Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 727/2736/18
провадження № 61-5218св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Владичана А. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара про скасування рішення загальних зборів.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара (далі - ОСББ Гайдара ) про скасування рішення загальних зборів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності.
22 червня 2017 року ОСББ Гайдара було проведено загальні збори, рішення яких оформлені протоколом № 3/17. Про те, що такі збори були проведені саме 22 червня 2017 року вона вперше дізналась у вересні 2017 року з витягу із протоколу № 3/17, що був прикріплений біля виходу із під`їзду. Жодної інформації про проведення таких зборів та самого рішення загальних зборів вона не отримувала.
Вважає, що такі дії ОСББ Гайдара свідчать про порушення її прав та інтересів як співвласника багатоквартирного будинку. Всупереч нормам законодавства та згідно пункту 3 витягу з протоколу № 3/17 загальних зборів ОСББ Гайдара до складу статутних органів об`єднання обрані особи, які не є співвласниками будинку, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вважає, що дані особи, не мають права брати участь в управлінні багатоквартирним будинком. При прийнятті рішення загальних зборів від 22 червня 2017 року, яке оформлене протоколом № 3/17, ОСББ Гайдара порушило її права як співвласника багатоквартирного будинку.
Просила визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ Гайдара від 22 червня 2017 року, оформлене протоколом № 3/17 та стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.
07 червня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову.
Просила визнати незаконними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ Гайдара , оформлені протоколами № 1/17, № 2/17, № 3/17.
Вважає, що відповідачем порушені її права, оскільки збори, оформлені зазначеними протоколами, були проведені з порушенням процедури, вона не була повідомлена належним чином, не було кворуму, не отримала рішення та була позбавлена брати участь у вирішенні питань щодо порядку денного.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ОСББ Гайдара , оформленого протоколом № 1/17 від 24 травня 2017 року, закрито у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ Гайдара про скасування рішення загальних зборів задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ Гайдара , оформлені протоколами № 2/17 та № 3/17 від 22 червня 2017 року, крім затвердження статуту ОСББ Гайдара в новій редакції, відповідно до пункту 2 розділу І статуту ОСББ Гайдара в новій редакції об`єднання діє відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , чинного законодавства України та статуту; обрання уповноважених щодо державної реєстрації статуту зі змінами і доповненнями в новій редакції.
Стягнуто з ОСББ Гайдара витрати на правову допомогу в розмірі
9 000,00 грн та 352,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСББ Гайдара залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ОСББ Гайдара , посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівців. Зупинено дію рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року, до закінчення касаційного провадження.
02 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2020 року визначено колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи у складі: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Калараш А. А., Литвиненко І. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, мають розглядатися за правилами господарського судочинства, однак суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вказує, що в обґрунтування неналежного повідомлення позивача про проведення оскаржуваних загальних зборів суд першої інстанції не застосував принцип аналогії права, а суд апеляційної інстанції залишив даний факт поза увагою та не надав йому відповідної правової оцінки. В даному випадку відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди в обґрунтуваннях рішень щодо неправомірності прийнятих рішень загальних зборів належним чином не дослідили зібрані у справі докази. Заявник посилається на необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18 вересня 2018 року, 18 квітня 2018 року, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункти 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутар С. В. 08 серпня 2003 року, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
У відповідності до інформації про юридичну особу, ОСББ Гайдара є юридичною особою, ідентифікаційний код 32514715; керівник -Перебиковський В. І . , що також підтверджується довідкою АА в„– 161885 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
Згідно протоколу № 2/17 від 22 червня 2017 року ОСББ Гайдара порядок денний зборів: обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження статуту ОСББ Гайдара зі змінами і доповненнями шляхом викладення його в новій редакції; обрання уповноважених щодо державної реєстрації статуту зі змінами і доповненнями в новій редакції. По всіх питаннях рішення прийнято одноголосно. Відомості про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ Гайдара 22 червня 2017 року з приводу даного порядку денного відсутні. Згідно даного протоколу вирішено: обрати головою загальних зборів Перебиковського В. І., секретарем загальних зборів Адажій Г. О.; затвердити статут ОСББ Гайдара зі змінами і доповненнями, шляхом викладення його в новій редакції, пов`язаними із змінами в законодавстві; уповноважити голову загальних зборів Перебиковського В. І. та секретаря загальних зборів Адажій Г. О. підписати затверджений статут ОСББ Гайдара зі змінами та доповненнями в новій редакції, а також підготувати та підписати протокол цих загальних зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації вказаного статуту в новій редакції.
Згідно протоколу № 3/17 від 22 червня 2017 року ОСББ Гайдара порядок денний зборів: обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження положення про порядок обрання та відкликання членів правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара ; вибори складу правління об`єднання; затвердження положення про ревізійну комісію; вибори ревізійної комісії об`єднання; затвердження штатного розпису та розміру сум грошових винагород працівників об`єднання; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників об`єднання. По всіх питаннях рішення прийнято одноголосно. Відомості про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ Гайдара 22 червня 2017 року відсутні. Згідно даного протоколу вирішено: обрати головою загальних зборів Перебиковського В . І. та секретарем зборів Адажій Г. О., затвердити положення про порядок обрання та відкликання членів правління ОСББ Гайдара ; обрати правління ОСББ Гайдара у складі 7 осіб: Пушкарьов С. О., Кузик М. В., Саєвський М. А., Голяк Г . А., Проданик Д . О., Климюк В. І. , Столока О. В. ; затвердити положення про ревізійну комісію; обрати ревізійну комісію в складі 3 осіб: Гордій Р. І. , Думітрян Л. П. , Охота О. І. ; затвердити штат та розміри сум грошових винагород працівників об`єднання; визначити порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників об`єднання.
У відомостях про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ Гайдара 22 червня 2017 року відсутній підпис Сандуляк А. В. Зазначено, що чоловік відмовився від підпису, проте відсутній акт відмови. Про зазначені збори були повідомлені тільки Малофій М. В. , Малофій В. В., Сирота В. П. , Косташ В. Д. , Єднаков Р. І .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття суд, встановлений законом стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України , заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18) та від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).
З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частинами першою, другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.
З огляду на те, що вказану справу судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто з порушенням правил юрисдикції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю із повідомленням, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСББ Гайдара підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а провадження у цій справі - закриттю.
Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Зміни до ЦПК України, внесені Законом від 15 січня 2020 року № 460-IX (набрав чинності 08 лютого 2020 року), пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг. Законом № 460-IX внесені зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду.
Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі .
Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
З огляду на те, що Верховний Суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві, що розгляд справи віднесено до господарської юрисдикції, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гайдара про скасування рішення загальних зборів закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2020 |
Оприлюднено | 18.06.2020 |
Номер документу | 89872264 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні