Рішення

від 16.03.2010 по справі 3/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/64

16.03.10

За позовом      Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах

                         держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі»

Про                         стягнення 81 600 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури       Болховітінов С.В. –помічник прокурора, посвідчення № 33

                                   від 22.01.2007

Від позивача              Гробов А.І. –по дов. № б/н від 01.09.2009

Від відповідача         не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласпі” 81 600 грн. збитків, завданих державі порушенням природоохоронного законодавства шляхом знищення 4800 кв. м. газону.

Прокуратура та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач в засідання суду не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.02.2010 та ухвалах від 23.02.2010, від 09.03.2010.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві, а саме згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 16.03.2010 за юридичною адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29-В та поштовою адресою : м. Київ, вул. Курська, 13-а.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 16.03.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників прокуратури та позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Преамбулою Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

1 серпня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1045, якою затверджено «Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є установи, організації, підприємства..

Як свідчать матеріали справи відповідно до договору купівлі-продажу № 71, укладеного між представництвом Фонду державного майна України у Харківському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласпі»останньому належить цілісний майновий комплекс комунального підприємства побутового обслуговування РВП № 1, що знаходиться за адресою м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об’єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтовного покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Власники земельних ділянок та землекористувачі, які виконують будівельні та інші роботи, зобов’язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель (п. 3.1, 3.3 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 січня 2005 року № 1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року № 70/10350).

Дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки видається інспекційним органом Держкомзему (п. 4.1, 4.5 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок).

Використання земельних ділянок та проведення на них будь-яких робіт можливе лише після відведення цієї земельної ділянки у встановленому законом порядку за рішенням Київської міської ради та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку - державного акту або договору оренди (ст. 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України).

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (таким органом відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є Державна екологічна інспекція та її територіальні органи).

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006, Державна екологічна інспекція є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. В межах своїх повноважень екологічна інспекція забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території. Згідно з п. 5 Положення інспекція має право складати акти перевірок, уживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування витрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Державною екологічною інспекцією в місті Києві виявлено факт самовільного, без оформлення відповідних дозвільних документів, знищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласпі»при здійсненні діяльності, а саме розташуванні катерів на земельній ділянці на Набережно-Печерській дорозі, 8 в м. Києві  4 800 кв. м. газону звичайного, засмічення земельної ділянки.

Факт вказаних порушень зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 27.05.2009 Державною екологічною інспекцією в м. Києві в якому підписався представник відповідача –Кравченко С.Б., приписом (знаходяться в матеріалах справи).

Підтвердженням того, що на земельній ділянці на Набержно-Печерській дорозі, 8 існував газон є висновок № 113 обстеження зелених насаджень від 26.10.2007 та схема меж земельної ділянки за вказаною адресою.

Таким чином, відповідачем порушено встановлений державою порядок утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, а також територій (об'єктів) природно-заповідного фонду, чим державі завдано матеріальні збитки (шкоду).

Згідно розрахунку розміру збитків, проведеного Державною екологічною інспекцією в місті Києві відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1789) зазначеними діями державі заподіяно матеріальні збитки на суму 81 600 грн.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Державним органом, який здійснює державні функції з регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, є Державна екологічна інспекція в місті Києві.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі»(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29-В, код ЄДРПОУ 25389559) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві (м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, код ЄДРПОУ 26077939) 81 600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) грн. збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі»(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29-В, код ЄДРПОУ 25389559) в доход Державного бюджету України  816 (вісімсот шістнадцять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 17.03.2010.