Рішення

від 01.06.2020 по справі 648/7/17

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/7/17

Провадження № 2/648/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Кусік І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Козлової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Дніпровська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та підтвердження права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким вказав, що КП агрофірма радгосп Білозерський є власником головної насосної станції з підсобними будівлями та спорудами, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано за позивачем 16.12.2011 року, що підтверджується довідками начальника та т.в.о начальника комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради від 03.07.2014 року № 711, від 04.12.2014 року № 1316, в яких зазначено, що станом на 31.12.2012 року, згідно матеріалів реєстраційної книги № 3 за № НОМЕР_11 Агрофірмі радгосп Білозерський за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від НОМЕР_10 від 20.01.2012 року, виданого на підставі рішення виконкому Широкобалківської сільради № 20 від 27.03.2003 року на головну насосну станцію, належать будівлі літ. А , Б . В та споруда в„– 1.Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на головну насосну станцію з підсобними будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Агрофірмою радгосп Білозерський 16.12.2011 року, реєстраційний номер майна - 35548072, форма власності - комунальна.Вищенаведене свідчить, що право власності на зазначену нерухомість було зареєстровано 16.12.2011 року спочатку в БТІ, а з 1 січня 2013 року - право власності зареєстровано було і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За умовами вищенаведеного, комунальне підприємство Агрофірма радгосп Білозерський , починаючи з 2002 року і по теперішній час є єдиним законним власником головної насосної станції з підсобними будівлями і спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В березні 2014 року розпорядженням Дніпровського сільського голови від 13.03.2014року № 41-кр було розірвано контракт та звільнено з посади директора КП Агрофірми радгосп Білозерський ОСОБА_3.. Після його звільнення було встановлено, що на підприємстві відсутні окремі оригінали правовстановлюючих документів на майно підприємства та оригінали документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності.Наказом від 19.03.2014року № 48/1 була створена комісія щодо розслідування факту втрати оригіналів документів, якою було встановлено, що втрачені оригінали документів підприємства, в тому числі правовстановлюючі документи на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 переліку). На звернення агрофірми до БТІ про отримання дублікату правовстановлюючих документів на головну насосну станцію, отримали відповідь про відсутність в інвентарній справі право установчих документів на головну насосну станцію. 04 липня 2014 року у газеті Придніпровська зірка було опубліковане оголошення про втрачені свідоцтва НОМЕР_10 від 20.01.2012 року на право власності на нерухоме майно.

07 травня 2014 року на території головної насосної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . прибули невідомі особи, представники СТОВ Енограй (суборендар), представники найманої охоронної фірми, які вимагали звільнення насосної станції, мотивуючи це тим, що вказане майно є власністю іншої особи.

При зверненні позивача до державної реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області стало відомо, що 22 березня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Білозерського району Херсонської області Лихенком О.О. було здійснено реєстрацію права власності на належні Агрофірмі радгосп Білозерський будівлі та споруди головної насосної станції, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що складається з: насосної літ. А , будинку охорони літ. Б , складу літ. В , навісу літ. Г , трансформаторної № 1, огорожі 2,3, мостіння № 1 - за ОСОБА_1 .Підставами для здійснення реєстрації права власності на ОСОБА_1 стало рішення виконавчого комітету ІІІирокобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27 березня 2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво .Звернувшись до ІІІирокобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області із заявою про видачу рішення № 21 від 27 березня 2003 року та отримавши повідомлення про неможливість надати зазначені рішення, агрофірма радгосп Білозерський звернулася з відповідним запитом до Архівного сектору Білозерської державної адміністрації Херсонської області.З наданих Архівним сектором документів вбачається, що виконавчим комітетом ІІІирокобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області рішення від 27 березня 2003року за № 21 не приймалося.

Позивач наголосив, що рішення № 21 не приймалося, але існує його копія. Згідно копії цього рішення, його підписував сільський голова ОСОБА_16, який стверджує, що він не підписував зазначене рішення виконкому. При цьому, існує тільки копія акту прийому-передачі будівлі головної насосної станції, і, як стверджує, сільський голова Широкобалківської сільської ради ОСОБА_16, що він не підписував і такого акту. Крім того, посилання у спірному рішенні на ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є без підставним, оскільки в зазначеній нормі відсутні повноваження, які б надавали виконавчому комітету право приймати такі рішення, ця норма закону не надає виконкому права розпоряджатися власністю територіальної громади.

Відповідно до ч.1 п.30 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.Вищевикладене свідчить, що не існує оригіналу рішення виконкому Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 27.03.2003року № 21, не існує оригіналу акту прийому - передачі будівель головної насосної станції від 23.11.2000 року, а правове обґрунтування, яке викладене в копії цього рішення, не відповідає нормам законодавства.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. При визнанні незаконним рішення, на підставі якого було видано свідоцтво на право власності, свідоцтво визнається недійсним.Таким чином, позивач вважає, що рішення виконкому Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 27.03.2003 року № 21 є незаконним і підлягає скасуванню, свідоцтво на право власності було видане державним реєстратором на підставі неіснуючою та незаконного рішення, тому є недійсним, крім того, на момент видачі свідоцтва па право власності та реєстрація права власності на головну насосну станцію на ім`я ОСОБА_1 проведено на момент існування іншого власника на це майно, а саме: КП Агрофірми радгосп Білозерський , який зареєстрував своє право власності на цей об`єкт 16.12.2011 року, тобто при наявності іншого власника була проведена реєстрація прав власності на ОСОБА_1 на те саме майно.

Позивач зазначив, що 22.03.2014 року державний реєстратор Лихенко О.О. зареєстрував право власності за ОСОБА_1 на будівлі та споруди головної насосної станції, яка належала агрофірмі радгоспу Білозерський з 16.12.2011 року і останній є орендарем земельної ділянки з 2001 року, на якій розташована насосна станція, тим самим порушив права власника і діюче законодавство, а саме:частину 3. ст. 10 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ,

Після реєстрації права власності 22.03.2014 року, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Зоріною Н.В., продав ОСОБА_2 будівлі та споруди головної насосної станції, до складу якої входять насосна літ. А , будинок охорони літ. Б , склад літ. В , навіс літ. Г . трасформаторна № 1. огорожа № 2, сходи № 3. мостіння № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .Вищевказане свідчить, що реєстрація прав власності за ОСОБА_1 на головну насосну станцію і продаж цього об`єкту ОСОБА_2 відбулися при наявності іншого власника цієї нерухомості. Крім того, не існує головної насосної станції за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на положення ст.ст. 16, 317 ч.1, 330, 334 ч.3,4, 388 ч.1, 393, ЦК України, ст.ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 26 ч.1 п. 30 Закону України Про місцева самоврядування в Україні , наголошуючи на тому, що реєстрація прав власності за ОСОБА_1 на насосну станцію № 3 та продаж цього об`єкту ОСОБА_2 відбулися при наявності державної реєстрації прав власності за Агрофірмою радгоспом Білозерський ,позивач, уточнивши свої вимоги 13.03.2018 року (том 2 а.с. 171-184) просив суд:

1.Відновити становище, яке існувало до порушення права власності Агрофірми радгосп Білозерський на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на насосну станцію № 3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом підтвердження права власності на наявне у Агрофірма радгосп Білозерський майно - на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на насосну станцію № 3 , яка розташована за адресою:

АДРЕСА_2 .Визнати рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництва № 21 від 27 березня 2003 року стосовно визнання права власності на будівлі і споруди головної насосної станції колишнього радгоспу Комунар на ім`я ОСОБА_1 , яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 незаконним та скасувати.

3.Визнати недійсним свідоцтво на право власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 22.03.2014 року, видавник реєстраційна служба Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

4.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав, яка відбулася 22.03.2014 року.

5.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав.

6.Витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно будівлі і споруди головної насосної станції, а саме:

-літ. А - насосна станція,

-літ Б - будинок оператора,

-літ В - навіс,

-КТП-728 №1,

-насосний вузол №2,

-мостіння -1,

яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 на користь комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський .

7.Визнати рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт на індивідуальне будівництво № 28 від 14 квітня 2003 року стосовно визнання права власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 на ім`я ОСОБА_1 , які розташовані по АДРЕСА_2 , незаконним та скасувати.

8.Визнати недійсним свідоцтво на право власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 22.03.2014 року, видавник реєстраційна служба Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

9.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав, яка відбулася 22.03.2014 року.

10.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в державному реєстрі речових прав.

11.Витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно будівлі і споруди насосної станції № 3, а саме:

-літ. А - насосна станція,

-літ Б - будинок оператора,

-літ В - навіс,

-КТП-728 № 1,

-насосний вузол № 2,

-мостіння -1,

які розташовані на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_2 на користь комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський .

В судовому засіданні:

Представник позивача - Лучко В.М. заявлені вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічні позову, просила суд їх задовольнити з урахуванням уточнених вимог. Ознайомившись з запереченнями ОСОБА_2 , відповідно до ст. 27 ЦПК України, надала письмові пояснення (том. 2 а.с. 76-80), якими наголосив, що незаконне відчуження комунального майна стало можливим тільки в результаті повторної незаконної реєстрації прав власності на ОСОБА_1 та видачі йому свідоцтва про право власності державним реєстратором, саме незаконна реєстрація комунального майна на один і той же об`єкт нерухомості і порушує права позивача, оскільки реєстрація прав власності за АФ радгосп Білозерський відбулася значно раніше.

Остаточно свою позицію виклала в письмових судових дебатах (том. 4 а.с. 172-177), якими наголосила, що право власності на головну насосну станцію Агрофірма зареєструвала 16.12.2011 року, право власності на будівлі і споруди насосної станції № 3, Агрофірма зареєструвала 11.04.2012року. Наявність права власності та реєстрації права власності за Агрофірмою на головну насосну станцію та на насосну станцію № 3 підтверджується наступними документами:

- лист Херсонського БТІ від 02.02.2015року № 5, в якому зазначено, що на замовлення АФ Білозерський згідно договору № 94/11 від 15.12.2011 р. було проведено технічну інвентаризацію об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а також в січні 2012 року було видане свідоцтво про право власності від 20.01.2012 року на головну насосну станцію, та зареєстроване ХДБТІ в реєстровій книзі № 3 під реєстровим № НОМЕР_11. Згідно договору № 56/12 від 06.02.2012 року на замовлення АФ Білозерський було проведено технічну інвентаризацію об`єкта за адресою АДРЕСА_2 . В квітні 2012 року було видане свідоцтво про право власності від 11.04.2012 року на будівлі та споруди насосної станції № 3 та зареєстроване ХДБТІ в реєстровій книзі № 3 під реєстровим № НОМЕР_12. Копії технічної документації та оригінали свідоцтв про право власності разом з витягами про реєстрацію прав власності на головну насосну станцію та на насосну станцію № 3 було видано спеціалістам АФ Білозерський ;

- довідки начальника та т.в.о. начальника комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради від 03.07.2014 року № 711, від 04.12.2014 року № 1316, в яких зазначено, що станом на 31.12.12 року, згідно реєстраційної книги № 3 за реєстровим № НОМЕР_11, зареєстровано право власності на головну насосну станцію за АФ Білозерський на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_10 за реєстровим № НОМЕР_11 реєстраційній книзі № 3 зареєстровано право власності та на насосну станцію № 3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_13; вищенаведені дані зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- рахунки та квитанції № 94/11 від 15.12.11 року про сплату 1 653, 81грн (15.12.11р.), рахунки № 56/12 від 06.02.2012року про сплату 1 825, 78 грн. за реєстрацію права власності в Херсонському БТІ на головну насосну станцію та насосну станцію № 3;

- квитанції від 16.12.2011 року і від 07.02.2012 року за отримання витягів про державну реєстрацію права власності;

- довідка Херсонського БТІ від 08.06.2016року № 2140, в якій зазначено, що при виході на місце встановлено, що об`єкт головна насосна станція по АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 один й той же самий об`єкт нерухомого майна;

- копії інформаційної довідки Реєстру прав власності на нерухоме майно - витяги про реєстрацію прав власності на будівлі і споруди головної насосної станції та будівлі і споруди насосної станції № 3 , які були видані державним реєстратором Лихенко О.О.;

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких зазначено, що право власності на будівлі головної насосної станції зареєстровано за Агрофірмою радгосп Білозерський 16.12. 2011 року, реєстраційний номер майна 35548072 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_10 форма власності - комунальна. Право власності на будівлі насосної станції № 3, зареєстровано за Агрофірмою радгосп Білозерський 11.04.2012року на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_13, реєстраційний номер майна - за номером 36426314, форма власності - комунальна.

Копії вищенаведених документів знаходяться в матеріалах справи та у сторін по справі.

Вищенаведене підтверджує про видачу Херсонським БТІ Агрофірмі свідоцтв на право власності на головну насосну станцію та на насосну станцію № 3 та про реєстрацію прав власності на зазначені об`єкти за Агрофірмою в Херсонському БТІ, а потім про реєстрацію прав власності в Державному реєстрі речових прав.

Представник позивача наголосила, що в результаті рейдерського захвату насосних станцій агрофірми та підроблення документів, про що свідчить наявне кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 120142300800001126, були порушені права позивача, за захистом яких АФ радгосп Білозерський і звернулося до суду з вказаним позовом, який підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області - Самойленко І.Д. заперечив проти позову в частині п. 2 і п.7 позовних вимог щодо визнання рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради № 21 від 27.03.2003 року та № 28 від 14.04.2003 року незаконними та їх скасування. Надав суду відзив на позов (том 3 а.с. 99-101), яким вказав, що вказаний в п.2 позовних вимог акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто, є вірним по суті, а окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним. Відповідач-1 не заперечує факту відсутності оригіналу вказаного документу в Архівному секторі Білозерської РДА. Позивачем було надано суду архівні копії рішень виконкому № 21 від 27.03.2003 року та № 28 від 28.05.2003 року. Станіславська сільська рада, як правонаступник всього майна, прав та обов`язків Широкобалківської сільської ради підтверджує, що саме вищезазначені рішення були видані виконавчим комітетом, під цими номерами та цими датами. Відповідно до вимог законодавства, рішення було передано на зберігання до Білозерського районного архіву.

Щодо рішень № 21 від 27.03.2003 року Про видачу правового документа на об`єкт та індивідуальне будівництво стосовно визнання права власності на будівлі і споруди головної насосної станції колишнього радгоспу Комунар на ім`я ОСОБА_1 , які розташовані по АДРЕСА_17 від 14.04.2003 року Про видачу правового документа на об`єкт та індивідуальне будівництво стосовно визнання права власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 на ім`я ОСОБА_1 , які розташовані по АДРЕСА_6 не має інформації.

Тобто, основною умовою для визнання незаконним правового акта є його видання, проте у відповідача-1 відсутні будь-які підтвердження щодо видання рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво № 21 від 27 березня 2003 року та рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво № 28 від 14 квітня 2003 року.

Представник відповідача-2 - Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області під час слухання справи вказала на факт відсутності в Білозерській РДА посади державного реєстратора, тому при ухваленні рішення поклалася на розсуд суду.

Відповідач-3 ОСОБА_1 надав суду відзив проти позовної заяви (том 3 а.с. 235-238), яким вказав, що не згоден з нею виходячи з наступних підстав.Позивач застосовує невірний спосіб захисту з метою ігнорування рішення Апеляційного суду Херсонської області від18.05.2015 р. у справі № 648/3139/14-ц та в порушення принципу юридичної визначеності.Зокрема, предметом позову Агрофірми радгосп Білозерський по справі №648/3139/14-ц було, у тому числі, визнання права власності на ті ж насосні станції, щодо яких розглядається спір і у даній справі.При цьому, однією з підстав для задоволення позову і по справі №648/3139/14-ц, і по даній справі є те, що позивач, нібито, втратив правовстановлюючі документи на насосні станції. Тобто, якщо позивач вважає, що його право власності порушене, у тому числі у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа, то належний спосіб захисту для нього - це визнання права власності.Але ж, у задоволенні такого позову щодо цих же об`єктів позивачу вже відмовлено за рішенням суду у іншій справі, а тому він, недобросовісно користуючись своїми правами, повторно заявив такий же позов, лексично змінивши формулювання способу захисту та спотворюючи дійсний зміст ст. 16 ЦК України. Відтак, сама можливість для Позивача інтерпретувати існуючі способи захисту під різними кутами зору не дає йому права на повторний розгляд судом одних і тих же спірних правовідносин, по яким суд вже прийняв рішення, а отже, вирішив спір по суті.

Щодо скасування рішень Широкобалківської сільської ради.У якості підстави для задоволення позову позивач зазначає, що є законним власником насосних станції, розташованих за адресами АДРЕСА_2 , які спочатку передані у власність ОСОБА_1 за рішеннями виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради, а потім відчужені до ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, хоча нині належні ОСОБА_2 насосні станції має інші юридичні адреси, ніж ті, про які позивач стверджує як про свою власність, а саме АДРЕСА_7 .При цьому позивач стверджує, що виконком Широкобалківської сільської ради ніколи не приймав вказаних рішень.Виходячи з цього позивач вважає, що свідоцтва ОСОБА_2 про право власності на спірні насосні станції є недійсними, оскільки видані на підставі неіснуючого рішення виконкому Широкобалківської сільської ради.В той же час, позивач суперечить сам собі, оскільки першою позовною вимогою щодо даного об`єкта ним визначено визнання незаконними та скасування рішень виконкому Широкобалківської сільської ради, яких, як вважає позивач, не існує. Тому відповідач-2 вважає, що є законним власником спірних будівель та споруд насосних станцій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, відповідач-3 зауважив, що позивач не підтверджує свої вимоги належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю. Позивач не надав доказів того, що він є власником саме того нерухомого майна, яке належало ОСОБА_1 , а тепер - належить ОСОБА_2 , оскільки навіть адреси нерухомого майна відрізняються від тих, про які заявляє позивач. Тому відповідач-3 вважає, що суд не може захищати суб`єктивного права, якого не існує в природі.

Крім того, відповідач-3 вказав, що вважає, що про існування рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області як офіційний акт органу місцевого самоврядування могло бути відомо позивачу ще з 14.04.2003 р., а тому з цього моменту він міг звернутись до суду з позовом про його оскарження, якщо вважав, що його права було порушено.Тому просив суд застосувати строки позовної давності до вимог про скасування рішень виконавчого комітетуШирокобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 р. та № 28 від 14.042003 р.У випадку застосування строків позовної давності непідлягатимуть задоволенню також інші позовні вимоги, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування рішення виконкому Широкобалківської сільської ради.

Представник позивача у відповідь на відзив ОСОБА_1 26.12.2018 року надав (том. 3 а.с. 250-252), яким вказав, що з твердженнями, викладеними у відзиві проти позовної заяви категорично не погоджується. ОСОБА_1 стверджує, що позивач застосував невірний спосіб захисту з метою ігнорування рішення Апеляційного суду Херсонської області від 18.05.2015 року у справі № 648/3139/14-ц. Відповідач вважає, що власник майна, який втратив правовстановлюючі документи на насосні станції може пред`явити позов про визнання права власності.Але, згідно постанови Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказано, що стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності . Таке правове обґрунтування існує у зазначеній справі.За умовами вищенаведеного, позивач застосував вірний спосіб захисту відповідно до ст. 16 ЦПК України та відповідно до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 07 жовтня 2015року у справі № 6-1622цс15, оскільки у своєму позові просить суд не визнати право власності, а підтвердити право власності, яке існувало раніше, всі необхідні докази існування права власності АФ радгоспу Білозерський на головну насосну станцію, на насосну станцію № 3 додані до позовної заяви.

При ознайомленні з реєстраційною справою, яка була витребувана судом в реєстраційній службі, позивачу стало відомо, що існують нотаріально завірені копії рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради № 21 від 27.03.2003 року та № 28 від 14.04.2003 року. Позивач стверджує, що такі рішення не підписував сільський голова ОСОБА_16 . , який займав цю посада на той час. Крім того, до позовної заяви позивач надав архівні довідки, які визначають, що саме такі рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради № 21 від 27.03.2003 року та № 28 від 14.04.2003 року не приймалися, приймалися інші рішення за такими номерами з іншим порядком денним. Але на підставі нотаріально завірених копій цих рішень була проведена державна реєстрація прав власності на ОСОБА_1 і було видане свідоцтво на право власності на головну насосну станцію та на насосну станцію № 3.

Відповідач-3 у своєму відзиві стверджує, що спірні насосні станції розташовані за різними адресами та є різними об`єктами права власності. Саме для з`ясування цих обставин позивач заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Захоплення насосних станцій був проведений за адресою, на яку посилається позивач.

Стосовно тверджень відповідача про пропуск строку позовної давності зазначаємо наступне: 07 травня після захоплення насосних станцій позивачу стало відомо про існування іншого власника на спірне майно. Після звернення до державної реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області АФ радгоспу Білозерський стало відомо про проведену реєстрацію прав власності на ОСОБА_1 на насосні станції на підставі рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради №21 від 27 березня 2003 року, № 28 від 14 квітня 2003 року. Вищенаведене свідчить, що в травні 2014 року року позивачу стало відомо про існування цих рішень. АФ радгосп Білозерський звернулися до суду 18 червня 2014 року з позовом про визнання права власності на головну насосну станцію та на насосну станцію № 3. Рішенням Білозерського районного суду від 16.02.2015 року позовні вимоги задоволені. 18.05.2015 року було постановлено рішення апеляційного суду Херсонської області. Позовна заява у справі № 648/7/17 була подана до Білозерського районного суду 03.01.2017 року. З вищенаведеного витікає, що позивач не пропустив 3-річний строк позовної давності щодо звернення до суду про скасування рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 року та № 28 від 14.04.2003 року у справі № 648/7/17.

Представник відповідача-4 ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надав суду заперечення проти позову (том 1 а.с. 97-99) та заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог (том 2 а.с. 69-71), якими вказав, що у якості підстави для задоволення позову АФ радгосп Білозерський зазначає, що є законним власником насосної станції № 3 , розташованої за адресою АДРЕСА_2 , яка спочатку передана у власність ОСОБА_1 за рішенням виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради №28 від 14.04.2003 р., а потім відчужена ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2014 р., хоча належна ОСОБА_8 насосна станція має іншу юридичну адресу, ніж та, про яку позивач стверджує як про свою власність, а саме АДРЕСА_2 .

При цьому, позивач стверджує, що виконком Широкобалківської сільської ради ніколи не приймав рішення за №28 від 14.04.2003 р. саме Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво , натомість за архівними даними Широкобалківська сільська рада прийняла рішення з такими ж реквізитами Про стан та розвиток освіти на території сільської ради .Виходячи з цього позивач вважає, що свідоцтво ОСОБА_1 є недійсним, оскільки видане на підставі неіснуючого рішення виконкому Широкобалківської сільської ради.В той же час, позивач суперечить сам собі, оскільки першою позовною вимогою щодо даного об`єкта ним визначено визнання незаконним та скасування рішення виконкому Широкобалківської сільської ради №28 від 14.04.2003 р. саме Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво .

У зв`язку із цим представник відповідача-4 повідомляє, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.04.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за №587, ОСОБА_2 набула право власності на будівлі та споруди насосної станції № 3 , до складу яких входять насосна літ А , будинок охорони літ. Б , трансформаторна № 1 , розподільчий вузол №2, 3, мостіння №1, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,25 га кадастровий номер 6520388600:03:001:0049, яке зареєстровано у реєстру речових прав на нерухоме майно.Відповідно до п. 2.1. вказаного договору купівлі-продажу нерухоме майно продано за 30000 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору, про що свідчить підпис продавця на цьому договору, а сторони підтвердили факт повного розрахунку.Відтак, умови вказаного договору виконано повністю, його укладено з дотриманням нотаріальної форми та станом на сьогоднішній день він ніким неоспорений, у зв`язку із чим є дійсним відповідно до ст. 204 ЦК України, а право власності ОСОБА_2 виникло з моменту його державної реєстрації відповідно до ст. 334 ЦК України.Тому, як законний власник будівель та споруд насосної станції № 3 , які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 повідомляє, що не згодна з доводами позовної заяви АФ радгосп Білозерський з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог .

Представник відповідача-4 наголосив, що із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає себе власником насосної станції № 3 , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . В той же час, відповідно до договору купівлі-продажу від 24.04.2014 р. ОСОБА_2 є власником насосної станції № 3 за адресою АДРЕСА_2 . Тобто, є різними адреси нерухомого майна ОСОБА_2 та нерухомого майна, власником якого вважає себе Позивач, виходячи з чого вони є різними об`єктами права власності, а тому незрозуміло з яких правових підстав АФ Білозерський вважає, що дані об`єкти є одним і тим же об`єктом. При цьому для доказування цієї обставини позивач посилається на те, що земельна ділянка площею 64,4 га, на якій розташовано об`єкт, надана в оренду АФ радгоспп Білозерський згідно договору оренди землі від 06.11.2001 р. В той же час, ОСОБА_2 придбала насосну станцію № 3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,25 га кадастровий номер 6520388600:03:001:0049. Інформація про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 , вказана у договорі. Відтак, нерухоме майно ОСОБА_2 жодним чином не може знаходитись на орендованій земельній ділянці АФ радгосп Білозерський площею 64,4 га, оскільки знаходиться на іншій земельній ділянці з іншою площею 0,25 га та якій присвоєно окремий кадастровий номер 6520388600:03:001:0049.З цього слідує, що Позивач помилково вважає себе власником іншого нерухомого майна, ніж те, яке належить

ОСОБА_2 вважає, що позивач не підтверджує свої вимоги належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю. На підтвердження свого права власності на спірне нерухоме майно позивач надає докази, які не можна вважати належними та допустимими у розумінні ст. ст. 57-59 ЦПК України.

Крім того, представник відповідача-4 просив суд застосувати строки позовної давності до вимоги АФ радгосп Білозерський про скасування рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 28 від 14.04.2003 року.

Представник третьої особи - Дніпровської сільської ради Білозерського району Херсонської області Білоусова О.М. підтримала позов у повному обсязі, просила суд його задовольнити.

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 19 січня 2017 року (головуючий суддя Бугрименко В.В.) у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

23 березня 2017 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області (головуючий суддя Бугрименко В.В.) провадження у справі за позовом Комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський було закрито.

18 травня 2017 року було задоволено заяву про самовідвід судді Бугрименка В.В. та передано цивільну справу № 648/7/17-ц, до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку встановленому ч.3 ст.11-1 ЦПК України.

22 травня 2017 року було задоволено заяву судді Сокирко Л.М. про самовідвід у справі № 648/7/17-ц, справу повернуто для подальшого розподілу.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 26 травня 2017 року (головуючий суддя Кусік І.В.) у справі № 648/7/17-ц призначено попереднє судове засідання.

22 вересня 2017 року вказану справу було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

01 лютого 2018 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області замінено первісного відповідача - Широкобалківську сільську раду Білозерського району Херсонської області на належного відповідача - Станіславську сільську раду Білозерського району Херсонської області.

21 червня 2018 року було задоволено заяву позивача про витребування доказів.

16 серпня 2018 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області замінено відповідача-2 - Державного реєстратора речових прав та їх обтяжень Білозерської районної державної адміністрації на Білозерську районну державну адміністрацію Херсонської області.

01 лютого 2019 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.Провадження по справі на час проведення додаткової експертизи зупинено.

01 жовтня 2019 року провадження у справі було відновлено, провадження у справі продовжено зі стадії, на якій його було зупинено.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Згідно Рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 65 від 12.10.2001 року, договору оренди землі серії АЕЕ № 017984 від 06.11.2001 року, акту передачу та прийом земельної ділянки в натурі від Державне підприємство - Агрофірма радгосп Білозерський прийняв від Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області в оренду земельну ділянку загальною площею 64,4 га згідно плану-схеми з метою закладки винограднику та побудови гідросистем, споруд, строком на 49 років.

З матеріалів інвентарної справи № 444/102 на насосну станцію № 3, яка розташована по АДРЕСА_2 вбачається: згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 21493830 від 12.05.2014 року, довідок КП Херсонсьтке БТІ Херсонської обласної ради № 711 від 03.07.2014 року та № 1316 від 04.12.2014 року (том 1 а.с. 27-31), згідно матеріалів реєстраційної книги № 3 за № НОМЕР_12, Агрофірмі радгосп Білозерський за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_13 від 11.04.2012 року, виданого на підставі рішення виконкому Широкобалківської сільської ради № 27 від 14.04.2003 року, на будівлі насосної станції № 3 належать будівлі літ. А , Б , В , споруди № 1, 2.

З матеріалів інвентарної справи № 443/101 на головну насосну станцію, яка розташована по АДРЕСА_1 вбачається: відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 22510920 від 03.06.2014 року, Агрофірмі радгосп Білозерський на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_10, 20.01.2012 року, виданого на підставі рішення виконкому Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 27.03.2003 року № 20, на праві комунальної власності належить головна насосна станція з підсобними будівлями та спорудами, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом від 09.12.2014 року (том. 1 а.с. 35) комісія у складі представників управління Білозерської РДА, відділу Держземагенства в Білозерському районі, експлуатаційної дільниці Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства підтвердила факт того, що Агрофірма радгосп Білозерський , як власник, користується головною насосною станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та насосною станцією № 3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Дані об`єкти перебувають на балансі позивача з 2003 року.

Наказом директора Агрофірми радгосп Білозерський № 48/1 від 19.03.2014 року з метою розслідування факту втрати оригіналів правовстановлюючих документів на майно та оригіналів документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема договорів, актів виконаних робіт з відповідними розрахунками, актів приймання-передачі, тощо, що безпосередньо знаходилися на відповідальному зберіганні головного бухгалтера агрофірми ОСОБА_9 та директора ОСОБА_3 , створено відповідну комісію.

Актом вищевказаної комісії від 31.03.2014 року було встановлено, в тому числі, втрату оригінали правовстановлюючих документів на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на насосну станцію (біля водо накопичувача), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У газеті Придніпровська зірка № 27 (8062) за 04.07.2014 року було розміщено оголошення про те, що втрачені свідоцтво НОМЕР_10 від 20.01.2012 року на право власності на нерухоме майно та свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_13 від 11.04.2012 року агрофірми-радгоспу Білозерський вважати такими, що втратили чинність.

При цьому, згідно реєстраційних справ:

Рішенням виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 року (за підписом сільського голови ОСОБА_16.) було визнано право власності на будівлю головної насосної станції колишнього радгоспу Комунар на ім`я ОСОБА_1 , яка розташована по АДРЕСА_5 .

Актом прийому-передачі будівлі головної насосної станції колишнього радгоспу Комунар , яка розташована по АДРЕСА_5 від 23.11.2000 року, Широкобалківський сільський голова ОСОБА_16 . передав, а ОСОБА_1 прийняв вищевказану будівлю головної насосної станції (без насосних агрегатів) та будівлю-сторожку та огорожу.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_14, індексний номер: 19395661 від 22.03.2014 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАР в„– 000886 , індексний номер: 19395776 від 22.03.2014 року, технічного паспорта від 19.03.2014 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/1 частка будівлі та споруд головної насосної станції, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 та складається з наступного майна: насосна літ. А , будинок охорони літ Б , склад літ. В , навіс літ Г , трансформаторна № 1, огорожа № 2, сходи № 3, мостіння № 1.

Рішенням виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 28 від 14.04.2003 року (за підписом сільського голови ОСОБА_16.) було визнано право власності на будівлю насосної станції № 3, будівлю-сторожку, високовольтний трансформатор ТП-10/0.4 кВ., водорозподільчий вузол, водозабірну споруду на ім`я ОСОБА_1 , які розташовані по АДРЕСА_2 .

Актом прийому-передачі будівлі насосної станції радгоспу Комунар , яка розташована по АДРЕСА_2 від 23.11.2000 року, Широкобалківський сільський голова ОСОБА_16. передав, а ОСОБА_1 прийняв вищевказану будівлю насосної станції (без насосних агрегатів) та будівлю-сторожку.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_15, індексний номер: 19394658 від 22.03.2014 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАР в„– 000885 , індексний номер: 19394815 від 22.03.2014 року, технічного паспорта від 19.03.2014 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/1 частка будівлі та споруд насосної станції № 3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з наступного майна: насосна літ. А , будинок охорони літ Б , трансформаторна № 1, розподільчий вузол № 2, 3, мостіння № 1.

Суд звертає увагу на те, що з наданої архівним сектором Білозерської РДА Херсонської області інформації (том 1 а.с. 34, том 2 а.с. 254, 255) вбачається, що виконавчим комітетом Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області 27.03.2003 року було прийнято Рішення № 21 Про заходи щодо забезпечення техногенної та природної безпеки на території сільської ради та 28.05.2003 року було прийнято Рішення № 28 Про стан та розвиток освіти на території сільської ради .

Згідно договору купівлі-продажу від 24.04.2014 року, ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 належні йому на праві власності будівлі та споруди головної насосної станції, до складу якого входить насосна літ. А , будинок охорони літ. Б , склад літ В , навіс літ. Г , трансформаторна № 1, огорожа № 2, сходи № 3, мостіння № І, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 6520388600:03:001:0048.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24031692 від 09.07.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу серії та номер: 584, виданий 24.04.2014 року, видавник: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Зоріна Н.В., на праві приватної власності належать будівлі та споруди головної насосної станції за адресою: АДРЕСА_6 .

За договором купівлі-продажу від 24.04.2014 року, ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 належні йому на праві власності будівлі та споруди насосної станції № 3 до складу якого входить насосна літ. А , будинок охорони літ. Б , трансформаторна № 1 , розподільчий вузол № 2, 3, мостіння № І, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 6520388600:03:001:0049.

З довідки начальника КП ХБТІ ХОР Лушнікова А.Л. (інвентарна справа № 443/101 а.с. 52) вбачається, що на момент поданої заяви ОСОБА_2 для виготовлення технічної документації на головну насосну станцію № 3 за адресою: АДРЕСА_9 від 24.06.2014 року ввже було виготовлено технічну документацію на даний об`єкт відповідно до заяви та пакету документів Агрофірми радгосп Білозерський від 02.06.2014 року за адресою: АДРЕСА_9 . При виході на місце за вищезазначеними заявами було ідентифіковано, що це є один і той же самий об`єкт нерухомості. В зв`язку з невідповідністю договору купівлі-проадажу від 24.04.2014 року (який складено без виходу та обстеження об`єкта техніком КП ХБТІ ХОР) технічній документації, яка є в наявності, повідомлено:

?насосна літ. А , вказана в документі, відповідає насосній станції літ А ;

?будинок охорони літ. Б та склад літ. В відповідають будинку оператора літ. Б з прибудовою літ. б ;

?навіс літ. Г відповідає навісу літ. В ;

?трансформаторна № 1 відповідає КТП № 728 №1;

?мостіння № 1 та сходи № 3 відповідають мостінню № 1;

?огорожа № 2 відповідає огорожі № 3.

?насосний вузол № 2 не ввійшов до договору купівлі-продажу від 24.04.2014 року.

Відповідно до довідки начальника КП ХБТІ ХОР Абрамова В.А. (інвентарна справа № 443/101 а.с. 59), станом на 31.12.2012 року, згідно матеріалів реєстраційної книги № 3 за № НОМЕР_11 Агрофірмі Радгосп Білозерський за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 20.01.2012 року на головну насосну станцію належать будівлі літ. А , Б , В , споруда № 1 . технічна інвентаризацію головної насосної станції була проведена КР ХБТІ ХОР 12.06.2014 року на підставі заяви агрофірми та договору на виконання робіт від 03.06.2014 року. 24.06.2014 року до КП ХБТІ ХОР надійшла заявка від ОСОБА_2 щодо виготовлення технічної документації на головну насосну станцію за адресою: АДРЕСА_1 . При виході на місце розташування за вказаними заявами було встановлено, що головна насосна станція з підсобними будівлями та спорудами, що була інвентаризована за заявою АФ радгосп Білозерський та розташована, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.06.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі та споруди головної насосної станції, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 24.04.2014 року за № 584, є один і той же самий об`єкт нерухомого майна. Згідно матеріалів інвентарної справи, земельна ділянка площею 64,4 га, на якій розташовано вказаний об`єкт, надана в оренду АФ радгоспу Білозерський згідно договору оренди землі від 06.11.2001 року. Об`єкт нерухомого майна розташований за межами населеного пункту с. Софіївка та території земель Широкобалківської сільської ради.

Крім того висновком експерта № 6 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі від 17.05.2019 року (том 4 а.с.16-23) встановлено наступне:

1. Згідно із наданими судом документами нерухоме майно будівлі і споруди головної насосної станції, а саме: літ. А насосна станція, літ. Б - будинок оператора, літ. В - навіс, КТП-728 № 1, насосний вузол № 2/, мостіння -1, яка, розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 , зареєстрована за КП Агрофірма радгосп Білозерський та нерухоме майно будівлі і споруди головної насосної станції, а саме: літ. А насосна станція, літ. Б - будинок оператора, літ. В - навіс, КТП - 728 № 1, насосний вузол № 2, мостіння - І, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 , а потім за ОСОБА_2 один і той же самий об`єкт нерухомого майна, якщо актом прийомки комісією в експлуатацію підтверджується, що головна насосна станція одна побудована за межами населеного пункту с. Софіївка на території земель Широкобалківської сільської ради. Оскільки ще друга головна насосна станція по АДРЕСА_9 не була зазначена в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 03.06.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , а згідно рішення № 65 від 12.10.01 року Широкобалківської сільської ради була умова побудови агрофірмою Білозерський однієї гідросистеми. Також будівлі та споруди головної насосної станції, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 24.04.2014 року за р. № 584 (продавець - ОСОБА_1 , покупець - ОСОБА_2 ) із зазначеними будівлями і спорудами згідно тієї ж самої інвентаризаційної справи № 443/101, що і належні агрофірмі Білозерський .

2. Оскільки насосна станція № 3 по АДРЕСА_2, є складовою частиною зрошувальної системи Широкобалківської сільської ради, і не надана експерту розрахункова гідравлічна схема та акт прийомки в експлуатацію зрошувальної системи Широкобалківської сільської ради та інвентаризаційна справа БТІ на насосну станцію № 3 по АДРЕСА_2, неможливо визначити, чи нанесена насосна станція № 3 на топографічному плані, виконаному ДП Херсонгеоінформ в 2018 році, то відповісти на поставлене питання судом можливо після отримання експертом зазначених документів.

Висновком експерта за результатами проведення додаткової судово-будівельної технічної експертизи № 29 від 18.09.2019 року встановлено, що:

1. головна насосна станція, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 , зареєстрована за КП Агрофірма радгосп Білозерський та головна насосна станція, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 - це є один й той же самий об`єкт нерухомого майна. Про це свідчить також і довідка начальника КП ХБТІ ХОР В.А. Абрамова , арк. 59 інвентар, справи БТІ № 443/101.

2. об`єкт нерухомого майна насосна станція № 3 з будівлями та спорудами, яка розташована по АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за КП Агрофірма радгосп Білозерський та насосна станція № 3 з будівлями та спорудами, яка розташована по АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_14 , а потім за ОСОБА_2 - один і той самий об`єкт.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_15 надав суду заперечення проти врахування висновку експерта у якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу (том. 4 а.с. 119-121), якими вказав, що під час проведення експертизи були допущені процедурні недоліки, які порушують принципи змагальності цивільного судочинства. Так, ОСОБА_2 не була повідомлена про те, що буде здійснено повторний огляд об`єкта експертизи; експерт самостійно з`ясовував певні обставини та під час складання висновку використав нові документи, які були отримані ним у поза процесуальний спосіб; в експертизі не зазначені конкретні відомості про те, які саме методи застосував експерт та які дослідження стали підставою для формулювання висновків; експерт не робив прив`язок досліджених об`єктів до конкретних земельних ділянок; замість дослідження обставин, які потребують наявності у експерта спеціальних знань, останній, по суті, дослідив питання права.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він був головою Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області з 1994 року по серпень 2004 року. Підписи на Рішеннях виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво та № 28 від 14.04.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво - не його і навіть не схожі на його підпис. Два акти приймання-передачі від 23.11.2000 року, якими ОСОБА_1 було передано спірне майно, він теж не підписував, підписи на акті не схожі на його підпис.

Свідчення свідка підтверджені наступними висновками почеркознавчих експертиз:

Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.03.2017 року № 104/17-25/207/17-25 (том 3 а.с. 49-66) встановлено, що підпис від імені ОСОБА_16 , який розміщений між друкованими записами сільський голова та ОСОБА_16 під основним текстом Рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів; підпис виконаний не ОСОБА_16 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_16 .

Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 22.03.2017 року № 103/17-25/206/17-25 (том 3 а.с. 69-85) встановлено, що підпис від імені ОСОБА_16 , який розміщений між друкованими записами сільський голова та ОСОБА_16 під основним текстом Рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 28 від 14.04.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів; підпис виконаний не ОСОБА_16 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_16 .

Згідно вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Вказане вище дає підстави суду вважати державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 такою, що не ґрунтується на законних підставах, оскільки реєстрація відбулася на підставі незаконних (не існуючих) рішень, тож вимоги про визнання незаконними рішень Широкобалківської сільської ради № 21 та № 28 підлягають задоволенню, і, як наслідок підлягають задоволенню всі інші позовні вимоги, оскільки вони витікають з встановлення судом даного факту.

Тож зважаючи на викладене суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Остаточні висновки суду:

Стаття 55 Конституції України закладає основи можливостей захисту права, виходячи саме з підвалин природно-правового підходу. Вона проголошує право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Відповідно цій доктрині вирішено питання про можливість застосування способів захисту права, не передбачених законом.

Такий підхід відповідає й ідеям, закріпленим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції, що має назву Право на ефективний засіб юридичного захисту , проголошує: Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження . У розвиток положень цієї статті Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також наголошує на необхідності оцінки ефективності обраного зацікавленою особою способу захисту. Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal vs . the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Відновлення становища, що існувало до порушення права, як спосіб захисту застосовується в тих випадках, коли порушене суб`єктивне право унаслідок цього не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення, як-то реституція, яка є спеціальним зобов`язальним способом захисту права власності, який на думку суду може застосовуватися в даному випадку. Крім того відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України сторони самостійно обирають спосіб захисту своїх порушених прав, в тому числі - відновлення становища, яке існувало до порушення.

Тому суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано спосіб захисту своїх прав відповідно вимог ст. ст. 15,16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, тож доводи відповідачів в цій частині суд не приймає до уваги.

Так, судом встановлено, що позивач є комунальним підприємством.

Згідно вимог ст. 327 ч. 1 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

З матеріалів інвентарних справ № 443/101, № 444/102 вбачається, що 11.10.2010 року та 16.12.2011 року відбулася державна реєстрація майна - двох насосних станції, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 номера та АДРЕСА_2, форма власності - комунальна, власник - Агрофірма радгосп Білозерський .

Натомість з матеріалів реєстраційних справ вбачається, що 22.03.2014 року відбулася державна реєстрація майна - двох насосних станції, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_13 , форма власності - приватна, власник - ОСОБА_1 . Крім того, вже 24.04.2014 року згідно укладених договорів купівлі-продажу власником даного майна стає ОСОБА_2 .

З висновків експерта за результатами проведення додаткової експертизи (серед іншого) та довідками Херсонського ДБТІ встановлено, що вищевказані насосні станції за якими зареєстровано право власності (комунальне) за АФ радгосп Білозерський 11.10.2010 року та 16.12.2011 року та насосні станції за якими зареєстровано право власності (приватне) 22.03.2014 року за ОСОБА_1 є одні і те саме нерухоме майно.

Тож, аналізуючи законність реєстрації права власності за спірним майном суд дійшов таких висновків:

Підставою державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно: насосну станцію в„– 3 по АДРЕСА_13 та головну насосну станцію по АДРЕСА_1 були рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 від 27.03.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво та № 28 від 14.04.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво . При цьому, згідно наданої архівним сектором Білозерської РДА Херсонської області інформації вбачається, що виконавчим комітетом Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області 27.03.2003 року було прийнято Рішення № 21 Про заходи щодо забезпечення техногенної та природної безпеки на території сільської ради та 28.05.2003 року було прийнято Рішення № 28 Про стан та розвиток освіти на території сільської ради . Тобто за своїм змістом рішення, які стали підставою для державної реєстрації права приватної власності на дві насосні станції за ОСОБА_1 не відповідають оригіналам, що зберігаються в районному архіві, що, відповідно, вказує на факт відсутності законних підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Крім того за показами свідка ОСОБА_16 він, працюючи у вказаний період головою Широкобалківської сільської ради рішень за таким змістом (№ 21 від 27.03.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво та № 28 від 14.04.2003 року Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництво ) не підписував. Дані свічення повністю підтверджені висновками почеркознавчих експертиз від 24.03.2017 року № 104/17-25/207/17-25 та від 22.03.2017 року № 103/17-25/206/17-25.

Аналізуючи судову практику ВСУ з подібних спорів суд встановив, що згідно правового висновку ВСУ у справі № 6-2776 цс16 від 18 січня 2017 року неоднаразовий перепродаж комунальної нерухомості із зміною її форми з комунальної на приватну є незаконним і не вберігає від її витребування від добросовісного набувача, якщо ця нерухомість вибула з володіння без рішення місцевої ради. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У вказаному рішенні ВСУ вказав, що суд не визначився з тим, чи знала відповідачка або, проявивши принаймні розумну обачність, чи могла і повинна була знати про те, що нежиле приміщення вибуло з володіння міської ради з порушенням вимог закону.

Тож дійшовши висновку про незаконну, безпідставну (без відповідного рішення громади) реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 та задовольняючи вимоги п. 2,3,4,7,8,9 позовних вимог суд вважає, що і вимоги п. 5,6,10,11 підлягають задоволенню, оскільки пані ОСОБА_2 хоч і є добросовісним набувачем з точки зору Закону, але при цьому могла і повинна була знати про те, що дане майно вибуло з володіння громади з порушенням вимог закону. Тож, оскільки ст. 388 ЦК України встановлено випадки, коли власник - місцева громада має право витребувати майно від добросовісного набувача. Один з таких випадків це тоді, коли майно вибуло з володіння власника не з його волі, іншим шляхом. Воля в даному випадку - це рішення (дозвіл) місцевої ради на відчуження комунального майна конкретній визначеній особі із зазначенням ціни. Такого рішення не було.

І витребувати майно необхідно саме на користь позивача, оскільки після визнання неіснуючих рішень Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 21 та № 28 незаконними та їх скасування, і, як наслідок визнання недійсним свідоцтв про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 , скасування цих рішень суд має відновити становище, яке існувало до порушення права власності позивача (вимоги п. 1).

Крім того:

Твердження представника відповідача-4 ОСОБА_15 про те, що нерухоме майно ОСОБА_2 знаходиться в с. Софіївка на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,25 га, кадастровий номер 6520388600:03:001:0048, а отже не може бути майном, яке знаходиться на орендованій позивачем земельній ділянці, суд не приймає, оскільки предметом позову є саме спірне майно, а не земельні ділянки, на яких воно розташоване.

Посилання представника відповідача-4 на те, що рішення Апеляційного суду Херсонської області від 18.05.2015 року по справі № 6487/3139/14-ц (том 1 а.с. 105-108), підтверджує позицію ОСОБА_2 про те, що АФ радгосп Білозерський не є власником спірного майна, суд не приймає, оскільки предметом розгляду справи № 6487/3139/14-ц було визнання права власності на спірні насосні станції за позивачем, а теперішнім позовом АФ радгосп Білозерський ставить питання про правомірність набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на вищевказане майно.

Розглядаючи заяву представника відповідача-4 ОСОБА_15 щодо застосування строків позовної давності до вимог про скасування рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, суд бере до уваги те, що позивачу стало відомо про існування іншого власника на належне їм майно в травні 2014 року, а вже 18 червня 2014 року, з метою захисту свого права власності, АФ радгосп Білозерський почав відповідні судові процеси. Зокрема, з вказаним позовом позивач звернувся до суду 03.01.2017 року, а отак, у суду відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача-4 про застосування строків позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат перед судом не ставилося.

Керуючись, ст.ст. 4 ч.1,13, 80, 81, 141 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 327, 328, 330, 388,393 ЦК Українист. 55 Конституції України, ст. 9 Закону України Про міжнародні договори № 1906-IVвід 29.06.2004 року, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський (код ЄДРПОУ 00413506, вул. Центральна, 3, с. Дніпровське, Білозерського району Херсонської області ) до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401492, вул. Свободи, 15, с. Станіслав, Білозерського району, Херсонської області, 75051 ), Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 414283917500, вул. Свободи, 87, смт. Білозерка Херсонської області ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_15 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_16 ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровська сільська рада Білозерського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 00430798, вул. Центральна, 1, с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області ), про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та підтвердження права власності - задовольнити повністю.

1.Відновити становище, яке існувало до порушення права власності Агрофірми радгосп Білозерський на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на насосну станцію № 3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом підтвердження права власності на наявне у Агрофірма радгосп Білозерський майно - на головну насосну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на насосну станцію № 3 , яка розташована за адресою:

АДРЕСА_16 .Визнати рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт та індивідуальне будівництва № 21 від 27 березня 2003 року стосовно визнання права власності на будівлі і споруди головної насосної станції колишнього радгоспу Комунар на ім`я ОСОБА_1 , яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_9 незаконним та скасувати.

3.Визнати недійсним свідоцтво на право власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_9 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 22.03.2014 року, видавник реєстраційна служба Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

4.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_9 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав, яка відбулася 22.03.2014 року.

5.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди головної насосної станції, яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_9 на ім`я ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав.

6.Витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно будівлі і споруди головної насосної станції, а саме:

-літ. А - насосна станція,

-літ Б - будинок оператора,

-літ В - навіс,

-КТП-728 №1,

-насосний вузол №2,

-мостіння -1,

яка розташована на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_9 на користь комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський .

7.Визнати рішення виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Про видачу правового документу на об`єкт на індивідуальне будівництво № 28 від 14 квітня 2003 року стосовно визнання права власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 на ім`я ОСОБА_1 , які розташовані по АДРЕСА_13 , незаконним та скасувати.

8.Визнати недійсним свідоцтво на право власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_13 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 22.03.2014 року, видавник реєстраційна служба Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

9.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_13 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в Державному реєстрі речових прав, яка відбулася 22.03.2014 року.

10.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на будівлі і споруди насосної станції № 3 , які розташовані по АДРЕСА_13 на ім`я ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в державному реєстрі речових прав.

11.Витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно будівлі і споруди насосної станції № 3, а саме:

-літ. А - насосна станція,

-літ Б - будинок оператора,

-літ В - навіс,

-КТП-728 №1,

-насосний вузол №2,

-мостіння -1,

які розташовані на березі Дніпровського лиману по АДРЕСА_13 на користь комунального підприємства Агрофірма радгосп Білозерський .

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 12 червня 2020 року.

Головуючий суддя Кусік І.В.