Рішення

від 10.06.2020 по справі 826/3895/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ № 826/3895/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг доГоловного управління ДПС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Капмані-Буд (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004881413 від 27.02.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ БУДАЛЬТЕРНАТИВА , ТОВ ЕКСПЕРТБІЛД , ТОВ ЛАНМАРК , ТОВ ЛОСТИС , ТОВ МЕДІАПРОФГРУР , ТОВ ТД ЛІДЕР та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. Крім того, позивач зазначив, що посадові особи ГУ ДФС у Київській області не вивчали документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства, не досліджували суть господарської діяльності підприємства, не прийняли до уваги сутність здійснених господарських операцій, порядок та спосіб їх виконання, діючого законодавства та здійснили неправомірний та незаконний висновок про нереальність господарських операцій та на підставі цього висновку прийшли до висновку про порушення ТОВ Капмані-Буд податкового законодавства. При цьому жодних зауважень щодо дефектності наданих первинних документів в акті перевірки немає. Всі контрагенти мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку в органах податкової служби та мали свідоцтво платника податку на додану вартість. До того ж, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей. Також позивач зазначив, що ГУ ДФС у Київській області вже проводила перевірку договорів між ТОВ Капмані-Буд (як Замовника) та ТОВ БУДАЛЬТЕРНАТИВА і ТОВ ЕКСПЕРТБІЛД (як Підрядників), та за її результатами було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 21.07.2017 №520/10-36-14-13/30473061. Отже, ГУ ДФС у Київській області проводило перевірку договорів субпідряду про виконання робіт від 05.02.2016 №05/02 , від 08.02.2016 №08.02 від 09.02.2016 №09/02 укладених між ТОВ ПРОМЕТ та ТОВ БУДАЛЬТЕРНАТИВА та договорів субпідряду про виконання робіт від 02.12.2017 №2/12, від 17.11.2017 №17/11 між ТОВ ПРОМЕТ та ТОВ ЕКСПЕРТБІЛД . За результатами перевірки вищезазначених договорів ГУ ДФС у Київській області було складено податкове повідомлення-рішення №0030151413 від 10.08.2017, яке було оскаржене у судовому порядку, однак даний факт не було взято до уваги відповідачем. Наведене, на переконання позивача вказує на те, що ГУ ДФС у Київській області в порушення норм Конституції України, фактично повторно притягує ТОВ Капмані-Буд до юридичної відповідальності.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, наполягаючи на правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що реальність вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку в даному випадку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, таким чином, у ТОВ Капмані-Буд не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Крім того, до перевірки не надано у повному обсязі первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ Капмані-Буд та контрагентів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

23.04.2018 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.08.2018 позивачем подана заява про зміну назви з Товариство з обмеженою відповідальністю Кампані-Буд на Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг у зв`язку з чим у підготовчому засіданні 21.08.2018 судом постановлена ухвала про визнання позивачем у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг .

10.10.2018 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019 позовну заяву залишено без розгляду.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/3895/18 та вказану справу передано на розгляд судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №826/3895/18 та призначено дату судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

Оскільки на день розгляду справи Головне управління ДФС у Київській області перебуває в стані припинення (запис від 02.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Головного управління ДФС у Київській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (надалі - ГУ ДПС в Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А )).

На підставі положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України 29.04.2020 суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, достатніх для вирішення спору по суті.

Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Капмані-Буд з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) законодавства, правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів всіх рівнів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт №44/10/36-14-13/30473061 від 01.02.2018.

Згідно висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено такі порушення ТОВ Капмані-Буд податкового законодавства (зокрема): пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, абз. г) пункту198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1918799,00 грн.

Зазначений висновок податковим органом мотивовано тим, що відсутність реально вчиненої господарської операції та як, наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

В ході проведення перевірки в частині податку на додану вартість не встановлено факту передачі товару від ТОВ Укрпромторг , ТОВ ЛАНМАРК , ТОВ ЛОСТИС , ТОВ МЕДІАПРОФГРУР , ТОВ ТД ЛІДЕР до ТОВ Капмані-Буд , у зв`язку з ненаданням послуг з монтажу внутрішніх інженерних мереж (електромонтажні, сантехнічні роботи, також відсутня інформація щодо найму фізичних-осіб підприємців для виконання зазначених робіт (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ - не подано) .

Також в акті наголошується на тому, що слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100080000005 від 24.01.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Як зазначається в акті перевірки, Досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа ОСОБА_2, разом із невстановленими слідством особами, використовуючи реквізити та банківські рахунки підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, серед яких: ТОВ Компанія Медіапрофгруп , ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис , ТОВ Укрпромторг Альянс , ТОВ МБК Інвест Гарант , ТОВ Укрпромторг Альянс , ТОВ 2Славія Тренд2, ТОВ Столенд та інших СГД з ознаками фіктивності здійснюють операції спрямовані на вчинення діяння, що стосується легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Вищезазначені ризикові підприємства в свою чергу формують податковий кредит з податку на додану вартість від підприємств - імпортерів: ТОВ Грейтен Груп , ТОВ Групвей , ТОВ Сан Трейд Груп . В ході досудового розслідування встановлено, що отриманні безготівкові грошові кошти від підприємств реального сектору економіки на розрахункові рахунки підконтрольних вказаним особам підприємств, перераховуються на карткові рахунки фізичних осіб, в тому числі й ОСОБА_2, знімаються з карткового рахунку та привласнюються, за винятком відповідного відсотка за обготівковування.

Крім того, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні допитано про не причетність до діяльності службових осіб ТОВ Компанія Медіапрофгруп та ТОВ Ланмарк , які показали, що жодного відношення до реєстрації/створення, а тим більше ведення фінансово-господарської діяльності ніколи не мали та не мають. Встановлено що між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Медіапрофгруп в особі директора ОСОБА_4, 18.03.2015 укладено договір № 180315 про надання поворотної фінансової допомоги у відповідності до умов якого встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень без ПДВ не пізніше ніж через 2 робочих дні з дати підписання даного Договору. Поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 3 (трьох) років з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства з особового або іншого рахунку інвестора. Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення інвестором. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб підприємства відповідно до статутних цілей його діяльності .

Позивач подав заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень платника ГУ ДФС у Київській області своїм листом від №3228/10/10-36-14-13 22.02.2018 Про надання відповіді на заперечення до акта перевірки , повідомила про залишення без змін висновків, викладених в акті перевірки. У вказаному листі зокрема зазначається, що комісією встановлено невірний розрахунок суми заниженого податку на додану вартість. У зв`язку з технічною помилкою, внесено зміни до акта перевірки, а саме: Пункт 2 висновку до акта перевірки 44.1 ст.44, п. 198.1 п. 198.3, абз. г) п.198.5 п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1918799,00 грн на сто сорок другій сторінці акта викладено у новій редакції: 44.1 ст.44, п. 198.1 п. 198.3, абз. г) п.198.5 п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1918798,00 грн .

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004881413 від 27.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1918798,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 959399,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги таке.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України №996-ХIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV).

Згідно із визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, у відповідності до наведеної норми, первинний документ містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є - 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Предметом перевірки стали господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Укрпромторг , ТОВ ЛАНМАРК , ТОВ ЛОСТИС , ТОВ МЕДІАПРОФГРУР , ТОВ ТД ЛІДЕР . Перевірку проведено на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.10.2017 по справі №759/15030/17.

Відповідно до договорів субпідряду про виконання робіт від 15.08.2016 №15/08 між ТОВ Бапмані-Буд та ТОВ ЛАНМАРК , є Субпідрядник зобов`язується виконати роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж (електромонтажні, сантехнічні) та об`єктах замовника, а замовник прийняти та оплатити якісно виконані субпідрядні роботи в порядку встановленому договором.

Зазначені роботи виконані в повному об`ємі, розрахунки проведені в повному об`ємі. Підтвердженням виконаних робіт, виписаними податковими накладними, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та вартості, узгоджених Сторонами за Даними Договорами, на будівельних об`єктах, актами приймання виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-2в).

Також, між ТОВ ЛАНМАРК та ТОВ Капмані-Буд (попередня назва ТОВ ПРОМЕТ ) укладався договір поставки від 10.05.2016 №10-05/16. Відповідно до умов договору ТОВ Ланмарк зобов`язується передавати у власність (повне господарське відання) ТОВ Капмані-Буд товар у кількості та асортименті відповідно до замовлень.

Відповідно до договору субпідряду від 12.08.2016 №12/08, між ТОВ ПРОМЕТ та ТОВ ЛОСТИС останнім виконувалися роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на об`єктах Замовника визначених Договором.

Предметом договорів є врегулювання взаємовідносин між сторонами, які виникають в процесі виконання Субпідрядником (ТОВ ЛОСТИС ) завдань Генпідрядника (ТОВ ПРОМЕТ ). Виконання комплексу робіт та робіт , котрі ТОВ Капмані-Буд (ТОВ ПРОМЕТ ) зобов`язався прийняти та оплатити у разі якісного виконання Субпідрядником.

Зазначені роботи виконані в повному обсязі, розрахунки проведені в повному об`ємі. Підтвердженням виконаних робіт є виписані податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та складений Акт приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до договорів від 01.08.2016 №01/08/16 між ТОВ Капмані-Буд та ТОВ МЕДІАПРОФГРУП останнім виконувалися будівельно-монтажні роботи на об`єкті визначених договором від 17.11.2017 №17/11 та роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж (електромонтажні, сантехнічні) на об`єктах замовника.

Предметом даних договорів є врегулювання взаємовідносин між сторонами, які виникають в процесі виконання Підрядником (ТОВ МЕДІАПРОФГРУП ) завдань Замовника ТОВ Капмані-Буд (ТОВ ПРОМЕТ ). Виконання комплексу монтажних робіт.

Зазначені роботи виконані в повному обсязі, розрахунки проведені в повному об`ємі. Підтвердженням виконаних робіт є виписані податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та складений Акт приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до договорів субпідряду від 04.07.2016 №04/07 між ТОВ КАПМАНІ - БУД (ТОВ ПРОМЕТ ) (Замовник) та ТОВ ТД ЛІДЕР останнім виконувалися роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на об`єктах Замовника.

Предметом даних договорів є врегулювання взаємовідносин між сторонами, які виникають в процесі виконання Субпідрядником (ТОВ ТД ЛІДЕР ) завдань Генпідрядника (ТОВ Капмані-Буд ).

Зазначені роботи виконані і розрахунки проведені. Підтвердженням виконаних робіт є виписані податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та складений Акт приймання виконаних будівельних робіт.

Всі вищезазначені документи були надані до перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

Також, до перевірки було надано завірені належним чином копії документів по взаємовідносинам з ТОВ УКРПРОМТОРГ АЛЬЯНС , а саме видаткову накладну, рахунок фактуру, платіжне доручення, 631 рахунок та інше.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем у акті перевірки не зазначено жодного недоліку в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

На виконання вказаної норми Податкового кодексу України Міністерство фінансів України наказом №1307 від 31.12.2015 затвердило форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (у редакції чинній на час заповнення податкових накладних у спірних правовідносинах; далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 2 Порядку податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Водночас нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа № 803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа № 820/3119/17), від 31.07.2018 (справа № 0870/4938/12).

Разом з тим, слід відзначити, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей тощо, адже контрагентів позивача не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

В свою чергу, визначальним критерієм для підтвердження права платника на податковий кредит є встановлення факту руху активів або зміни зобов`язань платника, наявність ділової мети, а також відсутність факту узгодженості дій платника з недобросовісним контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями контрагента. При цьому оцінюючи дії платника податків необхідно виходити з принципів індивідуальної відповідальності платника, а також належної обачності , встановлені рішеннями Європейського суду з прав людини у справі Булвес АТ проти Болгарії від 22.01.2009, а також у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007.

Зокрема, в рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України вказано, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Згідно змісту акта перевірки, єдиною підставою для висновку, що між позивачем та контрагентами правовідносини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, є посилання на те, що слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 32017100080000005 від 24.01.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.2 ст.205, ч.1 ст.205-1 КК України.

Так, згідно акта перевірки (дослівно): досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа ОСОБА_2, разом із невстановленими слідством особами, використовуючи реквізити та банківські рахунки підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, серед яких: ТОВ Компанія Медіапрофгруп , ТОВ Ланмарк , ТОВ Лостис , ТОВ Укрпромторг Альянс , ТОВ МБК Інвест Гарант , ТОВ Укрпромторг Альянс , ТОВ Славія Тренд , ТОВ Столенд та інших СГД з ознаками фіктивності здійснюють операції спрямовані на вчинення діяння, що стосується легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Вищезазначені ризикові підприємства в свою чергу формують податковий кредит з податку на додану вартість від підприємств - імпортерів: ТОВ Грейтен Груп , ТОВ Групвей , ТОВ Сан Трейд Груп . В ході досудового розслідування встановлено, що отриманні безготівкові грошові кошти від підприємств реального сектору економіки на розрахункові рахунки підконтрольних вказаним особам підприємств, перераховуються на карткові рахунки фізичних осіб, в тому числі й ОСОБА_2, знімаються з карткового рахунку та привласнюються, за винятком відповідного відсотка за обготівковування.

Крім того, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні допитано про не причетність до діяльності службових осіб ТОВ "Компанія "Медіапрофгруп" та ТОВ Ланмарк , які показали, що жодного відношення до реєстрації/створення, а тим більше ведення фінансово-господарської діяльності ніколи не мали та не мають. Встановлено що між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Медіапрофгруп в особі директора ОСОБА_4, 18.03.2015 укладено договір №180315 про надання поворотної фінансової допомоги у відповідності до умов якого встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень без ПДВ не пізніше ніж через 2 робочих дні з дати підписання даного Договору. Поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 3 (трьох) років з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства з особового або іншого рахунку інвестора. Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення інвестором. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб підприємства відповідно до статутних цілей його діяльності .

Однак, слід зазначити, що посилання відповідача на кримінальні провадження, судом не взято до уваги, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по-друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень статті 95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Також, позивачем додано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2017 у справі №759/12108/17 щодо досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100080000005 від 24.01.2017, порушеному за ч.1 ст.209, ч.2 ст.205, ч.1 ст.205-1 КК України, звільнено ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ Компанія Медіапрофгруп , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України.

Крім того, позивачем додано постанову старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Лук`янця О.Ю. від 24.05.2018 про закриття кримінального провадження, який розглянув матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100080000020 від 13.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, згідно якої зазначене кримінальне провадження, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ Капмані-Буд складу кримінального правопорушення - закрито.

У вказаній постанові зазначено, що позивач мав усі підстави для врахування операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей (робіт/послуг) у вищезазначених контрагентів по бухгалтерському та податковому обліках, та як всі документи, на підставі яких було зроблено висновок.

Крім того, обставини, що мають доказове значення та підтвердження безтоварності (фіктивність) угод, укладених між позивачем та контрагентами під час досудового слідства не встановлено.

Відповідно до принципу офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладений договір відповідає економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Наведене в сукупності вказує на не доведення відповідачем як суб`єктом владних повноважень висновків, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа №803/649/15-а), від 05.06.2018 (справа №816/4481/13-а), від 21.08.2018 (справа №826/17880/15), від 04.04.2018 (справа №№826/9295/16).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодекс адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодекс адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0004881413 від 27.02.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант-Інжиніринг (код ЄДРПОУ 30473061, адреса: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14-Д, офіс 586) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 43172 (сорок три тисячі сто сімдесят дві) гривні 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А ).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська