Рішення

від 15.03.2010 по справі 39/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.03.10 р.                                                                                    Справа № 39/50                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Гродівка

до відповідача: Бюро технічної інвентаризації м. Димитров

про: визнання права

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_2 – за довіреністю;

від відповідача не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 с. Гродівка , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, про визнання права власності на будівлі майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються із складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на пакт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, оціночний акт, архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури, рішення про відмову в реєстрації права власності № 2060 від 16.02.2010 р., рішення Димитрівської міської ради № V/15-22 від 04.04.2004 р., інвентаризаційну справу, договір оренди земельної ділянки від 23.04.2007 р.

В порядку статті 41 ГПК України, суд провів судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, будівлі та споруди майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються із складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в”, згідно вимогам діючих будівельних норм та правил (ДБН) відповідають чинним нормативним правилам, мають 100% ступінь готовності, є нерухомим майном та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Конструкції будівель та споруд виконані з будівельних матеріалів, що відповідають встановленим нормам, у відповідності з технологією, що забезпечує правильне конструктивне з’єднання елементів, та не порушують експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Інженерні рішення вузлів та з’єднань конструкцій при виконанні будівельно-монтажних робіт відповідає нормативним вимогам, будівлі в цілому відповідають необхідним вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам України.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Рішенням Димтрівської міської ради № V/15-22 від 04.04.2007 р. за результатами розгляду проекту землеустрою ОСОБА_1 з відводу земельної ділянки під будівництво та обслуговування павільйону-складу з продажу будівельних матеріалів по вул. Пугачова, позивачеві надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1411300000010090171) площею 0,0925 га, у т.ч. 0,0925 га з земель запасу житлової та громадської забудови Димитрівської міської ради для будівництва та обслуговування павільйону-складу з продажу будівельних матеріалів.

23.04.2007 р. між позивачем та Димитрівською міською радою на виконання п. 4.2 означеного Рішення міської ради  було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким позивачеві  у платне строкове користування строком на 10 років було передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення житлової та громадської забудови площею 0,0925га, як розташована у м. Димитров, вул. Пугачова, в районі індивідуальних гаражів.

Земельна ділянка виділена позивачеві для будівництва та обслуговування  павільйону – складу  з продажу будівельних матеріалів.

Як зазначає позивач, ним на відведеній земельній ділянці забудовано складські та інші допоміжні приміщення з продажу будівельних матеріалів загальною площею забудови 276,28кв.м.

На замовлення позивача управлінням архітектури та містобудування м. Димитрове складено архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури  - майданчика з продажу будівельних матеріалів за адресою м Димитрове, вул. Пугачова.

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який затверджено рішенням виконавчого комітету Димтрівської міської ради № 870 від 17.12.2008 р., майданчик з продажу будівельних матеріалів було прийнято в експлуатацію.

Окрім того, в перебігу власної господарської діяльності, позивач, з метою реалізації власних прав на здійснення підприємницької діяльності, передбачених ч. 1 ст. 42 Конституції України, на відведеній земельній ділянці додатково забудував будівлю магазину з продажу будівельних матеріалів загальною площею 70 кв.м.

Право власності, згідно положень ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 117 ЦК України): право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивачем не представлено суду доказів виконання будівельних робіт з дотриманням встановленої законом процедури та отримання довільних документів.

Одночасно, як вбачається з висновку експерта будівельно-технічної експертизи № 12/23/03/10 від 15.03.2010 р. будівлі та споруди майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються із складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в”, згідно вимогам діючих будівельних норм та правил (ДБН) відповідають чинним нормативним правилам, мають 100% ступінь готовності, є нерухомим майном та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Конструкції будівель та споруд виконані з будівельних матеріалів, що відповідають встановленим нормам, у відповідності з технологією, що забезпечує правильне конструктивне з’єднання елементів, та не порушують експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Інженерні рішення вузлів та з’єднань конструкцій при виконанні будівельно-монтажних робіт відповідає нормативним вимогам, будівлі в цілому відповідають необхідним вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам України.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Право користування спірною земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі майданчика з продажу будівельних матеріалів, оформлено договором оренди земельної ділянки від 23.04.2007 р., укладеного між позивачем та Димитрівською міською радою. Згідно умов вказаного договору позивачеві у встановленому законом порядку виділене у платне строкове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення житлової та громадської забудови площею 0,0925га, яка розташована у м. Димитров, вул. Пугачова, в районі індивідуальних гаражів, для будівництва та обслуговування павільйону – складу з продажу будівельних матеріалів.

Згідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України  сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог та заперечень.

На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.

Позивач на час розгляду справи володіє, користується та розпоряджається вказаним майном.

У відповідності до ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлі майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються зі складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в” – є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.

Порушення своїх прав позивач вбачає у відмові відповідача, Бюро технічної інвентаризації м. Димитров, від реєстрації права власності на спірні об’єкти нерухомості.

Таким чином, враховуючи, що відповідач, згідно правової позиції оспорює та не визнає право власності позивача на означене нежитлове приміщення, суд доходить висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлі майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються зі складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в”, є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати  за клопотанням позивача підлягають віднесенню на нього.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Гродівка - задовольнити.

Визнати за Фізично особою – підприємцем ОСОБА_1 с. Гродівка право власності на будівлі майданчика з продажу будівельних матеріалів площею 504,3 кв.м., які складаються зі складу, літ А-1 (121,3 кв.м.), складу, літ Б-1 (86,4кв.м.), складу, літ. В-1 (29,3 кв.м.), складу, літ. Г-1 (29,3 кв.м.), уборної, літ. Ж (6 кв.м.), навісу, літ. И-1 (166,3 кв.м.), магазину, літ. З-1 (65,7 кв.м.),  заборів № 1, 2, 3, воріт № 4, замощення, І, та знаходяться за адресою м. Димитров, Донецька область, вул. Пугачова, б. 2 “в”.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя