Ухвала

від 09.06.2020 по справі 448/1144/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 червня 2020 року

м. Київ

справа № 448/1144/18

провадження № 61-7064ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриня Михайла Івановича на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Релігійної громади Української греко-католицької церкви в місті Мостиська Львівської області, треті особи - Акціонерне товариство закритого типу Ремонтно-будівельна компанія Гарант-1 , Мостиська міська рада Львівської області, Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації та Львівська обласна рада про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гриньо М. І. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у вказаній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подати виправлену редакцію касаційної скарги, в якій однозначно визначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

15 травня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гриньо М. І. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій зазначив відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не зазначив від якого саме висновку викладеного у постанові Верховного Суду, на його думку, належить відступити.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127 , 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Гриню Михайлу Івановичу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко