Рішення

від 12.06.2020 по справі 360/1305/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1305/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Чепурової К.В.,

представника позивача адвоката Косогової Л.О., довіреність від 06.03.2020

представника відповідача Григоренко О.В., дов. № 9 від 29.01.2020

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла 27 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління поліції охорони в Луганській області (далі - відповідач) в якій просить суд:

- визнати дії Управління поліції охорони в Луганській області щодо звільнення ОСОБА_2 протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника підполковника поліції управління поліції охорони в Луганській області від 24 лютого 2020 року № 62 в частині звільнення поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції ОСОБА_2 24 лютого 2020 року з роботи за п.6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення службової дисципліни особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання свої функціональних обов`язків, а саме поява на службі в нетверезому стані на підставі статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- поновити ОСОБА_2 на посаді поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно ОСОБА_2 з березня 2014 року проходив службу спочатку в Управлінні Державної служби охорони ГУМВС України у Луганській області, а потім в Управлінні поліції охорони в Луганській області поліцейським-водієм Сєвєродонецького міжрайонного відділу УПО в Луганській області.

Наказом т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Луганській області від 24 лютого 2020 року № 62 поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції ОСОБА_2 24 лютого 2020 року звільнено з роботи за п. 6 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію на підставі статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни, особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання своїх функціональних обов`язків, у зв`язку з появою на службі в нетверезому стані.

В наказі зазначено, що 16 лютого 2020 року здійснено перевірку організації підготовки до несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ Сєвєродонецького МВ УПО у Луганській області, в тому числі позивачем, під час якої виявлено грубі порушення несення служби та функціональних обов`язків.

Крім того, згідно з наказом перевірено ведення бортового журналу службового автомобіля ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_1 та виявлено недостовірну інформацію надану нарядом реагування за 15 лютого 2020 року.

Жодного документа, що підтверджує та обґрунтовує підставу звільнення позивача, до наказу № 62 відповідачем не додано та в наказі не зазначено.

Відповідачем жодним чином не доведений факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння, та не доведено - в чому саме полягає особиста недисциплінованість, низькі моральні якості та безвідповідальне ставлення Позивача до виконання своїх функціональних обов`язків.

Вважає, що відповідач всупереч положенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України не провів службове розслідування. Як підставу для звільнення покладено протокол № 53 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 16.02.2020 з результатами алкотесту (дві спроби), виданого Комунальним некомерційним підприємством Старобільське РТМО Старобільської ради.

Однак, вказаний Протокол №53 позивач вважає неналежним доказом, оскільки медичним закладом використано форму № 129-о, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.12.1999 № 302. Проте, зазначена форма № 129-о скасована. Одночасно спільним наказом МВС України з МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція № 1452), яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Крім того, відповідачем не надано доказу того, що Комунальне некомерційне підприємство Старобільське РТМО включено до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, який затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Вважає, що відсутність проведення службового розслідування за фактом появи на робочому місці позивача в нетверезому стані, відсутність допустимих доказів, які б належним чином підтверджували факт знаходження позивача в алкогольному сп`янінні, доказів, які б підтверджували правомірність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, доказів, які б підтверджували факт надання 15 лютого 2020 року нарядом реагування недостовірної інформації, і як наслідок порушення права позивача на працю, отримання грошового забезпечення та соціальний захист поліцейського, передбачені діючим законодавством України, свідчить про грубе порушення відповідачем вимог діючого законодавства, та дає підстави вважати дії відповідача протиправними, а прийнятий наказ про звільнення позивача зі служби в поліції таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків (арк. спр. 22-24).

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 42-43).

Відповідач позов не визнав та 13 травня 2020 року подав до суду відзив на позовну заяву (арк. спр. 48-56), у якому зазначив, що 24.02.2020 ОСОБА_2 звільнено зі служби відповідно до п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України Про національну поліцію (наказ від 24.02.2020 № 15 о/с). Підставою для звільнення є висновок дисциплінарної комісії, яка провела службове розслідування та вивчення наданих документів у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Встановлено, що 16.02.2020 т.в.о. начальника сектору фізичної охорони УПО Луганської області лейтенантом поліції Вороніним Ю.М., старшим інспектором із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення УПО Луганської області лейтенантом поліції Новіхіним Д.Г. та оперуповноваженим Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Маслаковим С.М. здійснена спільна перевірка рівня знань з питань дотримання заходів безпеки при поводженні-зі зброєю та актів нормативно-правової діяльності поліції охорони. Під час ранкового інструктажу особового складу в кімнаті наряду перевіряючими відчуто виражений запах алкоголю. З метою встановлення особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння особовий склад, який повинен був заступити на службу доставлено до лікарні для проходження тесту на пристрої Drager . За результатами першого проведеного тестування 16.02.2020 о 08.04 встановлено, що поліцейський - водій взводу реагування Сєвєродонецького міжрайонного відділу УПО Луганської області сержант поліції Авдюха С.А. перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю склав 0,32 проміле, а за результатами повторного тестування 16.02.2020 о 08.15 вміст алкоголю склав 0,39 проміле. За вказаними фактами черговим лікарем складено Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 16.02.2020 № 53 за висновком якого поліцейський - водій сержант поліції ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння. На підставі медичного висновку сержант ОСОБА_2 був недопущений до несення служби, а в подальшому відсторонений від виконання службових обов`язків.

В порушення вимог Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 17.07.2017 № 577, відповідно до якої перед інструктажем водії зобов`язані пройти медичний огляд та отримати перед рейсовий інструктаж, ОСОБА_2 прибув на інструктаж без проходження медичного огляду.

16.02.2020 ОСОБА_2 власноруч написав пояснення щодо висновку лікаря та проходження тесту на пристрої Drager , в яких вказав, що вживав ліки проти вірусного захворювання, які містять спирт.

Наказом УПО Луганської області від 18.02.2020 № 55 призначено проведення службового розслідування, а 24.02.2020 відбулось засідання дисциплінарної комісії на якому був присутній ОСОБА_2 . Під час засідання ОСОБА_2 була надана довідка про звернення до лікаря - терапевта Краснокутської поліклініки ОСОБА_3 . Згідно довідки від 14.02.2020 б/н ОСОБА_2 встановлено діагноз: вегето-судинна дистонія та призначено прийом ліків, а саме: корвалол, на вживанні якого 16.02.2020 наполягав ОСОБА_2 під час засідання дисциплінарної комісії і стверджував, що приймав саме корвалол за призначенням лікаря. Інших документів щодо звернення ОСОБА_2 до територіальної лікарні або до лікарні МВС в УПО Луганської області не надавав. Тобто, під час службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обовязків, а саме поява на службі в нетверезому стані, що стало підставою для висновку про порушення ним ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та необхідність звільнення за п. 6 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію .

Відповідач вважає, що наказ № 62 від 24.02.2020, яким ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності є правомірним, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

У судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судовому засіданні 10 червня 2020 року позивач виявив бажання бути допитаним у якості свідка та пояснив суду, що 14 лютого 2020 року перебував у родичів в Харківській області де звертався до місцевої лікарні та отримав рекомендації лікаря приймати корвалол. Вказані ліки йому не допомогли тому він зателефонував сімейному лікарю та поросив призначити йому противірусні препарати. Сімейний лікар рекомендував з профілактичною метою вживати препарат Афлубін у краплях. Особисто на прийом до лікаря він не звертався, рецепт на ліки не отримував. Придбавши ОСОБА_4 з інструкцією не ознайомився, а прийняв перед виходом на службу краплі, наливши їх у мірний стакан. Обсяг випитого не пам`ятає. Від проходження тесту на пристрої Drager не відмовлявся. Результат вимірювали двічі. Чому було отриманий той результат, який зафіксовано в протоколі пояснити не зміг, вважає його помилковим, однак, відібрати у нього біологічні зразки для спростування отриманого результату не пропонував бо розгубився. Після повернення до підрозділу написав письмові пояснення. Наступного дня йому повідомили, що його відсторонено від несення служби на час проведення перевірки та повідомлено, що він повинен щодня приходити до підрозділу у м. Старобільськ. Обов`язки водія з цього часу не виконував. Чи знайомили його з будь-якими наказами у цей час не пам`ятає. На той час його керівником був ОСОБА_5 24 лютого 2020 року його запросили до Управління поліції охорони до м. Сєвєродонецька, куди він прибув разом зі своїм керівником. Був присутній на засіданні дисциплінарної комісії на надавав пояснення. Чому сказав, що приймав корвалол, а не афлубін не пам`ятає. На засіданні були присутні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Посади вказаних осіб не пам`ятає, хто ще був присутній також не пам`ятає. Після засідання комісії він ще довго чекав у службовій машині, чи знайомили його того дня з якимись наказами не пам`ятає. Вдруге приїздив до Управління 02 березня 2020 року підписував якісь документи.

Представник відповідача проти позову заперечувала, наголошуючи на тому, що позивач поліцейський-водій прибув на службу в стані алкогольного сп`яніння, однак, 16 лютого 2020 року проводилась перевірки організації несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ та було виявлено низку порушень, а тому службове розслідування призначено не лише щодо ОСОБА_2 , а для перевірки всіх виявлених фактів. На засіданні дисциплінарної комісії через те, що в приміщенні проводився ремонт відеофіксування застосувати не було можливості, протокол засідання комісії склав голова комісії ОСОБА_11 , а потім з ним ознайомились всі члени комісії та підписали. ОСОБА_5 був станом на 16 лютого 2020 року безпосереднім керівником ОСОБА_2 , однак, в поясненнях вказав, що перевірка несення служби нарядами не входить до його службових обов`язків. За самоусунення від виконання своїх обов`язків ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що вказано у наказі № 62 від 24.02.2020. Про те, що ОСОБА_2 повинен пройти мед. огляд до початку зміни та що такий огляд проводиться у спеціально визначених лікарнях м.Старобільськ або м. Сватове ОСОБА_2 знав бо неодноразово його проходив. Чому він не пройшов такий медогляд перед інструктажем 16 лютого 2020 року він не пояснював.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Наказом УДСО при ГУМВС України у Луганській області від 27.03.2014 № 15о/с молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 призначено міліціонером-водієм взводу № 2 спеціальної роти груп затримання Сєвєродонецького міжрайонного відділу УДСО при ГУМВС України у Луганській області, як прибувшого з ГУМВС України в Харківський області (арк. спр. 62).

Наказом № 40 о/с від 06.11.2015 сержанта міліції ОСОБА_2 , міліціонера - водія спеціального взводу груп затримання Сєвєродонецького міжрайонного відділу УДСО при ГУМВС України у Луганській області звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 63 к Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв`язку з переходом у встановленому порядку роботу (службу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) (арк. спр. 63).

Наказом Управління поліції охорони в Луганській області № 1 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначено поліцейським-водієм взводу реагування 2 Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області (арк. спр. 64).

Позивачем в07 листопада 2015 року прийнято присягу на вірність Українському народу (арк. спр. 119).

Згідно з протоколом № 53 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 16.02.2020, складеного лікарем Комунального некомерційного підприємства Старобільське районне територіальне медичне об`єднання Старобільської районної ради (далі - КНП Старобільське РТМО ) проведено огляд ОСОБА_2 , направленого для проходження огляду в.о. начальника СФО УПО Вороніним Ю. Під час огляду виявлено присутність запаху алкоголю з рота. Наявність алкоголю у видихуваному повітрі досліджувалось на пристрої Drager ARBH - 0501 Результати дослідження о 8 год. 04 хв. - 0.34 проміле, о 08 год. 15 хв. - 0,39 проміле (арк. спр. 68-70).

Судом встановлено, що наказом Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації № 1/05/00642 від 20.02.2020 внесено зміни до наказу Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації № 25-с від 18.01.2017 та затверджено додаток 1 Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції у новій редакції. У пункті 14 додатку № 1 вказано Комунальне некомерційне підприємство Старобільське районне територіальне медичне об`єднання Старобільської районної ради, код 01983720 (арк. спр. 138-140).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство Старобільське районне територіальне медичне об`єднання Старобільської районної ради, код 01983720, зареєстровано 11.01.2020 та є правонаступником Комунальної установи Старобільське районне територіальне медичне об`єднання (арк. спр. 134-137).

На запит суду КНП Старобільське РТМО надало копію свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010 на прилади електродіагностичні Alkotest 6810, виробник Drager Safety AG &Co KGaA, Germany, та лист Українського медичного центру сертифікації № 992 від 11.12.2014, в якому зазначено, що використання приладів медичних, зокрема, Alkotest 6810, виробництва Drager Safety AG &Co KGaA, Germany, які були завезені в Україну та введені в експлуатацію протягом дії свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010, після дії означеного Свідоцтва є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки (арк. спр. 141-142).

Повірку приладу для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager ALKOTEST 6810 , заводський номер ARBH - 0501, виробник Drager Safety AG &Co KGaA, Німеччина, проведено Державним підприємством Луганськстандартметрологія 14 лютого 2020 року, про що видано Свідоцтво № 166/16 чинне до 14 серпня 2020 року (арк. спр. 143).

Отже, повірку приладу Drager Alcotest 6810 , заводський номер ARBH - 0501, виробник Drager Safety AG &Co KGaA, за допомогою якого 16 лютого 2020 року проведено огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, було здійснено 14 лютого 20200 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу, а тому у суді відсутні сумніви щодо достовірності встановлених результатів.

Згідно власноруч написаних пояснень ОСОБА_2 16 лютого 2020 року зранку він приймав з профілактичною метою противірусні ліки, які містять спирт. Алкогольні напої не вживав, вважає, що Драгер помилився (арк. спр. 14).

Наказом Управління поліції охорони в Луганській області № 52 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_2 відсторонено від виконання службових обовязків та визначено порядок подальшої роботи у підрозділі Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області ВРМ м. Старобільськ (арк. спр. 88-89).

З наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис на наказі та підтверджено під час надання показань в судовому засіданні.

Наказом Управління поліції охорони в Луганській області № 55 від 18 лютого 2020 року призначено проведення службового розслідування за фактом перевірки організації несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області16.02.2020, проведення якого доручено комісії у складі голови комісії ОСОБА_12 , членів комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (арк. спр. 66).

Призначенню службового розслідування передувало подання т.в.о. начальника Департаменту внутрішньої безпеки Ткаченка О. про виявлені 16.02.2020 порушення про проведенні перевірки організації несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ, у якому крім іншого також зазначено про встановлення факту перебування на службі ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння (арк. спр. 75).

Засідання дисциплінарної комісії відбулось 24 лютого 2020 року, на якому був присутній ОСОБА_2 та надав усні пояснення про те, що за рекомендацією лікаря з 14.02.2020 регулярно вживав корвалол та о шостій ранку 16.02.2020 випив 30 крапель корвалолу (арк. спр. 91-92).

За наслідками проведення службового розслідування складено висновок службового розслідування від 24.02.2020 (арк. спр. 72-74), яким встановлено, що поліцейський-водій ВР Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області 16.02.2020 прибув на службу в стані алкогольного сп`яніння. За порушення службової дисципліни, особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання своїх функціональних обов`язків, а саме поява на службі в нетверезому стані, на підставі ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_2 підлягає звільненню з роботи за п. 6 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (арк. спр. 72-74).

Наказом Управління поліції охорони в Луганській області від 24.02.2020 № 62 Про покарання за порушення службової дисципліни, особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання своїх функціональних обов`язків, а саме поява на службі в нетверезому стані, на підставі ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України підлягає звільненню з роботи за п. 6 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський-водій взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержант поліції ОСОБА_2 24.02.2020 (арк. спр. 90).

На підставі наказу Управління поліції охорони в Луганській області № 15 о/с від 24.02.2020 сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області звільнено зі служби відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), підставою для якого слугував наказ УПО від 24.02.2020 № 62 (арк. спр. 65).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано, зокрема, Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577 (далі - Інструкція № 577), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присягою працівника поліції.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 580 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналізуючи положення Дисциплінарного статуту, суд дійшов висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Окремо підкреслено, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту серед інших передбачено, що до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи (стаття 18 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім іншого, зазначаються обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відомості, що характеризують поліцейського, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (стаття 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно з пунктом 6 частини першої статтею 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (статті 20, 22 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.

Представник позивача посилається на те, що службове розслідування стосовно ОСОБА_2 не призначалось, оскільки в наказі № 55 від 18.02.2020 не зазначено його дані, однак, вказану позицію суд вважає хибною, оскільки призначенню службового розслідуванню передувало подання т.в.о. начальника Департаменту внутрішньої безпеки Ткаченка О. про виявлені 16.02.2020 порушення про проведенні перевірки організації несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ, у якому крім іншого також зазначено про встановлення факту перебування на службі ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, а в наказі № 55 від 18 лютого 2020 року вказано, що службове розслідування призначено за фактом перевірки організації несення служби та проведення інструктажу з особовим складом ВРМ м. Старобільськ Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області16.02.2020.

Щодо не ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування суд зазначає, що позивача ознайомлено з наказом № 52 від 17.02.2020 про відсторонення від виконання службових обов`язків, у якому зазначено про проведення службової перевірки щодо нього за появу на службі в стані алкогольного сп`яніння.

Дисциплінарним статутом дійсно передбачені права поліцейського, у тому числі і право на захист, однак, позивачем не надано суду доказів того, що дізнавшись про проведення щодо нього службової перевірки ОСОБА_2 вчиняв дії, спрямовані на надання письмових пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, доказів правомірності своїх дій, або звертався із клопотаннями про ознайомлення його з матеріалами службового розслідування.

Про проведення засідання дисциплінарної комісії 24.02.2020 ОСОБА_2 був повідомлений та особисто приймав у ньому участь, при цьому, пояснення, надані ним на засіданні дисциплінарної комісії та у судовому засіданні суттєво відрізняються. Так, на засіданні дисциплінарної комісії позивач стверджував, що за порадою лікаря приймав краплі Корвалол , а у судовому засіданні пояснив, що вживав краплі Афлубін не додержуючись інструкції, а випив краплі з мірного стаканчику та не зміг пояснити обсяг вжитого.

Згідно інструкції для медичного застосування лікарського засобу АФЛУБІН ® для профілактики дорослим дозволено вживати по 10 крапель 2 рази на добу.

У будь-якому випадку перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є недопустимим та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо самого факту встановлення перебування ОСОБА_2 на службі 16.02.2020 в стані алкогольного сп`яніння суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді поліцейського-водія.

Відповідно до п. 3, 4 Інструкція № 577 поліцейський-водій (водій чи інший член наряду, за яким у встановленому порядку закріплений транспортний засіб, або персонал поліції охорони, який має право керування транспортним засобом замовника) (далі - водій), повинен мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, медичну довідку. Перед інструктажем водії зобов`язані пройти медичний огляд та отримати перед рейсовий інструктаж.

Судом встановлено, що Управління поліції охорони в Луганській області 02 січня 2020 року уклало договір № 3 з Комунальним некомерційним підприємством Старобільське районне територіальне медичне об`єднання Старобільської районної ради, предметом якого є надання послуг з проведення передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів щодо можливості його допуску за станом здоровя до керування службовим автомобілем у 2020 році та надання таких відомостей у дорожньому листі. У додатку № 1 до вказаного договору зазначено перелік поліцейських-водіїв, які повинні проходити медичний огляд водія на санпропускнику КПН Старобільське районне територіальне медичне об`єднання , серед яких за номером 1 вказано ОСОБА_2 (арк. спр. 151-153).

Крім того, 05.02.2020 відповідач уклав договір № 24-НП з Комунальним некомерційним підприємством Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради про надання послуг по проведенню щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, строк дії договору до 31 грудня 2020 року (арк. спр. 149-150).

Тобто, відповідачем створено умови для проходження поліцейськими-водіями передрейсового медичного огляду.

Судом досліджено дорожні листи № 2 на січень 2020 року на автомобіль марки ТЗ ВАЗ 2115, номерний знак НОМЕР_2 , № 3 на січень 2020 року на автомобіль марки ТЗ ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_3 , № 4 на січень 2020 року на автомобіль марки ТЗ ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_4 (арк. спр. 155-161).

Серед осіб, які керували вказаними транспортними засобами зазначено також водія ОСОБА_2 , він також зазначений у відомостях на отримання паливно-мастильних матеріалів у січні 2020 року на вказані автомобілі, що підтверджує факт керування вказаними автомобілями. Суд підкреслює, що дорожні листи містять відмітки про проходження водіями, у тому числі і ОСОБА_2 , щоденного медичного огляду та допуск до керування за станом здоров`я.

Відтак, суд дійшов висновку, що поліцейський-водій ОСОБА_2 був обізнаний про порядок проходження передрейсового медичного огляду та про місця його проведення, а тому посилання представника позивача на те, його повенен був оглядати відповідальний працівник УПО є необґрунтованими.

Таким чином, прибувши на інструктаж 16.02.2020 без проходження медичного огляду ОСОБА_2 порушив вимоги п. 4 Інструкції № 577.

Факт знаходження ОСОБА_2 16.02.2020 на службі в стані алкогольного сп`яніння підтверджено протоколом № 53 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 16.02.2020, відповідно до якого під час огляду ОСОБА_2 виявлено присутність запаху алкоголю з рота. Наявність алкоголю у видихуваному повітрі встановлено на пристрої Drager ARBH - 0501 , а саме зафіксовано результати дослідження о 8 год. 04 хв. - 0.34 проміле, о 08 год. 15 хв. - 0,39 проміле. До протоколу додано роздруківку результатів дослідження.

Протокол № 53 від 16.02.2020 підписано ОСОБА_2 без заперечень, а у судовому засіданні позивач підтвердив, що проходив дослідження добровільно, з результатами був ознайомлений одразу, проти виявлених результатів не заперечував, сумнівався в достовірності результатів, однак, заперечень не висловлював та з проханням відібрати у нього інші біологічні речовини (слюна, сеча, кров) на дослідження не звертався.

Судом також встановлено, що медичний заклад, у якому проведено огляд ОСОБА_2 внесно до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації № 25-с від 18.01.2017, зі змінами відповідно до наказу № 1/05/00642 від 20.02.2020, а прилад електродіагностичний Drager ALKOTEST 6810 , заводський номер ARBH - 0501, виробник Drager Safety AG &Co KGaA, Німеччина, є сертифікованим та щодо нього проведено повірку 14.02.2020, тобто, за два дні до проведення діагностики позивача, що виключає будь-які сумніви щодо достовірності встановлених результатів.

Щодо використання медичним закладом бланку форма № 129-о Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та етану сп`яніння , форму якого станом на 16.02.2020 було скасовано суд зазначає таке.

Спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також додатки до Інструкції, серед яких є додаток 2 - Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та додаток 4 Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, за змістом протокол форми № 129-о відповідає тим даним, які потрібно зазначати в Акті (додаток 2) та у Висновку (додаток 4), а саме дані про особу, щодо якої проводиться дослідження, дані особи, яка ініціювала огляд, дату та час проведення досліджень, дані про вимірювальний пристрій, результати досліджень, дані лікаря та медичного закладу.

Отже, за змістом протокол № 53 від 16.02.2020 відповідає тим даним, які повинні бути зазначені в Акті (додаток 2) та у Висновку (додаток 4) до Інструкції № 1452/735, а тому посилання представника позивача на те, що протокол № 53 від 16.02.2020 та результати дослідження приладом Drager ALKOTEST 6810 , заводський номер ARBH - 0501, виробник Drager Safety AG &Co KGaA, Німеччина, є недопустимими доказами у справі суд вважає безпідставними.

Доводи представника позивача на те, що під час службового розслідування відповідач не опитав безпосереднього керівника ОСОБА_2 спростовуються даними висновку службового розслідування, у якому зазначено, що під час службового розслідування опитано старшого інспектора ЦТО УПО Луганської області ОСОБА_5 , який згідно довідки № 75 від 10.06.2020 перебував на посаді командира взводу Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області та 16.02.2020 був відповідальним по підрозділу Сєвєродонецького МРВ з дислокацією в м. Старобільськ (арк. спр. 117).

Те, що ОСОБА_5 не визнав себе відповідальним за інструктаж та перевірку нарядів не звільняє його від відповідальності за виконання службових обов`язків за посадою та стало підставою для притягнення його до відповідальності за самоусунення від їх виконання.

Щодо посилання представника позивача на допущення відповідачем певних процедурних порушень, таких як не зазначення в протоколі засідання дисциплінарної комісії від 24.02.2019 особи, яку обрано секретарем, тощо не нівелює саму сутність встановленого правопорушення, а саме перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння, що є недопустимим для поліцейського, а тим більше для поліцейського-водія.

Аналогічні висновки про те, що певні процесуальні порушення, допущені у процесі службового розслідування та прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення, не може бути самостійною правовою підставою для звільнення порушника від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку, викладені Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 300/1406/19.

Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

При цьому суд зазначає, що підвищені вимоги до поліцейського висуваються як під час несення ним служби у робочий час, так і в неробочий час.

Таким чином, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.

За приписами пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд підкреслює, що обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.

Підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби став факт перебування його на службі в стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням пункту 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Тобто звільнення позивача зі служби в поліції відбулося саме у зв`язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилося у порушенні вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Щодо обраного виду стягнення суд зазначає, що Дисциплінарний статут не визначає послідовності чи черговості накладення стягнень за ступенем їх суворості, не пов`язує вид дисциплінарного стягнення з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку. Єдине застереження щодо суворості дисциплінарного стягнення, яке містить Статут, стосується випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок (частина дванадцята статті 19 Статуту).

Відсутність такої черговості чи послідовності у виборі виду стягнення, наділяє керівника правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Дискреційне право органу обумовлене певною свободою (вільним адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Отже, з вищевикладеного слідує, що звільненні із служби в поліції є одним з видів дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до поліцейського за вчинення дисциплінарного проступку.

Суд вважає, що обираний вид стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідачем враховано посаду позивача, а саме те, що на час скоєння дисциплінарного проступку позивач перебував на посталі поліцейського-водія на прибув на службу в стані алкогольного сп`яніння, створювало реальну загрозу життю та здоров`ю для оточуючих громадян.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що наказ управління поліції охорони в Луганській області від 24 лютого 2020 року № 62 в частині звільнення поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції ОСОБА_2 24 лютого 2020 року з роботи за п.6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення службової дисципліни є правомірним, а тому у задоволенні позовних вимоги у цій частині необхідно відмовити.

Вимоги визнати дії Управління поліції охорони в Луганській області щодо звільнення ОСОБА_2 протиправними, поновити позивача на посаді поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції та зобов`язати нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу № 62 від 24 лютого 2020 року.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у задоволенні похідних вимог також необхідно відмовити.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24 лютого 2020 року № 62, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення у повному обсязі складено 12 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива