Ухвала

від 11.06.2020 по справі 953/579/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/777/20 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 953/579/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Велес-Агро» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000001824 від 21.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого Київського районногосуду м.Харкова від12березня 2020року задоволеноклопотання прокуроравідділу прокуратуриХарківської області ОСОБА_8 про арештмайна у кримінальному провадженні №22019220000000177 від 20.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110-2 КК України.

Накладено арешт на майно 100 % корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕЛЕС-АГРО» (код ЄДРПОУ 35902254), юридична адреса якого: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Липецька, 94, шляхом заборони відчуження корпоративних прав, у тому числі звернення стягнення, укладання угод купівлі-продажу, міни, дарування, передачі в заставу, розпорядження та передачі статутного капіталу іншим особам будь-яким способом, спрямованим на відчуження частини у статутному капіталі ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕЛЕС-АГРО» (код ЄДРПОУ 35902254) та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно зазначеного товариства та його майна, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою в інтересах ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Велес-Агро», в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року, скасувати зазначену ухвалу та скасувати частково арешт майна, а саме арешт майна ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Велес-Агро», посилаючись на неналежність зібраних та викладених прокурором доказів, підстав та ризиків. Вважає, що в даному випадку мають місце цивільно-правові правовідношення і не можуть бути предметом кримінального провадження. До такого ж самого висновку прийшов і слідчий, який здійснює досудове розслідування ОСОБА_9 та процесуальний керівник у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , що вбачається з прийнятих ним рішень щодо закриття кримінального провадження. Також вважає, що прокурором не доведено, що корпоративні права ТОВ «СП «Велес-Агро», а тим більше майно, яке належить такому товариству відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України. Майнові права товариства набуті в результаті його господарської діяльності не можуть бути тотожними з майновими правами засновників через належні їх частки у статутному капіталі. А тому вказане засвідчує не тільки не співмірність застосування арешту щодо майна товариства, але й їх безпідставність, оскільки за версією заявниці предметом злочину є якась частка корпоративних прав, яка має своє чітке визначення в грошовому еквівалентів і відповідно, породжує в неї певні права, які жодним чином не тотожні з поняттям права власності юридичної особи на певне майно. Товариство здійснює господарську діяльність та несе зобов`язання за укладеними договорами. На сьогоднішній день товариство в скрутному становищі, маючи важкий фінансовий стан, що виник та за відсутністю коштів на своїх рахунках та має кредитні зобов`язання перед АТ «ПроКредит Банк», у зв`язку з чим йому нараховуються великі відсотки за користування кредитними коштами, що матиме наслідком до ще більшого погіршення фінансового стану товариства та може привести його до банкрутства. Прокурор не зазначив конкретних обставин, які б давали підстави для такого втручання у господарську діяльність товариства. Крім того, в резолютивній частині не зазначено конкретний перелік майна , на яке накладається арешт, а поняття «майно» є абстрактним та незрозумілим для виконання. А відсутність у суду документів, які б дозволяли визначити обсяг майна та його власника та третіх осіб, які можуть його обтяжувачами, призвели до накладення арешту на заставне майно. Таким чином у суду не було підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Сторони в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів постановила рішення щодо проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року за відсутності сторін, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Судова колегія вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки доводи заяви про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовані матеріалами справи.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом відділу прокуратури Харківської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220000001824від 21.12.2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

23.01.2020прокурор ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту у даному кримінальному провадженні. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що саме: 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «СП «Велес-Агро» можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом. Тому вказане майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно 100 % корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕЛЕС-АГРО» (код ЄДРПОУ 35902254), юридична адреса якого: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Липецька, 94, шляхом заборони відчуження корпоративних прав, у тому числі звернення стягнення, укладання угод купівлі-продажу, міни, дарування, передачі в заставу, розпорядження та передачі статутного капіталу іншим особам будь-яким способом, спрямованим на відчуження частини у статутному капіталі ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕЛЕС-АГРО» (код ЄДРПОУ 35902254) та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно зазначеного товариства та його майна, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання, суд першої інстанції таке рішення мотивував тим, що прокурором доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. З урахуванням викладеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні і відповідність майна критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту. Тобто, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави та мета для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

11.06.2020 на адресу апеляційного суду надійшов лист прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , в якому зазначив, що 15.05.2020 слідчим СУ ГУНП в Харківській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12019220000001824 від 21.12.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та цього ж дня процесуальним керівником винесено постанову про скасування арешту майна у вказаному провадженні. Враховуючи вищевикладене, прокурор проси в відмовити у задоволенні скарги захисника та провести її розгляд за його відсутності.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, приходить до наступного.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та не доведено значення вилучення майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказ у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

На підставі викладеного, судова колегія визнає слушними доводи апелянта і приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року скасуванню з відмовою слідчому в задоволенні клопотання від 23 січня 2020 про арешт майна, враховуючи відомості щодо закриття кримінального провадження № 12019220000001824.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 170, 172, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Велес-Агро» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року скасувати.

В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000001824 від 21.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді