Постанова

від 16.06.2020 по справі 5/441/08

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Справа № 5/441/08 м.Одеса, пр-т Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: В.В. Бєляновського, К.В.Богатиря

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Очаківської міської ради Миколаївської області - Михайленко Н.М. - за ордером;

від ТОВ Причал - Гриценко О.І. - директор; Задорожний Ю.І. - за довіреністю;

від КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації - не з`явився;

від ОСОБА_1 - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явився;

від ОСОБА_3 - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Очаківської міської ради Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2008 року

у справі №5/441/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Причал

треті особи, які не в`являють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3

до Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації

третя особа, яка не в`являє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Очаківська міська рада Миколаївської області

про визнання права власності на нерухоме майно

суддя суду першої інстанції В.І. Міщенко

час і місце прийняття рішення: 07.10.2008р., 10.30год., м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №928

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.06.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

30.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю Причал (надалі - позивач, ТОВ Причал ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації (надалі - відповідач, КП Миколаївське МБТІ ), в якому просило суд визнати за ним право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення: основні (Адміністративна будівля загальною площею 289,70 кв.м. -Літ. Аадм - 1 ; Сторожка загальною площею 30,20 кв.м. - Літ. Б-2 ), службові (Навіс - літ.В; Душ - літ.Г), споруди (№ 1,6; № 2,3; № 4,5; № 7; № 8; № 9; № 10; № 11,12; № 13; № І), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він згідно з Державним актом на право постійного користування землею має право на користування земельною ділянкою площею 1,0га по вул.Червоних АДРЕСА_2 9 в цілях будівництва елінгів для зберігання та експлуатації плавзасобів. На цій земельній ділянці позивач побудував майно, яке є предметом позову, цим будівлям та спорудам присвоєна адреса: м.Очаків, вул АДРЕСА_1 Партизан, АДРЕСА_1 та 06.06.2008р. виготовлено технічний паспорт на об`єкти нерухомого майна. Ввести вказані нежитлові приміщення в експлуатацію та отримати на них свідоцтво про право власності позивач не має можливості, так як будівництво було здійснене без затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації, проте будівельний паспорт на вказані споруди був затверджений в установленому порядку контролюючими органами м. Очакова. На підтвердження будівельної готовності нежитлових приміщень за адресою вул. Червоних партизан, 9-А, у м. Очакові АДРЕСА_1 області отримано дозволи ГУ МНС в Очаківському районі, Очаківської райсанепідстанції та Очаківського міськвиконкому.

З посиланням на норми ст.ст.328,331 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р. (суддя В.І.Міщенко) позов задоволено - визнано за ТОВом Причал право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення: основні (Адміністративна будівля загальною площею 289,70 кв.м. -Літ. Аадм - 1 ; Сторожка загальною площею 30,20 кв.м. - Літ. Б-2 ), службові (Навіс - літ.В; Душ - літ.Г), споруди (№ 1,6; № 2,3; № 4,5; № 7; № 8; № 9; № 10; № 11,12; №13; № І), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.328, 331 ЦК України, в мотивувальній частині рішення відтворено зміст позовної заяви ТОВ Причал та зазначено, що на підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

07.02.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Очаківської міської ради Миколаївської області (надіслана поштою 30.01.2020р.) на рішення від 07.10.2008р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з огляду наступного:

- вирішуючи по суті спір про визнання права власності, суд повинен встановити, зокрема, факт відведення заявнику земельної ділянки в користування чи власність для зазначених цілей - у суду були відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на підставі статті 331, 376 ЦК України, так як земельна ділянка була передана для будівництва елінгів для зберігання та експлуатації плавзасобів, а не будівництва адмін. будівлі, площею 289,70 кв.м., яка не відноситься до елінгів;

- суд визнав право власності за ТОВ Причал на об`єкт, на який останньому не було надано ніякого дозволу на проведення будівельних робіт;

- об`єктом позову ТОВ Причал є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, які підтверджують право власності позивача на це майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача певних доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

- в даному випадку у апелянта виникають сумніви щодо штучності поданого позову, оскільки, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, КП ММБТІ в судовому засіданні визнало позов у повному обсязі, у той час як відповідачем у цій справі мала бути саме Очаківська міська рада, до якої мав звернутися позивач для оформлення права власності;

- згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо видачі свідоцтва про право власності. Але ТОВ Причал жодного разу не зверталось до Очаківської міської ради з приводу оформлення права власності на нерухоме майно, більш того Очаківську міську раду навіть не включено до складу учасників в даній справі;

- Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 зі змінами та доповненнями, для реєстрації, виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію права власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. в справі відсутні будь-які докази того, що ТОВ Причал зверталося до відповідача або апелянта із заявою щодо оформлення права власності на нерухоме майно.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 11.02.2020р. залишено апеляційну без руху;

- від 26.02.2020р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Очаківської міської ради Миколаївської області на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р.у справі №5/441/08; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 12.03.2020р.; зупинено дію рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р. у справі №5/441/08;

- від 16.03.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 07.04.2020р. із повідомленням учасників справи; 07.04.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

23.03.2020р. до суду надійшло клопотання Очаківської міської ради Миколаївської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Очаківському міськрайонному суду Миколаївської області.

23.03.2020р. до суду поштою надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Причал (надісланий поштою 20.03.2020р.), в якому позивач просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві, зокрема, зазначено, що:

- за даними державного земельного кадастру земельна ділянка (вул. Рибацька, 9-А ТОВ Причал ) розташована за межами населеного пункту м.Очаків, про що можна пересвідчиться переглянувши дані Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua);

- генеральний план міста Очаків (КОАТУУ НОМЕР_1 ) розроблений на існуючу територію міста Очаків, прилеглі території громад: Куцурубської сільської ради (КОАТУУ 4825182200) та Чорноморської сільської ради (КОАТУУ НОМЕР_2 ) до території міста Очаків не увійшли. Отже земельна ділянка перебуває за межами території міста Очаків;

- на момент прийняття рішення господарським судом Миколаївської області від 07 жовтня 2008 р. ця земельна ділянка також перебувала в межах Куцурубської сільради;

- згідно рішення № 457 Очаківської міської ради від 28.12.1993 р. Очаківська міська рада надала дозвіл ТОВ Причал на будівництво особистих елінгів та господарських - побутових приміщень згідно із затвердженим планом;

- із змісту апеляційної скарги не вбачається, які саме права Очаківської міської ради порушені оспорюваним рішенням від 07.02.2008р.; не вказано на захист яких порушених прав інших юридичних або фізичних осіб спрямовано апеляційну скаргу, та яких наслідків бажає апелянт;

- посилання апелянта, що суд не перевірив факту відведення ТОВ Причал земельної ділянки для користування в зазначених цілях, не відповідає дійсності, оскільки були надані рішення Очаківського виконкому міської ради від 30.06.1992 р. №224 про дозвіл проектування причалу на земельній ділянці площею 1 га.;

- із генплану забудови м. Очакова вбачається, що проектування та забудова причалу для човнів та 2-х поверхових закритих боксів (елінгів з кімнатами відпочинку), господарськими приміщеннями (адмінбудівля) розміщена на відведеній ділянці 1 га., що не відноситься і не входить в межу земель міста ( власником земель за містом є Куцурубська громада);

- апелянт не міг брати участь при розгляді справи у суді першої інстанції у якості відповідача, як стверджує у своїй скарзі, та вчиняти дії щодо Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002р.;

- апелянтом не зазначені обставини про те, що нежитлові споруди, визнані судом приватною власністю ТОВ Причал , згідно договору купівлі продажу зареєстрованого нотаріусом та мають державну реєстрацію у відповідних частках перебувають у приватній власності фізичних осіб- членів ТОВ Причал , права яких можуть бути порушені в разі задоволення апеляції, так як вони не залучені до справи;

- звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що дізнався про оскаржуване рішення під час розгляду цивільної справи №483/1576/19 - такі твердження не можуть відповідати дійсності, оскільки справа №483/1576/19 (без дати відкриття провадження) у судовому засідання не розглядалась, копія позову з документами відповідачу не направлялась, дата розгляду не повідомлялась. Сам позивач Казанлі у 2019 році помер. Про хід справи на запити суд не відповідає, а тому слід вважати порушену справу тільки приводом до того, що б міська рада могла звернутися з даною апеляцією.

У відзиві містились клопотання про поновлення строку подачі відзиву починаючи з 12.03.2020р. та про витребування доказів, в якому заявник просив:

- витребувати з Очаківського міськрайонного суду рішення (ухвалу) щодо позову ОСОБА_4 до ТОВ «Причал» та Очаківської міської ради про визнання припинення права постійного користування земельною ділянкою (№483/1576/19);

- витребувати копію генерального плану забудови м. Очакова.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 08.04.2020р. продовжено ТОВу Причал процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Очаківської міської ради Миколаївської області, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суд від 26.02.2020р., до 20.03.2020р. з ініціативи суду; відмовлено ТОВу Причал у задоволенні клопотання про витребування доказів;

- від 08.04.2020р. призначено справу до розгляду на 19.05.2020р., 11.30год.;

- від 29.04.2020р. допущено участь в судовому засіданні 19.05.2020р., 11:30год. в режимі відеоконференції представника Очаківської міської ради Миколаївської області із дорученням проведення відеоконференції Очаківському міськрайонному суду Миколаївської області;

- від 19.05.2020р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; відкладено розгляд справи на 16.06.2020р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області;

- від 16.06.2020р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Очаківську міську раду Миколаївської області.

03.06.2020р. ОСОБА_1 надіслала суду апеляційної інстанції лист, в якому просила провести розгляд справи за її відсутності та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

11.06.2020р. ОСОБА_5 надіслала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності та, зокрема, зазначила, що з дозвільних документів вбачається, що у 1992 році саме ТОВ Причал була відведена земельна ділянка площею 1га, у 2000 році на цій же ділянці було зареєстроване ТОВ Елінг із забудованими 2-х поверховими елінгами. Добровільно між товариствами була поділена земельна ділянка. Земельна ділянка по АДРЕСА_3 перебуває за межами території м.Очакова та апелянт позбавлений обов`язку видачі свідоцтва про право власності.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ Причал заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації та треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили, про дату час і місце судового засідання повідомлені.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши докази стосовно фактів, наведених учасниками справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.1993р. Виконавчий комітет Очаківської міської ради прийняв рішення №457 про надання ОсОО Причал дозволу на будівництво індивідуальних елінгів із наданням акту на закріплення землі загального користування (а.с.118).

28.12.1993р. Очаківською міською радою народних депутатів Очаківського району Миколаївської області Товариству з обмеженою відповідальністю Причал був виданий Державний акт (серія МК) на право постійного користування землею площею 1,0га в межах згідно з планом землекористування (а.с.24-27) на підставі рішення Ради №457 від 28.12.1993р.

06.06.2008р. КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю №9-А по вул. Червоних Партизан у м.Очаків (а.с.10-23). Згідно даних технічного паспорту нежитлова будівля складається з: нежитлових приміщень: основні (Адміністративна будівля загальною площею 289,70 кв.м. -Літ. Аадм - 1 ; Сторожка загальною площею 30,20 кв.м. - Літ. Б-2 ), службові (Навіс - літ.В; Душ - літ.Г), споруди (№ 1,6; № 2,3; № 4,5; № 7; № 8; № 9; № 10; № 11,12; №13; № І).

19.08.2008р. Виконавчий комітет Очаківської міської ради Миколаївської області надіслав директору ТОВа Причал лист №343/02-02 (а.с.28), в якому на заяву від 08.08.2008р. №343/02-08, повідомив: для вирішення Вашого питання Вам необхідно звернутись в господарчий суд для встановлення прав власності на об`єкт Службово-господарче приміщення розташований на території ТОВ Причал по вул.Червоних партизанів, в м.Очакові . У листі також зазначено про порушення ст.29 ЗУ Про планування і забудову територій , здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно висновку відділення наглядово-профілактичної діяльності Очаківського районного відділу ГУМНС України в Миколаївській області (а.с.29), приміщення адміністративно-громадської будівлі ТОВ Причал , розташованої за адресою: м.Очаків, відповідають вимогам правил пожежної безпеки в Україні та можуть використовуватися за призначенням.

Відповідно до Акту від 19.08.2008р., складеному завідуючим сан відділу Очаківського району (а.с.30) можливе використання нежитлової будівлі за адресою: м.Очаків, вул.Червоних Партизан, 9 АДРЕСА_3 під службове приміщення - госпбудівлю.

Листом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області №318/103-17 від 13.09.2017р. на заяву ТОВ Причал від 11.09.2017р. №27 Управління, зокрема, повідомило, що генеральний план міста Очаків розроблений на існуючу територію м.Очаків, прилеглі території громад Куцурубської сільської ради та Чорноморської сільської ради до території міста Очаків не ввійшли. Отже надана земельна ділянка перебуває за межами міста Очаків.

03.11.2008р. на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р. у даній справі право власності на нежитлову будівлю (частка 1/1), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 було зареєстроване за ТОВом Причал (а.с.120).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №209315462 від 18.05.2020р. вбачається, що наразі нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності наступним особам:

- ОСОБА_1 , частка власності 20/100, підстава виникнення права власності - договір купівлі продажу №196 від 28.05.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О.;

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Причал» 54/100;

- ОСОБА_2 - 6/100, підстава виникнення права власності - договір купівлі продажу №192 від 28.05.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О.;

- Басанець Тамарі ОСОБА_6 - 20/100, підстава виникнення права власності - договір купівлі продажу №199 від 28.05.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О.

Розпорядження Очаківського міського голови від 17.02.2016р.№20 перейменовано вулицю Червоних партизан в м.Очакові у вулицю Рибацьку (https://oc.mk.court.gov.ua/sud1420/pres-centr/novosti/246067/).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Причал зазначало, що побудувало адміністративну будівлю та службові приміщення на земельній ділянці, що була відведена йому у постійне користування, будівлям присвоєна поштова адреса та відповідачем виготовлений технічний паспорт на будівлі, проте ввести в експлуатацію будівлі та отримати свідоцтво про право власності позивач не має можливості, оскільки будівництво було здійснено без затвердженої належним чином проектної документації.

Відповідно до норми ч.1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Спірний об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. АДРЕСА_1 , право власності на який оскаржуваним рішенням визнано за ТОВ Причал , знаходиться на земельній ділянці, яка станом на 2008 рік належала до земель комунальної власності, тобто належала територіальній громаді міста Очаків в особі Очаківської міської ради Миколаївської області.

Доказів належності земельної ділянки на праві власності чи праві користуванні будь-якій іншій особі станом на 2008 рік матеріали справи не містять.

Натомість, наявні у справі документи колегія суддів вважає належними, допустимими та вірогідними доказами того, що принаймі станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, перебувала в межах м.Очаків, право розпорядження цією земельною ділянкою належало Очаківській міській раді.

Докази зворотнього ТОВ Причал не надані, його заперечення з цього приводу стосуються фактичних обставин, що існують (склалися) на даний час без урахування того, що їх зміна після ухвалення оскаржуваного судового акту (у разі дійсності його тверджень щодо перебування земельної ділянки вже за межами м.Очаків) не може вплинути на результати перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Отже саме Очаківська міська рада як особа, якій належали повноваження власника земельної ділянки, мала право забудови цієї ділянки, а також право дозволяти будівництво на своїй ділянці третім особам.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правомірне розміщення на земельній ділянці одного власника об`єкта рухомого майна (зокрема, малої архітектурної форми) іншого власника, наприклад, на умовах оренди, не обмежує прав власника після того, як строк користування землею власника рухомого майна закінчиться (зокрема, після закінчення строку договору оренди). Натомість знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Отже, за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована.

Правова позиція такого змісту викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №916/1608/18.

Відповідно до ст.24 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Судом першої інстанції не встановлено та не з`ясовано, хто є власником землі під об`єктом нерухомості, що є предметом спору у даній справі, не було залучено Очаківську міську раду як власника земельної ділянки, на якій розташоване майно, до участі у справі з власної ініціативи згідно ст.24 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., при цьому ухвалено рішення про права та інтереси Очаківської міської ради без участі цієї особи у належному процесуальному статусі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При ухваленні оскарженого рішення судом першої інстанції були порушені норми процесуального права (ст.ст.24,43 ГПК України в попередній редакції, що діяла до 15.12.2017р.), отже оскаржуване рішення підлягає скасуванню у відповідності до приписів п.4 ч.3 ст.277 ГПК України при наявності таких підстав із ухваленням нового рішення за позовом ТОВ Причал .

Ухвалюючи судове рішення у спорі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).

Згідно із ч.ч.1-3 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Пунктами 1, 2 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 установлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно; затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (надалі - Тимчасове положення).

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення (в редакції, чинній станом на 2008 рік) для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

У Додатку 1 Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна Тимчасового положення у якості право встановлювального документа, зазначено, зокрема, свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Згідно п.6.1 Тимчасового положення (в редакції, чинній станом на 2008 рік) оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на норми ст.ст.328,331 ЦК України (право власності на новостворене майно).

Виходячи із здійснення позивачем нового будівництва, у відповідності до ст.328 ЦК України право власності могло набуватися на підставі відповідного свідоцтва про право власності, виданого органом місцевого самоврядування (в даному випадку - Очаківською міською радою) у зв`язку із прийняттям новозбудованого об`єкта в експлуатацію.

Позивач не заперечував, натомість висував обставину неможливості введення об`єкта в експлуатацію як підставу для задоволення позову за ст.ст.328, 331 ЦК України, хоча не мав законних підстав вважати, що набув право власності на збудований самочинно об`єкт.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Особи, які вважають, що вимоги про визнання права власності на самочинне будівництво порушують їхні права, мають право заперечувати проти таких вимог, якщо вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч.4 ст.376 та ст.391 ЦК України).

Із контексту норм частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норми ч.3 ст.376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки такій особі власником та користувачем, якщо такий є і не являється забудовником. Це єдина умова для визнання права власності на об`єкт нерухомості за такою особою.

Частина третя статті 376 ЦК України, на відміну від частини сьомої цієї статті (набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети) не ставить у залежність від того, чи відповідають виконані роботи державним будівельним нормам і правилам і чи не порушують права третіх осіб та не суперечать суспільним інтересам.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій ТОВом Причал було збудоване нерухоме майно, була виділена позивачу у постійне користування для будівництва індивідуальних елінгів.

Разом з цим, як вбачається з технічного паспорту, виготовленого відповідачем у 2008 році, ТОВом Причал на земельній ділянці були побудовані нежитлова та службова будівля а також інші споруди (зокрема, сторожка, навіс, душ, водо колонка, причал), для будівництва яких земельна ділянка за державним актом на право постійного користування землею не виділялась.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при вирішенні справи господарський суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці, а саме: рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (п. 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32), визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

ТОВ Причал , здійснивши самочинне будівництво, до компетентних державних органів щодо прийняття об`єкта до експлуатації та оформлення права власності не зверталось, що свідчить про відсутність спору про право між ним та відповідачем. КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації не є особою, яка порушила, не визнала чи оспорила права ТОВа Причал , оскільки відповідно до п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (в даному випадку - КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації ) лише здійснювали державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Отже, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення фактично замінив собою органи державної влади, що уповноважені на введення новозбудованого об`єкта в експлуатацію та оформлення права власності на нерухоме майно, визнавши на нього право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про цивільне право.

Щодо аргументів ТОВ Причал , викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

ТОВ Причал , зокрема, наполягає на тому, що наразі земельна ділянка, на якій було здійснено будівництво, не відноситься до меж міста Очакова; на момент прийняття рішення від 07.10.2008р. ця земельна ділянка також перебувала у межах Куцурубської громади.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.12.1993р. Очаківською міською радою народних депутатів Очаківського району Миколаївської області Товариству з обмеженою відповідальністю Причал був виданий Державний акт (серія МК) на право постійного користування землею 1,0га в межах згідно з планом землекористування.

Також як убачається з матеріалів апеляційного провадження (додатки до відзиву на апеляційну скаргу, залучені як додаткові докази до справи протокольною ухвалою від 16.06.2020р.), рішенням №457 від 28.12.1993р. саме виконком Очаківської міської ради надав ОсОО Причал дозвіл на будівництво індивідуальних елінгів та госппобутових приміщень. Крім того, у 2008р. ТОВ Причал зверталось до Очаківської міської ради із заявою з приводу майна, розташованого по вул.Червоних партизан у м.Очаків (зміст звернення невідомий, оскільки сама заява не надана ТОВ Причал для залучення до матеріалів справи).

В засіданнях апеляційного господарського суду представник скаржника наполягав на тому, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, належала до земель комунальної власності територіальної громади м.Очаків, право розпорядження якими належало Раді, що зумовлювало необхідність залучення Очаківської міської ради до участі у даній справі судом першої інстанції. Як вбачається з даних, які розміщені на офіційному сайті Очаківської міської ради (http://ochakiv-rada.gov.ua/index.php/normativni-akti/rishennya-miskradi, https://drive.google.com /drive/folders/1wxikZYuD_RFTNuXXoK6100AAS_hK4Vt0), рішенням Очаківської міськради №3 від 02.03.2018р. затверджено Генеральний план м.Очаків Миколаївської області.

Матеріали справи не містять доказів стосовно того, що у 2008 році земельна ділянка по вул.Червоних Партизан у м.Очакові не входила до меж м.Очакова та перебувала у віданні Куцурубської сільської ради, отже згадувані твердження ТОВ Причал колегія суддів розцінює як бездоказові, а викладену ним у відзиві правову позицію вважає такою, що суперечить наданим самим позивачем доказам та його власним твердженням у позовній заяві.

Решта доводів ТОВ Причал не спроможні вплинути на результати перегляду рішення в апеляційному порядку, позаяк не спростовують висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав вважати, що ТОВ Причал набуло право власності на новозбудовані об`єкти у складі нежитлової будівлі за адресою: м.Очаків, вул.Червоних Партизан (наразі Рибацька), 9-А на момент звернення до суду з позовом у жовтні 2008 року відповідно до ст.ст.328, 331 ЦК України у встановленому законом порядку.

З цього слідує, що права та законного інтересу, на захист якого подано позов ТОВ Причал , позивач не має, тому у задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Очаківської міськради підлягає задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р. у справі №5/441/08 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у позові ТОВ Причал в повному обсязі, витрати, понесені Очаківською міськрадою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача ТОВ Причал з їх відшкодуванням Очаківській міській раді Миколаївської області.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на ТОВ Причал відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008р. у справі №5/441/08 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Причал відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Причал на користь Очаківської міської ради Миколаївської області 3040,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.287, 288 ГПК України (з урахуванням норм п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України).

Повний текст постанови складено 18 червня 2020 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир