Рішення

від 25.12.2008 по справі 2-800/2008

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-800/2008p.

ІРІПНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Кузнєцовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

До Ірпінського міського суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ірпінської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно. Свій позов ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_6, яка своїм заповітом від 06.02.1992 р. заповідала все спадкове майно їй. Спадкове майно складається з 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. 29.04.1995 р. вона подала до Ірпінську міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі їй видали свідоцтво про спадщину за заповітом лише на % частину спадкового будинку, посилаючись на те, що нотаріус не має можливості встановити чи мають особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як діти спадкодавця, право спадкувати обов'язкову частку в спадщині. Погоджуючись з тим, що син померлої ОСОБА_3 та дочка померлої ОСОБА_5 на день відкриття спадщини мали право на обов'язкову частку в спадщині, так як досягли пенсійного віку, не визнавала, що вони прийняли спадщину. Крім того, зазначала, що син спадкодавиці ОСОБА_4 взагалі не досяг пенсійного віку на день смерті матері, тому не мав права на обов'язкову частку в праві на спадщину. Просила встановити факт того, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині, що була відкрита ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із смертю ОСОБА_6; встановити факт неприйняття спадщини ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спадщини, що була відкрита ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із смертю ОСОБА_6; зобов'язати Ірпінську міську державну нотаріальну контору видати ще невидане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель ОСОБА_1 - дочці спадкодавця ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

В подальшому, після декількох доповнень та уточнень, просила суд: визнати її єдиним спадкоємцем за заповітом, яка належним чином прийняла спадщину після

смерті матері ОСОБА_6; визнати за нею право власності на А частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель, на яке ще не видано свідоцтво про право на спадщину, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 p.; зобов'язати Ірпінській міську державну нотаріальну контору видати ще невидане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на % частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель ОСОБА_1 - дочці спадкодавця ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, який мотивував тим, що у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_6, відкрилася спадщина на /4 частину будинку АДРЕСА_1. Він та відповідачі, як діти спадкодавиці, є спадкоємцями першої черги по закону. Його мати на випадок своєї смерті залишила заповіт на користь ОСОБА_1 Однак, вважав, що він має право на обов'язкову частину у спадщині, оскільки на день відкриття спадщини він був непрацездатним в зв'язку із досягненням пенсійного віку. В шестимісячний термін після смерті матері він прийняв спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Просив встановити факт прийняття ним спадщини після своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину будинку АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи доповнив свої вимоги: в зв'язку з тим, що в його свідоцтві про народження матір'ю значиться ОСОБА_3, а не ОСОБА_6, просив встановити факт родинних відносин, а саме, що померла ОСОБА_6 є його матір'ю.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги - просив визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, як на обов'язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 В решті позовні вимоги залишив без змін.

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Свій позов мотивував тим, що у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_6, відкрилася спадщина на /4 частину будинку АДРЕСА_1. Він та відповідачі, як діти спадкодавиці, є спадкоємцями першої черги по закону. Його мати на випадок своєї смерті залишила заповіт на користь ОСОБА_1 Однак, вважав, що він має право на обов'язкову частину у спадщині, оскільки на день відкриття спадщини він був непрацездатним в зв'язку із досягненням пенсійного віку. В шестимісячний термін після смерті матері він прийняв спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину будинку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги - просила визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, як на обов'язкову частку в спадщині після

смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 В решті позовні вимоги залишила без змін.

В судовому засіданні позивачка та її представник первісний позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в позовній заяві, просили задовольнити уточнені вимоги. Зустрічні позови відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не визнали, заперечували проти їх задоволення. Вказували, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є синами ОСОБА_6, тому не мають права спадкувати майно після її смерті.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Його представники в судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_3 підтримали, просили задовольнити уточнені позовні вимоги. Не заперечували проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_4, просили відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Його представники в судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_4 підтримали, просили задовольнити уточнені позовні вимоги. Не заперечували проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, просили відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення первісного позову ОСОБА_1, просила справу слухати за її відсутності.

Відповідач Ірпінська державна нотаріальна контора свого представника до суду не направила, надіслала листа з проханням слухати справу за його відсутності.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 та зустрічні позови ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6. На випадок смерті вона залишила заповіт від 06.02.1992 p., яким все своє майно заповідала ОСОБА_1. До спадкового майна після смерті ОСОБА_6 увійшла 1/2 частина будинку АДРЕСА_1. Позивачка є дочкою спадкоємиці. Подавши заяву від 29.04.1995 p., ОСОБА_1 отримала в Ірпінським міській державній нотаріальній конторі Київської області свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.01.2005 p., згідно якого набула право власності на 1Л частину будинку АДРЕСА_1. Решта Ул частина будинку залишилась не успадкованою до з'ясування права інших дітей спадкодавиці на обов'язкову частку в спадщині.

Зазначені обставини підтверджуються копією спадкової справи № 160 (1995 р.) (а.с. 170-189), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.04.2005 р. виданий Ірпінська БТІ (а.с. 11), рішенням Ірпінського міського суду від 06.07.2004 р. (а.с. 12).

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 28.09.1931 р № 1210 (а.с. 50) матір'ю відповідача ОСОБА_3 зазначена ОСОБА_6. Згідно з довідкою Інституту Української мови Національної Академії Наук України від 17.06.08 № 307/764 (а.с. 139) з лінгвістичної точки зору жіночі особові імена ОСОБА_3, ОСОБА_6, їнга абсолютно ідентичні, тобто становлять одне ім'я. ОСОБА_10 (дівоче прізвище ОСОБА_13) 04.12.1927 р. одружилась з батьком відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_11, що підтверджується архівною довідкою від 22.12.08 № 1283 та копією запису про шлюб від 04.12.27 № 289 (а.с. 220, 221). З цих документів також вбачається, що ОСОБА_12 укладала переший шлюб, а її особа встановлена за допомогою метрики про народження

Києво-Стрітенської церкви від 12.02.1915 р. № 872, яку було додано до справи позивачкою (а.с. 125). В подальшому, 23.02.1938 р., ОСОБА_12 уклала шлюб із ОСОБА_13 і обрала прізвище ОСОБА_13, про що свідчить посвідка про шлюб від 23.02.1938 № 690 (а.с. 120, 212).

У суду відсутні докази зміни прізвища „ОСОБА_13" на „ОСОБА_13", однак сторони в судовому засіданні не заперечували, що ОСОБА_12, яка зазначена в посвідці про шлюб з ОСОБА_13 (а.с. 120, 212) та в метриці (а.с. 12), це одна і та сама особа. Враховуючи, що в записі про шлюб з ОСОБА_11 (а.с. 221), є посилання на зазначену вище метрику, суд доходить до висновку, що ОСОБА_13, вказана у посвідці про шлюб з ОСОБА_13, і ОСОБА_13, вказана у записі про шлюб з ОСОБА_11, це одна й та ж сама особа.

Враховуючи зазначені вище обставини суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 є сином померлої спадкодавиці ОСОБА_6 Цю обставину визнавала також позивачка, подаючи до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с. 174) і позовну заяву до суду (а.с. 4, 5). В подальшому вона змінила свою думку, пояснюючи це ставленням відповідачів до матері за її життя.

ОСОБА_3 на день смерті його матері ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) досяг пенсійного віку, про що свідчать його паспорт, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення (а.с. 49-51).

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином спадкодавиці ОСОБА_6, що підтверджується посвідкою про народження від 23.09.1955 р. (а.с. 59) та зазначеними вище обставинами. На день відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 не досяг пенсійного віку, про що свідчить пенсійне посвідчення (а.с. 60), згідно якого йому була призначена пенсія з 01.12.1994 р.

ОСОБА_4 зареєстрований в спадковому будинку АДРЕСА_1 з 21.08.1973 р. по теперішній час, про що свідчать паспорт ОСОБА_4 (а.с. 66) і довідка Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області від 19.05.08 № 7815 (а.с. 100). Після смерті матері він з березня 1995 р. проживав у спадковому будинку, про що засвідчили свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 користувалися речами матері, що залишились в спадковому будинку, в грудні 1994 p., березні-квітні 1995 р. ремонтували дах сараю, вхід до будинку АДРЕСА_1, стіну сараю та паркан, склили вікна в будинку, обрізали дерева біля цього будинку, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 Після смерті матері заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї до нотаріальної контори вона не подавала, зараз також не претендує на частку в спадковому майні. Дані обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР, що діяв на момент смерті ОСОБА_6, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 цього Кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Як зазначено в ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Згідно з ч. 1 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 535 ЦК УРСР передбачено, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). При визначенні розміру обов'язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.83 № 4 „Про практику розгляду судами України справ про спадкування" при вирішенні спорів про право на обов'язкову частку в спадщині, судам необхідно виходити з того, що обов'язкова частка у спадщині визначається з урахуванням усіх спадкоємців за законом тієї черги, котра при відсутності заповіту закликалася б до спадкування, а також утриманців спадкодавців, які мають право на спадщину.

Згідно з п.п. „д" п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.92 № 2 „Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", розглядаючи справи за скаргами на нотаріальні дії, пов'язані з оформленням права на спадщину або відмову вчинити їх, судам слід мати на увазі, що при вирішенні питання про додержання вимог про право на обов'язкову частку в спадщині ( ст. 535 ЦК) враховуються всі спадкоємці за законом, які могли бути закликані до спадкування (і ті, що не прийняли спадщину або відмовились від неї) і незаповідане майно, що перейшло до особи, яка має право на цю частку як до спадкоємця за законом, в тому числі предмети домашньої обстановки та вжитку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

За загальним правилом, встановленим ст. 26 цього Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд на підставі встановлених судом обставин дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_21, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги по закону після смерті їх матері ОСОБА_6

Позивачка ОСОБА_1, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, фактично вступивши у володіння та розпорядження спадковим майном, прийняли спадщину після смерті своєї матері. Позивачка ОСОБА_1 має право на спадкове майно за заповітом, залишене на випадок смерті ОСОБА_6 Однак, відповідач ОСОБА_3 має право на обов'язкову частку в спадщині, оскільки він на момент смерті був непрацездатним сином спадкодавиці через досягнення ним пенсійного віку.

Тому, враховуючи розмір спадкового майна (1/2 частина будинку), кількість спадкоємців першої черги по закону (четверо дітей спадкодавиці), розмір обов'язкової частки в спадщині після смерті ОСОБА_6 становить 1/12 частина будинку АДРЕСА_1 (1/2: 4 х 2/3 = 1/12).

Отже, виходячи з наведеного, суд задовольняє частково позов ОСОБА_1, визнаючи за нею право власності на спадкову частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_6 за вирахуванням частки, на яку вона вже отримала свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, та обов'язкової частки в спадщині відповідача ОСОБА_3, а саме на 1/6 частину будинку.

Суд також частково задовольняє позовні вимоги відповідача ОСОБА_3, визнаючи його сином спадкодавиці ОСОБА_6, факт прийняття ним спадщини після смерті його матері та визнаючи за ним право власності на 1/12 частину будинку АДРЕСА_1, як на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті його матері ОСОБА_6

Суд частково задовольняє зустрічний позов ОСОБА_4, встановлює факт прийняття ним спадщини після смерті його матері ОСОБА_6

Задовольняючи частково зустрічні позовні заяви, суд не приймає до уваги заперечення позивача відносно відсутності родинних відносин між спадкодавицею та відповідачами, а також те, що вони не прийняли спадщину після її смерті, оскільки такі доводи спростовуються встановленими судом обставинами.

Суд відмовляє позивачці ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині визнання її єдиною спадкоємицею, яка належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 і в частині зобов'язання Ірпінської міської державної нотаріальної контори видати ще невидане свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі вимоги не грунтуються на вимогах закону. Крім того, судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06.04.2004 р. було визнано правомірним відмову державного нотаріуса у видачі такого свідоцтва.

Суд відмовляє ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог щодо визнання за ним права власності на обов'язкову частку у спадковому будинку в розмірі 1/8 його частини, оскільки така вимога є безпідставною.

Суд відмовляє ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог щодо визнання за ним права власності на обов'язкову частку у спадковому будинку в розмірі 1/8 його частини, оскільки така вимога є безпідставною, враховуючи те, що ним не було надано суду доказів на підтвердження того, що він на момент смерті його матері був непрацездатним.

Натомість пенсійне посвідчення ОСОБА_4 (а.с. 60) чітко зазначає час (01.12.1994р.), з якого він отримує пенсію, а отже вважається пенсіонером і відповідно непрацездатним.

Суд не приймає до уваги довідку управління пенсійного фонду України в м. Ірпені від 01.04.08 № 733 (а.с. 61) як на підтвердження його непрацездатності на час смерті матері, оскільки з неї неможна зрозуміти що саме одержує відповідач допомогу чи пенсію, якщо пенсію, то з якого часу. Незрозумілим також є надпис у довідці „На обліку з 15.10.1990 p.", оскільки не зазначено в якості кого із вказаної дати ОСОБА_4 перебуває в пенсійному фонді на обліку.

Враховуючи, що всі сторони по справі звільнені від сплати державного мита, як постраждалі від аварії на ЧАЕС, судові витрати слід віднести на рахунок Держави.

На підставі ст. ст. 524, 529, 534, 535, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 15, ЗО, 60, 62, 202, 203, 209-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Задовольнити частково первісний позов ОСОБА_1 до Ірпінської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Задовольнити частково зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Ірпінської міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_3.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину будинку АДРЕСА_1, як на обов'язкову частину в спадщині після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

В решті позову ОСОБА_3 відмовити.

Задовольнити частково зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом

Встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

В решті позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 31.12.2008 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після оголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання такої заяви.