Постанова

від 27.05.2020 по справі 140/2830/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2830/19 пров. № А/857/100/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Каленюк Ж.В.) в адміністративній справі № 140/2830/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОПОС-ТОРГ до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (далі - TзOB «ОПОС-ТОРГ» , Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12 червня 2019 року № 1191621/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року № 17 та від 13 червня 2019 року № 1193869/31011337 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 травня 2019 року № 18;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (далі - ДФС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) подані Товариством податкові накладні (далі - ПН) від 15 травня 2019 року за №№ 17, 18.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ним було надіслано контролюючому органу усі документи, що підтверджують господарські операції з ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» , а в чинному законодавстві відсутня норма, яка встановлює чіткий перелік документів, що є достатніми та обов`язковими для підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Зазначило, що господарські операції, за результатами яких були виписані за першою подією, як це передбачено пунктом 187.1 статті 187 та пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкові накладні від 15 травня 2019 року № 17, № 18, носять реальний характер та підтверджені відповідними первинними документами. У рішеннях відповідача вказано на ненадання Товариством окремих документів, однак постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою контролюючий орган мав би керуватись при винесенні спірних рішень, не передбачений такий вид документів, як інвентаризаційні описи; відповідачем не наведено пояснень щодо невідповідності товарно-транспортної накладної вимогам до їх складання. Також позивач пояснив, що транспортні послуги з доставки товару від компанії-нерезидента Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до TOB «ОПОС-ТОРГ» , які були надані ФГ «НАТАЛІЯ І.П.» , та з доставки товару від ТОВ «ОПОС-ТОРГ» до ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» , які були надані ТОВ «ЕКСПРЕС-ТРАНС 2000» , були оплачені позивачем у повному обсязі у строки, обумовлені сторонами; товар зі сторони ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» отримав безпосередньо директор цього товариства, що пояснює відсутність довіреності на отримання товару. На думку позивача, спірні рішення прийняті контролюючим органом упереджено, без повного аналізу поданих товариством документів, а також без передбачених законом підстав.

Зазначило, що задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 р. №№ 17, 18 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року було проведено заміну первинних відповідачів - ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України на їхніх правонаступників - ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову Товариства відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ГУ ДФС у Волинській області було виявлено, що позивач відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року та погоджених Міністерством фінансів України 31 жовтня 2018 року, а тому відповідно до рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 року ТОВ «ОПОС-ТОРГ» включено до переліку ризикових платників податків.

Для підтвердження реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року № 17 та № 18 в ЄРПН ТОВ «ОПОС-ТОРГ» було надіслано повідомлення від 05 червня 2019 року за №№ 46 та 47 про надання пояснення та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. З аналізу отриманих копій документів, поданих ТОВ «ОПОС-ТОРГ» для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, Комісія ГУ ДФС у Волинській області встановила відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару, інвентаризаційних описів та прийнято рішення від 12 червня 2019 р. № 1191621/31011337 та від 13 червня 2019 р. № 1193869/31011337 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Крім того, позовна вимога про зобов`язання зареєструвати вищевказані ПН в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на час прийняття рішення судом у цій справі.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обгрунтовувало тим, що встановленими обставинами підтверджуються грубі порушення з боку податкового органу та безпідставність винесення ним своїх владних рішень по відношенню до позивача.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник ГУ ДПС у Волинській області подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до завершення періоду карантину, введеного на території України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що це клопотання не може бути задоволене, оскільки поверхневі та загальні покликання на існування карантину (через поширення коронавірусу covid-19 ) не можуть вважатися безумовною і достатньою підставою для відкладення апеляційного розгляду справи.

Також, рекомендації Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020) встановлюють особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження; рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

На період установлених на території України карантинних заходів Восьмий апеляційний адміністративний суд здійснює розгляд справ; забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи (в т.ч. письмових пояснень, відзивів, доказів тощо) засобами поштового та електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.

Окрім того, представник міг скористатися можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

При цьому колегія суддів апеляційного суду також враховує й те, що явка представника податкового органу не визнана судом обов`язковою; що апеляційний суд вже відкладав розгляд справи для забезпечення участі представника в судовому засіданні, однак останнім не вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, не скеровано додаткових доказів, пояснень тощо.

Відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Тобто, публічно-правовий спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки.

Клопотань про продовження терміну розгляду справи від сторін не надходило, а відтак суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів частини другої статті 309 КАС України, позбавлений процесуальної можливості продовжити строк розгляду цієї справи за власною ініціативою.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Колегія суддів враховує й те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково колегія суддів враховує, що з урахуванням приписів частини п`ятої статті 44 КАС України вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

А відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі статтею 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування є як у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог та прийняття законного та обгрунтованого судового рішення. Таким чином, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності учасників справи (їх представників).

А відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призведе до порушення права осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ «ОПОС-ТОРГ» зареєстроване як юридична особа 07 червня 2000 року; основним його видом діяльності є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, як платник податків взято на облік 12 червня 2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 198 - 200).

05 березня 2019 року між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (постачальник) та ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» (покупець) укладено договір поставки № 050319. Предметом поставки відповідно до пункту 1.2 цього договору є охолоджені та заморожені елементи м`яса свинини та яловичини, свинина охолоджена та заморожена в напівтушах, розділка свинна, сало свиняче, субпродукти свинні та яловичі та інший товар згідно зі специфікацією на кожну окрему партію товару. Поставка товару здійснюється партіями в обсязі, в асортименті та за цінами узгодженими сторонами у порядку встановленому договором, на умовах та за цінами, узгодженими в специфікаціях згідно з отриманими від покупця замовленнями у довільній формі. У випадку відсутності погодженої специфікації замовлення вважається виконаним, якщо покупець прийняв товар і прийняття товару підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній (пункти 2.1, 2.4, 4.3 договору поставки). Відповідно до пункт 5.1 договору поставки оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах, узгоджених сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. У випадку якщо сторони не погодили специфікацію на окрему партію товару або в специфікації не погодили умови оплати товару, оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати згідно з виставленим постачальником рахунком. Прийом-передача товару здійснюється в узгодженому сторонами місці поставки. Приймання товарів за кількістю здійснюється за товарними одиницями під час отримання товарів покупцем від постачальника. поставлений товар вважається прийнятим за кількістю з моменту підписання видаткової накладної покупцем. Приймання товарів за якістю здійснюється шляхом огляду товарних одиниць на предмет наявності в них явних недоліків (пункти 6.2, 6.3, 6.4 договору поставки).

На виконання договору поставки від 05 березня 2019 року № 050319, укладеного між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комбінат «ВЕЛЕС» , позивач відповідно до специфікації від 15 травня 2019 року № 190192 здійснив поставку на користь покупця м`яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 20 623 кг на загальну суму 257 869,99 грн, в тому числі ПДВ 42 978,83 грн, а відповідно до специфікації від 15 травня 2019 року № 190193 - поставку м`яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 10 230 кг на загальну суму 127 915,92 грн, в тому числі ПДВ 21 319,32 грн (а.с.28, 91). За фактом цих господарських операції складено видаткові накладні від 15 травня 2019 року № 190193 та від 17 травня 2019 року № 190195 (а.с. 30, 96) та сформовано податкові накладні від 15 травня 2019 року № 17, № 18 (а.с. 15, 80), які надіслано для реєстрації в ЄРПН 31 травня 2019 року.

Як видно з квитанцій від 31 травня 2019 року, податкові накладні доставлено до ДФС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена: податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 16, 81).

05 червня 2019 року ТОВ «ОПОС-ТОРГ» подало в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації цих податкових накладних, що підтверджується листами-повідомленнями № 46 та № 47 (а.с. 19-23, 84-89). До листів-повідомлень додано копії таких документів: договору поставки від 05 березня 2019 року № 050319, укладеного між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» ; специфікацій від 15 травня 2019 року № 190192 та № 190193, якими підтверджуються домовленості між постачальником та покупцем про поставку м?яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 20 623 кг на загальну суму 257 869,99 грн. з ПДВ та 10 230 кг на загальну суму 127 915,92 грн з ПДВ відповідно; накладних від 15 травня 2019 року та від 17 травня 2019 року на відпуск товару зі складу ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с. 29, 95); видаткових накладних від 15 травня 2019 року № 190193 та від 17 травня 2019 року № 1901195 щодо названого вище товару (а.с. 30, 96); актів від 16 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року приймання-передачі товару від постачальника до покупця по кількості і якості (а.с. 31, 97); товарно-транспортних накладних від 15 травня 2019 року №190193 та від 17 травня 2019 року №190195, якими підтверджується факт транспортування товару від постачальника до покупця (а.с. 32, 98); рахунків на оплату від 15 травня 2019 року № 190192 та № 190193 (а.с. 33, 99); платіжних доручень від 15 травня 2019 року № 1539 та № 1540 про оплату покупцем м`ясної продукції згідно з рахунками від 15 травня 2019 року № 190192 та № 190193 (а.с. 34, 100); картки рахунку 361 за травень 2019 року, якою підтверджується відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «ОПОС-ТОРГ» цих господарських операції (а.с. 35, 101); договору від 23 липня 2018 року № 230734 про надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні, укладеного між ТзОВ «Експрес Транс 2000» ТОВ «ОПОС-ТОРГ» для організації та здійснення перевезень товару до покупців позивача (а.с. 36-37); заявок від 15 травня 2019 року № 92, від 17 травня 2019 року № 94 щодо домовленостей з перевезення товару від ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (м. Луцьк) до ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» (склад м. Харків) (а.с. 38,104); актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 травня 2019 року № 429, від 18 травня 2019 року № 438 про фактичне надання та приймання послуг з перевезення вантажу від ТОВ «ОПОС-ГОРГ» (м. Луцьк) до ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» (склад м. Харків) (а.с. 39, 105); рахунків-фактур від 16 травня 2019 року № 428, від 18 травня 2019 року № 437 на оплату транспортних послуг (а.с. 40, 106). Ці докази підтверджують порядок, спосіб поставки товару позивачем на користь його контрагента - ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» .

Також позивач надав докази про походження проданого товару: копії контракту від 16 травня 2018 р. № Р16/05, укладеного між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (покупець) та компанією-нерезидентом Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) з додатками (а.с. 42-47); специфікації від 05 квітня 2019 р. № 6 стосовно м`яса курячого механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, замороженого в кількості 440 000 кг (а.с. 48); платіжного доручення в іноземній валюті від 24 квітня 2019 року № 186 про проведення оплати згідно з контрактом від 16 травня 2018 року № Р16/05 (а.с. 49); митних декларацій від 19 квітня 2019 р. № UA205090/2019/052511 та від 13 травня 2019 р. № UA205090/2019/059767, якими підтверджується факт митного оформлення придбаного товару в режимі імпорту (а.с.50-51, 116-117); сертифікатів відповідності від 10 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року про якість товару (а.с. 25-118); інвойсів від 18 квітня 2019 року № FVS/59/054/19/H та від 10 травня 2019 року № FVS/23/05/19/H (53,119); міжнародних товарно-транспортних накладних від 18 квітня 2019 року та від 10 травня 2019 року; договорів перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні від 08 травня 2018 року № 080504, від 21 січня 2019 року № 210165, укладеного між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» та ФГ «НАТАЛІЯ І.П.» , ТОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» , згідно з якими було здійснено перевезення товару від постачальника Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с. 55-56, 121-122); заявок від 11 квітня 2019 року № 53, від 09 травня 2019 року № 59 року на перевезення товару (а.с. 57, 123); актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19 квітня 2019 року № 587 та від 14 травня 2019 р. № 65 про факт перевезення товару від Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с. 58,124); рахунків від 19 квітня 2019 року № 587 та від 14 травня 2019 року № 69 на оплату послуг перевезення (а.с.59, 125); накладних від 19 квітня 2019 року та від 14 травня 2019 року на прийом товару на склад ТОВ «ОПОС-ТОРГ» (а.с. 61, 127).

Крім того, Товариством було подано копії документів, які підтверджують наявність матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій, а саме: договору від 01 січня 2019 року найму приміщення (офісу), укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 62-64); акта приймання-передачі офісного приміщення від 01 січня 2019 року (а.с. 65); акта прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2019 року за договором найму (оренди) приміщення (а.с. 66); платіжною доручення від 19 березня 2019 року № 1698 за оплату послуг найму (оренди) офісу (а.с. 67); договору суборенди нежитлового приміщення (холодильної камери) від 01 лютого 2018 року № 15 з ПМП «Вінтер» з додатками (а.с. 68-75); акта прийняття-передачі нежитлового приміщення (холодильної камери) до договору від 01 лютого 2018 року № 15 (а.с. 76); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2019 року № ОУ-0000397 (а.с.77); рахунку-фактури від 01 травня 2019 року № СФ-0000397 за послуги суборенди холодильної камери (а.с. 78); копія платіжного доручення від 16 травня 2019 року № 1874 за оплату послуг суборенди холодильної камери (а.с. 79).

Проте Комісія ГУ ДФС у Волинській області за результатами розгляду цих документів прийняла рішення від 12 червня 2019 року № 1191621/31011337 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 15 травня 2019 року № 17 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та інвентаризаційних описів (а.с. 17-18).

Аналогічні підстави зазначені і у рішенні від 13 червня 2019 року № 1193869/31011337 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 15 травня 2019 року № 18; в додатковій інформації також вказано, про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та що надані платником товаро-транспортні накладні не відповідають наказу Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року (зі змінами) (а.с. 82-83).

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що подані позивачем до ГУ ДФС у Волинській області копії документів підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по яких складено ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних ПН.

Тому, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН прийнято необґрунтовано, з порушенням вимог нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття.

Також, суд вважав обгрунтованою вимогу Товариства про зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРПН подані ним ПН, що гарантує ефективне відновлення його прав, порушених оскаржуваними рішеннями.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України постановою від 21 лютого 2018 р. № 117 затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №117) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр).

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як видно із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

З наведеного видно, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В матеріалах справи є копія витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 р. № 50 про включення ТОВ «ОПОС-ТОРГ» до переліку ризикових платників податків ІС «Податковий блок» відповідно до абзацу сьомого підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 про затвердження критеріїв ризиковості платника податку (наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Таке рішення було прийняте на підставі службової записки Управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22 травня 2019 року № 594/03-20-07-03-09 (а.с. 168 - 170).

Разом з тим, в квитанціях від 31 травня 2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 15 травня 2019 року № 17 та № 18 було сформовано висновок про відповідність податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Таке формулювання не є коректним, оскільки відповідність критеріям ризиковості платника податку може стосуватися платника податку, а податкова накладна може відповідати критеріям ризиковості здійснення операції. У квитанціях запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, однак конкретний перелік необхідних документів у квитанціях не вказано.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За приписами пунктів 18, 20, 21 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі спірних рішень видно, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 17-18, 82-83). При цьому відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає ця форма, що якихось конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як додаткова інформація вказано про відсутність розрахункових документів за надані перевізниками транспортні послуги, довіреностей на отримання товару та інвентаризаційних описів, а також, що надані платником товаро-транспортні накладні не відповідають наказу Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року (зі змінами).

Апеляційний суд вважає, що таке формулювання не відповідає дійсним обставинам у справі з огляду на те, що первинні документи щодо постачання товару та його походження (придбання товарів), акти-приймання-передачі товару, розрахункові документи (платіжні доручення на оплату за товар покупцем) позивач надав.

Зокрема, на підтвердження здійснення перевезень товару (як від постачальника Magnolia Plus Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia-sp.k (Польща) до ТОВ «ОПОС-ТОРГ» , так і від ТОВ «ОПОС-ТОРГ» до ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» ) позивач надав копії договорів перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученні, укладених з ФГ «НАТАЛІЯ І.П.» , ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» , ТОВ «Експрес Транс 2000» , заявок до них, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), рахунків-фактур на оплату транспортних послуг. До матеріалів справи позивач надав копії платіжних доручень від 20 червня 2019 року № 1946, від 11 липня 2019 року № 1964, 22 липня 2019 року № 1976, № 1977, що підтверджують оплату транспортних послуг, наданих вищевказаними перевізниками. Факт здійснення позивачем оплати за послуги перевезення після реєстрації податкових накладних не може слугувати підставою для відмови в їх реєстрації. Крім того, з наданих Товариством товаросупровідних документів (видаткових накладних від 15 травня 2019 року № 190193, від 17 травня 2019 року № 190195; актів приймання-передачі товару по кількості і якості від 16 травня 2019 року та від 18 травня 2019 року до договору поставки від 05 березня 2019 року № 050319; товарно-транспортних накладних від 15 травня 2019 року № 190193 та від 17 травня № 190195 видно, що прийом товару здійснював безпосередньо директор ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» , відтак довіреності на отримання товару не оформлялися. Також у матеріалах справи є копії товарно-транспортних накладних на поставку товару від 15 травня 2019 року № 190193, від 17 травня 2019 року № 190195 (а.с. 32, 98), які містять відомості про автопідприємство перевізника, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, найменування товару та його основні характеристики, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками підприємств, а тому зазначення в рішенні №1193869/31011337 від 13 червня 2019 року про їх невідповідність є необґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність первинних документів, наданих відповідачу з метою реєстрації зупинених ПН не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарських операцій на виконання договору поставки, укладеного між ТОВ «ОПОС-ТОРГ» та ТОВ «Спеціалізований птахопереробний комплекс «ВЕЛЕС» , за якими позивачем виписані і надіслані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 15 травня 2019 року № 17 та № 18.

З огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретного переліку документів, які позивач має надати (запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної), то такі документи були надані ТОВ «ОПОС-ТОРГ» , виходячи зі змісту господарських операцій. Разом з тим, оскаржувані рішення не містять мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому суд вважає, що відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві, так і суду, враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачем, апеляційний суд дійшов висновку, що Комісія ГУ ДФС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як видно з матеріалів справи, підставою для виникнення податкових зобов`язань у позивача та формування ним податкових накладних є факт отримання оплати за товар 15 травня 2019 року (100 % попередньої оплати; перша подія), що підтверджується платіжними дорученнями від 15 травня 2019 року № 1539 на суму 257 869,99 грн, № 1540 на суму 127 915,92 грн.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

З огляду на зазначене, у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Також, згідно із пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі ПН та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та задоволення цих вимог судом першої інстанції повністю узгоджується із приписами цих Порядків, інших норм законодавства, не суперечить їм та забезпечує ефективне поновлення прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно враховувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної зокрема у постанові від 31.05.2016 у справі № 21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо передчасності задоволення цієї вимоги з підстав неможливості встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом у цій справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначених приписам відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх рішень до суду не подав.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в адміністративній справі № 140/2830/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк У зв`язку із перебуванням членів колегії у відпустці повне судове рішення складене у повному обсязі та підписане 16 червня 2020 року.