Постанова

від 09.06.2020 по справі 912/198/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 року м.Дніпро Справа № 912/198/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Охота В.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Пушкарьов Д.Є. адвокат, посвідчення №101 від 21.11.2005 р.;

від відповідача за первісним позовом: Ігнатенко В.В. адвокат, посвідчення №281 від 05.06.2012 р.;

від відповідача за первісним позовом: Ткачук О.А. (особисто), паспорт серія НОМЕР_1 від 28.12.2013 р.;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Фізичної особи - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2019р., повне рішення складено 02.01.2020, суддя Коваленко Н.М., у справі №912/198/19

за позовом Приватного підприємства «Простір-Кіровоград«

до відповідача - Фізичної особи - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича

за участю третіх осіб , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК"

- Приватного підприємства "ТОРЕНД"

про зобов`язання звільнити торгівельну площу та стягнення грошових коштів

та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича

до Приватного підприємства «Простір-Кіровоград»

про визнання правочинів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Приватне підприємство "Простір Кіровоград" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича не пізніше трьох днів з дати набрання судовим рішенням про задоволення позову звільнити торгівельну площу:

- модуль №47-48/2р. мет. загальною площею 8 кв.м.

- модуль №46-47/1р. мет. загальною площею 8 кв.м. на території ринку «Європейський» по вул. Академіка Тамма, 7 В у м. Кропивницький;

- стягнути з фізичної особи - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Простір-Кіровоград" (код 33372329) грошові кошти в сумі 59 520,00 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень) з яких: 11 520,00 грн - неустойка, 48 000,00 грн, - сума неотриманого прибутку;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договорів найму №153 та 92 від 12.02.2017 щодо повернення об`єктів оренди в строки та порядку визначеному такими договорами.

Зустрічна позовна заява ФОП Ткачук О.А. до ПП «Простір Кіровоград» про визнання правочинів недійсними містить вимоги: 7.1. Визнати недійсним договір найму торгівельної площі № 153, укладений 12.02.2017 між Приватним підприємством «Простір Кіровоград» та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Олегом Анатолійовичем. 7.2. Визнати недійсним договір найму торгівельної площі № 92, укладений 12.02.2017 між Приватним підприємством «Простір Кіровоград» та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Олегом Анатолійовичем.

Підставою зустрічного позову є те, що первісний відповідач не підписував договори та акти №153 та №92, тобто він не виражав свою волю на вчинення зазначених правочинів і дізнався про існування договорів та актів №153 та №92 лише з первісного позову.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2019 у справі №912/198/19

первісний позов задоволено частково.

Зобов`язано Фізичну особу - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича не пізніше трьох днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити торгівельну площу:

- модуль №47-48/2р. мет. загальною площею 8 кв.м.;

- модуль №46-47/1р. мет. загальною площею 8 кв.м. на території ринку «Європейський» по вул. Академіка Тамма, 7В у м. Кропивницький.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Ткачука Олега на користь Приватного підприємства «Простір-Кіровоград» 11 520,00 грн неустойки та 3 842,00 грн судового збору.

В решті вимог первісного позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Фізична особа-підприємець Ткачук Олег Анатолійович звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2019 у справі №912/198/19 в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ткачука Олега Анатолійовича не пізніше трьох днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити торгівельну площу модуль №47-48/2р. мет. загальною площею 8 кв.м., модуль №46-47/1р. мет. загальною площею 8 кв.м. на території ринку «Європейський» по вул. Академіка Тамма, 7В у м.Кропивницький, стягнення з Фізичної особи-підприємця Ткачука Олега Анатолійовича судового збору та неустойки, відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- суд першої інстанції не ідентифікував модулі № 46-47/47-48 з жодним існуючим в цивільному та господарському обороті об`єктом нерухомого майна, в т.ч. з частиною комплексу будівель ІІ-Ї черги, водночас визнав за можливе існування щодо таких модулів правовідносин;

- зазначене свідчить про те, що Модулі № 46-47/47-48 не є частиною комплексу будівель ІІ-Ї черги чи будь-якого іншого комплексу будівель, а протилежний висновок Позивачем не доведений. У свою чергу господарський суд не звернув увагу на вказані обставини, а зроблені ним висновки є необгрунтованими та безпідставними;

- відповідач постійно заперечував як на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, так і на теперішній час і заперечує факт користування ним Модулями № 46-47/47-48 з усіма вказаними Позивачем реквізитами;

- порушення судом норм матеріального права виразилось в тому, що він не мав права визнавати акти підписаними Сторонами, так як вони не були підписані Позивачем, оскільки у них у відповідній графі відсутній відтиск печатки Позивача, яку Позивач зобов`язаний використовувати згідно п. 2.1. Договорів № 153/92, ст. 58-1, ч. 4 ст. 62 ГК України;

- суд першої інстанції не звернули увагу на те, що договори та акти № 153/92 (т. 1, а.с. 42-45) не містять відомості про спірні речі, які зазначені Позивачем в предметі позову;

- якщо Позивач не передав Відповідачу Модулі № 46-47/47-48. хоча згідно ЦК України був зобов`язаний так вчинити, Договори № 53/92 не містять опис індивідуальних ознак Модулів № № 46-47/47-48 як спірних речей, а в актах № 153, 92 вказано іншу адресу об`єкта оренди, в Договорах № 153/92 не узгоджені такі істотні умови як склад і вартість майна з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань. Договори № 153/92 не могли визнаватись судами попередніх інстанцій укладеними. В такому разі висновки суду першої інстанції є необгрунтованими та незаконними, оскільки вони зроблені без врахування вказаних вище недоліків Договорів та актів, з порушенням відповідних норми ГК України та ЦК України;

- суд не міг посилатись на висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи (т. 2, а.с. 200-212), оскільки у заключній частині висновку не всі підписи експертів були засвідчуються відбитком печатки експертної установи, а саме: з чотирьох підписів був засвідчений лише підпис одного експерта - Д.І. Гайдамакіної. Зазначена обставина вказує на невідповідність висновку експертів п. 4.17. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5);

-відсутність модулів № 46-47/47-48 як нерухомих речей в цивільному та господарському обороті, в т.ч. як частин комплексу будівель ІІ-Ї черги, відсутність права власності на такі модулі у ТОВ ХХІ-ВІК , неможливість передання таких модулів в оренду та суборенду, що доводиться вищевказаними пунктами цієї скарги, є підставою для визнання договорів № 153 та № 92 недійсними;

- суд безпідставно залишив без розгляду та задоволення заяву Відповідача від 26.03.2019 про залишення без розгляду документів позивача та третьої особи - ТОВ ХХІ- ВІК, поданих 26.02.2019.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - Приватного підприємства «Простір-Кіровоград« просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019р. у справі 912/198/19 залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Зокрема, позивачем зазначено наступні обставини:

- в ході розгляду даної справи судом першої інстанції чітко встановлено, що ринок Євро пейський являє собою три черги будівництва, які після введення їх в експлуатацію зареєстро вані як нерухоме майно та на кожну з них видано відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Жодних інших об`єктів на території ринку, які не входили б до складу жодної з названих трьох черг, не існує;

- суд вірно дійшов висновку про те, що договори найму торгівельної площі № 153 та № 92 від 12.02.2017 p., укладені між сторонами, свідчать про виникнення між сторонами саме правовідносин оренди (найму);

- на момент укладення даних договорів між сторонами не існувало жодних спорів або не порозумінь щодо їх істотних умов, і зокрема щодо належності сторін договорів, щодо наявності у ПП Простір Кіровоград як сторони договору права на укладення цих договорів, щодо об`єктів, які передаються в найм від ПП Простір Кіровоград до ФОП Ткачука О.А., їх розмірів та місць розташування;

- ФОП Ткачук О.А. визнає, що він займає чотири торгівельні місця (модулі) саме на терито рії ринку Європейський , до того ж в тій черзі будівництва, що має адресу: вул. Героїв України 7-в. Єдина різниця полягає у нумерації, точніше навіть у способах її здійснення;

- Договори № 153 та № 92 за жодних обставин не можуть вважатися неукладеними або невчиненими, оскільки підписані належними суб`єктами та, що є найважливішим, фактично бу ли повністю виконані сторонами, оскільки впродовж строку дії обох договорів ФОП Ткачук О.А. не лише користувався торгівельною площею у вказаних в договорах модулях на ринку Євро пейський , а й сплачував на користь ПП Простір Кіровоград передбачену умовами договорів орендну плату, що самим відповідачем не заперечується, оскільки на підтвердження даного факт він сам долучив до свого відзиву на позов вказані вище документи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019р. у справі №912/198/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.03.2020.

Розгляд справи призначений на 24.03.2020 не відбувся, сторони повідомлені, що через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів, учасники справи про дату та час судового засідання будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду у судове засідання на 09.06.2020 року.

09.06.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

02.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «ХХІ-ВІК» (орендодавець) та приватним підприємством «Торенд» (орендар) укладено договір оренди нежитлової будівлі - торгівельного комплексу (далі - Договір від 02.02.2017), за умовами якого орендодавець передав орендарю у тимчасове платне користування нерухоме майно згідно додатку №1 до договору, а орендар прийняв об`єкт оренди та зобов`язався використовувати його для здійснення господарської діяльності, сплачувати орендну плату, комунальні платежів та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору. Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності.

Згідно з додатком №1 до Договору від 02.02.2017 нерухоме майно, яке передається в оренду:

- нежитлова будівля - торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вулиця Героїв Сталінграда, 1 «б» , загальною площею 3207,3 кв. м.

- комплекс будівель (1 черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вулиця Героїв Сталінграда, 7«б» , загальною площею 1 245,8 кв. м.

- комплекс будівель (ІІ черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «в» , загальною площею 3 940 кв. м.

- комплекс будівель (ІІІ черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «г» , загальною площею 1 816,7 кв. м, (далі за текстом - «Об`єкт оренди» ).

Об`єкт оренди переданий по Акту прийому-передачі нерухомого майна від 09.02.2017, який є додатком №2 до Договору від 02.02.2017.

Умови щодо розміру орендної плати сторони Договору від 02.02.2017 погодили у п.3.2, до якого вносилися зміни додатковою угодою №1 від 09.02.2017, додатковою угодою №2 від 01.11.2017 із відповідними розрахунками - калькуляціями.

Відповідно до п. 6.1.5 Договору від 02.02.2017 орендар має право передавити об`єкт оренди або його частину в подальшу суборенду без попередньої згоди на те орендодавця.

12.02.2017 між приватним підприємством «Торенд» (суборендодавець) та приватним підприємством «Простір Кіровоград» (суборендар) укладено договір №15/02 суборенди нежитлової будівлі - торгівельного комплексу (далі - Договір від 12.02.2017), за умовами якого суборендодавець передав суборендарю у тимчасове платне користування нерухоме майно - згідно додатку №1 до договору, а суборендар прийняв об`єкт оренди та зобов`язався використовувати його для здійснення господарської діяльності, сплачувати орендну плату та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору.

Згідно п. 8.1. Договору від 12.02.2017 він набуває чинності з дати підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди і діє протягом 35-ти календарних місяців з дати набрання чинності. Такий термін не є більшим, ніж строк оренди, зазначений у п. 7.1 Договору від 02.02.2017.

У додатку №1 до договору №15/02 від 12.02.2017 визначено нерухоме майно, що передається в оренду:

- нежитлова будівля - торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вулиця Героїв Сталінграда, 1 «б» , загальною площею 1 257,6 кв. м.

- комплекс будівель (1 черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вулиця Героїв Сталінграда, 7 «б» , загальною площею 942,2 кв. м.

- комплекс будівель (ІІ черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «в» , загальною площею 785,3 кв. м.

- комплекс будівель (ІІІ черга), що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «г» , загальною площею 776,8 кв. м, (далі за текстом - «Об`єкт оренди» ).

12 лютого 2017 року сторони Договору суборенди №15/02 від 12.02.2017 підписали Акт прийому-передачі нерухомого майна, за яким суборендодавцем передано, а суборендарем прийнято:

- нежитлову будівлю - торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 1«б»загальною площею 1257,6 кв.м.;

- комплекс будівель (І черга), що знаходиться за адресою:м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «б» , загальною площею 942,2 кв.м. (магазин, А (1 - 8) 166,1 кв.м.; Магазин, Б (1 - 7) 146,3 кв.м.; модуля, 1 - 20, 81,2 кв.м.; модуля, 21 - 41, 85,0 кв.м.; павільйон, 42 - 58, 170,0 кв.м., павільйони 59 - 75, 151,2 кв.м.; модуля 104 - 120, 71,2 кв.м.; модуля 121 - 137, 71,2 кв.м.).;

- комплекс будівель (ІІ черга), що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «в» , загальною площею 785,3 кв.м.(магазин, А, 123,0 кв.м.; магазин, Б, 152,2 кв.м.; магазин, В, 166,1 кв.м. модуля, 26 - 50, 100,0 кв.м. модуля 51 - 74, 40,0 кв.м.; модуля, 75 - 99, 44,0 кв.м. модуля, 100 - 124, 100,0 кв.м.; модуля 125 - 147а, 60,0 кв.м.);

- комплекс будівель (ІІІ черга), що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 7 «г» , загальною площею 776,8 кв.м. (магазин, А 183,8 кв.м.; магазин, Б, 161,7 кв.м.; магазин, В, 149,2 кв.м.; магазин, Г, 237,1 кв.м. магазин, Д, 45 кв.м.) (далі за текстом - об`єкт оренди).

У п. 6.5 Договору суборенди №15/02 від 12.02.2017 міститься умова про право суборендаря на подальшу передачу в найм Об`єкту оренди (суборенду) за письмовим погодженням із Орендодавцем.

Вулицю Героїв Сталінграда перейменовано на вулицю Академіка Тамма.

Пунктом 2.2 Статуту приватного підприємства «Простір Кіровоград» передбачено, що воно надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХХІ-ВІК» та приватне підприємство «Торенд» не мали заперечень щодо передання приватним підприємством «Простір Кіровоград» названого вище майна у подальшу суборенду суб`єктам підприємницької діяльності.

12.02.2017 між приватним підприємством «Простір Кіровоград» (далі - Підприємство, суборендар) та фізичною особою - підприємцем Ткачуком Олегом Анатолійовичем (далі - Підприємець, орендар)укладено два договори найму торгівельної площі №153 та № 92 (далі - Договори найму), згідно яких суборендар передав у строкове оплатне користування, а орендар прийняв в користування торгівельну площу (Об`єкти оренди), на території ринку «Європейський» , для провадження торгівельної діяльності:

- модуль №46-47/1р Мет. загальною площею 8 кв. м.

- модуль №47-48/2р Мет. загальною площею 8 кв. м.

У пунктах 9.1, 9.2, 9.3 Договорів найму сторони дійшли згоди про те, що:

- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 р.;

- даний Договір може бути продовжено виключно шляхом взаємної згоди сторін шляхом укладення Додаткової угоди не пізніш як за 30 днів до його закінчення;

- додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони укладені (складені) у тій самій формі що й цей Договір, та підписані представниками обох сторін.

Сторонами Договори найму не продовжувалися строк їх дії після 31.12.2017, додаткові угоди та додатки до них не підписувалися. Підприємство не мало такого бажання, а Підприємець у відповідному порядку не звертався про таке продовження.

За умовами п. 4.11 Договорів найму у разі їх припинення або розірвання орендар зобов`язаний повернути суборендарю об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Оскільки після закінчення строку дії Договорів найму Підприємець не повернув об`єкт оренди як в порядку, передбаченому п. 2.2. вищезазначених договорів, так і в іншій спосіб, позивач 12.01.2018 через поштове відділення цінним листом з описом вкладення направило йому два листа повідомлення про необхідність звільнити торгівельну площу згідно Договорів найму.

Відповідач продовжує без укладення договору користуватись спірними об`єктами оренди для здійснення торгівельної підприємницької діяльності, а позивач після 31.12.2017 позбавлений можливості використовувати його, в тому числі і для передачі у строкове оплатне користування іншим суб`єктам підприємницької діяльності та отримання прибутку.

Так, із заявою від 29.11.2018 до Підприємства зверталась фізична особа-підприємець Таліпова Наталія Олександрівна, яка бажала взяти в оренду торгівельні місця на ринку «Європейський» м. Кропивницький по вул. Академіка Тамма в метизних рядах загальною площею не менш ніж 16 кв. м. для ведення роздрібної торгівлі та повідомляла про згоду вносити орендну плату в розмірі 250 грн. за 1 кв. м.

На звернення підприємця Таліпової Н.О. листом за вих.№ 326/1 від 30.11.2018 підприємство вимушено було повідомити про те, що в першому метизному ряду є модулі № 46, 47 та в другому метизному ряду є модулі № 47, 48 загальна площа вказаних торгівельних місць складає 16 кв. м. Проте, зазначені торгівельні місця протиправно займає ФОП Ткачук О.А., без укладання ним на 2018 рік договору оренди та без сплати ним орендної плати у розмірі 250 грн. за 1 кв. м. Існує заборгованість з орендної плати за 2018 рік та добровільно звільняти торгівельні місця він відмовляється. Після вирішення питання в судовому порядку, зазначені торгівельні місця можуть бути передані в подальшу оренду.

Станом на теперішній час відповідач не повернув об`єкт оренди, не звільнив торгівельну площу:

- модуль №46-47/1р Мет. загальною площею 8 кв. м.

- модуль №47-48/2р Мет. загальною площею 8 кв. м., продовжує ними користуватися для здійснення підприємницької діяльності.

Предметом спору є зобов`язання звільнити торгівельну площу у зв`язку із закінченням строку дії договорів суборенди та стягнення збитків, завданих несвоєчасним поверненням об`єктів суборенди.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України ).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частини 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України ).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628 , 629 Цивільного кодексу України ).

Сторони у належній формі досягли згоди щодо предметів договорів найму, порядку їх передачі, сплати орендної плати, строку дії договорів, тобто узгодили всі істотні умови, які необхідні для даного виду договору.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строку, встановлений договором.

Згідно з частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 9.1. договорів найму, що укладені між сторонами, встановлено строк їх дії до 31 грудня 2017 року.

В пункті 9.2. договорів найму передбачено, що їх може бути продовжено виключно за взаємної згоди сторін шляхом підписання додаткової угоди не пізніше як за 30 днів до його закінчення.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України , якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки після закінчення строку дії Договорів найму відповідач не повернув об`єкт оренди, як передбаченого п. 2.2. договорів, чи в інший спосіб, позивач 12.01.2018 через поштове відділення цінним листом з описом вкладення направив відповідачеві два листа повідомлення про необхідність звільнення торгівільної площі згідно Договорів найму.

Підставою позову позивач визначив частину 1 статті 785 Цивільного кодексу України , відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що відповідач своїми діями підтвердив факт підписання договорів найму та користування об`єктом оренди, а згідно пункту 9.1 договорів найму вони набули чинності в момент їх підписання, тобто з 12.02.2017 та діють 31.12.2017; відповідач протягом дії договорів найму на їх виконання сплачував орендну плату позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківські квитанції за листопад-грудень 2017 року, січень 2018 року (т. 2, а.с. 52-55); після закінчення строку дії договорів найму згоди на продовження їх дії від Приватного підприємства "Простір Кіровоград" відповідач не отримав, спірні торгівельні площі не звільнив, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання звільнити торгівельну площу: модуль №47-48/2р. мет. загальною площею 8 кв.м.; модуль №46-47/1р. мет. загальною площею 8 кв.м. на території ринку «Європейський» по вул. Академіка Тамма, 7В у м. Кропивницький.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, як щодо не доведення позивачем існування таких об`єктів оренди та повноважень позивача на укладення договорів суборенди, так і щодо належності спірних об`єктів на праві власності відвідачу, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.11.2007, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.11.2007, засвідчені директором ТОВ "ХХІ-ВІК" та посвідчені печаткою товариства, договір оренди, укладений 02.02.2017 між ТОВ "ХХІ-ВІК" та ПП "Торенд", засвідчені директором позивача за первісним позовом та посвідчені печаткою підприємства є неналежними доказами у справі.

З урахуванням викладеного, заперечення апелянта, які зводяться до необхідності встановлення власника об`єкта оренди, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки предметом позову у даній справі є звільнення відповідача з торгівельних площ (Модулі № 46-47/1 р. та 47-48/2 р. на підставі договорів найму торгівельної площі №153 та № 92 від 12.02.2017), які у встановленому законом порядку недійсними не визнані, отже в силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для виконання сторонами.

До того-ж, підписавши договори найму, відповідач визнав, що власником об`єкту оренди залишається орендодавець, а суборендар та орендар користуються ним протягом передбаченого договором терміну (пункт 2.3 договорів найму).

Таким чином, апелянт не підтвердив, що він є власником об`єктів оренди за договорами найму належними та допустимими доказами, у відповідності до статей 73 , 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України .

Натомість в матеріалах справи містяться копії поданих позивачем документів, які обґрунтовують заявлені позивачем вимоги в частині звільнення об`єктів суборенди у зв`язку із закінченням строку дії договорів суборенди.

Апеляційний господарський суд, також відхиляє доводи апелянта про те, що спірні приміщення неможливо ідентифікувати із жодним об`єктом нерухомого майна, вони не існують в цивільному обороті як нерухомі речі, в тому числі частина комплексу будівель ІІ-Ї черги, а договори № 153 та №92 є неукладеним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторони цих договорів їх виконували та усвідомлювали їх зміст, склад та місцезнаходження об`єкту оренди на ринку "Європейський", який знаходиться за адресою: вул. Героїв України 7-в у м. Кропивницький.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів поділяє висновки місцевого суду, що на дату закінчення строку договорів найму і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення ПП "Простір Кіровоград" щодо продовження договорів найму на новий строк, а тому договори № 153 та №92 припинились у зв`язку з закінченням строку їх дії 31.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, позивні вимоги в частині зобов`язання відповідача звільнити торговельні місця не пізніше трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили, не суперечить наведеній процесуальній нормі та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, так як не є меншим за визначений законодавством термін.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11 520, 00 грн неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч.2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено приписами частини другої ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення майна орендарем).

Відповідач не виконав прийняте за Договором найму зобов`язання щодо повернення орендованого майна позивачу. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи викладені обставини, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, з урахуванням узгодженої сторонами Договору найму плати за користування об`єктом оренди у сумі 240 грн на місяць за період з 01.01.2018 (після закінчення 31.12.2017 строку дії Договорів найму) по 31.12.2018 (дати, що передує зверненню із даним позовом) у розмірі - 11 520 грн.

Вказана правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі №926/2119/17, від 26.07.2018 року у справі № 925/1358/17.

Позовна заява також містила вимоги про стягнення неотриманого прибутку у сумі 48 000,00 грн. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2019р у справі №912/198/19 у задоволенні позову про стягнення 48 000,00 грн, - суми неотриманого прибутку відмовлено. Оскільки апеляційна скарга не містить вимог щодо перегляду рішення у вказаній частині, рішення місцевого господарського суду в цій частині не переглядається відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України .

Стосовно розгляду зустрічного позову колегія суддів зазначає наступне.

Так, ФОП Ткачук О.А. посилається на те, що надані ПП "Простір Кіровоград" договори найму №153 та №92 від 12.02.2017 та актів прийому-передачі об`єкту оренди по договорам №153 та №92 від 12.02.2017 ним не підписувались, в них міститься підпис іншої особи. Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що зміст зазначених договорів також вказував позивачу за зустрічним позовом на їх невідповідність вимогам цивільного та господарського законодавства.

Вказане стало підставою для звернення ФОП Ткачук О.А. з позовною заявою про визнання недійсними вказаних договорів.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, та настання відповідних наслідків.

Так, доводи ФОП Ткачук О.А. про те, що спірні приміщення неможливо ідентифікувати із жодним об`єктом нерухомого майна, вони не існують в цивільному обороті як нерухомі речі, в тому числі частина комплексу будівель ІІ-черги, а договори №92 та №153 є неукладеним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторони цих договорів їх виконували та усвідомлювали їх зміст, склад та місцезнаходження об`єкту оренди на ринку "Європейський", який знаходиться за адресою: вул. Академіка Тамма, 7В АДРЕСА_1 м АДРЕСА_2 - підлягають відхиленню з підстав зазначених вище.

ФОП Ткачук О.А. не заперечив тієї обставини, що він в період з 12.02.2017 і поданий час користується торговими місцями модуль №47-48/2р. мет. загальною площею 8 кв.м. та модуль №46-47/1р. мет. загальною площею 8 кв.м. на території ринку «Європейський» по вул. Академіка Тамма, 7 В у м. Кропивницький та ту обставину, що ним чи від його імені здійснювалася оплата за «Абонементними талонами на право займати торгові місця №46-47/1р. та №47-48/2р.» в сумі, яка відповідає сумі орендної плати за договорами № 153 та № 92 від 12.02.2017.

Також колегією суддів враховано висновки експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної місцевим судом, за якими:

-договорі найму торгівельної площі №92 від 12.02.2017 (том 2, а.с.28), розташований у графі: "Орендар: ОСОБА_1 ", у рядку "(підпис)",

-акті прийому-передачі об`єкту оренди від 12.02.2017 до договору №92 від 12.02.2017 (том 2, а.с.29), розташований у графі: "Орендар Фізична особа - Підприємець ОСОБА_1 ",

-договорі найму торгівельної площі №153 від 12.02.2017 (том 2, а.с.30), розташований у графі: "Орендар: ОСОБА_1 ", у рядку "(підпис)",

-акті прийому-передачі об`єкту оренди від 12.02.2017 до договору № 153 від 12.02.2017 (том 2, а.с.31), розташований у графі: "Орендар Фізична особа - Підприємець ОСОБА_1 ",-

-виконані рукописним способом (кульковою(ими) ручкою(ами)) без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів самим ОСОБА_1 .

Отже, вказаним спростовано твердження ФОП Ткачука О.А ОСОБА_2 , що він не підписував договори й акти №№ 153, 92, а також посилання на невідповідність реквізитів паспорта ОСОБА_1 , зазначених у договорах та актах, реквізитам паспорта первісного відповідача, чинного на час складення договорів та актів №№ 153, 92.

Посилання скаржника на неналежність висновку судово-почеркознавчої експертизи як доказу, а також на невідповідність даного висновку вимогам законодавства та йо го недостатню обґрунтованість, є безпідставними, оскільки будь-якої незгоди з вказаними висновками на стадії розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не було виказано.

Зауваження скаржника щодо самої форми актів приймання-передачі, а саме щодо відсут ності на них відтиску печатки ПП Простір Кіровоград та зазначення точного опису об`єктів, що згідно них передаються, до уваги апеляційним судом не приймається оскільки:

- вказані акти не є самостійними правочинами в розумінні ЦК України та ГК України, тому що є допоміжними документами, які свідчать виключно про виконання сторонами правочинів певних умов цих правочинів. Вимоги про скріплення підписів сторін на актах приймання-передачі об`єктів жоден чинний нормативний акт не містить;

- неповнота та/або некоректність найменування об`єктів в актах їх приймання- передачі не впливає і не може впливати на суть даних документів, оскільки в них чітко вказано, що вони є актами приймання-передачі саме до договорів № 153 та № 92, а тому не можуть сто суватися інших об`єктів, аніж визначені у відповідних договорах.

Таким чином, колегія суддів поділяє висновки господарського суду щодо не доведення ФОП Ткачуком О.А., що на момент вчинення оспорюваних правочинів було порушено вимоги ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 20.12.2019р. відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткачука Олега Анатолійовича у справі №912/198/19- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2019ру справі №912/198/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 18.06.2020.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв