УХВАЛА
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 360/1305/20
адміністративне провадження № К/9901/31163/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Косогової Людмили Олексіївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року в справі № 360/1305/20 за позовом Косогової Людмили Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УУСТАНОВИВ :
Косогова Людмила Олексіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління поліції охорони в Луганській області, в якому просила:
- визнати дії Управління поліції охорони в Луганській області щодо звільнення ОСОБА_1 протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника підполковника поліції управління поліції охорони в Луганській області від 24 лютого 2020 року № 62 в частині звільнення поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції ОСОБА_1 24 лютого 2020 року з роботи за пунктом 6 статті 77 Закону України Про Національну поліцію за порушення службової дисципліни особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання свої функціональних обов`язків, а саме поява на службі в нетверезому стані на підставі статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції;
- зобов`язати Управління поліції охорони в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу.
12 червня 2020 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, відмовлено в задоволенні позову.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 листопада 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом першої інстанції цю справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню рішення, зокрема судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність звільнення поліцейського-водія взводу реагування Сєвєродонецького МВ УПО Луганської області сержанта поліції ОСОБА_1 з роботи за пунктом 6 статті 77 Закону України Про Національну поліцію за порушення службової дисципліни особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, безвідповідальне ставлення до виконання свої функціональних обов`язків, а саме поява на службі в нетверезому стані на підставі статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції . Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Представник позивача у касаційній скарзі не навів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не наведено наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Косогової Людмили Олексіївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року в справі № 360/1305/20 за позовом Косогової Людмили Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93119310 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шевцова Н.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні