Постанова

від 10.11.2020 по справі 911/2789/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Справа№ 911/2789/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Зубець Л.П.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 10.11.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 (суддя Заєць Д. Г., повний текст рішення складено 15.06.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" (надалі - відповідач) про стягнення 241 089,45 грн. за Договором №21/05-2018 від 21.05.2018 року про надання послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №21/05-2018 від 21.05.2018 року про надання послуг частково оплатив роботи, а також порушив строки оплати таких робіт. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 115 000,00 грн. основного боргу, 73 046,15 грн. пені, 42 474,64 грн. інфляційних, 10 568,66 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК САМТЕК" 115 000 грн. 00 коп. основного боргу, 50 133 грн. 75 коп. пені, 6 537 грн. 28 коп. 3% річних, 12 627 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 2 764 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 про стягнення заборгованості в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Крім того вказує, що маючи усталені фінансово-господарські відносини з позивачем, керівництво відповідача повірило обіцянкам керівництва позивача, оплативши при цьому навіть наперед 55 001 грн., згідно рахунку, який було виставлено позивачем.

Також скаржник зазначає, що позивачем не було виконано роботи на об`єкті Димова труба МП-1 інв. №1577 щодо демонтажу цегляної кладки, завантаження та перевезення лому і завантаження і перевезення будівельного сміття в об`ємі 377,78 м.куб.

А тому враховуючи викладене, Акт приймання-передачі № 5 від 24.10.2018 щодо демонтажу цегляної кладки, завантаження та перевезення лому і завантаження і перевезення будівельного сміття в об`ємі 377,78 м.куб. на об`єкті Димова труба МП-1 інв. №1577 підписано відповідачем не було.

12.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді - Зубець Л. П., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 07.09.2020 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" пропущений процесуальний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 та призначено розгляд справи на 10.11.2020.

06.10.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Також вказує, на те що Актів було підписано 8 шт., тобто крім зазначених Відповідачем №1, №2,№3,№4,№7,№8 також №5 від 24.10.2018 року та №6 від 23.11.2018 року. Всі роботи по даним актам прийняті Відповідачем в повному обсязі, відображені в податкових деклараціях, в тому числі і по акту №5 від 24.10.2018 року, по якому суму оплачено частково, будь яких вимог та заперечень від Відповідача протягом 1,5 року не надходило.

Крім того зазначає, що Позивачем було виконано роботи щодо знесення, демонтажу та вивезення цегляної кладки в об`ємі 377,78 м.куб, в повному обсязі, роботи за рахунок залучених підрядних організацій, однією з яких стало Приватне підприємство ВКФ УНІПРОМ .

А також вказує, що Відповідач підписав додаткову угоду до специфікації №1 від 14 вересня 2018 року на суму 170 001, 00 грн., на додатковий демонтаж цегляної кладки, підписав Акт №5 від 24.10.2018 року , задекларував Акт №5 на повну вартість в податковій та частково сплатив 55 001 одним з останніх платежів за даним Актом. Крім того перевиставив виконані роботи Замовнику ПАТ ММК ІМЕНІ ІЛЬЇЧА та вчасно отримав від них оплату за договором підряду за проведений демонтаж.

В судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 просив залишити без змін.

В судове засідання 10.11.2020 скаржник свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представника скаржника.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 21.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБ Груп" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Самтек" (за договором - підрядник) укладено Договір №21/05-2018 (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботи, перелік яких наведено в Специфікаціях до Договору (надалі - роботи). Роботи виконуються на території ПАТ "ММК Імені Ільїча".

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3, Договору, замовник зобов`язується надати підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, визначені даним Договором. Сторони погодили залучення підрядником спеціалізованих організацій (надалі - субпідрядників) для виконання окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання даного Договору. При цьому, відповідальність за неналежне виконання та/або порушення підрядником або субпідрядниками умов даного Договору перед замовником несе підрядник.

Згідно з п. 2.1. Договору, строки виконання робіт за даним Договором, а також їх окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів) визначаються Специфікаціями, які складаються у вигляді Додатків та є невід`ємною частиною даного Договору. Строк виконання робіт за даним Договором починає обчислюватись з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт та підписання Акта-допуска.

У відповідності до п. 3.1. Договору, ціна робіт визначається Специфікаціями, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно), протягом строку, вказаного у відповідній Специфікації. Строк оплати починає обчислюватись з дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Як визначено п. 5.1. Договору, що види та склад робіт за даним Договором, а також по окремим об`ємам (об`єктам, етапам, видам) визначається на підставі Специфікацій, які є невід`ємними частинами даного Договору.

У відповідності до п.п. 7.1., 7.3. Договору, приймання виконаних робіт здійснюється на території замовника. Належним чином оформлені оригінали Актів виконаних робіт передаються замовнику в двох екземплярах, після підписання та скріплення печаткою кожного з екземплярів підрядником з зазначенням реквізитів даного Договору. Замовник зобов`язаний протягом 3-х календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт підписати надані підрядником акти виконаних робіт. В разі не підписання актів виконаних робіт замовником у вказаний строк, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень (п. 7.4. Договору).

Сторонами у п. 12.5. Договору погоджено, що даний Договір діє до 31 травня 2019 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за даним Договором.

Відповідно до Специфікації №1 від 21.05.2018 року до Договору сторони погодили обсяг, кількість, строки виконання робіт, а також, розрахували вартість робіт, яка складає 5 399 467,20 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - згідно погодженого з замовником графіку до 31.05.2019 року (п. 2.2. Специфікації). Умови оплати - відстрочка платежу 30 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.6. Специфікації).

Сторони, підписавши додаткову угоду від 14.09.2018 року до Специфікації №1 до Договору дійшли згоди доповнити п. 1 Специфікації №1 до Договору додатковими роботами вартістю 170 001,00 грн. (з ПДВ).

Сторони, підписавши додаткову угоду від №2 від 15.10.2018 року до Специфікації №1 до Договору дійшли згоди доповнити п. 1 Специфікації №1 до Договору додатковими роботами вартістю 196 599,60 грн. (з ПДВ).

Позивач в позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що роботи було виконано ним частково за рахунок залучених підрядних організацій, зокрема, ПП "ВКФ Уніпром", на підставі укладеного Договору про надання послуг №18-13/09 від 13.09.2018 року на суму 67 536,90 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000112, №ОУ-0000110, рахунками-фактурами №СФ-0000122 від 14.09.2018 року, №СФ-0000130 від 01.10.2018 року, №СФ-0000132 від 01.10.2018 року, платіжними дорученнями №175 від 20.09.2018 року, №181 від 03.10.2018 року, №182 від 04.10.2018 року. Загальна сума виконаних позивачем робіт згідно Договору складає 1 918 145,40 грн., що підтверджується актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень, №5 від 24.10.2018 року, який не підписано з боку замовника (відповідача), а також рахунками на оплату №2 від 24.07.2018 року, №5 від 24.09.2018 року, №6 від 24.09.2018 року, №7 від 28.09.2018 року, №8 від 24.10.2018 року, №9 від 23.11.2018 року, №11 від 27.12.2018 року, №10 від 23.11.2018 року.

Відповідачем частково оплачені виконані позивачем роботи у сумі 1 803 145,40 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по рахунку, які наявні в матеріалах справи. Таким чином, зобов`язання відповідача з оплати виконання робіт за Договором виконані частково та з порушенням строків, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 115 000,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати виконання робіт, позивачем, відповідно до умов договору (п. 9.2. Договору), нараховано пеню у сумі 50 287,18 грн. та, у відповідності до ст. 625 ЦК України, 12 627,01 грн. інфляційних втрат і 6 559,89 грн. 3% річних.

Крім того, в матеріалах справи наявні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками Акт звіряння станом на 31.12.2018 року, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 897 319,60 грн. та Акт звіряння станом на 28.01.2019 року, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 560 720,00 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Скаржник, в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргузазначає, що позивачем не було виконано роботи щодо знесення та демонтажу цегляної кладки в об`ємі 377,78 м.куб., який оплачено позивачем частково у розмірі 55 001,00 грн., у зв`язку із чим відповідачем не було підписано Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року. Натомість, відповідачем зазначено, що роботи по демонтажу цегляної кладки було виконано ФОП Дьяконовим С.В. на підставі укладеного між ТОВ "АБ Груп" та ФОП Дьяконовим С.В. договору про надання послуг №006 від 06.06.2019 року, що підтверджується наданими рахунками на оплату №1-а від 11.06.2019 року, №2-а від 01.07.2019 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-а від 27.06.2019 року, №2-а від 27.06.2019 року.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору, виконано роботи, що підтверджується Актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень. Крім того, позивачем виконано роботи щодо знесення та демонтажу цегляної кладки в об`ємі 377,78 м.куб., що підтверджується, зокрема, укладеним із субпідрядником ПП "ВКФ Уніпром" Договором про надання послуг №18-13/09 від 13.09.2018 року на суму 67 536,90 грн., Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0000112, №ОУ-0000110, рахунками-фактурами №СФ-0000122 від 14.09.2018 року, №СФ-0000130 від 01.10.2018 року, №СФ-0000132 від 01.10.2018 року, платіжними дорученнями №175 від 20.09.2018 року, №181 від 03.10.2018 року, №182 від 04.10.2018 року. У зв`язку із чим позивачем було складено та підписано Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року на суму 170 000,00 грн., який не було підписано відповідачем.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду" зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Наявний в матеріалах справи Акт надання послуг №5 від 24.10.2018 року не містить, жодних зауважень чи претензій відповідача щодо недоліків у виконаних роботах згідно Акту, їх об`єму та якості, що є порушенням замовником вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд вірно зауважив, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на те, що єдиним допустимим доказом виконання робіт може бути документ, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції як необґрунтовані, оскільки, як зазначалось, у разі не підписання актів виконаних робіт та не зазначення причин відмови - акти вважаються підписаними. Також, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що ним надавались пояснення щодо не підписання спірного Акту у вимозі №1/20 від 20.01.2020 року, оскільки вимога (претензія) за своєю суттю не є відмовою від підписання Акту надання послуг. До того ж, спірний Акт надання послуг №5 датований 24.10.2018 року, в той час як вимога датована 20.01.2020 року.

Разом з тим, суд зазначає, що діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати:

визнання пред`явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 року у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 року у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 року у справі №910/9078/18).

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем часткової оплати за виконані роботи згідно Акту надання послуг №5 від 24.10.2018 року у сумі 55 001,00 грн., зареєстрована відповідачем податкова накладна від 24.10.2018 року на суму 170 000,00 грн., акти звірки, підписані зі сторони відповідача, в яких зафіксовано заборгованість за спірним Актом, що свідчить про визнання відповідачем боргу за виконані роботи згідно Договору.

Стосовно тверджень відповідача, що роботи за спірним Актом №5 від 28.10.2018 року було виконано ФОП Дьяконовим С.В. на підставі укладеного між ТОВ "АБ Груп" та ФОП Дьяконовим С.В. договору про надання послуг №006 від 06.06.2019 року, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до Специфікації №1 від 21.05.2018 року до Договору, сторонами погоджено склад робіт, які замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати, зокрема:

Димова труба МП-1 інв.№1577 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття;

Димова труба МП-2 інв.№1576 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття;

Димова труба МП-4 інв.№1574 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття;

Димова труба МП-5 інв.№1573 - демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття.

Відповідно до Додаткової угоди до Специфікації №1 від 14.09.2018 року до Договору сторонами погоджено додаткові роботи, а саме, демонтаж цегляної кладки (Димова труба МП-1 інв.№1577). Виконання робіт згідно Договору підтверджується актами надання послуг №6 від 23.11.2018 року, №8 від 27.12.2018 року, №7 від 23.11.2018 року, №4 від 28.09.2018 року, №3 від 24.09.2018 року, №2 від 24.09.2018 року, №1 від 24.07.2018 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень, №5 від 24.10.2018 року, який не підписано з боку замовника (відповідача), а також рахунками на оплату №2 від 24.07.2018 року, №5 від 24.09.2018 року, №6 від 24.09.2018 року, №7 від 28.09.2018 року, №8 від 24.10.2018 року, №9 від 23.11.2018 року, №11 від 27.12.2018 року, №10 від 23.11.2018 року, які частково оплачені відповідачем.

Скаржник заперечує проти виконання робіт лише за спірним Актом №5 від 24.10.2018 року.

Місцевим господарським судом досліджено, а судом апеляційної інстанції перевірено, що умови Договору №0606 від 06.06.2019 року, укладеного між ТОВ "АБ Груп" та ФОП Дьяконовим С.В. про надання послуг передбачають наступне. Відповідно до Додатку №1 від 06.06.2019 року до Договору №0606 від 06.06.2019 року, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи по ліквідації об`єктів Мартенівського відділення ПАТ "ММК ім.Ілліча", а саме, демонтаж цегляної кладки, погрузка та перевезення лому, погрузка та перевезення будівельного сміття (Димова труба МП-1 інв.№1577; Димова труба МП-2 інв.№1576; Димова труба МП-4 інв.№1574; Димова труба МП-5 інв.№1573). Таким чином, фактично відповідачем укладено Договір №0606 від 06.06.2019 року після того як аналогічні роботи за Договором №21/05-2018 від 21.05.2018 року вже було виконано позивачем, у зв`язку із чим відповідачем підписано акти надання послуг та оплачено такі послуги з порушенням строків, визначених умовами Договору. Отже, такий Договір укладено відповідачем після того, як аналогічні послуги за Договором, що є предметом даного спору вже було надано позивачем та оплачено відповідачем, що останнім не заперечено, а оспорюваний Акт надання послуг №5 від 28.10.2018 року оплачено відповідачем частково у сумі 55 001,00 грн.

Разом з тим, позивачем в якості доказів надання послуг за спірним актом №5 від 28.10.2018 року до матеріалів справи додано квитанції зваження (вагові талони), які також підтверджують надання послуг, як за Договором вцілому, так і згідно оспорюваного Акту надання послуг №5 від 28.10.2018 року.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач у встановлений Договором строк обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав. Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків за Договором. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 115 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, строк сплати є таким, що настав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не оплачено виконані роботи, згідно Акту надання послуг №5 від 24.10.2018 року, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, вимога про стягнення з відповідача 115000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 50 287,18 грн. пені, нарахованої за Актом № 2 на суму 562 624,80 грн. за період з 25.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 3 884,42 грн.,на суму 262 624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 6 475,68 грн., на суму 102 624,80 грн. за період з 27.11.2018 по 07.12.2018 у розмірі 1 113,41 грн.; за Актом №3 на суму 246960,00 за період з 25.10.2018 по 26.10.2018 у розмірі 487,15 грн., на суму 200000,00 грн. за період з 26.10.2018 по 29.10.2018 у розмірі 789,04 грн.; за Актом №5 на суму 170001,00 за період з 24.11.2018 по 05.12.2018 у розмірі 2012,07 грн., на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 у розмірі 26853,70 грн.; за Актом №6 на суму 196599,60 грн. за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 у розмірі 2326,88 грн.; за Актом №7 на суму 240719,40 за період з 24.12.2018 по 10.01.2019 у розмірі 4273,59 грн.; за Актом №8 на суму 300000,60 грн. за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 у розмірі 2071,24 грн.

У відповідності до умов п. 9.2 Договору, у разі прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок пені у сумі 50 287,18 грн., та вірно встановлено, що такий розрахунок є арифметично не вірним. Вірний розрахунок розміру пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 160 000,00 грн., згідно Акту №5 за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 складає 26700,27 грн., а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що загальний розмір пені складає 50 133,75 грн., та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить, у відповідності до ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 12 627,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за Актом №1 на суму 50 000,00 грн. за період з 11.09.2018 по 26.09.2018 у розмірі 950,00 грн.; за Актом №2 на суму 262624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 3676,75 грн.; за Актом №5 на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 06.03.2019 у розмірі 8000,26 грн. та 6559,89 грн. 3% річних, нарахованих за Актом №1 на суму 100692,00 грн. за період з 24.08.2018 по 11.09.2018 у розмірі 157,25 грн., на суму 50000,00 грн. за період з 11.09.2018 по 26.09.2018 у розмірі 65,75 грн.; за Актом №2 на суму 562624,80 грн. за період з 25.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 323,70 грн., на суму 262624,80 грн. за період з 02.11.2018 по 26.11.2018 у розмірі 539,64 грн., на суму 102624,80 грн. за період з 27.11.2018 по 07.12.2018 у розмірі 92,78 грн.; за Актом №3 на суму 246960,00 грн. за період з 25.10.2018 по 26.10.2018 у розмірі 40,60 грн., на суму 200000,00 грн. за період з 26.10.20108 по 29.10.2018 у розмірі 65,75 грн.; за Актом №5 на суму 170001,00 грн. за період з 24.11.2018 по 05.12.2018 у розмірі 167,67 грн., на суму 160000,00 грн. за період з 06.12.2018 по 03.06.2019 у розмірі 2380,27 грн., на суму 115000,00 грн. за період з 04.06.2019 по 31.12.2019 у розмірі 2003,84 грн.; за Актом №6 на суму 196599,60 грн. за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 у розмірі 678,67 грн.; за Актом №7 на суму 240719,40 грн. за період з 24.12.2018 по 10.01.2019 у розмірі 356,13 грн.; за Атом №8 на суму 300000,60 грн. за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 у розмірі 912,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок 3% річних у сумі 6559,89 грн., та вірно встановлено, що такий розрахунок є арифметично не вірним. Вірним розрахунком 3% річних нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 160 000,00 грн. згідно Акту №5 за період з 06.12.2018 по 24.05.2019 складає 2 367,12 грн., на заборгованість у сумі 115 000,00 грн. за період з 04.06.2019 по 31.12.2019 складає 1 994,38 грн.; на заборгованість відповідача у сумі 196 599,60 грн. згідно Акту №6 за період з 23.12.2018 по 03.01.2019 складає 193,91 грн.; на заборгованість відповідача у сумі 300 000,00 грн. згідно Акту №8 за період з 26.01.2019 по 01.02.2019 складає 172,60 грн., а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що загальний розмір 3% річних складає 6 537,28 грн., та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нараховані позивачем інфляційні втрати у сумі 12 627,01 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Інші посилання скаржника викладені в апеляційній скарзі судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ ГРУП" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі №911/2789/19 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2789/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.11.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

Л.П. Зубець