Ухвала

від 19.06.2020 по справі 922/675/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" червня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/675/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши питання прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 13832 від 18 червня 2020 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ ЛОГІСТИК ГРУП , місто Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТРАНС-СЕРВІС , місто Харків,

про стягнення 289 513,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, перебуває справа № 922/675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЛОГІСТИК ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРТРАНС-СЕРВІС» про стягнення 289 513,55 грн.

01 червня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, зокрема, задоволено клопотання про проведення судових засідань із повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 922/675/20 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення учасників справи. Призначено перше судове засідання по справі на 22 червня 2020 року.

18 червня 2020 року позивачем надано до канцелярії суду заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 13832). Крім того, позивач звертається до суду із проханням повернути судовий збір в переплаченій сумі у розмірі 2 240,70 грн.

Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду вище вказаного документа позивача, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість збільшити або зменшити розмір позовних вимог лише до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В даному випадку справа № 922/675/20 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Суд звертає увагу, що на момент надходження до суду заяви позивача, в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України, перше судове засідання по розгляду справи № 922/675/20 ще не відбулось (за ухвалою суду від 01 червня 2020 року перше судове засідання призначено на 22 червня 2020 року).

У Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити або зменшити лише розмір заявлених позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18; пункт 37 постанови Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/54/19).

Згідно з частиною 3 статті 163 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення суми основного боргу у розмірі 254 415,48 грн., нарахованої пені у розмірі 22 265,75 грн., 3% річних у розмірі 2 434,30 грн., інфляційні нарахування на суму боргу 452,33 грн.

Надалі, 23 квітня 2020 року, до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 9574 від 23 квітня 2020 року), згідно якої останній, збільшуючи період нарахування похідних вимог (кінцева дата розрахунків - 21 квітня 2020 року), надав до суду перерахований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача, в тому числі пеню у розмірі 29 813,26 грн., 3% річних у розмірі 3 560,40 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 724,41 грн.

27 квітня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву позивача (вх. № 9574 від 23 квітня 2020 року) про збільшення розміру позовних вимог.

Натомість, в заяві про зменшення позовних вимог, позивач вказує, що після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі відповідач добровільно задовольнив заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 254 415,48 грн. та, відповідно, зменшує розмір позовних вимог на 254 415,48 грн. (тобто на суму основного боргу за розрахунком заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 9574 від 23 квітня 2020 року).

В даному випадку позивач, реалізуючи процесуальні права, визначені статтею 46 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, тобто змінив кількісний показник ціни позову, у якій виражається позовна вимога, у бік зменшення в цій частині.

Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу судом встановлено, що дана заява подана з дотриманням строку, встановленого на її подання (тобто, до відкриття першого судового засідання), підписана уповноваженим представником позивача, скерована на адресу відповідача та відповідає вимогам визначених нормами статей 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, відтак, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву позивача в частині зменшення позовних вимог відносно раніше заявленої суми основного боргу. Таким чином ціна позову, з урахуванням зменшеного позивачем розміру позовних вимог, складає 35 098,07 грн. Питання повернення позивачеві судового збору через зменшення розміру позовних вимог буде вирішено судом у окремій письмовій ухвалі суду.

При цьому, суд не оминув своєю увагою, що за заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 13832 від 18.06.2020 р.) позивачем визначено ціну позову 41 463,42 грн. проти 35 098,07 грн. (ціна позову окрім суми основного боргу через зменшення розміру позовних вимог) через оновлення розмірів похідних вимог. Щодо даної процесуальної дії позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначено судом вище в даній ухвалі, по перше, у Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити лише розмір позовних вимог, тобто вимог, які розглядаються судом. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19).

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

При цьому, слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Так, у відповідності до матеріалів позовної справи в заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивач розраховує пеню за період з 14 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року, проценти річних за період з 14 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року та інфляцію з листопада 2019 року по березень 2020 року.

При цьому, суд зазначає, що у заяві про зменшення позовних вимог позивачем визначено періоди нарахування похідних вимог: з 14 листопада 2019 р. по 14 травня 2020 р. у розмірі 32 426,92 грн. пені, з 14 листопада 2019 р. по 03 червня 2020 р. у розмірі 4 457,11 грн. річних та інфляцію за період з листопада 2019 року по травень 2020 р. у розмірі 4 579,39 грн., тобто проти періодів, які є підставами позову, що розглядається судом.

Тобто, формулюючи позовні вимоги, які спрямовані відповідачу, позивач не лише зазначив про суму основного боргу, що є сплаченою, а й вказав інші підстави позову (періоди стягнення) за якими заявлено до стягнення похідні вимоги, охоплені нормами Цивільного та Господарського законодавства України.

Відповідно, скеровуючи до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач фактично збільшив період, за який просить стягнути похідні вимоги з відповідача шляхом визначенні нових підстав (періоду нарахування) та тим самим змінив ціну позову, оскільки розрахунок пені здійснений з 14 листопада 2019 року по 14 травня 2020 року на суму 32 426,92 грн., сума нарахованих процентів річних здійснений з 14 листопада 2019 року по 03 червня 2020 року на суму 4 457,11 грн. та інфляційні нарахування здійсненні з листопада 2019 року по травень 2020 року на суму 4 579,39 грн.

Тобто, позивач, змінив (оновив) як первісні підстави позову, вказавши інший період за який стягуються похідні вимоги (пеня, 3% річних та інфляційні нарахування), так і первісний предмет позову через зміну підстав і ціни позову, що не узгоджується із приписами частини 3 статті 46 ГПК України.

При цьому позивачем не наведено аргументів про те, чи мала місце зміна фактичних обставин справи і в чому вона полягає, - для того, аби мати право подати заяву про зміну предмета, підстав позову.

Доповнення (оновлення) майнового позову, є не збільшенням позовних вимог, а пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову. Наведене вище виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Виходячи з пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України предмет позову співвідносить з позовними вимогами - обраним позивачем способом судового захисту. Відповідно, зміна предмету позову опосередковується заявою про заміну первісного способу судового захисту на інший, при збереженні підстав позову.

Між тим, з частиною 1 статті 173 ГПК України вбачається можливість позивача об`єднати пов`язані між собою (основні і похідні у тому числі) позовні вимоги лише при зверненні з позовною заявою - у самій позовній заяві. Подальше доповнення позовних вимог новими, хоча і пов`язаними з первісно заявленими позовними зі збереженням первісного предмету позову процесуальним законодавством не передбачено в принципі.

Однак, суд зазначає, що таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

По друге, суд звертає увагу на те, що стаття 46 ГПК України передбачає не одночасне збільшення/зменшення розміру позовних вимог, оскільки за вказаною нормою позивачу належить право або збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції не приймає до розгляду заяву позивача в означеній частині, якою фактично позивачем через оновлення розрахунку розміру похідних вимог, зумовленого визначенням інших підстав позову (періоду заявленого до стягнення) заявлено нову вимогу, і яку також подано одночасно з заявою про зменшення позовних вимог.

Керуючись статтями 42, 46, 232-235 ГПК України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 12832 від 09 червня 2020 року) в частині суми 254 415,48 грн. основного боргу.

Заява (вх. № 12832 від 09 червня 2020 року) в частині збільшення позовних вимог за період по 14 травня 2020 року на суму 32 426,92 грн. пені, по 03 червня 2020 року на суму процентів річних у розмірі 4 457,11 грн. та інфляційних нарахувань по травень 2020 року на суму 4 579,39 грн. не приймається судом до розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 19 червня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/726/20