Рішення

від 12.06.2020 по справі 826/13170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Київ № 826/13170/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-транспортно-машинобудівельна компанія (а/с 205, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39284872)

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 39439980)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2017

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" (далі - позивач, ТОВ УТМК ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати винесені 14.07.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві податкові повідомлення-рішення: Форми Р №1742615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2 473 752,50 грн., у т. ч. за податковим зобов`язанням збільшено на 1 979 002,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 494 750,50 грн. та форми Р №175215147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів на 2 338 066,00 грн., у т. ч. за податковим зобов`язанням збільшено на 2 098 323,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 239 743,00 грн.;

- стягнути судові витрати в сумі 72 177,27 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" (код ЄДРПОУ 39284872) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки Акту перевірки від 13.06.2017 №90/26-15-14-07-01-10/39284872, за результатами якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.07.2017 року є безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2017р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 29.05.2018р. № 841 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" адміністративна справа № 826/13170/17 передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 826/13170/17 розподілено на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018р. справу прийнято до провадження судді Добрянської Я.І. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 31.07.2018р. закрито підготовче засідання.

25.09.2018р/ суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що перевіркою позивача встановлені порушення позивачем вимог п. 44.1, п.44.2 статті 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 п. 138.8 статті 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з ТОВ КУЛЬТЕКС ,3 ТОВ КІТ-ТРЕЙД , ТОВ ТБС І К , ТОВ НЬЮ МОУИІЕН , ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ , ТОВ СК ОПТТОРЕКОМПЛЕКТ . Крім того, вказує на те, що за сукупністю матеріалів, не підтверджується проведення господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності. Відтак, всі доводи контролюючого органу щодо допущених з боку позивача порушень чинного законодавства за період з 01.01.2015 по 22.03.2017 є цілком обґрунтованими, оскільки базуються на встановлених фактах, що викладені в акті перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. у справі №757/14486/17-к від 22.03.2017, винесеної за клопотанням прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Іванова Д.В., в межах кримінального провадження від 01.01.2016 №42016000000000345 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст. 205, ч.3 ст.212, ч.3 ст. 365, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" (код ЄДРПОУ 39284872) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 22.03.2017.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт №90/26-15-14-07-01-10/39284872 від 13.06.2017 року, в якому встановлено порушення позивачем:

1)п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" занижено податок на прибуток за перевіряємий період, всього на загальну суму 2 098 323,00 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 1 139 351,00 грн., за 2016 рік на суму 958 972,00 грн., у тому числі за І півріччя 2016 року на суму 958 972,00 грн.;

2)п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна компанія" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 979 002,00 грн., в тому числі:

- за лютий 2015 на суму 73 489,00 грн.;

- за березень 2015 на суму 86 840,00 грн.;

- за квітень 2015 на суму 51 453,00 грн.;

- за червень 2015 на суму 53 076,00 грн.;

- за липень 2015 на суму 58 484,00 грн.;

- за серпень 2015 на суму 53 303,00 грн.;

- за вересень 2015 на суму 287 178,00 грн.;

- за жовтень 2015 на суму 3 047,00 грн.;

- за листопад 2015 на суму 274 985,00 грн.;

- за грудень 2015 на суму 188 180,00 грн.;

- за січень 2016 на суму 260 742,00 грн.;

- за лютий 2016 на суму 180 464,00 грн.;

- за квітень 2016 на суму 354 961,00 грн.;

- за червень 2016 на суму 8 987,00 грн.;

- за липень 2016 на суму 43 813,00 грн.

3)п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" порушено граничний термін реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 668 463,64 грн.;

4)п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в розрахунку за формою №-1ДФ за ІІІ кв. 2016 невірно зазначено ознаку виплаченого доходу.

Перевіркою встановлено, що згідно бухгалтерських рахунків 644 та 631, позивачем було оприбутковано від третіх осіб за 2015 та 2016, послуг (посередницьких, інформаційно-консалтингових) на загальну суму 11 874 005,00 грн., а саме: за 2015 на суму 5 780 201,00 грн. та за 2016 на суму 5 093 804,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, в порушення норми п. 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи (далі - (П(С)БО 15)), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, яким регулюється порядок формування доходів в бухгалтерського обліку, позивачем не віднесено до інших доходів безоплатно отримані від третіх осіб послуги в сумі 11 874 005,00 грн., що призвело до заниження доходів ТОВ УТМК , що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 22.03.2017 на загальну суму 11 874 005,00 грн., а саме: за 2015 на суму 6 780 201,00 грн.; за 2016 на суму 5 093 804,00 грн., в тому числі за І півріччя 2016 на суму 5 093 804,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №90/26-15-14-07-01-10/39284872 від 13.06.2017 року, позивач 26.06.2017 року, в порядку п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, звернулось до відповідача із запереченням №957-17 на названий Акт перевірки від 13.06.2017 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна компанія" (код ЄДРПОУ 39284872) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами за період з 01.01.2015 по 22.03.2017 .

10.07.2017 року відповідач розглянув заперечення позивача, за участю представників ТОВ УТМК .

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, 10.07.2017 року за вих.№1008-17 надав відповідачу пояснення та документи, на підтвердження та обґрунтування своєї позиції, викладеної в запереченнях №957-17 від 26.06.2017 року.

За результатами розгляду вище вказаного заперечення позивача, відповідач листом від 11.07.2017 року №20905/10/26-15-14-07-01-15 повідомив позивача, що висновки Акту перевірки №90/26-15-14-07-01-10/39284872 від 13.06.2017 року залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі вказаного Акту від 13.06.2017 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 року №1742615177, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 473 752,50 грн., з них за основним платежем - 1 979 002,00 грн., штрафні санкції - 494 750,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №1752615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 338 066,50 грн., з них за основним платежем - 2 098 323,00 грн., штрафні санкції - 239 743,00 грн.

28.07.2017 року за вих.№ 1097-17 позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу на повідомлення-рішення від 14.07.2017 року №1742615177 та податкове повідомлення-рішення №1752615147.

За результатами розгляду скарги позивача №1097-17 від 28.07.2017 року, ДФС України 29.09.2017 року рішенням №21797/6/99-99-1101-0225 залишила податкові повідомлення-рішення від 14.07.2017 року №1742615177 та №1752615147 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого Окружний адміністративний суд міста Києва виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, у складі податкового кредиту відображав суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ КУЛЬТЕКС (код ЄДРПОУ 39566927), ТОВ КІТ-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39823463), ТОВ ТБС І К (код ЄДРПОУ 35113434), ТОВ НЬЮ МОУШЕН (код ЄДРПОУ 40330921), ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40178760), ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 39939822).

При цьому, перевіркою встановлено відсутність у зазначених контрагентах трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування тощо, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та те, що господарські взаємовідносини носять характер фіктивності, створені без мети настання правових наслідків.

Відповідачем вказано на те, що наявність у покупця належно оформлених первинних документів та податкових накладних, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснення господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається із матеріалів справи по взаємовідносинам позивача з ТОВ КУЛЬТЕКС (код ЄДРПОУ 39566927 ) перевіркою встановлено, що позивачем віднесено у 2015 до складу Інші операційні витрати рядок 2180 звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 1 324 289,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ КУЛЬТЕКС .

Відповідачем зазначено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту податкові декларації з ПДВ за відповідні періоди суми податку на додану вартість в розмірі 264 837,89 грн, по виписаним ТОВ КУЛЬТЕКС податковим накладним на загальну суму 1 589 147,34 грн., в тому числі ПДВ 264 837,89 грн.

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ КУЛЬТЕКС позивач надав відповідачу агентський договір від 02.02.2015 №10-14/А, укладений між ТОВ УТМК (далі - Замовник) та ТОВ КУЛЬТЕКС (далі - Агент) з метою збільшення об`ємів продажу, утримання та завоювання ринкових позицій Замовника, оскільки це приведе до збільшення доходів Замовника та є невід`ємною частиною господарської діяльності Замовника. Агент зобов`язується надати не ексклюзивні агентські послуги на користь Замовника за винагороду, а Замовник зобов`язується приймати здійснені Агентом в інтересах Замовника угоди та сплачувати податки.

Позивачем не надано до перевірки звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично зазначені послуги надавались для ТОВ УТМК від ТОВ КУЛЬТЕКС , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст, необхідність в їх придбанні, перелік осіб, які приймали участь в виставках, конференціях, презентаціях, місця їх проведення.

Перевіркою не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання та реальність використання-застосування цих послуг на підприємстві, фактичний перелік виграних тендерів, найдених ринків збуту, постачальників та покупців, що допомогло позивачу розширити ринки збуту.

Відповідно до бази даних ІС Податковий блок по ТОВ КУЛЬТЕКС , стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

З липня 2015 року ТОВ КУЛЬТЕКС податкову звітність з податку на додану вартість не подає. Декларації з податку на прибуток за 2015 та 2016 роки ТОВ КУЛЬТЕКС не подані.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, ТОВ КУЛЬТЕКС до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не подавало.

Таким чином встановити наявність у періоді, який перевірявся на підприємстві працюючих, їх кількість, не є можливим.

Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, по покупцю ТОВ КУЛЬТЕКС зареєстровані податкові накладні виписані контрагентами-постачальниками тільки за травень 2015 року, з наступною номенклатурою товарів (робіт, послуг): арматура, листи оцинковані, двері міжкімнатні, двері металеві, генпослуги 5% від виконаних робіт. Реєстрація податкових накладних виписаних покупцю ТОВ КУЛЬТЕКС в інших періодах, в реєстрі - відсутня.

В свою чергу, відповідно до єдиного реєстру податкових накладних ТОВ КУЛЬТЕКС надавало/реалізувало товари (роботи, послуги) в лютому, березні, квітні та травні 2015, наступної номенклатури: світильники магістральні, комплектуючі до світильників, прожектори, транспортне обслуговування, прокат меблів, посередницькі послуги, послуги юридичні та консультаційні, рекламні послуги, добриво, цукерки, ґрунт рослинний, будівництво, фарбування огорож та інше.

Крім того, перевіркою встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту її реального здійснення, оскільки протягом лютого-травня 2015 року відсутня реєстрація податкових накладних від контрагентів постачальників на ТОВ КУЛЬТЕКС з номенклатурою, об`ємом - кількістю робіт, послуг, зазначених ТОВ КУЛЬТЕКС в зареєстрованих у лютому-травні 2015 року податкових накладних виписаних на ТОВ УТМК з номенклатурою послуг: посередницькі послуги. Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних та декларацій з ПДВ на предмет декларування отримання послуг на оренду приміщення, опалення, водо-, теплопостачання, придбання канцелярських засобів, встановлено відсутність адміністративних та загальногосподарських витрат, що підтверджує фактичну неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ КУЛЬТЕКС .

При подальшому дослідженні схеми по ланцюгу постачання по ТОВ КУЛЬТЕКС було встановлено нереальність надання та отримання посередницьких послуг, невідповідність операцій купівлі/продажу послуг, товару та штучне формування податкового кредиту для суб`єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов`язання.

Крім того, вищенаведені операції не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, наявності необхідних дозвільних документів. У зв`язку з цим ТОВ КУЛЬТЕКС не могло фактично здійснювати господарські операції.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ КІТ-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39823463) суд зазначає наступне.

Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ УТМК та ТОВ КІТ-ТРЕЙД здійснювались на підставі Агентських договорів від 10.06.2015 №39-15/1 та від 28.07.2015 №56-15/1, за результатами виконання яких складено акти прийому-передачі наданих послуг: вивчення ринку України та СНГ щодо потенційних покупців та виробників (постачальників), моніторинг цін на ринку металопрокату, запчастин, матеріалів тощо для залізниць, машинобудування та ін.; пошук та вивчення оголошення тендерів щодо закупівель; допомога у підготовці до участі в тендерах, обраних Замовником для участі; аналіз проведення тендерів на закупівлі у галузі (а також в суміжних, потенційно цікавих Замовнику), аналіз результатів, учасників, переможців тощо (в тому числі по тендерах, які не обрані Замовником до участі); консультування щодо організації оптимальних шляхів виконання прийнятих зобов`язань щодо доставки товарів до покупця (організація логістики поставок); участь у договірній роботі, що проводилась по клієнтам; інформування про проведення тематичних заходів (виставки, конференції, презентації тощо).

При цьому, ТОВ УТМК не надано до перевірки звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично зазначені послуги надавались для ТОВ УТМК від ТОВ КІТ-ТРЕЙД , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст, необхідність в їх придбанні, перелік осіб, які приймали участь у виставках, конференціях, презентаціях, місця їх проведення.

Разом з тим, як зазначається в акті перевірки та не спростовується позивачем, перевіркою не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання та реальність використання-застосування цих послуг на підприємстві, фактичний перелік виграних тендерів, знайдених ринків збуту, постачальників та покупців, що допомогло позивачу розширити ринки збуту.

Крім того, в результаті дослідження податкової звітності ТОВ КІТ-ТРЕЙД , відповідачем проаналізовано ланцюг постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено неможливість відстеження ланцюга постачання до імпортера/виробника, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій, щодо надання відповідних послуг на адресу ТОВ УТМК від ТОВ КІТ-ТРЕЙД .

Також перевіркою встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, ТОВ КІТ-ТРЕЙД до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не подавало.

Таким чином, встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їх кількість, не є можливим, що має суттєве значення для оцінки можливості виконання суб`єктом господарювання будь-яких операцій.

Враховуючи вищезазначене, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту її реального здійснення, оскільки вищенаведені операції не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, наявності необхідних дозвільних документів. У зв`язку з цим ТОВ КІТ-ТРЕЙД не могло фактично здійснювати господарські операції.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТБС І К (код ЄДРПОУ 35113434) суд зазначає наступне.

Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ УТМК та ТОВ ТБС І К здійснювались на підставі Агентського договору від 11.12.2015 № 99-15-1, за результатами виконання якого складено ряд актів прийому-передачі наданих послуг: вивчення ринку України та СНГ (щодо потенційних покупців та виробників (постачальників), моніторинг цін на ринку металопрокату, запчастин, матеріалів тощо для залізниць, машинобудування та ін..; пошук та вивчення оголошення тендерів щодо закупівель; допомога у підготовці до участі в тендерах, обраних Замовником для участі; аналіз проведення тендерів на закупівлі у галузі (а також в суміжних, потенційно цікавих Замовнику), аналіз результатів, учасників, переможців тощо (в тому числі по тендерах, які не обрані Замовником до участі); консультування щодо організації оптимальних шляхів виконання прийнятих зобов`язань щодо доставки товарів до покупця (організація логістики поставок); участь у договірній роботі, що проводилася по клієнтам; інформування про проведення тематичних заходів (виставки, конференції тощо).

При цьому, ТОВ УТМК не надано до перевірки звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично зазначені послуги ТОВ УТМК від ТОВ ТБС І К , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст, придбанні, перелік осіб, які приймали участь в виставках, конференціях, проведення.

Разом з тим, як зазначається в акті перевірки та не спростовується позивачем, перевіркою не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не пілтверджено реальність їх виконання та реальність використання-застосування цих послуг на підприємстві, фактичний перелік виграних тендерів, знайдених ринків збуту, постачальників та покупців, що допомогло позивачу розширити ринки збуту.

Крім того, в результаті дослідження відповідачем податкової звітності ТОВ ТБС І К , проаналізовано ланцюг постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено неможливість відстеження ланцюга постачання до імпортера/виробника, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій, щодо надання відповідних послуг на адресу ТОВ УТМК від ТОВ ТБС І К .

Також перевіркою встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, ТОВ ТБС І К до Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не подавало.

Таким чином, встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їх кількість, не є можливим, що має суттєве значення для оцінки можливості виконання суб`єктом господарювання будь-яких операцій.

Враховуючи вищезазначене, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту її реального здійснення, оскільки вищенаведені операції не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, наявності необхідних дозвільних документів. У зв`язку з цим ТОВ ТБС І К не могло фактично здійснювати господарські операції.

В той же час, суд звертає увагу, що із наявного у матеріалах справи протоколу допиту керівника ТОВ ТБС І К ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рамках кримінального провадження за №42016000000000345 від 01.02.2016, вбачається, що ОСОБА_1 у поясненнях зазначив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також формальне підписання невідомих йому документів.

Крім того, судом встановлено, що вироком Хортинського районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі №337/1391/17 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи відповідно до розробленого ними плану злочинних дій у другій половині вересня 2015 року, більш точний час слідством не встановлено, перебуваючи у приміщенні кафе-ресторану Сір Ланцелот , яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (на теперішній час пр. Соборний), 144 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету надання необмеженому колу осіб протиправних послуг за грошову винагороду, зокрема у вигляді документального оформлення фінансово-господарських операцій, які мали безтоварний характер (в дійсності не відбувались), тобто без мети реального настання правових наслідків і необхідні були лише для надання зовнішніх ознак законності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а саме відображення в податковій звітності правових взаємовідносин без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкта оподаткування та несплати податків, а також з метою легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, організовуючи вчинення фіктивного підприємництва, запропонували своєму раніше знайомому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого на теперішній час засуджено вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а саме за вчинення фіктивного підприємництва, шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ ТБС і К (далі - ОСОБА_1 ), за грошову винагороду у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень - 3 000 (три тисячі) гривень за місяць, використовуючи свої персональні дані та особисті документи, вчинити дії відповідно до вказівок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , результатом яких мало стати придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності організаторів злочину. При цьому, відповідно до пропозиції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 мав бути документально оформлений засновником (одноособовим учасником) - власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу та керівником (директором) придбаного суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), та у подальшому, за грошову винагороду у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень - 3 000 (три тисячі) гривень за місяць протягом діяльності придбаного суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), повинен був виконувати вказівки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо діяльності цього суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), вчиняти інші дії, необхідні для досягнення злочинної мети організаторів злочину.

При цьому, суд звертає увагу, що вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі №331/2945/17 (провадження №1-кп/331/281/2017) затверджено угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2017 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №2017000000000038 укладену між прокуром відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, радником юстиції Жупіною О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205, ст. 205 ч.2, 205-1 ч. 2 Кримінального кодексу України (в редакції 10.10.2013).

Відтак, суд керується правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №2а/0470/14206/12, відповідно до якого в силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Тому, суд не може залишити поза увагу вказану вище обставину, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Аналогічний правовий висновок неодноразово викладений також у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29,03.2017 № 21- 165а16 у справі № 826/11082/14, від 14.06.2016 у справі № 826/14268/14, від 22.11.2016 21- 2430а16 у справі № 826/11397/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а тощо.

Окрім того, зазначені обставини, дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670, де зазначено, зокрема наступне: Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які встановили, що всі первинні документи контрагента позивача є неналежними, оскільки вони підписані особою, який значився як засновник та директор товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, адміністративно-розпорядчі функції керівника підприємства не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України . (Така ж позиція викладена в постанові Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 826/7047/13-а).

Щодо відносин позивача з ТОВ НЬЮ МОУШЕН (код ЄДРПОУ 40330921) суд зазначає наступне.

Позивачем віднесено у І півріччі 2016 до складу Інші операційні витрати рядок 1180 звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 1 774 805,00 грн., по взаємовідносинах із ТОВ НЬЮ МОУШЕН (код 40330921).

ТОВ УТМК включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за ііхповідні періоди суми податку на додану вартість в розмірі 354 961,11 грн., по виписаним ТОВ НЬЮ МОУШЕН податковим накладним на загальну суму 2 129 766,66 грн., в тому числі ПДВ 354 961,11 гривень.

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ НЬЮ МОУШЕН , позивач надав до перевірки Агентський договір від 16.04.2016 №13-16/2.

Відповідно до бази даних ІС Податковий блок встановлено завищення податкового кредиту ТОВ УТМК у розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) по ТОВ НЬЮ МОУШЕН , а саме за квітень 2016 на суму 354 961,11 грн. Розбіжності виникли у зв`язку з тим, що ТОВ НЬЮ МОУШЕН не подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016.

Також, позивачем не надано до перевірки звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично надавались ТОВ УТМК , послуги з розширення ринку збуту продукції, збільшення об`ємів продажу, аналізу ринку збуту, від ТОВ НЬЮ МОУШЕН , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст.

Перевіркою не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання.

Відповідно до бази даних ІС Податковий блок по ТОВ НЬЮ МОУШЕН , свідоцтво платника ПДВ 200259478 - анульовано 27.04.2017.

З дати взяття на податковий облік, ТОВ НЬЮ МОУШЕН податкову звітність з податку на додану вартість не подає.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, ТОВ НЬЮ МОУШЕН до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у і.Києві не подавало.

Таким чином встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їх кількість, не є можливим.

Під час проведеного аналізу можливості виконання ТОВ НЬЮ МОУШЕН господарських операцій, встановлено що ТОВ НЬЮ МОУШЕН надано/реалізовано різноплановість проданих товарів та наданих послуг, а саме: посередницькі послуги, профіль, опора, шафа управління, гаркас похилого конвеєра, направляючі, стрічка харчова, пудра алюмінієва, розчинник та інше.

При подальшому дослідженні схеми по ланцюгу постачання по ТОВ НЬЮ МОУШЕН відповідачем було встановлено нереальність надання та отримання посередницьких послуг, невідповідність операцій купівлі/продажу послуг, товару, та штучне формування податкового кредиту для суб`єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов`язання.

Крім того, вищенаведені операції не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, наявності необхідних дозвільних документів, У зв`язку з цим ТОВ НЬЮ МОУШЕН не могло фактично здійснювати господарські операції. Відповідачем встановлено, що у позивача відсутні будь-які документи, які б свідчували реальність наданих послуг ТОВ НЬЮ МОУШЕН , протилежного позивачем до суду не надано.

Щодо відносин позивача з ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40178760) суд зазначає таке.

Позивачем віднесено у І півріччі 2016 до складу Інші операційні витрати рядок 2180 звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 125 000,00 грн., по взаємовідносинах із ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ (код 40178760).

Позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за відповідний період суму податку на додану вартість в розмірі 25 000,00 грн., по виписаній ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ податковій накладній на суму загальну 150 000,0 грн. в тому числі ПДВ 25 000,00 грн.

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ КРИСТАЛ-НВЕСТ , позивач надав до перевірки Договір про надання інформаційно- консалтингових послуг від 01.06.2016 б/н.

Позивачем до перевірки не надано заявок, звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично надавались ТОВ УТМК , консультаційні послуги по веденню документообігу, ділової кореспонденції, розробки та впровадження регламенту погодження та підпису договорів, від ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст.

Відповідачем під час перевірки не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання, необхідність в їх отриманні.

Відповідно до бази даних ІС Податковий блок , з липня 2016 ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ податкову звітність з податку на додану вартість не подавало і не подає.

Відповідно до бази даних ІС Податковий блок , з дати взяття на податковий облік, ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ податкову звітність з податку на прибуток не подавало та не подає. Інформація щодо наявності основних засобів та кількості працюючих, відсутня. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області і не подавало.

Таким чином встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їх кількість, не є можливим.

Інформація щодо власних та орендованих складських приміщень та наявності власного чи орендованого транспорту - відсутня.

Суд зазазначає, що факт отримання послуг має бути реальний і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, перевіркою, згідно наданих документів, не виявлено, а позивачем не надано погоджені кошториси послуг, розрахунки об`ємів наданих послуг, звітів, заявок.

Відтак, наведені факти свідчать про здійснення господарської діяльності ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ без настання правових наслідків, для забезпечення вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

При цьому, вищенаведені операції не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, наявності необхідних дозвільних документів. У зв`язку з цим ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ не могло фактично здійснювати господарські операції.

У позивача відсутні будь-які документи, які б засвідчували реальність наданих послуг ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ , що не спростовується позивачем.

Крім того, відповідно до реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, по ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ (код 40178760) СФП ТУ ДФС у Київській області зареєстрована облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 16.08.2016 №1131/10-36-21-025, з ознакою фіктивності - зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, дата встановлення ознаки 10.08.2016. Відповідно до картки, засновник та керівник ОСОБА_5, повідомила, що здійснювала реєстрацію ТОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ за грошову винагороду та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі №331/2945/17 (провадження №1-кп/331/281/2017) затверджено угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2017 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №2017000000000038 укладену між прокуром відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, радником юстиції Жупіною О.С. та обвинуваченою ОСОБА_5 згідно якого ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні злочиніів, передбачених передбачених ст. 205 ч.1, 205-1 ч. 2 Кримінального кодексу України (в редакції 10.10.2013).

Щодо взаємовідносин з ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 39939822) суд зазначає наступне.

Позивачем віднесено у І півріччі 2016 до складу Інші операційні витрати рядок 2180 звіту про фінансові результати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, 166800,00 грн., по взаємовідносинах із ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ .

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ СК ОРГКОМПЛЕКТ , позивач надав до перевірки Договір про виконання робіт і надання послуг від 01.04.2016 б/н.

Позивачем включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди суми податку на додану вартість в розмірі 27 800,00 грн., по виписаним ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ податковим накладним на загальну суму 166 800,00 грн., в тому числі ПДВ 27 800,00 гривень.

Відповідно до бази даних АІС Податковий блок , у ТОВ УТМК наявне завищення податкового кредиту у розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) по податку на додану вартість у розмірі 27 800,00 грн. за червень 2016 по ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ .

Позивачем до перевірки не надано заявок на створення (розробку) веб-сайту та готипу компанії, затверджених технічних завдань, дизайну, макетів, шаблонів, програмних дулів, звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким фактично конувались та надавались ТОВ УТМК , зазначені роботи, послуги, від ТОВ СК ІТТОРГКОМПЛЕКТ , в якому обсязі, в чому полягав їх зміст.

Відповідачем під час перевірки не встановлено як фактичних виконавців робіт, послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ .

Також перевіркою встановлено, що з липня 2016 ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ податкову звітність з податку на додану вартість не подавало і не подає.

Відповідно до бази даних АІС Податковий блок , з дати взяття на податковий облік, ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ податкову звітність з податку на прибуток не подавало та подає.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і м утриманого з них податку (форма 1-ДФ), звіти про суми нарахованої заробітної плати зходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми рахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до скальних органів, ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ до органів ГУ ДФС України не давало.

Таким чином встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, кількість, не є можливим.

Як вбачається із акту перевірки, відповідно наданої позивачем до перевірки банківської виписки від 14.07.2016, позивачем перерахувано 14.07.2016 на розрахунковий рахунок ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ № НОМЕР_2 в ПАТ БТА Банк (МФО 321723) грошові кошти в розмірі 166 800,00 грн., в тому числі ПДВ 27 800,00 грн. - оплата за розробку сайту та логотипу згідно договору від 01.06.2016 без номера. Відповідно до наданих первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ , не можливо встановити об`єми виконаних робіт, наданих послуг та їх фактичного виконавця.

Факт виконання робіт, отримання послуг має бути реальний і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської гутації, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Перевіркою, згідно наданих документів, не виявлено, а позивачем не надано погоджені кошториси послуг, розрахунки об`ємів виконаних робіт, наданих послуг, заявок на виготовлення, затверджених технічних завдань, дизайну, макетів, шаблонів, програмних модулів, звітів.

Відтак, наведені факти свідчать про здійснення господарської діяльності ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ без настання правових наслідків, для забезпечення вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у реквізитах Агентських договорах з котрагентами, за даними аналітичної системи, а саме:

- у Агентському договорі від 02.02.2015 №10-14/А з ТОВ КУЛЬТЕКС значиться номер поточного рахунку підприємства, відкритого лише 26.02.2015;

- поточний рахунок ТОВ КІТ-ТРЕЙД , зазначений у договорі від 10.06.2015 №39-15/1, відкрито 14.07.2015;

- поточний рахунок ТОВ НЬЮ МОУШЕН , зазначений у договорі від 16.04.2016 №13- 16/2, відкрито 18.04.2016;

- поточний рахунок ТОВ СК ОПТТОРГКОМПЛЕКТ , зазначений у договорі від 01.04.2016 №13-16/2, відкрито 30.05.2016.

Вищезазначене свідчить про те, що дані договори укладено виключно для здійснення вигляду господарської операції.

Вказану позицію підтримано Вищим адміністративним судом України, в ухвалі від 21.01.2016 у справі № 826/11928/15, де зазначено, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників .

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необгрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача про те, що процедурна помилка щодо внесення банківських реквізитів до договору після його підписання не дає можливості визнати угоду недійсною та не може бути доказом фальшування, оскільки, позивачем, у свою чергу, не подано будь-яких доказів на спростування зазначеного факту; Товариством не надано пояснень, яким чином були налагоджені господарські зв`язки з названими вище контрагентами, з ким саме контактував позивач під час виконання спірних операцій, яким чином ним було перевірено повноваження осіб, які діяли від імені контрагентів, не представлено ділової переписки, оформлених відряджень та інших документів на підтвердження фактичного перебування позивачем у ділових стосунках зі спірними контрагентами.

Окрім того, суд зазначає, що посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії , Інтерсплав проти України , Бізнес Супорт Центр проти Болгарії є безпідставними, оскільки суд у цих рішеннях надавав оцінку обставинам, відмінним від обставин справи, що розглядається. У цитованих позивачем справах податковий кредит сформовано на підставах і у спосіб, визначений законодавством, заявлені до відшкодування суми не були спірними, проте податкові органи позбавили платника податків права на відшкодування податку на додану вартість внаслідок неподання звітності його контрагентами. На відміну від наведених справ, у межах даної справи спірним є правомірність формування податкового кредиту.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.04.2018 №К/9901/27979/18 у справі №826/24954/15.

Суд також зазначає, що частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

При цьому, оцінюючи реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, суд наголошує на тому, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Так, позивачем не спростовано належними доказами, доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не доведено ким саме здійснювались господарські операції, а тому, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Водночас, суд наголошує на тому, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 2а-7792/11/2670, від 11.06.2018 у справі №826/10947/13-а, від 28.08.2018 у справі № 804/8332/17, від 19.02.2019 у справі №826/11252/16.

Водночас, сама наявність у платника податків первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Висновки Верховного Суду України полягали у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, крім випадків якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

У справі №826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Тому, при розгляді конкретної справи такі доводи органу влади суди мають перевіряти.

У справах №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Отже, вищезазначеними вироками, які набрали законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадових осіб контрагента позивача, дії якого не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

За таких обставин, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з такими контрагентами, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування показників податкової звітності.

Слід наголосити на тому, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № 816/4537/14.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що вищевказані господарські операції фактично не мали реального характеру, що, в сою чергу, доводить правомірність висновків контролюючого органу, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2017 №1742615147 та від 14.07.2017 №175215147, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 8, 9, 73, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-транспортно-машинобудівельна компанія (а/с 205, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39284872) - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська