Рішення

від 17.06.2020 по справі 640/5010/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м. Київ № 640/5010/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи без

самостійних вимог - 1. ОСОБА_1 ,

на предмет спору 2. Товариство з обмеженою відповідальністю ЖОК ,

про визнання протиправними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер (далі - позивач, Товариство, ТОВ Євро Смарт Пауер ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України, Держархбудінспекція) з вимогами про визнання протиправними дій відповідача з надання Замовнику будівництва - ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24 вересня 2019 року та скасування зазначеного дозволу.

Позов обґрунтовано тим, що 24 вересня 2019 року відповідачем видано зазначений дозвіл на будівництво автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила.

Водночас, згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реєстр) вищезазначений дозвіл видано на будівництво автозаправного комплексу.

У наявному експертному звіті від 10 вересня 2019 року щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво автозаправного комплексу зазначено, що проектними рішеннями передбачається будівництво на відведеній ділянці багатопаливного АЗК з розміщенням: будівлі операторської з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв і пасажирів, комбінованих паливозаправних колонок для газу та рідкого моторного палива (ГПРК) - 3 шт., колонок заправних зрідженим вуглеводним газом (ГРК) - 2 шт., паливо-роздавальної колонки для заправки вантажівок (ПРК) - 1 шт., резервуару для газу в підземному виконанні. Окрім того й інші необхідні для отримання дозволу на будівництво документи вказують на те, що вся проектна документація розроблена для будівництва саме багатопаливного автозаправного комплексу.

Як стверджує позивач, документи, подані Замовником будівництва відповідачу до заяви на отримання дозволу від 18 вересня 2019 року, свідчать про заплановане будівництво саме автозаправного комплексу, проте, в заяві Замовника будівництва ОСОБА_1 від 18 вересня 2019 року на отримання дозволу на будівництво зазначено про необхідність отримання дозволу для будівництва автомобільного газозаправного пункту, при цьому офіційно в Реєстрі за наслідками видачі дозволу на будівництво газозаправного пункту відповідачем розміщено недостовірні дані про те, що дозвіл від 24 вересня 2019 року видано на будівництво автозаправного комплексу.

Посилаючись на такі обставини, позивач вважає, що дозвіл від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057 видано протиправно, з чим звертається до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, задоволено частково заяву ТОВ Євро Смарт Пауер про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24 вересня 2019 року, заборонено генеральному підряднику ТОВ ЖОК здійснювати будівельні роботи за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року, після усунення недоліків відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року, відкрито провадження у даній справі №640/5010/20, визначено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

У встановлений судом строк відзиву від відповідача, а також інших заяв, клопотань, пояснень не надійшло, при цьому копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також усі позовні матеріали направлено судом на поштову адресу відповідача 24 березня 2020 року рекомендованим листом про вручення та отримано ним 27 березня 2020 року, виходячи із зворотного поштового повідомлення. Окрім того, на офіційному веб-сайті суду розміщено відповідне повідомлення про розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної адміністративної справи №640/5010/20.

Наведене свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі та забезпечення його процесуальних прав, передбачених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Чинний Кодекс адміністративного судочинства України містить поняття зловживання процесуальними правами , проте, не містить визначення цього поняття, а визначає у статті 45 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.

Водночас, в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 р. у справі №814/218/14 зазначено, що враховуючи конкретні обставини справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи або виконання судового рішення.

Колегія суддів у цьому ж рішенні зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Окрім зазначеного, суд в цій частині вважає за доцільне додати, що подальше очікування процесуальної реакції з боку відповідача, як-то: подачі відзиву та наявних у нього доказів, або інших проявів активності, як реакції на позовну заяву ТОВ Євро Смарт Пауер за умов отримання ухвали про відкриття провадження у справі, перешкоджатиме суду у здійсненні провадження у справі, оскільки не вчинення однією зі сторін будь-якої процесуальної дії (наприклад, неподання відзиву на позов) змушуватиме суд очікувати невизначений період часу, порушуючи при цьому право іншої сторони на своєчасне вирішення справи по суті. Припинення чи обмеження повноважень судів не допускається навіть в умовах надзвичайного стану, який наразі в Україні не введено.

Також суд вважає, що подача відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, яким останній вчасно не скористався, при цьому у справі міститься достатній для розгляду обсяг матеріалів, який дозволяє оцінити фактичні обставини та ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Євро Смарт Пауер про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Євро Смарт Пауер про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Євро Смарт Пауер про встановлення додаткового строку для подання доказів.

Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та залучено її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також клопотання представника ТОВ ЖОК та залучено зазначене товариство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Євро Смарт Пауер про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі 640/5010/20.

Від третьої особи - ТОВ ЖОК 25 травня 2020 року до суду надійшли пояснення по суті позовної заяви та 05 червня 2020 року - додаткові пояснення, з яких вбачається, що оскаржуваний позивачем дозвіл не породжує, не змінює, не зачіпає його прав, тому у останнього відсутнє право та підстави на його оскарження, він не є учасником правовідносин, передбачених оскаржуваним дозволом. Стосовно порядку видачі оскаржуваного дозволу третя особа наполягає на дотриманні усіх необхідних процедур та приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності під час його отримання та передбачають будівництво саме автозаправного комплексу, а не автозаправного пункту. При цьому в оскаржуваному дозволі допущено технічну помилку у назві об`єкта будівництва, яку виправлено ДАБІ України, про що повідомлено третю особу.

Представником позивача у свою чергу 12 червня 2020 року подані заперечення на пояснення третьої особи ОСОБА_1 , у яких зазначається, що позивач є орендарем нерухомого майна - автозаправного комплексу, що складається з операторської АЗС та магазину, навісу, резервуарів, паливно-роздавальних колонок, цінового табло, упритул до якого здійснюється будівництво нового об`єкту. Ураховуючи ці обставини, Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20 травня 2020 року у цій справі визначено, що позивач для відновлення порушеного право охоронюваного інтересу, що виявився у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва автомобільного газозаправного пункту з порушенням будівельних норм, має право на звернення до суду. Окрім цього, представник позивача підтримує свою первинну позицію щодо протиправності виданого та оскаржуваного дозволу на будівництво та підкреслює, що виправлення нібито технічної помилки в оскаржуваному дозволі здійснено у незаконний спосіб, на стадії судового розгляду справи, що є додатковою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

ДАБІ України надає громадянам дозвільні та реєстраційні послуги, а також консультації щодо будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об`єктів, зокрема, видає дозволи на виконання будівельних робіт (щодо об`єктів з середнім (СС2) та значним (СС3) класом наслідків), відмовляє у видачі цих дозволів та у визначених законодавством випадках їх анулює.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038- VI).

Положеннями частини першої статті 2 Закону № 3038-VI надано визначення поняття планування і забудови території, зокрема, як Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно частин першої та другої статті 37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (частина третя статті 37 Закону №3038- VI).

Такі ж вимоги щодо отримання та відмови у видачі дозволу на будівництво містить Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (далі - Порядок №466).

Відповідно до пункту 27 Порядку №466 дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до Порядку.

Замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (пункт 30 Порядку №466).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач - ТОВ Євро Смарт Пауер згідно з договором оренди від 18 листопада 2019 року №13 (наявний в матеріалах справи) є орендарем нерухомого майна, а саме: автозаправного комплексу (АЗК), що складається з операторської АЗС та магазину, загальною площею 60 кв.м., навісу, резервуарів, паливно-роздавальних колонок, цінового табло за адресою: АДРЕСА_2 , упритул до якого здійснюється будівництво об`єкту - іншого автозаправного комплексу, замовником якого є ОСОБА_1

18 лютого 2020 року до позивача звернувся громадянин ОСОБА_2 , який повідомив, що є клієнтом АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та упритул до АЗС, де він заправляє своє авто, здійснюється нове будівництво, що призводить до утворення заторів та створює перешкоди для заїзду на АЗС. Окрім іншого заявник повідомив, що звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, яким відкрито кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України (самоуправство).

У цьому зв`язку судом встановлено, що 24 вересня 2019 року ДАБІ України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 на будівництво автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила Замовнику будівництва - ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, держателем якого є ДАБІ, зазначений дозвіл від 24 вересня 2019 року видано на будівництво автозаправного комплексу, замість газозаправного пункту, як зазначено у дозволі на виконання будівельних робіт.

З викладеного вбачаються невідповідності у зазначенні об`єкта будівництва у виданому дозволі від 24 вересня 2019 року та у відомостях, внесених до Реєстру.

Окрім цього, ТОВ Інститут експертно-технічних рішень у будівництві 10 вересня 2019 року затверджено експертний звіт №86/05/19 щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво автозаправного комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила .

З експертного звіту вбачається, що за проектними рішеннями передбачається на відведеній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442 будівництво багатопаливного АЗК з розміщенням: будівлі операторської з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв і пасажирів, комбінованих паливозаправних колонок для газу та рідкого моторного палива (ГПРК) - 3 шт., колонок заправних зрідженим вуглеводним газом (ГРК) - 2 шт., паливо-роздавальної колонки для заправки вантажівок (ПРК) - 1 шт., резервуару для газу в підземному виконанні.

Проектні документи, подані Замовником будівництва відповідачу 18 вересня 2019 року, також вказують на те, що заплановано будівництво автозаправного комплексу, замість газозаправного пункту, на який видано дозвіл від 24 вересня 2019 року. При цьому, в Реєстрі за наслідками видачі дозволу на будівництво газозаправного пункту відповідачем розміщено дані щодо надання дозволу на будівництво автозаправного комплексу від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057.

Згідно з Правилами безпеки системи газопостачання, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, автомобільний газозаправний пункт зріджених вуглеводневих газів - це стаціонарний або пересувний комплекс, призначений для заправлення паливних балонів зріджених вуглеводневих газів автомобільного транспорту із стаціонарних резервуарів або з автоцистерн.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарств, затвердженої Наказом Держкомстату від 24 жовтня 2005 року N 327 автозаправна станція (АЗС) - різновид об`єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі з продажу пального для автотранспортних засобів з використанням спеціального обладнання, а також супутніх товарів.

Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт зрідженого вуглеводневого газу (далі - АГЗП-стаціонарний) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до Державних будівельних норм Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання (далі - ДБН В.2.5-20-2018).

Як встановлено судом, одним із документів, який є підставою для видання дозволу на будівництво, є Висновок оцінки впливу на довкілля за № 20192252933 від 29 липня 2019 року, який є публічною інформацією, розміщений в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля: http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-2933. Зміст висновку вказує на те, що вся проектна документація, подана Замовником будівництва ОСОБА_1 до ДАБІ України, розроблена з урахуванням будівництва багатопаливного автозаправного комплексу.

Також судом встановлено, що згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442 (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила) від 31 січня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Київській області встановлені порушення вимог земельного законодавства, а саме: не дотримано відстань при будівництві автозаправного комплексу, оскільки останній будується упритул між двома іншими автозаправними комплексами, які розташовані на земельних ділянках з кадастровим номером 3222484400:09:005:001 та 3222484400:09:005:5265, що є порушенням пункту 14.1.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги , відповідно до якого забороняється розміщувати об`єкти дорожнього сервісу та перехідно-швидкісні смуги, які розташовані на підходах до них ближче ніж 500 метрів один від одного. Також перевіркою встановлені обставини зняття та перенесення ґрунтового покриття без спеціального дозволу, що є порушенням частини другої статті 168 Земельного кодексу України.

Також, згідно рецензії ТОВ Водбуд-України (рецензент - архітектор ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, серії АА №004002, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Національної спілки архітекторів України 28 грудня 2017 року) на детальний план території автозаправного комплексу в м. Мила Києво-Святошинського району Київської області графічні матеріали (проектний план детального плану території автозаправного комплексу в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області) не відповідають вимогам нормативної бази у сфері містобудування, встановлені численні порушення вимог законодавства, зокрема, не враховані існуючі суміжні об`єкти, не відображено графічно межі існуючих земельних ділянок, розміщення резервуарів АГЗП з урахуванням нормативних відстаней неможливе, не дотримано мінімальної відстані від резервуарів до будинків та споруд.

За висновком рецензії, представлені матеріали детального плану території автозаправного комплексу в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області потребують доопрацювання відповідно до зазначених у ній зауважень та рекомендацій з метою приведення містобудівної документації до нормативної бази у сфері містобудування.

Також, позивачем надано суду висновок від 23 квітня 2020 року будівельно-технічної експертизи об`єкту за адресою: с. Мила Києво-Святошинського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442, будівництво якого здійснюється на підставі дозволу ДАБІ від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057. Згідно висновку експертом виявлено ряд порушень вимог будівельного та містобудівного законодавства, зокрема, що проектне рішення не відповідає вимогам пункту 14.1..4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги , автозаправний комплекс будується в зоні розташування перехідно-швидкісної смуги, на території АЗК БРСМ розташовано газовий модуль з об`ємом резервуару 20 м.куб., при цьому відстань між резервуарами з різними видами палива становить менше 80 м. (фактично менше 20 м.), що є порушенням пункту 11.150 табл.22 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання , відстань від резервуарів з рідким паливом до трансформаторної підстанції становить близько 10 м, тоді як потрібно від 80 до 100 м., робочий проект проїзду-виїзду до автозаправного комплексу біля автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп виконано з порушеннями статті 37 Закону України Про автомобільні дороги , а також ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги , а також положень Земельного кодексу України.

Отже, експертні висновки від 23 квітня 2020 року фактично повторюють висновки експертного звіту №86/05/19 щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво автозаправного комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила , виконаних ТОВ Інститут експертно-технічних рішень у будівництві 10 вересня 2019 року.

На зазначені обставини, видаючи оскаржуваний дозвіл на будівництво автозаправного комплексу від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057, не звернуло уваги ДАБІ України.

Разом з тим, у дозволі зазначено, що клас наслідків об`єкту будівництва відноситься до значних наслідків (СС3), а отже, з урахуванням класу наслідків об`єкту та у зв`язку з порушенням пункту 14.1.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги у сукупності з недотриманням відстані між існуючими об`єктами, а також порушень вимог Земельного кодексу України, вочевидь, створено потенційну небезпеку для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебувають на об`єкті та біля нього.

З урахуванням встановленого, суд вбачає ознаки протиправності у діях відповідача щодо надання Замовнику будівництва ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057 за умов наявної невідповідності зазначення об`єкту будівництва у поданих Замовником будівництва документах для отримання дозволу від 24 вересня 2019 року та даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також виявлення ряду порушень вимог будівельного та містобудівного законодавства, які потребують відповідної перевірки та оцінки.

Окрім іншого, оцінюючи доводи третьої особи у справі - ОСОБА_1 щодо виправлення за її заявою від 08 листопада 2019 року технічної помилки в оскаржуваному дозволі на виконання будівельних робіт шляхом ручного закреслення на ньому службовою особою відповідача - головним інспектором Ткачук О.А. слів автомобільного газозаправного пункту та додавання слів автозаправного комплексу з проставленням напису виправленому вірити , суд зазначає, що зазначені дії вчинені відповідачем - ДАБІ України під час розгляду адміністративної справи судом, при цьому як відповідачу у справі, так і третій особі - ОСОБА_1 , яка одночасно є Замовником будівництва, достеменно відомо, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2019 року №ІУ 113192671057 є безпосереднім предметом розгляду даної справи, об`єктом дослідження суду.

Як вже зазначав суд вище, відповідно до Порядку №466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або відмову у його видачі.

Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт видається за рішенням органу Держархбудконтролю. Тож, одноособове виправлення технічної помилки за власною ініціативою головного інспектора ДАБІ не може бути законним способом внесення змін до документу, виданого за спеціальною процедурою, визначеною та врегульованою законом та іншими нормативно-правовими актами.

Окрім іншого, у даному випадку йдеться не про просту заміну слів у дозволі, а про суттєву та принципову заміну об`єкту будівництва, яка впливає на суть прийнятого ДАБІ рішення про видачу дозволу на газозаправний пункт, а не автозаправний комплекс. До того ж вчинення вищезазначених дій щодо усунення технічної помилки не відміняє та не усуває тих порушень та недоліків, що створюють потенційну небезпеку для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебувають на об`єкті та біля нього, на які вчасно не звернула уваги та не врахувала, видаючи оскаржуваний дозвіл, ДАБІ України.

Окрім зазначеного, суд вбачає за доцільне додати, що завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 р. на 316-й нараді, вбачається, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, а при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні у справі Інтерсплав проти України суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Повертаючись до позовних вимог справи, що розглядається, суд вбачає виправданим обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача як скасування (анулювання) дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057.

Суд враховує також відсутність відзиву на позовну заяву з боку відповідача у справі, що унеможливлює визначення позиції ДАБІ України стосовно предмету спору у даній справі, при цьому ще раз зазначає, що право відповідача на подачу відзиву, а також наявних у нього заяв, клопотань, пояснень та т.і дотримано судом у повному обсязі та відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер не є суб`єктом владних повноважень та, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року, сплатило судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. згідно квитанції №ПН 5356 від 17 березня 2020 року. Отже, зазначена сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю ЖОК , про визнання протиправними дій та скасування дозволу на виконання будівельних робіт - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з надання дозволу на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057 ОСОБА_1 - Замовнику будівництва ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю ЖОК - Генеральному підрядник ( 01042 , м. Київ, вул.. І. Кудрі , 37-А , нежиле приміщення №1, код ЄДРПОУ 39105605), місце розташування об`єкту будівництва - Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила.

3. Скасувати (анулювати) дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 24 вересня 2019 року № ІУ 113192671057, виданий ОСОБА_1 - Замовнику будівництва ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю ЖОК - Генеральному підряднику (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 37-А , нежиле приміщення №1, код ЄДРПОУ 39105605), місце розташування об`єкту будівництва - Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Смарт Пауер , адреса: 02160, м. Київ, проспект Соборності, 15, каб. 219, код ЄДРПОУ 42547705.

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912, тел.+0444285777.

Суддя В.І. Келеберда