ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 року
м.Суми
Справа №573/1834/19
Номер провадження 22-ц/816/838/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
представника позивача Товариства з обмеженою відповідальність Білопільська аграрна компанія Ломаки Юрія Миколайовича та відповідача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року в складі судді Свиргуненко Ю.М., ухваленого у м. Білопілля, повний текст якого складений 11 лютого 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальність Білопільська аграрна компанія звернулося з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро про визнання недійсним договору оренди землі від 22 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489 площею 3,9726 га, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальність Білопільська аграрна компанія задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 22 червня 2015 року № 225сп, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:001:0489 площею 3,9726 га, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, на підставі якого 26 червня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за номером 10194230 про реєстрацію за ТОВ Білопілля Агро іншого речового права.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро по 960,50 судового збору на користь ТОВ Білопільська аграрна компанія .
Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ Білопілля Агро оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Білопільська аграрна компанія .
Зокрема, товариство звернуло увагу на ту обставину, що об`єктом договору оренди від 01 лютого 2014 року, укладеного між ТОВ Білопільська аграрна компанія та ОСОБА_2 , є земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275, а об`єктом спірного договору оренди за № 225сп від 22 червня 2015 року, укладеного між ТОВ Білопілля Агро та ОСОБА_3 , є земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489. При цьому, як вказав заявник апеляційної скарги, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275 не зареєстроване ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ні в Державному земельному кадастрі, тому, на думку відповідача, договір оренди відносно цієї земельної ділянки не міг бути укладеним. Також, відповідач зазначив, що правовстановлюючим документом на земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , є державний акт серії НОМЕР_2 399679, який і був підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкоємцем ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в 2015 році та укладення спірного договору оренди землі № 225сп від 22 червня 2015 року. До того ж, ТОВ Білопілля Агро вказало і на те, що жодних обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:001:0489, яка належала ОСОБА_2 та яку успадкував ОСОБА_1 на дату укладення спірного договору оренди землі не було. У той же час, як вважає відповідач, суд безпідставно допитав в якості спеціаліста начальника Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Глущенко Д.С., який пояснив, що відносно об`єкта оренди спірного договору, тобто земельної ділянки площею 3,9726 га на території Супрунівської сільської ради Білопільського району фактично до Державного земельного кадастру було внесено два кадастрові номери 5920688200:02:001:0275 та 5920688200:02:001:0489, що, на думку відповідача, суперечать нормам чинного законодавства. Крім того, ТОВ Білопілля Агро зазначило, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275 відсутні будь - які відомості про власника чи документ, що посвідчує право власності, а щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489 вказані відомості наявні. Ураховуючи викладене, заявник апеляційної скарги вважає, що суд належним чином не встановив, на яку саме земельну ділянку, виходячи з двох різних кадастрових номерів, зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , тому прийшов до помилкових висновків про задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалити постанову про скасування рішення суду від 10 лютого 2020 року, а провадження у справі зупинити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та представника позивача ТОВ Білопільська аграрна компанія Ломаки Ю.М. про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що кадастрові номери 5920688200:02:001:0275 та 5920688200:02:001:0489 належать одній і тій же земельній ділянці, тобто тій, яка є предметом спірного договору оренди. У той же час, як вказав суд, спірний договір оренди № 225сп від 22 червня 2015 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489 був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро під час дії договору оренди землі від 01 лютого 2014 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно цієї ж земельної ділянки, кадастровий номер якої вказаний інший, а саме: 5920688200:02:001:0275. Ураховуючи викладене, місцевий суд зазначив, що укладений між відповідачами спірний правочин порушує речове право позивача на спірну земельну ділянку, а одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечать вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому вважав, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1475 серії ВЕТ №578349 від 04 вересня 2007 року належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489, площею 3,9726 га у межах згідно з планом, розташована на території Супрунівської сільської ради Білопільського району, Сумської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 399689 від 25 липня 2008 року (т. 1 а.с. 5).
01 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Білопільська аграрна компанія укладено договір оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275, загальною площею 3,9726 га строком на 10 років до 31 січня 2024 року (т. 1 а. с. 110 - 111).
Умовами п.п. 13.2 - 13.6 вказаного договору оренди земельної ділянки від 01 лютого 2014 року передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на якій його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не припускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (т. 1 а. с. 110 - 111).
Відповідно до акта прийому-передачі від 01 лютого 2014 року земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ЯЕ №399689 від 25 липня 2008 року, було передано в строкове платне користування ТОВ Білопільська аграрна компанія (т. 1 а. с. 112).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалів облікової справи № 6243392 вбачається, що 07 липня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції Сумської області Яценком І.М ОСОБА_4 за ТОВ Білопільська аграрна компанія було проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275, площею 3,9726 га (т. 1 а.с. 6, 166, 205 - 226).
Також, відповідно, у матеріалах облікової справи № НОМЕР_3 наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до якого технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ЯЕ №399689 від 25 липня 2008 року, була виготовлена ФОП ОСОБА_5 10 вересня 2008 року, про що 25 квітня 2014 року Відділом Держземагенства у Білопільському районі внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру (т. 1 а. с. 218 - 222).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Супрунівської сільської ради 25 червня 2014 року та зареєстрованого в реєстрі за №66, ОСОБА_2 заповіла:
- своєму сину ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області з кадастровими номерами 5920688200:02:001:0489 та 5920688200:02:001:0504, належні їй на підставі державних актів серії ЯЕ №399689 та НОМЕР_2 №399690, відповідно,
- своїй дочці ОСОБА_6 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, належну їй на підставі державного акта серії ЯЕ №385288, виданого 19 вересня 2007 року;
- своєму племіннику ОСОБА_7 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, належну їй на підставі державного акта серії НОМЕР_4 СМ №027442, виданого 31 травня 1999 року (т. 1 а. с. 127).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 1 а.с. 121).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою С. Ф. 15 червня 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за №304, ОСОБА_1 успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489, площею 3,9726 га, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії ЯЕ №399689, виданого Білопільською РДА Сумської області 25 липня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010862601852 (т. 1 а. с. 7).
15 червня 2015 року приватним нотаріусом Шамуковою С. Ф. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489, площею 3,9726 га, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області (т. 1 а.с. 8).
22 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро було укладено договір оренди землі №225сп, за яким товариство прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489, площею 3,9726 га ріллі, яка знаходиться на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Договір укладено на 15 років (т. 1 а. с. 69 - 72).
26 червня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Білопільського районного управління юстиції Пєшковою О.М. було внесено запис за №10194230 про речове право оренди ТОВ Білопілля Агро на вказану земельну ділянку, яке виникло на підставі зазначеного вище договору від 22 червня 2015 року (т. 1 а. с. 73 - 74).
З матеріалів справи також вбачається, що ЦНАП Білопільської районної державної адміністрації за заявами відповідачів було заведено реєстраційну справу № 658635559206 щодо реєстрації за ТОВ Білопілля Агро права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 02:001:0489, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області (т. 1 а. с. 227 - 264).
З публічної кадастрової карти України вбачається, що кадастрові номери 5920688200:02:001:0275 та 5920688200:02:001:0489 фактично належать одній і тій же земельній ділянці сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,9726 га, розташованої на території Білопільського району Сумської області (т. 1 а. с. 82).
В судовому засіданні суду першої інстанції начальник Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Глущенко Д. С. роз`яснив, що вищевказані кадастрові номери належать одній і тій же земельній ділянці сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, право власності на яку посвідчено одним і тим же державним актом серії ЯЕ №399689. Зокрема, як уточнив начальник відділу, під час виготовлення технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру до Національної кадастрової системи було вказано кадастровий номер 5920688200:02:001:0275, який, у подальшому, під час реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі було змінено на 5920688200:02:001:0489.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в чч.1- 3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У ч.4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником ділянки й орендарем.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
У ч.2 ст.792 ЦК України йдеться про те, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Виходячи з вимог ч.ч. 1, 8, 9 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 31 Закону України Про оренду землі регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
- ліквідації юридичної особи - орендаря;
- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, з аналізу вказаних норм закону вбачається, що правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до встановлених у справі обставин спірний договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_5 сп був укладений 22 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Білопілля Агро під час дії іншого договору оренди землі від 01 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Білопільська аграрна компанія відносно тієї самої земельної ділянки, який після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , виходячи з умов укладеного договору оренди, не був розірваний, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки за № 225сп.
При цьому, колегія суддів бере до уваги ті обставини, що договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275 був укладений 01 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Білопільська аграрна компанія . Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 було проведено 25 квітня 2014 року (т. 1 а.с. 218), а державну реєстрацію права оренди на ділянку за ТОВ Білопільська аграрна компанія було здійснено 07 липня 2014 року (т. 1 а.с. 6).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року (справа № 322/1178/17) дійшла висновку про те, що права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275 не міг бути укладеним, а право власності на вказану земельну ділянку не було зареєстроване ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ні в Державному земельному кадастрі, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, з матеріалів справи, а саме: із заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, публічної кадастрової карти України, витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Державного акта (т. 1 а.с. 5, 7, 82, 103 - 105, 127, 139) вбачається, що як земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275, так і земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489 належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 399689 від 25 липня 2008 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані кадастрові номери фактично належать одній і тій земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9726 га, яка розташована на території Супрунівської сільської ради Білопільського району, Сумської області, а доводи апеляційної скарги в зазначеній частині, які заперечують вказані обставини, не заслуговують на увагу.
При цьому, колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги відповідача про помилковість висновків суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5920688200:02:001:0275 та 5920688200:02:001:0489, а жодних обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:02:001:0489 на дату укладення спірного договору оренди землі не було, оскільки таких висновків суд першої інстанції не робив, а також знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами обставини того, що об`єктом договору оренди від 01 лютого 2014 року та договору оренди від 22 червня 2015 року фактично є одна і та ж земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9726 га, розташована на території Супрунівської сільської ради Білопільського району, Сумської області, яка на даний час належить відповідачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка відповідно до Державного акта серії ЯЕ № 399689 від 25 липня 2008 року за життя була власницею цього об`єкта оренди.
Крім того, посилання заявника апеляційної скарги на те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про власника земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0275 або документ, що посвідчує право власності на вказану земельну ділянку спростовуються Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому містяться відомості про власника земельної ділянки ( ОСОБА_2 ) та про документ, що посвідчує право (Державний акт серії ЯЕ № 399689 від 25 липня 2008 року) (т. 1 а.с. 103 - 105).
До того ж, з наданої суду апеляційної інстанції вимоги про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками від 10 квітня 2019 року за № 105 вбачається, що звертаючись до позивача ТОВ Білопільська аграрна компанія з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 :02: НОМЕР_6 : НОМЕР_7 , якою позивач також фактично користується з тією самою метою, відповідач ТОВ Білопілля Агро , тим самим, підтвердив, що об`єктом діючого договору оренди від 01 лютого 2014 року та спірного договору оренди від 22 червня 2015 року є одна і та ж земельна ділянка, яка належить відповідачу ОСОБА_1 .
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що місцевий суд безпідставно взяв до уваги роз`яснення начальника Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Глущенка Д. С. щодо внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, що стосуються спірної земельної ділянки при виготовлені технічної документації із землеустрою, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки вони не спростовані належними та допустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду про задоволення позову також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро залишити без задоволення, а рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 червня 2020 року.
Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя - доповідач)
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2020 |
Оприлюднено | 16.06.2020 |
Номер документу | 89818520 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Хвостик С. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні