Ухвала

від 18.06.2020 по справі 524/1223/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 524/1223/15-ц

провадження № 61-8961ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про зобов`язання знести самочинно збудоване незакінчене будівництво-реконструкцію житлового будинку, зобов`язання відновити межі земельної ділянки та звільнити її від майна, відшкодування майнової та моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Управління Держземагенства у м. Кременчуці Полтавської області, про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, зобов`язання скасувати запис про реєстрацію державного акта,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого будинку та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Управління Держземагенства у м. Кременчуці Полтавської області про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії.

Просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Автозаводського районного суду міста Кременчука від 20 лютого 2015 року та 01 серпня 2016 року шляхом зняття заборони:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самостійно або із залученням найманих працівників проводити подальші роботи на об`єкті незакінченого будівництва - реконструкції існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб проводити будівельно-монтажні роботи та будівельні роботи на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовані перебуванням в провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука цивільної справи за об`єднаними в одне провадження позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого будинку та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії, під час розгляду якої було винесено оскаржувані ухвали.

Оскільки рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 25 липня 2018 року як первісний так і зустрічний позови залишено без задоволення, а питання скасування заходів забезпечення позову не було вирішено, заявник, в порядку статті 158 ЦПК України, просив скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2020 року, заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 20 лютого 2015 року у справі № 524/1223/15-ц шляхом заборони ОСОБА_2 самостійно або із залученням найманих працівників проводити подальші будівельні роботи на об`єкті незакінченого будівництва-реконструкції існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01 серпня 2016 року у справі № 524/1223/15-ц шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб негайно зупинити будівельно-монтажні роботи та заборони їм проведення будівельних робіт на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, вмотивована відсутністю процесуальних підстав для подальшого забезпечення позову з огляду на залишення позовних вимог без задоволення.

У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга в якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2020 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про скасування забезпечення позову та відповідно за результатами її оскарження в апеляційному порядку -постанови суду апеляційного інстанції.

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про скасування забезпечення позову унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, частиною першою статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про зобов`язання знести самочинно збудоване незакінчене будівництво-реконструкцію житлового будинку, зобов`язання відновити межі земельної ділянки та звільнити її від майна, відшкодування майнової та моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Управління Держземагенства у м. Кременчуці Полтавської області, про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, зобов`язання скасувати запис про реєстрацію державного акта - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська