Постанова

від 09.06.2020 по справі 586/912/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року

м.Суми

Справа №586/912/19

Номер провадження 22-ц/816/799/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 25 листопада 2019 року в складі судді Темірова Ч.М., ухваленого у м. Середина-Буда,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись з позовом до Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтовано тим, що 16 січня 2019 року ОСОБА_3 при виконанні своїх трудових обов`язків, керуючи належним Комунальному підприємству Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця автомобілем ГАЗ 3307 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 та автомобілем VOLKSWAGEN Transporter, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям, якими керували позивачі, були завдані механічні пошкодження, внаслідок чого останнім були заподіяні майнова та моральна шкода.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд стягнути з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_2 20737 грн 25 коп. майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди, а на користь ОСОБА_1 - 7542 грн 72 коп. майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди.

Рішенням Середино-Будського районного суду Сумської області від 25 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - 20737 грн 25 коп. та моральної шкоди - 5000 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5250 грн та витрати зі сплати судового збору за задоволену позовну вимогу майнового характеру у сумі 421 грн 67 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - 7542 грн 72 коп., моральної шкоди - 5000 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5250 грн та витрати зі сплати судового збору за задоволену позовну вимогу майнового характеру у сумі 421 грн 67 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 50 % судового збору за частково задоволену позовну вимогу немайнового характеру в сумі 384 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 50 % судового збору за частково задоволену позовну вимогу немайнового характеру в сумі 384 грн 20 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь держави частину судового збору за задоволену позовну вимогу майнового характеру за двох позивачів в сумі 693,46 грн та 50% судового збору за частково задоволену позовну вимогу немайнового характеру за двох позивачів в сумі 768,40 грн, а всього на загальну суму 1461,86 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вказане рішення суду відповідач КП Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця оскаржило в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що автомобіль ГАЗ НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 на момент ДТП, належить відповідачу КП Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця , оскільки власником вказаного автомобіля є Середино-Будська міська рада Сумської області, тому, на думку відповідача, останній не є особою, на яку покладається обов`язок відшкодувати завдану позивачам шкоду, як джерелом підвищеної небезпеки. Крім того, як зауважив відповідач, ОСОБА_3 не працював на підприємстві водієм, тому не мав правових підстав керувати вказаним автомобілем. До того ж, як уточнено в апеляційній скарзі, він не має водійського посвідчення та працює з 14 січня 2019 року на посаді робітника, тому, як вважає відповідач, обов`язок по відшкодуванню шкоди має бути покладений саме на водія транспортного засобу.

Від позивачів в установлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони заперечують проти доводів апеляційної скарги і просять оскаржене рішення суду залишити без змін.

Подану представником позивачів ОСОБА_4 заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі колегія суддів відхилила, оскільки повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, ураховуючи і обставину того, що чергова дата розгляду даної справи на 09 червня 2020 року з`ясовувалась також і з представником позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2019 року о 10 годині 45 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ГАЗ НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , біля будинку АДРЕСА_1 , не вибравши безпечного інтервалу та безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку, здійснив наїзд на автомобілі VOLKSWAGEN Transporter 2.5 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував позивач ОСОБА_1 та на автомобіль TOYOTA Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_2 , пошкодивши всі три автомобіля.

Постановою Середино-Будського районного суду Сумської області від 25 лютого 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного вище правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 11).

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_5 вартість матеріального збитку від пошкодження автомобіля марки TOYOTA Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, ідентифікатор НОМЕР_7 : НОМЕР_8 , власником якого є ОСОБА_6 , внаслідок пригоди, що сталася 16 січня 2019 року у м. Середина - Буда станом цін на дату дорожньо-транспортної пригоди складає 19237 грн 25 коп. (а.с. 12).

Згідно з висновком оцінки експерта ОСОБА_5 вартість матеріального збитку від пошкодження автомобіля марки Volkswagen Transporter 2.5 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікатор VIN: НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_7 , внаслідок пригоди, що сталася 16 січня 2019 року у м. Середина - Буда станом цін на дату дорожньо-транспортної пригоди складає 28097 грн 75 коп. (а.с. 13).

При цьому, з виписки по картці/рахунку № НОМЕР_10 від 11 червня 2019 вбачається, що 07 червня 2019 року на рахунок ОСОБА_7 надійшли кошти від МТСБУ у сумі 22055 грн 03 коп. (а.с. 58).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року Середино-Будську міську раду Сумської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучено до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД на користь позивачів майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що заподіяна позивачам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в результаті пошкодження автомобілів майнова шкода була завдана з вини працівника КП Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов`язків, тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача, як з юридичної особи, на користь позивачів завданих збитків.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачам були спричинені моральні страждання, так як вони перебували у стресовій ситуації, тривалий час були позбавлені можливості використовувати транспортні засоби, зазнали певних незручностей, які суттєво погіршили якість та стиль життя, тому з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі по 5000 грн для кожного з позивачів.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з вимог частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як передбачено частиною 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 6 постанови Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року за № 4, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає підстави стверджувати, що для покладення на відповідача, як юридичну особу відповідальності за шкоду, завдану її працівником необхідно встановити, чи керував вказаний працівник транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із цією юридичною особою і чи взагалі мав вказаний працівник право на керування транспортним засобом, а також на якій правовій підставі вказана юридична особа (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до довідки Середино-Будської міської ради Сумської області від 03 лютого 2020 року за № 386 автомобіль ГАЗ НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, в 2019 році, тобто на момент вчинення ДТП був власністю Середино-Будської міської ради (а.с. 87).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення за № 586/65/19 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП вбачається, що за договором оренди від 22 квітня 2008 року Середино-Будська міська рада передала КП Середино-Будська ЖРЕД в строкове платне володіння і користування спеціалізований вантажний автомобіль ГАЗ 3307 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , для благоустрою та санітарного обслуговування населення і підприємств міста. За умовами п. 2.2 вказаного договору термін оренди встановлений до 22 березня 2009 року. Як визначено в п.п. 4.1.4 договору, орендар взяв на себе зобов`язання усувати за свій рахунок наслідки аварій та пошкоджень автомобіля, що виникли під час його експлуатації. Договір вважається автоматично продовженим на новий термін оренди після закінчення дійсного строку оренди, якщо до дня закінчення строку дійсної оренди з боку обох сторін не надійшло претензій від однієї сторони до іншої (п. 10.5) (справа № 586/65/19 а.с. 14 - 16).

При цьому, ні матеріали даної цивільної справи, ні справи за № 586/65/19 не містять доказів щодо розірвання вищезазначеного договору оренди вантажного автомобіля ГАЗ НОМЕР_5 на дату дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 16 січня 2019 року у м. Середина - Буда.

Таким чином, встановлено, що власником транспортного засобу ГАЗ 3307 НОМЕР_1 , як джерела підвищеної небезпеки, станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 січня 2019 року за участі автомобілів позивачів та автомобіля, яким керував працівник КП Середино-Будська ЖРЕД ОСОБА_8 , була Середино-Будська міська рада Сумської області. У той же час, відповідач КП Середино-Будська ЖРЕД на підставі договору оренди від 22 квітня 2008 року володів вказаним транспортним засобом та використовував його відповідно до умов договору для санітарного обслуговування міста.

Ураховуючи викладені обставини, та з огляду на ч. 2 с. 1187 ЦК України колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги КП Середино-Будська ЖРЕД про те, що підприємство не є особою, на яку покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про відсутність трудових відносин між винним водієм, який керував автомобілем ГАЗ НОМЕР_5 та орендарем транспортного засобу з приводу того, що ОСОБА_8 не працював на посаді водія у відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД , а обіймав у комунальному підприємстві іншу посаду - робітника, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з наказом в.о. начальника КП Середино-Будська ЖРЕД від 11 січня 2019 року за № 1 ОСОБА_3 був прийнятий на посаду підсобного робітника з 14 січня 2019 року (а.с. 86). Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що згідно трудових обов`язків ОСОБА_3 його було уповноважено управляти транспортними засобами комунального підприємства, у тому числі і автомобілем ГАЗ НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 не мав та ніколи не отримував водійського посвідчення на право керування транспортним засобом підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення за № 586/65/19 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Зокрема, з пояснень ОСОБА_3 , наданих 16 січня 2019 року працівникам поліції, вбачається, що він ніколи не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами. 16 січня 2019 року він виконував свої трудові обов`язки з навантаження сміттєзбиральної машини автомобіля ГАЗ 3307 НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , і знаходився на території КП Середино-Будська ЖРЕД . О 10-30 год. він самостійно вирішив виїхати на вказаному транспортному засобі до вул. АДРЕСА_2 - Буда до сміттєвого контейнера. Як вказав ОСОБА_3 , вказані дії він вчинив з метою заслужити більшу повагу у керівництва підприємства. Разом з тим, виїхавши на АДРЕСА_1 бік АДРЕСА_2 - Буда, він розгубився від дорожньої обстановки та вчасно не загальмував, внаслідок чого сталася ДТП, в якій і були пошкоджені автомобілі VOLKSWAGEN Transporter 2.5 TDI та TOYOTA Land Cruiser Prado, якими керували позивачі (справа № 586/65/19 а.с. 3).

Крім того, постановою старшого лейтенанта поліції СРПП № 1 С.-Будського ВП ГУНП від 16 січня 2019 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн за порушення п.п. 2.1а ПДР (керування транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів) (справа № 586/65/19 а.с. 22).

Отже, ураховуючи встановлені в справі обставини, пов`язані із завданням шкоди позивачам, а саме: допущену відповідачем КП Середино-Будська ЖРЕД недбалість щодо використання орендованого транспортного засобу відповідно до вимог договору оренди від 22 квітня 2008 року, що стосуються його належного зберігання, обслуговування та використання, що призвело до неправомірного заволодіння автомобілем працівником комунального підприємства ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем, проте, за трудовими обов`язками не був уповноважений на виконання обов`язків водія транспортного засобу, внаслідок чого 16 січня 2019 року у м. Середина - Буда сталася ДТП, колегія суддів виходить з того, що вина відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД та вина ОСОБА_3 в завданні позивачам шкоди становить по 50 % кожного.

Таким чином, з відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню майнова шкода, завдана пошкодженням автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, у розмірі 9618,63 грн (19237,25 грнх50%) та 750 грн (1500 грнх50%), як судові витрати, пов`язані із залученням судового експерта для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, ураховуючи, що Висновок судового експерта не спростований сторонами у справі та є належним і допустимим доказом, який підтверджує розмір матеріального збитку позивача. При цьому, розмір витрат ОСОБА_2 на проведення експертного дослідження у сумі 1500 грн підтверджується квитанцією № 000003 від 23 січня 2019 року (а.с. 23).

Крім того, з відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода, завдана пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN Transporter 2.5 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2000 року випуску, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, у розмірі 3021,36 грн ((28097,75 грн-22055,03 грн, виплачених МТСБУ)х50%) та 750 грн (1500х50%), як судові витрати, пов`язані із залученням судового експерта для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, ураховуючи, що Висновок судового експерта не спростований сторонами у справі та є належним і допустимим доказом, який підтверджує розмір матеріального збитку позивача. При цьому, розмір витрат ОСОБА_1 на проведення експертного дослідження у сумі 1500 грн підтверджується квитанцією № 000004 від 23 січня 2019 року (а.с. 24).

У той же час, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини та виходячи з глибини душевних страждань позивачів, пов`язаних із пошкодженням автомобілів, якими вони керували, а також ураховуючи, що з вини винної особи на деякий час вони були позбавлені такої можливості, тобто керувати транспортними засобами, тому позивачі зазнали певних незручностей, що вплинуло на спосіб їх життя, тому колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума морального відшкодування по 5000 грн на користь кожного позивача відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, беручи до уваги ступінь вини відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД в завданні позивачам шкоди (50%), тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів заподіяну моральну шкоду в сумі по 2500 грн.

Крім того, звертаючись до суду з даним позовом, позивачі просили вирішити питання про стягнення з відповідача на їх користь витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пп. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Бузинарська Д.М. та ФОП ОСОБА_4 представляли інтереси позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договорів про надання юридичних послуг від 04 липня 2019 року (а.с. 14 - 16, 18 - 20). Обсяг наданих послуг позивачам з правничої допомоги, в тому числі наданий адвокатом Бузинарська Д.М., підтверджується актами приймання - передачі від 15 серпня 2019 року з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількості годин, витрачених на кожну з цих послуг (а.с. 17, 22).

Витрати позивачів в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу в розмірі по 7000 грн підтверджуються квитанціями за №№ 729 та 720 (а.с. 118 - 119).

Таким чином, з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом Бузинарською Д.М. робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, а також часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що є достатнім стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 2500 грн (5000 грн (визначена колегією суддів сума для відшкодування витрат на правничу допомогу)Х50%), понесених ними витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 50 %, тому з відповідача КП Середино-Будська ЖРЕД на користь кожного з позивачів необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі по 210,84 грн (843,35 грн:2 відповідачаХ50%). Крім того, з кожного з позивачів на користь КП Середино-Будська ЖРЕД підлягає стягненню судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі по 288,15 грн (50% від суми судового збору, яка сплачена за подачу апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 1152,60 грн:2 відповідача).

За таких обставин, на думку колегії суддів, рішення суду як таке, що постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню майнова шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу у розмірі 9618,63 грн та моральна шкода в розмірі 2500 грн, а також судові витрати, пов`язані із залученням експерта для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 750 грн, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 210,84 грн та 2500 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу; з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу у розмірі 3021,36 грн та моральна шкода в розмірі 2500 грн, а також судові витрати, пов`язані із залученням експерта для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 750 грн, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 210,84 грн та 2500 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця задовольнити частково.

Рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 25 листопада 2019 року у даній справі скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 9618 грн 63 коп та моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 3021 грн 36 коп та моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із залученням експерта для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 750 грн, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 210 грн 84 коп. та 2500 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із залученням експерта для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 750 грн, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 210 грн 84 коп. та 2500 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі по 288 грн 15 коп з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 червня 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: О.І. Собина

Т.А. Левченко