Рішення

від 12.06.2020 по справі 440/2170/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2170/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників) справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітнього ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітній ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району надати малолітньому ОСОБА_6 в особі його законних представників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці;

- встановити судовий контроль.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що Кибинська сільська рада Миргородського району Полтавської області не розглянула клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки та в порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема відповідачем не були розглянуті по суті клопотання позивачів на черговому пленарному засіданні сесії у місячний строк та не прийнято відповідного рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позовну заяву прийнято, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25 травня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов у якому відповідач проти задоволення позову заперечував з його безпідставності. Зазначив, що всі заявники зареєстровані за різними адресами, але прохали надсилати їм відповіді на одну, зазначену ними, адресу, не надавши доказів на представництво, що викликало сумніви у відповідача. Оскільки, у зв`язку з карантинними заходами, відповідач не міг запросити позивачів на пленарне засідання сесії Кибинської сільської ради, тому з метою унеможливлення шахрайства було направлено лист до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області для з`ясування обставин про ймовірне місцезнаходження за зазначеною адресою та фактичної причетності громадян-заявників до поданих клопотань, а клопотання розглянуті на пленарному засіданні 39 сесії 7 скликання в строки передбачені законодавством. Також відповідач просив розглядати справу за участі представника Кибинської сільської ради /а.с. 163-165/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у задоволенні клопотання представника Кибинської сільської ради про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

27 травня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 про забезпечення позову /а.с. 176-178/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6 звернулися до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області з клопотаннями від 09 березня 2020 року щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, розташованої в межах населеного пункту с. Кибиці Миргородського району Полтавської області.

Рішеннями 39 сесії сьомого скликання Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 07 квітня 2020 року про розгляд заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 перенесено розгляд заяв на доопрацювання до отримання відповіді із Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Листами від 10 квітня 2020 року №№249/02-27, 250/02-27, 251/02-27, 252/02-27, 253/02-27, 254/02-27 Кибинська сільська рада Миргородського району Полтавської області повідомила позивачів про розгляд відповідних клопотань та про направлення відповідних рішень на їхні адреси.

Позивачі вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка пов`язана із не розглядом клопотань по суті, звернулися до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України /надалі - ЗК України/ визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено судом, за результатами розгляду клопотань позивачів відповідачем рішеннями 39 сесії сьомого скликання Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 07 квітня 2020 року про розгляд заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 перенесено розгляд заяв на доопрацювання до отримання відповіді із Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Cуд наголошує, що законодавцем чітко передбачено, що орган місцевого самоврядування при розгляді відповідних клопотань дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Однак, відповідачем, в строки встановлені законодавством, не прийнято рішень по суті клопотань позивачів, таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також малолітньому ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні регламентовано частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18.

Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав належної оцінки поданим позивачами документів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивачів має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку належнім та достатнім способом захисту позивачів у спірних правовідносинах є зобов`язання Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітнього ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з урахуванням висновків суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 815/1666/17, від 26 червня 2018 року у справі № 814/1755/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 816/318/18.

Водночас, у задоволенні вимог щодо зобов`язання Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області надати дозвіл ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також малолітньому ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці, слід відмовити у зв`язку із їх передчасністю.

Отже, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , підлягає задоволенню частково.

Також прохальна частина позову містить клопотання позивачів про встановлення судового контролю.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

В тексті позовної заяви позивачі зазначають про понесення ними витрат на професійну правничу допомогу, однак відповідних доказів до суду не надано.

З огляду на викладене, підстави для стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (юридична адреса: вул. Михайлівська, 137, с. Кибиці, Миргородський район, Полтавська область, 37654, код ЄДРПОУ 24827767) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області щодо не розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , малолітнього ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 12 березня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_5 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

Зобов`язати Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути по суті клопотання малолітнього ОСОБА_6 , в особі його законних представників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кибинської сільської ради в межах населеного пункту с. Кибинці.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду (з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України) .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.О. Удовіченко