Постанова

від 09.06.2020 по справі 922/981/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа № 922/981/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Перікової К.В.,

за участю представників:

від позивача - Судаков Д.О. (посвідчення №3726),

від відповідача - Санін А.О. на підставі ордеру від 28.07.2017 серії ХВ№000136 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.01.2014 №1491)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" (вх. №1039)

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019

у справі № 922/981/18, ухвалене суддею Бураковою А.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області 13.06.2019 о 13:24 (дата складання повного тексту судового рішення 19.06.2019)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс", м. Харків,

про стягнення безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Харківська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати у сумі 467632,32 грн, а також судового збору у сумі 7014,48 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2018 у позові відмовлено частково, стягнуто з ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти - орендної плати у сумі 215332,13 грн. та судовий збір у сумі 3229,98 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2018 скасовано в частині часткового задоволення позовних вимог і в частині відмови в задоволені позову, в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 252300,19 грн та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3784,50 грн. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.04.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2018 у справі №922/981/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 443020,08 грн та 6645,30 грн судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" не погодилось з ухваленим у справі рішенням від 13.06.2019 та звернулось з апеляційною скаргою. В скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/981/18 від 13.06.2019 повністю. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог по справі № 922/981/18 в частині стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати у розмірі 459290,74 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 у справі № 922/981/18 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" 9967,96 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2019 касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/981/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 у справі № 922/981/18. Призначено справу № 922/981/18 до розгляду на 21.05.2020.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 4001 від 29.04.2020), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 у справі №922/981/18 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Від відповідача надійшли пояснення по справі (вх. 4891 від 21.05.2020), в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.05.2020 оголошено перерву до 02.06.2020.

Від відповідача надійшли пояснення по справі (вх. 5128 від 27.05.2020).

У судовому засіданні 02.06.2020 оголошено перерву до 09.06.2020.

Від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. 5505 від 05.06.2020).

Від відповідача надійшли пояснення до відзиву Харківської міської ради на апеляційну скаргу (вх. 5541 від 05.06.2020).

У судовому засіданні 09.06.2020 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову - відмовити.

Представник позивача підтримав свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 площею 6,2 кв.м., літ. АБ-1 площею 17,0 кв.м. по вул. Сумській, 35 у м. Харкові з 13.04.2006 зареєстровано за ТОВ Зеленбуд-Сервіс на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 № 940, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №2266458 від 10.04.2006.

Рішенням Харківської міської ради від 27.12.2006 №228/06 ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд площею, орієнтовно, 0,038 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком (т. 2, а.с. 144-145).

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №35/08 ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» затверджено проект відведення земельної ділянки та надано товариству в оренду строком до 01.02.2013 земельну ділянку площею 0,0414 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові (т. 2, а.с. 146-147).

Рішенням Харківської міської ради від 25.02.2009 №20/09 внесено зміни до пункту 19.1 додатку 1 рішення від 27.02.2008 № 35/08 щодо передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» строком до 01.02.2034 (т. 2,а.с. 148-149).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 27.12.2017 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ Зеленбуд-Сервіс використовує земельну ділянку площею 0,0437 га по вул. Сумській, 35 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-1 та літ. АБ-1 та літнього майданчику біля них, право власності на які зареєстровано за відповідачем, про що складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 (на території саду ім. Т.Г. Шевченка). Вказаний акт обстеження містить додатки із планом меж фактичного користування земельною ділянкою, ситуаційною схемою розміщення земельної ділянки, а також фото земельної ділянки та розташованих на ній будівель. Межі земельної ділянки визначено відповідно до зовнішніх меж літнього майданчику, огородженого парканом.

З матеріалів справи вбачається, що координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі в системі СК - 63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням GPS приймача GNSS S86S №S86367102013814. Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалася для виконання топографо-геодезичних робіт, зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 НОМЕР_3 ).

Акт обстеження складений за участі інженера-геодезиста Рябової А.В. (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 року №012901) та інженера-землевпорядника Кательницького С.Г. (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 року №000084).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.12.2017 №109217020 право власності на нежитлові будівлі літ. А-1 загальною площею 6,2 кв.м. та літ. АБ-1 площею 17,0 кв.м. по вул. Сумській, 35 у м.Харкові з 13.04.2006 зареєстровано за ТОВ Зеленбуд-Сервіс на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 року №940.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки речові права на земельну ділянку під вищевказаними будівлями по вул. Сумській, 35 у м АДРЕСА_2 за ТОВ Зеленбуд-Сервіс не зареєстровані.

Позивач вказує, що рішення про надання у користування та продаж вищевказаної земельної ділянки не приймалось. Тобто, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав, з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0437 га перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 0,0437 га, а отже використовував її без достатніх правових підстав і не сплачував орендну плату, здійснив розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за землю у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в сумі 467632,32 грн, яку просив стягнути з останнього на свою користь керуючись приписами ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

20.05.2019 від Харківської міської ради надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (т. 4, а.с. 163-164), в якій позивач просить зменшити розмір позовних вимог на 24612,24 грн та стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 443020,08 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 443020,08 грн та 6645,30 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у розмірі орендної плати у сумі 443 020,08 грн, що мав заплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що під час розгляду справи №922/2716/17 судами встановлено факт надання ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" повного пакета документів Харківській міській раді для укладання договору оренди землі, а отже і наявності у Харківської міської ради обов`язку з укладення договору оренди землі за наявності чинних рішень органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду (2008 і 2009 років), яких Харківська міська рада не виконала, чим порушила право ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" одержати спірну земельну ділянку в оренду. Зазначені дії (бездіяльність) Харківської міської ради зумовили звернення ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" до суду за захистом свого порушеного права.

При цьому суд виходив з того, що не оформлення договору оренди з ТОВ "Зеленбд-Сервіс" є наслідком бездіяльності Харківської міської ради, тому звернення її до суду з вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за бездоговірне користування земельною ділянкою суперечить засадам справедливості та розумності. Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки договір оренди спірної земельної ділянки не укладено саме з вини Харківської міської ради, а ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" з 2008 року вчиняло всі дії для виконання свого обов`язку та належного оформлення права користування земельною ділянкою.

Також апеляційний господарський суд зазначив, що у разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди в ньому сторони б погодили істотні умови, в тому числі і розмір орендної плати. Натомість при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою міська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.02.2020 по наведеній справі касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/981/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Направляючи на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. В розрахунку наведеному Харківською міською радою зазначена відсоткова ставка орендної плати 8%, а судами не перевірено і не оцінено інші складові її визначення та підстави їх встановлення. Також судами не визначений розмір орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, також враховуючи вказівки Верховного Суду, що містяться у постанові від 10.02.2020, які є обов`язковими для суду під час нового розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Зеленбуд-Сервіс", як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов`язків землекористувачів згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з пунктом д частини першої ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Відповідно до ст. 166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційними зобов`язаннями є зобов`язання, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.12.2017 року №109217020 право власності на нежитлові будівлі літ. "А-1" загальною площею 6,2 м2 та літ. "АБ-1" площею 17,0 м2 по вул. Сумській, 35 у м. Харкові з 13.04.2006 зареєстровано за ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 №940.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (станом на час укладення договору купівлі-продажу) визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Згідно з ч. 1, 2 с. 120 Земельного кодексу України (станом на час укладення договору купівлі-продажу) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула право власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Разом з тим, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Доказів оформлення права оренди спірної земельної ділянки під отриманим у власність відповідачем майном з 01.01.2015 по 31.12.2017, у відповідача у справі відсутні.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що земельна ділянка площею 0,414 га (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог), яка розміщена за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 35 використовувалась ТОВ Зеленбуд-Сервіс з 01.01.2015 по 31.12.2017 без належного оформлення права оренди, орендну плату товариство не сплачувало.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 11.06.2019 у справі №922/551/18).

За змістом ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

При цьому згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Харківська міська рада надала до суду витяг від 21.03.2019 №597/0/45-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0414 га по АДРЕСА_3 . Сумській АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136300:03:001:0095).

Відповідач надав до суду витяги від 05.06.2008 №1522/08 та від 04.12.2017 №540/0/45-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0414 га по АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136300:03:001:0095) (т. 4, а.с. 149,150).

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.05.2019 року № 167129983 вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,0414 га по АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310136300:03:001:0095, є Харківська міська рада, а за ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" зареєстровано 22.02.2019 право оренди вказаної земельної ділянки строком дії: 01.02.2034, з правом пролонгації.

Господарський суд Харківської області дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний господарський суд, що спірна земельна ділянка є сформованою з кадастровим номером 6310136300:03:001:0095 площею 0,0414 га по АДРЕСА_3 . Сумській АДРЕСА_2 м АДРЕСА_2 .

Таким чином, викладеним спростовуються посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не встановив чи була сформована земельна ділянка по вул. Сумській, АДРЕСА_2 , як об`єкт цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Щодо розрахунку розміру орендної плати, наданих позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Харківської міської ради 25 сесії 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, у тому числі базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Базова вартість 1 кв.м. землі міста Харкова станом на 2015, 2016, 2017 складає 291,18 грн за 1 кв.м.

Пунктом 1.2. вказаного рішення затверджене економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів:

Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73);

Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 1, стор. 100);

Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

Пунктом 1.3. затверджене визначення впливу локальних факторів у складі документів:

Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів (Додаток З - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

У пункті 6 Наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 наведені значення коефіцієнтів, які застосовуються при визначенні розміру нормативної грошової оцінки тієї чи іншої земельної ділянки, зокрема встановлено, що:

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

КмЗ - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Згідно з додатком 1 до Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013, земельна ділянка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові знаходиться в економіко-планувальній зоні 6307.

Цим же рішенням затверджені значення Км2 для кожної економіко-планувальної зони: так, для зони 6307 Км2 встановлений із значенням 2,83.

У розрахунках міської ради за 2015, 2016, 2017 коефіцієнт Км2 зазначений також у значенні 2,83.

Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт КмЗ - це локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Пунктом 10 Порядку № 489 встановлено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не меншого, ніж 1:10000 (для міст з чисельністю населення понад 100 тис.чол. та 1:5000 (для інших населених пунктів).

Для обчислення КмЗ враховують локальні фактори, зазначені в рішенні міської ради від 03.07.2013 №1209/13, при цьому добуток по факторних оцінках не повинен бути нижче 0,50 та вище 1,50.

Отже, розрахунок значення коефіцієнта КмЗ при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремих земельних ділянок у м.Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій.

У розрахунках міської ради зазначений коефіцієнт Км3 у розмірі 1,42497.

У Витязі з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2008 №1522/08 зазначено, що категорією земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:001:0095 площею 414 кв.м. є землі рекреаційного призначення з цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком.

У Витязі з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 04.12.2017 №540/0/45-17 цільове призначення наведеної земельної ділянки відображено для експлуатації та обслуговування об`єктів відпочинку з кодом 03.17

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно з п. 1.4. вищезазначеного Наказу класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

У період з 2015 по 2017 діяв Наказ Міністерства аграрної політики України від 27.01.2006 № 18/15/21/11 Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , який діяв до набрання чинності Наказом Мінагрополітики України № 489 (до 01.01.2017) встановлено, що для земель комерційного використання коефіцієнт функціонального призначення застосовується із значенням 2,5.

Як вбачається з розрахунку міська рада застосувала Кф як для земель комерційного використання, оскільки земельна ділянка по вул. Сумській, 35 використовується ТОВ Зеленбуд-Сервіс для експлуатації об`єктів нерухомості у комерційних цілях (кафе), що підтверджується фотозображеннями земельної ділянки, доданими до акту обстеження земельної ділянки від 18.07.2019, з яких вбачається, що на земельній ділянці розташоване кафе. Крім того видом використання земельної ділянки відповідно до витягу з Державного земельного кадастру є - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком.

Таким чином у розрахунках за 2015, 2016 роках коефіцієнт Кф - 2.5.

До вказаного Наказу № 18/15/21/11 не були внесені відомості щодо конкретного виду цільового призначення земельної ділянки та відповідного коефіцієнту функціонального використання, який застосовується для того чи іншого коду цільового використання призначення земель.

Відповідно до п. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок), який набрав чинності з 01.01.2017, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Додатком 1 до вказаного Наказу № 489 встановлено, що для земель із кодом цільового використання призначення земель 03.17. застосовується коефіцієнт функціонального використання із значенням 2.

Саме у зв`язку зі зміною нормативно-правових актів, які встановлюють коефіцієнти, що застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, коефіцієнт функціонального використання у 2015-2016 роках застосований із значенням 2,5 як для земель комерційного використання, а у 2017 - як для земель із кодом цільового використання призначення земель 03.17.

Щодо застосування коефіцієнта індексації .

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Вищенаведене значить, що для отримання коефіцієнта індексації на поточний рік коефіцієнти індексації за попередні роки перемножуються між собою.

Оскільки ст. 289 ПК України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, то ГУ Держгеокадастру у Харківській області публікує на своєму офіційному веб-порталі значення коефіцієнтів індексації на кожен рік.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2014 рік склав 124,9%, за 2015 рік - 143,3%, за 2016 рік - 112,4 отже, коефіцієнт індексації за 2015 є 1,249 за 2016 рік є 1,89720602, за 2017 - 1,789817.

Викладеним спростовується посилання апелянта на те, що при обчислені розміру орендної плати необхідно брати лише нормативно грошову оцінку без індексації.

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Абзацом 2 пункту 2.4. рішення Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки із значенням 1.

Додатком до рішення № 41/08 Коефіцієнти умов використання земельної ділянки встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Щодо застосування ставки та відсотку оренди при здійсненні розрахунку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2018 р. у справі № 922/2716/17, яке постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р. та постановою Верховного Суду від 23.05.2019 р. залишено без змін, про визнання договору оренди укладеним (між Харківською міською радою та ТОВ Зеленбуд-Сервіс ) розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком № 636/17 від 13.12.2017 становить 5,6 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 103296,76 грн.

В розрахунку Харківської міської ради зазначена інша відсоткова ставка орендної плати (8 %).

З огляду на те, що відповідач розраховував на укладення договору з позивачем ще з 2012 року, у розумінні наведених вимог Європейського суду, правомірні очікування ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» кореспондуються з його обов`язком сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку, тому судова колегія вважає обґрунтованим застосування до розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ставки орендної плати саме у розмірі 5,6 % (а не 8 %) від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Крім того, судовою колегією досліджено також і питання застосування у розрахунку позовних вимог відсотку строку оренди у розмірі 100 %.

Відповідно до п. 2.6 Положення, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:

Строк оренди, рокиВідсоток від орендної плати 1-10 років 100% 11-15 років 90% 16-20 років 80% 21-25 років 70% 26-50 років 60% Колегія суддів зазначає, рішенням 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про внесення змін до рішень сесій Харківської ради від 25.02.2009 №20/09 внесено змін щодо ТОВ Зеленбуд-Сервіс до підпункту 19.1 додатку 1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 27.02.2008 №35/08, замінивши слова і цифри 01.02.2013 словами і цифрами ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 149).

Таким чином, ще у 2009 році ТОВ Зеленбуд-Сервіс розраховував на укладення договору оренди земельної ділянки до 2034, тобто на 25 років.

Отже, для застосування відсотку орендної плати у розмірі 100 у Харківської міської ради не має правових підстав. Для розрахунку необхідно застосовувати 70% від орендної плати з розрахунку строку оренди 25 років.

Відповідно до пункту 2.4. рішення Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові річна орендна плата за земельну ділянку розраховується за формулою: добуток показників нормативна грошова оцінка земельної ділянки; єдина для міста Харкова базова ставка орендної плати; коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки (К1); коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки (К2).

Таким чином для визначення річної орендної плати за земельну ділянку є всі необхідні та обґрунтовані дані.

Отже, здійснивши власний розрахунок виходячи зі ставки орендної плати у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки, судова колегія дійшла висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 310114,06 грн, а у стягненні коштів в сумі 132906,02 грн слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» , як фактичний користувач земельною ділянкою, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, однак не погоджується зі ставкою орендної плати і вважає, що безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати необхідно розраховувати виходячи з 5,6 % від нормативної грошової оцінки.

Апелянт зазначає в апеляційній скарзі (в уточненнях до апеляційної скарги), що відсутнє документальне підтвердження розміру орендної плати станом на 2015, 2016 роки, а саме витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Колегія суддів вважає необґрунтованим наведене посилання з огляду на наступне.

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

Відповідач в апеляційній скарзі, при здійсненні свого розрахунку, вважає за необхідне враховувати площу будівлі (6,2 кв.м.), яка була придбана за договором купівлі-продажу від 10.04.2006. Однак, наведене є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.

Як зазначалось вище, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №35/08 надано ТОВ «Зеленбуд-Сервіс» в оренду строком до 01.02.2013 земельну ділянку площею 0,0414 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові (т. 2, а.с. 146-147).

Таким чином станом на 01.01.2015-31.12.2017 земельна ділянка була саме площею 0,0414 га. Також, наведене підтверджується і витягом від 05.06.2008 №1522/08 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, де площа зазначена у розмірі 414 кв.м. (т. 2, а.с. 142).

З огляду на вищевикладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 у справі №922/981/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення 310114,06 грн безпідставно збережених коштів у розмірі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 253, 254, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 у справі №922/981/18 скасувати частково та прийняти нове рішення, резолютивну частину якого викласти в такій редакції:

Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" (просп. Науки (колишній Леніна), буд. 19Б, кв. 25, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 34015952) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі 310114,06 грн; 4651,71 грн судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" (просп. Науки (колишній Леніна), буд. 19Б, кв. 25, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 34015952) судовий збір за подання апеляційної скарги 2990,38 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 18.06.2020.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко