Ухвала

від 11.06.2020 по справі 912/3933/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.06.2020 м.Дніпро Справа № 912/3933/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Вечірко І.О., Чередко А.Є.

Секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні"

про призначення судової експертизи

у справі № 912/3933/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", Київська область, Вишгородський район, с.Глібівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м.Новоукраїнка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , с.Новопавлівка Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 3 855 937,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (далі - ТОВ "Клуб розвитку ноутілл") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (далі - ТОВ "Кіровоградінтерсервіс") про стягнення збитків у сумі 3 860 925,41 грн.

Позовні вимоги із посиланням на положення статей 22, 610, 611, 614, 623, 949, 950, 951, 957 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору складського зберігання від 01.02.2015 щодо збереження переданого на зберігання майна, внаслідок чого допущено його втрату, що є підставою для відшкодування збитків у розмірі вартості втраченого майна.

09.02.2017 ТОВ "Клуб розвитку ноутілл" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог (прийняту судом до розгляду), в якій позивач зменшив розмір позовних вимог у частині стягнення збитків за втрачені товарно-матеріальні цінності: " ОСОБА_2 " у кількості 5 л (1 344,85 грн) та " ОСОБА_3 " у кількості 10 л (3 642,96 грн), у зв`язку з чим просив стягнути з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на свою користь збитки у сумі 3 855 937,60 грн (том 2, а. с. 226).

Спір розглядався судами неодноразово.

Так, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на користь ТОВ "Клуб розвитку ноутілл" 3 855 937,60 грн збитків.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 частково скасовано, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на користь ТОВ "Клуб розвитку ноутілл" 2 238 028,00 грн збитків.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2017 і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 2202526,40 грн. збитків. Зазначене рішення скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 року, якою відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2018 і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2019 (суддя Тимошевська В. В.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції аргументував рішення недоведенням позивачем розміру збитків, заявленого до стягнення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2019 скасовано, прийнято нове рішення, стягнуто з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на користь ТОВ "Клуб розвитку ноутілл" 2 125 992,00 грн. вартості втраченого майна. В іншій частині позову відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, апеляційний суд дійшов висновку про невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо зберігання продукції, що мало наслідком її втрату, а отже і про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості втраченого майна, ураховуючи мінімальні ціни.

Постановою Верховного Суду від 18.02.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №912/3933/16 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі №912/3933/16 справу прийнято до провадження колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Чередко А.Є., Вечірко І.О..

До Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" надійшло клопотання про призначення судової експертизи з вих. №27/05 від 27.05.2020р., в якому заявник просить суд призначити у справі №912/3933/16 товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерта поставити наступні питання:

1. Яка ринкова вартість (з ПДВ та без ПДВ) наступних засобів захисту рослин на дату початку зберігання:

- ОСОБА_4 1 пляшка ємкістю 1 літр станом на 31.01.2015р.;

- ОСОБА_4 1 каністра ємкістю 20 літрів станом на 31.01.2015р.;

- ОСОБА_4 1 пляшка ємкістю 1 літр станом на 26.02.2015р.;

- ОСОБА_4 1 каністра ємкістю 20 літрів станом на 26.02.2015р.;

Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки розрахунок збитків, наведений в позовній заяві, не ґрунтується на положеннях частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 623 цього Кодексу та умовах договору, для визначення вартості товарно-матеріальних цінностей згідно з переліком необхідно визначити точну дату (яка складається з числа, місяця та року), станом на яку необхідно визначити їх вартість.

Дослідивши дане клопотання, апеляційний господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

При цьому, учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Як передбачено ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи 01.02.2015 між ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (Зберігач) та ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання (надалі - Договір), за умовами якого Зберігач приймає від Поклажодавця на зберігання засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння та садивний матеріал (надалі - товарно-матеріальні цінності, ТМЦ) за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська АДРЕСА_1 Д, до вимоги повернення (том І а.с. 30-31).

За твердженнями позивача (апелянта), на виконання Договору від 01.02.2015 на зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" було передано засоби захисту рослин (ЗЗР) - Раундап Макс в загальній кількості 98 560 літрів за наступними накладними:

№ НУ - 0000016 від 31.01.2015 в кількості 42240,00 літрів;

№ НУ - 0000069 від 26.02.2015 в кількості 14080,00 літрів;

№ НУ - 0000071 від 26.02.2015 в кількості 14080,00 літрів;

№ НУ - 0000070 від 26.02.2015 в кількості 14080,00 літрів;

№ НУ - 0000072 від 26.02.2015 в кількості 14080,00 літрів.

Копії вказаних накладних долучено до матеріалів справи (том І а.с. 56-59), їх оформлення (підписання, прийняття товару за накладними) відповідач не заперечує.

Позивач зазначає, що керівник відповідача Барбун В.І. повідомив позивача про можливу втрату матеріальних цінностей телефонним зв`язком, яку допустили матеріально-відповідальні особи ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", а саме ЗЗР Раундап Макс у кількості 17 840 літрів, про що останній звернувся з відповідною заявою до Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, які по даному факту порушили кримінальне провадження.

На підтвердження наведеного позивачем додано до матеріалів справи Витяг з кримінального провадження № 12016120020012519, дата та час внесення до ЄРДР 06.10.2016 (том І а.с. 160).

12.10.2016 директором ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" прийнято наказ про проведення інвентаризації товарних запасів, які знаходяться на відповідальному зберіганні на складі ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", який розташовано за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д (том І а.с. 61). Вказаним наказом визначено склад комісії з інвентаризації.

13.10.2016 складено Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д), згідно якого виявлено нестачу, зокрема, 17 840,00 літрів Раундап Макс (том І а.с. 62).

Також складено Акт залишків товарів на складах, згідно якого, як зазначає позивач, зафіксовано нестачу ЗЗР Раундап Макс в кількості 17840 літрів (том І а.с. 63).

Посилаючись на викладене та зазначаючи, що відповідачем не виконано умови Договору щодо збереження переданого йому на зберігання товару та допущено його втрату, що є порушенням договірних зобов`язань, позивач, посилаючись, зокрема, на п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, заявив вимоги про стягнення з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" збитків у вигляді вартості втраченого майна Раундап Макс в кількості 17840 літрів, що становлять за розрахунком позивача 3 855 937,60 грн..

Як передбачено ч. 3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

А відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно з пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору зберігач несе відповідальність перед поклажедавцем у разі втрати, знищення, псування товарно-матеріальних цінностей з вини зберігача: а) за пошкодження, які призвели до погіршення якості настільки, що подальше використання за призначенням стало неможливим ("істотне пошкодження") - у розмірі повної вартості прийнятого на зберігання товару; б) за інші пошкодження - у розмірі суми, на яку знизилася вартість цінностей. Зазначені суми розраховуються виходячи із вартості на дату початку зберігання. У спірних випадках або для встановлення "істотного пошкодження" і "вартості товару" (пункт "а") сторони мають право залучити представників експертних установ або Торгово-промислової палати.

Колегія суддів зауважує, що заявником не зазначено чи звертався він з відповідним замовленням про проведення товарознавчої експертизи для визначення вартості товару у відповідності до погоджених сторонами умов, викладених в п. 5.1 Договору, до профільної експертної установи або Торгово-промислової палати та чи отримував в результаті висновок експерта з поставлених питань, як і не зазначено про існування причин, що перешкоджали б такому зверненню в досудовому порядку.

Зокрема, матеріали справи №912/3933/16 не містять процесуальних документів позивача, в яких останній повідомляв би суд про неможливість подання висновку експерта, як і того, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на його отримання.

Водночас, § 8 глави 5 розділу 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено інститут забезпечення доказів, метою якого є визначення механізму забезпечення судом доказів, у випадку існування в учасника справи складності в їх отриманні, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Як передбачено ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

В свою чергу, заявником не зазначено про існування будь-яких складнощів чи перешкод для проведення експертного дослідження з поставлених питань як до звернення з позовом до суду, так і протягом розгляду справи в суді, в період починаючи з жовтня 2016 року й по 27.05.2020 року.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Колегія суддів наголошує, що заявником не було додано до апеляційної скарги нових доказів чи клопотання про призначення судової експертизи для їх отримання, натомість, відповідне клопотання було заявлено під час перегляду справи №912/3933/16 в апеляційному порядку після прийняття Верховним судом Постанови від 18.02.2020 року, якою справу було передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому, дане клопотання з вих. №27/05 від 27.05.2020р. не містить причин неможливості його заявлення в суді першої інстанції як і не наведено причин, що об`єктивно не залежали від заявника, які перешкоджали самостійному отриманню та поданню даного доказу (висновку експерта) до суду.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у клопотанні з вих. №27/05 від 27.05.2020р. про призначення судової експертизи у справі №912/3933/16 не наведено поважних причин неподання доказів до суду першої інстанції, а встановлені обставини не свідчать про наявність виняткового випадку, що зумовлювало б можливість забезпечити докази шляхом проведення судової експертизи на стадії апеляційного перегляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що клопотання не містить обґрунтування причин неможливості його заявлення в суді першої інстанції та доказів неможливості самостійного отримання та подання до суду доказу (експертного висновку з поставлених питань), суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у його задоволенні.

Керуючись статтями 13, 42, 43, 73, 74, 80, 98, 99, 110, 111, 169, 170, 258, 267, 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" про призначення судової експертизи у справі № 912/3933/16 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку .

Повний текст ухвали складено 18.06.2020.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.О. Вечірко

Суддя А.Є. Чередко