань доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. 23.04.2019 року матеріали справи №915/181/19 надіслані до експертної установи для проведення експертизи.

01.11.2019р. матеріали справи повернулись до господарського суду для призначення нового складу суду та подальшого вирішення клопотання експертної установи про можливість продовження строків проведення експертизи у зазначеній справі.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №324 від 04.11.2019р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/181/19 між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Ткаченко О.В.

Ухвалою суду від 08.11.2019р. справу було прийнято до провадження суддею Ткаченко О.В., постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта про продовження строків проведення експертизи на 05.12.2019р.

У зв`язку зі знаходженням судді Ткаченка О.В. у відпустці судове засідання по справі, призначене на 05.12.2019р. о 12:00, не відбулось, про що учасникам справи направлені повідомлення.

Ухвалою суду від 10.12.2019р. сторін було повідомлено, що судове засідання відбудеться 26.12.2019р.

Ухвалою суду від 26.12.2019р. було відмовлено Одеському НДІСЕ у погодження продовження строків проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 19.04.2019р.; продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 30.01.2020р.

Підготовче засідання відкладалось (ухвала суду від 30.01.2020р.) та ухвалою суду від 27.02.2020р. було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 24.03.2020р.

Судове засідання, призначене на 24.03.2020р. не відбулось у зв`язку з перебуванням суддів господарського суду, в тому числі судді Ткаченко О.В. у відпустці з 17.03.2020р. по 27.03.2020р. про що сторонам було направлено відповідне повідомлення.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови від 25.03.2020р. № 239) на період з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. на всій території України карантину, а також те, що встановлений до 01.04.2020 строк карантину, через погіршення епідеміологічної ситуації у країні вже був продовжений, приймаючи до уваги запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» № 35-р від 13.03.2020), якими з 16.03.2020 обмежено доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області, з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із участю учасників справи при розгляді поданої відповідачем заяви про продовження строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у розумний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, та у зв`язку з послабленням карантину з 11.05.2020р., з огляду на необхідність дотримання процесуальних прав сторін, та проведення розгляду справи у розумний термін, суд ухвалою від 15.05.2020р. повідомив сторін, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 28.05.2020р. о 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні 28.05.2020р. у відповідності до приписів ст.216 ГПК України оголошувалась перерва до 03.06.2020р. до 14 год. 00 хв.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні 28.05.2020р. та повідомлені дату, час та місце наступного судового засідання.

В судовому засіданні 03.06.2020р. представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2020р. проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві, зазначаючи про повне виконання перед позивачем взятих на себе зобов`язань за договором на переробку давальницької сировини №27 від 13.08.2015р.

У судовому засіданні 03.06.2020р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

13 серпня 2015 року за №27 між Товариством з обмеженою відповідальністю Клам Олія , як замовником, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія , як виконавцем, був укладений договір на переробку давальницької сировини, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався на потужностях, що належать йому на праві власності та відповідають технологічним параметрам та санітарним заходам, на власний ризик, виконати приймання та переробку сировини (насіння соняшника), що поставляється замовником та повіреним замовника, згідно договору доручення та виданої довіреності, із залученням власних фахівців, з подальшим відвантаженням продукції (соняшникової олії) відповідно до умов цього договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконану роботу згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (п.1.1 договору).

Умовами п. 2.1 договору його учасники узгодили, що загальна вартість цього договору не регламентується і складається із сум актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2 договору, договірна вартість переробки однієї тони сировини становить 300,0 грн.

В подальшому, додатковою угодою №1 від 01.09.2015р. до договору, сторони узгодили, що договірна вартість переробки однієї тони сировини становить 450,0 грн.

Згідно з умовами п.2.9 договору замовник здійснює оплату послуг виконавця згідно рахунків, виставлених виконавцем. Оплата наданих послуг здійснюється замовником в триденний термін з дати виписки рахунку (або передачі цього рахунку замовнику).

Відповідно до умов п. 7.1 договору, умови оплати (аванс або відстрочка платежу - з обов`язковим зазначенням періоду відстрочки) за виконані роботи вказуються замовником у замовленні.

Авансовий платіж здійснюється замовником згідно акцептованого виконавцем замовлення. Строк виникнення зобов`язань замовника по авансовим внескам наступає: з моменту отримання замовником підтвердження від виконавця про прийняття замовлення (у тому випадку, якщо замовлення не коригується); з моменту отримання замовником від виконавця підтвердження про прийняття умов замовлення (у тому випадку, якщо замовлення коригувалось) (п.п.7.2, 7.2.1, 7.2.2 договору).

Позивач зазначив, що в процесі виконання договору він не надавав замовлень на виготовлення готової продукції, тому не було процедури, передбаченої розділом 3 договору щодо їх узгодження/коригування/акцепту учасниками договору.

На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням №199 від 28.08.2015р. сплатив на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 1113747,0 грн. (а.с. 30 т.1)

Також на виконання умов договору, позивач передав відповідачу 686,906 тон насіння соняшнику на переробку, що підтверджується копіями видаткових накладних за період з 22 вересня 2015 року по 20 жовтня 2015 року (а.с.35-50 т.1).

Вказану кількість насіння відповідачем було перероблено на олію та вказані послуги з переробки були прийняті позивачем належним чином, про що свідчить копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №У00000004 від 31.10.2015р. (а.с.31 т.1). Вартість вказаних послуг склала 309103,2 грн.

В подальшому поставки насіння соняшнику позивачем відповідачу не відбувалось, відповідно, її переробки також не відбувалось, у зв`язку з чим, у відповідача залишились авансовані позивачем кошти в сумі 804643,8 грн.

Як зазначає позивач, з листопада 2015 року між сторонами велись усні переговори з повернення невикористаних коштів, та за результатами переговорів відповідач повернув позивачу 100000,0 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №196 від 06.04.2016р. (а.с.34 т.1), в призначенні платежу якого зазначено повернення коштів згідно договору переробки давальницької сировини №27 від 13.08.2015р. .

Решта перерахованого позивачем авансу в сумі 704643,8 грн. залишилась у відповідача.

У зв`язку із наявністю боргу, 31.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАМ ОЛІЯ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 31.08.2018 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія грошових коштів у сумі 704643,80 грн. та судового збору у розмірі 10569,66 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/953/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2018р. вказану позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача.

В подальшому 06 грудня 2018 року за вих. №01-0/12/18-п позивач направив відповідачу вимогу щодо повернення залишку отриманих авансом коштів в сумі 704643,8 грн.

Вказану вимогу відповідач отримав 19.12.2020р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.55 т.1), однак вимоги позивача залишив без задоволення, кошти в сумі 704643,8 грн. не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою договір №27 від 13.08.2015р. є договором про надання послуг.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, та в силу умов п.п.7.1, 7.2 договору, здійснив відповідачу попередню оплату за надання послуг з переробки давальницької сировини в сумі 1113747,0 грн. (а.с.30 т.1).

Статтею 693 Цивільного кодексу України регламентовано попередню оплату товару. Так, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору на переробку давальницької сировини не визначені строки повернення сум невикористаного авансу, тому позивач 06.12.2018р. направив відповідачу вимогу на його повернення.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що ним були на виконання умов договору здійснені наступні дії: 21.10.2015р. здійснено перевезення давальницької сировини у кількості 147,2 т та 105,14 т на загальну суму 23762,0 грн.; 30.10.2015р. здійснено перевезення давальницької сировини у кількості 102,82 т на суму 10282,0 грн.; 31.10.2015р. здійснено переробку давальницької сировини у кількості 686,896 т на загальну суму 309103,2 грн.; 03.11.2015р., 04.11.2015р., 25.11.2015р. здійснено перевезення давальницької сировини у кількості 59,34 т, 102,8 т, 72,3 т на загальну суму 24632,8 грн.; 30.11.2015р. здійснено переробку давальницької сировини у кількості 695,107 т на загальну суму 312798,15 грн.; 30.11.2015р. здійснено перевезення давальницької сировини у кількості 695,107 т на загальну суму 69510,7 грн.; 30.12.2015р. було здійснено перевезення давальницької сировини у кількості 479,379 т на загальну суму 47937,9 грн. та її переробка на загальну суму 215720,55 грн.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав суду копії відповідних актів приймання-передачі наданих послуг, зведений акт з переробки сировини за період з 01.11.2015р. по 30.11.2015р. та за період з 01.12.2015р. по 30.12.2015р. (а.с.80-91 т.1).

Позивач, заперечуючи проти вказаних актів, зазначає, що фактично поставки насіння соняшнику відповідачу у листопаді-грудні 2015 року не відбувалось, отже, переробки цього насіння також не було, вказані акти позивачем не підписувались. Також позивач зазначає, що надані відповідачем акти підписані від імені позивача директором Кукалєвим С.В., який з 29.10.2015р. був звільнений з ТОВ Клам Олія .

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копію трудової книжки гр. ОСОБА_1 , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.05.2019р. відносно ТОВ Клам Олія та звіт про суми нарахованої заробітної плати та нарахування єдиного внеску за жовтень 205 року, відомості про трудові відносини осіб ТОВ Клам олія (а.с.215-231 т.1).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Цією ж статтею встановлено, що зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Пунктами 6.1, 6.2 вказаного Положення передбачено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність підлягають обов`язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України)

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних позивача (а.с.35-50 т.1) на відвантаження відповідачу насіння соняшнику у вересні-жовтні 2015 року.

Копій видаткових накладних на відвантаження позивачем відповідачу насіння соняшнику у листопаді-грудні 2015 року ані позивачем ані відповідачем суду не надано.

При цьому, судом прийнято до уваги, що згідно із записом у трудовій книжці гр. ОСОБА_1 , який виконував повноваження директора підприємства-позивача в період укладання спірного договору - було звільнено 29.10.2015р.

Факт зміни керівника юридичної особи 30.10.2015р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відповідні відомості про зміну керівника були внесені 30.10.2015р. у розділі Дані про реєстраційні дії (а.с. 221 т.1).

Вказані відомості про зміну 30.10.2015р. керівника ТОВ Клам Олія , внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в силу приписів ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для прийняття наданих відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2015р. №25, від 03.11.2015р. №У00000003, від 04.11.2015р. №У00000011, від 25.11.2015р. №У00000012, від 30.11.2015р. №У00000013, від 30.11.2015р. №У00000014, від 30.12.2015р. №У00000015 та від 30.12.2015р. №У00000016 а також зведені акти з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.11.2015р. по 30.11.2015р. та з 01.12.2015р. по 30.12.2015р. (а.с.80-91 т.1) в якості допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з переробки давальницької сировини за договором №27 від 13.08.2015р.

Надана суду відповідачем копія додаткової угоди №2 від 06.04.2016р. до договору №27 від 13.08.2015р., в якій сторони узгодили припинення дії договору та відсутність майнових претензій одна до одної також не може підтверджувати факт належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з переробки давальницької сировини за договором №27 від 13.08.2015р., оскільки належність виконання зобов`язань з переробки насіння соняшника має бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до приписів чинного законодавства України.

Окрім цього, судом прийнято до уваги те, що відповідно до умов п. 3.12 договору №27 від 13.08.2015р. його учасники узгодили, що готова продукція передається на складі виконавця на підставі пакету відвантажувальних документів, до складу якого входять: видаткова накладна (1 прим.); контрольний лист на перевіз (1 прим.); товарно-транспортна накладна (3 прим.: 1 - замовнику, 2 - перевізнику); податкова накладна (1 прим.), свідоцтво якості готової продукції.

Відповідачем не надані суду копії відповідних документів, передбачених умовами вказаного пункту договору, що також не може свідчити про фактичне передавання ним позивачу соняшникової олії та макухи після переробки отриманого від позивача насіння соняшнику у листопаді-грудні 2015 року.

При цьому, суд приймає надані відповідачем копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №20 та №21 від 21.10.2015р. відповідно до яких відповідачем, як виконавцем було здійснено компенсацію витрат на перевезення на загальну суму 23762,0 грн., підписані з боку позивача директором Кукалєвим С.В., оскільки станом на 21.10.2015р. він фактично перебував на посаді директора ТОВ Клам Олія та вказані акти свідчать про компенсацію вже понесених відповідачем витрат на перевезення давальницької сировини, яке мало місце у жовтні 2015 року та позивач не заперечує проти здійснення такого перевезення у жовтні 2015 року. При цьому, позивачем не надано суду допустимих та достовірних доказів того, що вказані акти не підписувались директором підприємства-позивача.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів допустимими та достовірними доказами факт належного виконання ним взятих на себе обов`язків з переробки давальницької сировини за договором №27 від 13.08.2015р. на залишок суми авансу в розмірі 680881,7 грн., які повинен був повернути у 7-м денний строк з дня отримання вимоги позивача від 06.12.2018р. відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір, відповідно до норм ст. 129 ГПК України, підлягає стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 19293424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАМ ОЛІЯ (вул. Академічна, 20-Б, нежиле приміщення офісне № 1, м. Одеса, 65009 код ЄДРПОУ 39488520) 680881,7 грн. боргу та 10212,4 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 23762,1 грн. боргу - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 12 червня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко