Рішення

від 09.06.2020 по справі 911/2789/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2789/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.Ю.Кантарії, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП", Київська область, м. Бровари

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: В.О.Стадніченко

від відповідача: Т.М.Балицький

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 07.10.2019 року (вх. №2899/19 від 07.11.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю АБ ГРУП (далі - відповідач) про стягнення 241089,45 грн. за Договором №21/05-2018 від 21.05.2018 року про надання послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №21/05-2018 від 21.05.2018 року про надання послуг частково оплатив роботи, а також порушив строки оплати таких робіт. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 115000,00 грн. основного боргу, 73046,15 грн. пені, 42474,64 грн. інфляційних, 10568,66 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2789/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.12.2019 року.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.12.2019 року (вх. №24485/19 від 10.12.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2019 року заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Крім того, представниками сторін у судовому засіданні 10.12.2019 року подано спільне клопотання про продовження строків підготовчого провадження у справі №911/2789/19 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2789/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 21.01.2020 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 28.12.2019 року (вх. №87/20 від 03.01.2020 року).

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.01.2020 року (вх. №1323/20 від 21.01.2020 року) про відкладення розгляду справи та клопотання б/н від 20.01.2019 року (вх. №1324/20 від 21.01.2020 року) про долучення документів до матеріалів справи.

До суду від представника позивача надійшла заява б/н від 20.01.2020 року (вх. №1326/20 від 21.012020 року) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 184474,08 грн., з яких 115000,00 грн. основного боргу, 12627,01 грн. інфляційних втрат, 6559,89 грн. 3% річних та 50287,18 грн. пені.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року відкладено розгляд справи на 11.02.2020 року.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 11.02.2020 року (вх. №3264/19 від 11.02.2020 року) про відкладення розгляду справи.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 11.02.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/2789/19 до судового розгляду по суті на 10.03.2020 року.

До суду від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 26.02.2020 року (вх. №4686/20 від 28.02.2020) на відзив на позовну заяву та заява б/н б/д (вх. №5222/20 від 10.03.2020) про витребування оригіналів документів.

У судовому засіданні 10.03.2020 року представник позивача надав для огляду оригінали витребуваних відповідачем документів.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкладено розгляд справи на 31.03.2020 року.

Судове засідання, призначене на 31.03.2020 року не відбулось, у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 року №211 (зі змінами), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20 і рішення зборів суддів Господарського суду Київської області №11 від 17.03.2020 року "Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину", про що сторони були повідомлені відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року розгляд справи призначено на 09.06.2020 року.

До суду від позивача надійшли викладені в письмовій формі судові дебати б/н від 08.06.2020 року (вх. №11275/20 від 09.06.2020 року).

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.06.2020 року (вх. №11252/20 від 09.06.2020 року) про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.06.2020 року позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.06.2020 року проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов, та просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 09.06.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АБ Груп (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СК Самтек (за договором - підрядник) 21.05.2018 року укладено Договір №21/05-2018 (далі - Договір) , згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботи, перелік яких наведено в Специфікаціях до Договору (далі - роботи). Роботи виконуються на території ПАТ ММК Імені Ільїча .

Згідно п.п. 1.2., 1.3, Договору, замовник зобов`язується надати підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, визначені даним Договором. Сторони погодили залучення підрядником спеціалізованих організацій (далі - субпідрядників) для виконання окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного Договору. При цьому, відповідальність за неналежне виконання та/або порушення підрядником або субпідрядниками умов даного Договору перед замовником несе підрядник.

Відповідно до п. 2.1. Договору, строки виконання робіт за даним Договором, а також їх окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів) визначаються Специфікаціями, які складаються у вигляді Додатків та є невід`ємною частиною даного Договору. Строк виконання робіт за даним Договором починає обчислюватись з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт та підписання Акта-допуска.

Згідно п. 3.1. Договору, ціна робіт визначається Специфікаціями, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно), протягом строку, вказаного у відповідній Специфікації. Строк оплати починає обчислюватись з дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що види та склад робіт за даним Договором, а також по окремим об`ємам (об`єктам, етапам, видам) визначається на підставі Специфікацій, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.3. Договору, приймання виконаних робіт здійснюється на території замовника. Належним чином оформлені оригінали Актів виконаних робіт передаються замовнику в двох екземплярах, після підписання та скріплення печаткою кожного з екземплярів підрядником з зазначенням реквізитів даного Договору. Замовник зобов`язаний протягом 3-х календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт підписати надані підрядником акти виконаних робіт. В разі не підписання актів виконаних робіт замовником у вказаний строк, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень (п. 7.4. Договору).

У пункті 12.5. Договору сторони погодили, що даний Договір діє до 31 травня 2019 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за даним Договором.

Згідно Специфікації №1 від 21.05.2018 року до Договору сторони погодили обсяг, кількість, строки виконання робіт, а також, розрахували вартість робіт, яка складає 5399467,20 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - згідно погодженого з замовником графіку до 31.05.2019 року (п. 2.2. Специфікації). Умови оплати - відстрочка платежу 30 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.6. Специфікації).

Додатковою угодою від 14.09.2018 року до Специфікації №1 до Договору сторони дійшли згоди доповнити п. 1 Специфікації №1 до Договору додатковими роботами вартістю 170001,00 грн. (з ПДВ).

Додатковою угодою №2 від 15.10.2018 року до Специфікації №1 до Договору сторони дійшли згоди доповнити п. 1 Специфікації №1 до Договору додатковими роботами вартістю 196599,60 грн. (з ПДВ).

Як зазначає позивач, роботи було виконано ним частково за рахунок залучених підрядних організацій, зокрема, ПП ВКФ Уніпром , на підставі укладеного Договору про надання послуг №18-13/09 від 13.09.2018 року на суму 67536,90 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000112, №ОУ-0000110, рахунками-фактурами №СФ-0000122 від 14.09.2018 року, №СФ-0000130 від 01.10.2018 року, №СФ-0000132 від 01.10.2018 року, платіжними дорученнями №175 від 20.09.2018 року, №181 від 03.10.2018 року, №182 від 04.10.2018 року. Загальна сума виконаних позивачем робіт згідно Договору складає 1918145,40 грн., що підтверджується актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень, №5 від 24.10.2018 року, який не підписано з боку замовника (відповідача), а також рахунками на оплату №2 від 24.07.2018 року, №5 від 24.09.2018 року, №6 від 24.09.2018 року, №7 від 28.09.2018 року, №8 від 24.10.2018 року, №9 від 23.11.2018 року, №11 від 27.12.2018 року, №10 від 23.11.2018 року.

Так, відповідачем частково оплачені виконані позивачем роботи у сумі 1803145,40 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по рахунку, які додано до позовної заяви. Таким чином, зобов`язання відповідача з оплати виконання робіт за Договором виконані частково та з порушенням строків, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 115000,00 грн.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати виконання робіт, позивачем, відповідно до умов договору (п. 9.2. Договору), нараховано пеню у сумі 50287,18 грн. та, у відповідності до ст. 625 ЦК України, 12627,01 грн. інфляційних втрат і 6559,89 грн. 3% річних.

Також, в матеріалах справи наявні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками Акт звіряння станом на 31.12.2018 року, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 897319,60 грн. та Акт звіряння станом на 28.01.2019 року, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 560720,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не було виконано роботи щодо знесення та демонтажу цегляної кладки в об`ємі 377,78 м.куб., який оплачено позивачем частково у розмірі 55001,00 грн., у зв`язку із чим відповідачем не було підписано Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року. Натомість, відповідачем зазначено, що роботи по демонтажу цегляної кладки було виконано ФОП Дьяконовим С.В. на підставі укладеного між ТОВ АБ Груп та ФОП Дьяконовим С.В. договору про надання послуг №006 від 06.06.2019 року, що підтверджується наданими рахунками на оплату №1-а від 11.06.2019 року, №2-а від 01.07.2019 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-а від 27.06.2019 року, №2-а від 27.06.2019 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору, виконано роботи, що підтверджується Актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень. Крім того, позивачем виконано роботи щодо знесення та демонтажу цегляної кладки в об`ємі 377,78 м.куб., що підтверджується, зокрема, укладеним із субпідрядником ПП ВКФ Уніпром Договором про надання послуг №18-13/09 від 13.09.2018 року на суму 67536,90 грн., Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000112, №ОУ-0000110, рахунками-фактурами №СФ-0000122 від 14.09.2018 року, №СФ-0000130 від 01.10.2018 року, №СФ-0000132 від 01.10.2018 року, платіжними дорученнями №175 від 20.09.2018 року, №181 від 03.10.2018 року, №182 від 04.10.2018 року. У зв`язку із чим позивачем було складено та підписано Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року на суму 170000,00 грн., який не було підписано відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Наданий до матеріалів справи Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року не містить, жодних зауважень чи претензій відповідача щодо недоліків у виконаних роботах згідно Акту, їх об`єму та якості, що є порушенням замовником вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника.

Посилання відповідача на те, що єдиним допустимим доказом виконання робіт може бути документ, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції не приймаються судом до уваги як необґрунтовані, оскільки, як зазначалось вище, у разі не підписання актів виконаних робіт та не зазначення причин відмови - акти вважаються підписаними. Посилання відповідача на те, що ним надавались пояснення щодо не підписання спірного Акту у вимозі №1/20 від 20.01.2020 року не беруться судом до уваги, оскільки вимога (претензія) за своєю суттю не є відмовою від підписання Акту надання послуг. До того ж, спірний Акт надання послуг №5 датований 24.10.2018 року, в той час як вимога датована 20.01.2020 року.

В той же час, господарський суд зазначає, що діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 року у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 року у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 року у справі №910/9078/18).

Так, встановленим є факт здійснення відповідачем часткової оплати за виконані роботи згідно Акту надання послуг №5 від 24.10.2018 року у сумі 55001,00 грн., зареєстрована відповідачем податкова накладна від 24.10.2018 року на суму 170000,00 грн., акти звірки, підписані зі сторони відповідача, в яких зафіксовано заборгованість за спірним Актом, що свідчить про визнання відповідачем боргу за виконані роботи згідно Договору.

Стосовно тверджень відповідача, що роботи за спірним Актом №5 від 28.10.2018 року було виконано ФОП Дьяконовим С.В. на підставі укладеного між ТОВ АБ Груп та ФОП Дьяконовим С.В. договору про надання послуг №006 від 06.06.2019 року, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно Специфікації №1 від 21.05.2018 року до Договору, сторонами погоджено склад робіт, які замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати, зокрема, Димова труба МП-1 інв.№1577 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття; Димова труба МП-2 інв.№1576 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття; Димова труба МП-4 інв.№1574 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття; Димова труба МП-5 інв.№1573 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття. Згідно Додаткової угоди до Специфікації №1 від 14.09.2018 року до Договору сторонами погоджено додаткові роботи, а саме, демонтаж цегляної кладки (Димова труба МП-1 інв.№1577). Виконання робіт згідно Договору підтверджується актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень, №5 від 24.10.2018 року, який не підписано з боку замовника (відповідача), а також рахунками на оплату №2 від 24.07.2018 року, №5 від 24.09.2018 року, №6 від 24.09.2018 року, №7 від 28.09.2018 року, №8 від 24.10.2018 року, №9 від 23.11.2018 року, №11 від 27.12.2018 року, №10 від 23.11.2018 року, які частково оплачені відповідачем. Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти виконання робіт лише за спірним Актом №5 від 24.10.2018 року. Дослідивши умови Договору №0606 від 06.06.2019 року, укладеного між ТОВ АБ Груп та ФОП Дьяконовим С.В. про надання послуг судом встановлено наступне. Відповідно до Додатку №1 від 06.06.2019 року до Договору №0606 від 06.06.2019 року, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи по ліквідації об`єктів Мартенівського відділення ПАТ ММК ім.Ілліча , а саме, демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття (Димова труба МП-1 інв.№1577; Димова труба МП-2 інв.№1576; Димова труба МП-4 інв.№1574; Димова труба МП-5 інв.№1573). Отже, фактично відповідачем укладено Договір №0606 від 06.06.2019 року після того як аналогічні роботи за Договором №21/05-2018 від 21.05.2018 року вже було виконано позивачем, у зв`язку із чим відповідачем підписано акти надання послуг та оплачено такі послуги з порушенням строків, визначених умовами Договору. Тобто, такий Договір укладено відповідачем після того, як аналогічні послуги за Договором, що є предметом даного спору вже було надано позивачем та оплачено відповідачем, що останнім не заперечено, а оспорюваний Акт надання послуг №5 від 28.10.2018 року оплачено відповідачем частково у сумі 55001,00 грн.

Крім того, на вимогу відповідача, позивачем в якості доказів надання послуг за спірним актом №5 від 28.10.2018 року до матеріалів справи додано квитанції зваження (вагові талони), які також підтверджують надання послуг, як за Договором вцілому, так і згідно оспорюваного Акту надання послуг №5 від 28.10.2018 року.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач у встановлений Договором строк обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав. У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків за Договором. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 115000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, строк сплати є таким, що настав.

Таким чином, відповідачем не оплачено виконані роботи, згідно Акту надання послуг №5 від 24.10.2018 року, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, вимога про стягнення з відповідача 115000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 50287,18 грн. пені, нарахованої за Актом № 2 на суму 562624,80 грн. за період з 25.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 3884,42 грн.,на суму 262624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 6475,68 грн., на суму 102624,80 грн. за період з 27.11.2018 по 07.12.2018 у розмірі 1113,41 грн.; за Актом №3 на суму 246960,00 за період з 25.10.2018 по 26.10.2018 у розмірі 487,15 грн., на суму 200000,00 грн. за період з 26.10.2018 по 29.10.2018 у розмірі 789,04 грн.; за Актом №5 на суму 170001,00 за період з 24.11.2018 по 05.12.2018 у розмірі 2012,07 грн., на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 у розмірі 26853,70 грн.; за Актом №6 на суму 196599,60 грн. за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 у розмірі 2326,88 грн.; за Актом №7 на суму 240719,40 за період з 24.12.2018 по 10.01.2019 у розмірі 4273,59 грн.; за Актом №8 на суму 300000,60 грн. за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 у розмірі 2071,24 грн.

Судом встановлено, що відповідно до умов п. 9.2 Договору, у разі прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 50287,18 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично не вірним. Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 160000,00 грн., згідно Акту №5 за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 складає 26700,27 грн., а тому, загальний розмір пені складає 50133,75 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд, у відповідності до ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 12627,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за Актом №1 на суму 50000,00 грн. за період з 11.09.2018 по 26.09.2018 у розмірі 950,00 грн.; за Актом №2 на суму 262624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 3676,75 грн.; за Актом №5 на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 06.03.2019 у розмірі 8000,26 грн. та 6559,89 грн. 3% річних, нарахованих за Актом №1 на суму 100692,00 грн. за період з 24.08.2018 по 11.09.2018 у розмірі 157,25 грн., на суму 50000,00 грн. за період з 11.09.2018 по 26.09.2018 у розмірі 65,75 грн.; за Актом №2 на суму 562624,80 грн. за період з 25.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 323,70 грн., на суму 262624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 539,64 грн., на суму 102624,80 грн. за період з 27.11.2018 по 07.12.2018 у розмірі 92,78 грн.; за Актом №3 на суму 246960,00 грн. за період з 25.10.2018 по 26.10.2018 у розмірі 40,60 грн., на суму 200000,00 грн. за період з 26.10.20108 по 29.10.2018 у розмірі 65,75 грн.; за Актом №5 на суму 170001,00 грн. за період з 24.11.2018 по 05.12.2018 у розмірі 167,67 грн., на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 03.06.2019 у розмірі 2380,27 грн., на суму 115000,00 грн. за період з 04.06.2019 по 31.12.2019 у розмірі 2003,84 грн.; за Актом №6 на суму 196599,60 грн. за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 у розмірі 678,67 грн.; за Актом №7 на суму 240719,40 грн. за період з 24.12.2018 по 10.01.2019 у розмірі 356,13 грн.; за Атом №8 на суму 300000,60 грн. за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 у розмірі 912,33 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 6559,89 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично не вірним. Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір 3% річних нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 160000,00 грн. згідно Акту №5 за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 складає 2367,12 грн., на заборгованість у сумі 115000,00 грн. за період з 04.06.2019 по 31.12.2019 складає 1994,38 грн.; на заборгованість відповідача у сумі 196599,60 грн. згідно Акту №6 за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 складає 193,91 грн.; на заборгованість відповідача у сумі 300000,00 грн. згідно Акту №8 за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 складає 172,60 грн., а тому, загальний розмір 3% річних складає 6537,28 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Нараховані позивачем інфляційні втрати у сумі 12627,01 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СК САМТЕК до Товариства з обмеженою відповідальністю АБ ГРУП про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АБ ГРУП (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, офіс 26, код ЄДРПОУ 37284619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СК САМТЕК (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, буд. 11, приміщення 1, код ЄДРПОУ 40315039) 115000 (сто п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 50133 (п`ятдесят тисяч сто тридцять три) грн. 75 коп. пені, 6537 (шість тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 28 коп. 3% річних, 12627 (дванадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 01 коп. інфляційних втрат та 2764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.06.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць