Постанова

від 18.06.2020 по справі 380/2521/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 рокуСправа № 380/2521/20 пров. № А/857/6350/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року (суддя Хома О.П., м.Львів) у справі за позовом Приватного підприємства СЦ-Сервіс-Центр Стрий до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматись від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Приватне підприємство СЦ-Сервіс-Центр Стрий (далі - ПП) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - ВПВР, УПВР, МУМЮ відповідно), КПВР та МУМЮ в якому просило:

визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення в рамках зведеного виконавчого провадження №20145278 оцінки майнового комплексу готелю ІНФОРМАЦІЯ_1 на 22 номери з кафе на 36 посадочних місць та його обладнання (далі - Майновий комплекс) за адресою: Львівська область, м.Стрий, вул.Шашкевича М., 21 (далі - Адреса) та встановлення вартості вказаного майнового комплексу станом на 24.02.2020 в розмірі 10132300 грн (без податку на додану вартість (далі - ПДВ);

зобов`язати відповідачів утриматись від використання (заборонити їм використання) в рамках зведеного виконавчого провадження №20145278 (при вчиненні будь-яких виконавчих дій, включаючи реалізацію арештованого майна відповідно до статті 61 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) висновку про вартість оцінки майна від 24.02.2020 (далі - Висновок) оцінювача фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 , про те, що ринкова вартість Майнового комплексу за Адресою станом на 24.02.2020 становить 10132300 грн (без ПДВ);

визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення в рамках зведеного виконавчого провадження №20145278 оцінки Майнового комплексу за Адресою і встановлення його вартості станом на 24.02.2020 без урахування здійснених на вказаному майновому комплексі невід`ємних покращень.

Також із позовом позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом: заборони ВПВР, УПВР, МУМЮ та Державному підприємству Сетам (далі - ДП) вчиняти дії щодо реалізації (продажу) майна: Майнового комплексу за Адресою, що належить ПП, в тому числі заборонити (зупинити) реалізацію в порядку, передбаченому Порядком реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) від 29.09.2016 №2831/5 (зареєстровано в МЮУ 30.09.2016 за №1301/29431; далі - Порядок) арештованого майна - номер лоту:412718, найменування лоту: Майновий комплекс ; дата проведення аукціону: 24.04.2020; стартова ціна: 10132300 грн; місцезнаходження майна: Адреса; власник арештованого майна: ПП; організатор торгів: ДП - до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду позову ПП у цій справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року клопотання ПП про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржило МУМЮ, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати.

В доводах апеляційної скарги вказує, що на примусовому виконанні у ВПВР перебуває зведене виконавче провадження №20145278 про стягнення із ПП на користь фізичних, юридичних осіб та держави заборгованості. Зведене виконавче провадження об`єднує в собі 8 виконавчих документів на загальну суму стягнення 4761708,42. В ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем після проведення суб`єктом оціночної діяльності (далі - СОД) оцінки майна боржника передано на реалізацію Майновий комплекс. Згідно відомостей ДП майно зареєстровано в системі під номером лоту №412718. Тобто торги (аукціон) з реалізації майна боржника, який проводиться у встановленому порядку органом державної влади призначений на 24.04.2020. Зазначає, що судом першої інстанції проігнорована норма частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), яка передбачає, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Крім того, апелянт вважає помилковими висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі, в частині констатації факту відчуження майна боржника і як наслідок унеможливлення виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі її задоволення. Також вказує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.06.2009, 10.08.2010 зареєстровано арешт нерухомого майна ПП згідно виконавчих проваджень, що перебувають на примусовому виконанні у ВПВР, який має вищий пріорітет ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, разом з тим від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв`язку із карантинними обмеженнями, що введені на території України відповідно до постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони суб`єкта владних повноважень (апелянта) та іншої сторони по справі не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін (їх представників), за наявними у справі матеріалами. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено.

В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 44 КАС учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення дій з реалізації арештованого майна відповідачами, зокрема проведення торгів, призначених на 24.04.2020, та як результат, відчуження нерухомого майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої. За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, які стосуються предмету позову і є співмірним до заявлених позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Матеріалами справи підтверджується те, що предметом позову у справі є дії відповідачів щодо проведення в рамках зведеного виконавчого провадження №20145278 оцінки Майнового комплексу та встановлення вартості вказаного Майнового комплексу станом на 24.02.2020 в розмірі 10132300 грн, без врахування на вказаному майновому комплексі невід`ємних покращень.

25.03.2020 о 09:29 год на веб-сайті https://setam.net.ua/ розміщене інформаційне повідомлення про реалізацію (шляхом проведення електронних торгів за принципом аукціону) арештованого майна - лота №412718: Майновий комплекс за Адресою: (реєстраційні номери майна (будівель): 3987902, 3988486, номер запису: 408 в книзі: 3), що належить ПП; дата проведення аукціону: 24.04.2020; стартова ціна: 10132300 грн; організатор торгів: ДП (а.с.95-97).

Внесення вищевказаних відомостей 25.03.2020 до відповідної системи інформаційного повідомлення про електронні торги (аукціон) з реалізації арештованого майна свідчить про початок реалізації такого арештованого майна в порядку, визначеному діючим законодавства України. При цьому, реалізація майна відбуватиметься за визначеною виконавцем ціною, з якою позивач не погоджується та вважає такою, що проведена всупереч вимогам Закону №1404-VІІІ.

Вартість оцінки майна у звітах про оцінку, поданих позивачем суттєво відрізняється від суми, що виставлена на електронні торги.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону 1404-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 57 Закону №1404-VІІІ для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 57 Закону №1404-VІІІ виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Відповідно до частин першої-третьої статті 61 Закону №1404-VІІІ реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 вказаного Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається МЮУ. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 вказаного Закону.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону №1404-VІІІ. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Абзацом п`ятим пункту 4 розділу ІІ Порядку визначено, що організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Частиною другою статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, проведення оцінки майна в порядку, визначеному статтею 57 Закону №1404-VІІІ, є необхідною передумовою для передачі майна на реалізацію. При цьому, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 34 Закону №1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вчинення дій з реалізації арештованого майна відповідачами, зокрема проведення торгів, та як результат, відчуження нерухомого майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, які стосуються предмету позову і є співмірним до заявлених позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Наведене, узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 18 березня 2019 року, 15 травня 2019 року у справах №№826/12872/18, 826/1532/18 відповідно щодо оскарження ухвали про забезпечення позову у подібних справах.

Щодо посилань скаржника про те, що судом першої інстанції проігноровано норми частини шостої статті 151 КАС, то апеляційний суд відхиляє такі, так як у розглядуваному випадку аукціон проводиться на виконання рішення суду в межах наявного виконавчого провадження та є одним із видів здійснення заходів щодо реалізації арештованого майна. Вказаний аукціон відрізняється від тих аукціонів та конкурсів, які проводить держава (державний орган) метою їх проведення, один із них проводиться на реалізацію остаточного виконання судового рішення за вимогами, що наведені у виконавчому листі, інший для задоволення майнового чи іншого інтересу.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності наведених в оскаржуваній ухвалі висновків щодо підстав для задоволення клопотання ПП про забезпечення позову.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 18 червня 2020 року.