Постанова

від 18.06.2020 по справі 24/262

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 24/262

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Донпромбізнес

на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.12.2019 (суддя Величко Н.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (колегія суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Ільїн О.В., Россолов В.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Донпромбізнес

про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

зі справи № 24/262

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Донпромбізнес (далі - Товариство)

до державного підприємства Шахтарськантрацит (далі - Підприємство)

про стягнення 1 379 441,82 грн.

1. ІСТОРІЯ ТА ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2011 у справі № 24/262 позовні вимоги Товариства до Підприємства про стягнення 1 379 441,82 грн. задоволено, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 329 167,36 грн. основного боргу, 181 022,83 грн. 3% річних, 869 061,63 грн. інфляційних втрат, 13 794,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.01.2012 господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання судового рішення у справі № 24/262.

26.09.2019 Товариство звернулося до господарського суду Донецької області із заявою від 24.09.2019 вих. № 2409ю про відновлення втраченого судового провадження, видачу дубліката наказу зі справи № 24/262 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2019 відновлено втрачену справу № 24/262 в частині, достатній для розгляду заяви Товариства про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 24/262 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява Товариства мотивована тим, що в період з 13.02.2012 по 10.11.2014 виконавчий документ зі справи № 24/262 знаходився на виконанні у Шахтарському міськрайонному управлінні юстиції, проте був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV. При цьому, заявник зазначає про втрату наказу господарського суду Донецької області та невиконання рішення суду від 26.12.2011 зі справи. Мотивуючи заяву в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувач зазначав, що Товариство у період з моменту реєстрації до 02.08.2019 було розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 112, та об`єктивно не мало можливості реалізувати свої права стягувача у повному обсязі. Оскільки Товариство вважало, що вказані в заяві причини пропуску строку є поважними, останнє просило суд поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат наказу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2019 у справі № 24/262 відмовлено Товариству у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 24/262.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 ухвала суду першої інстанції від 05.12.2019 залишена без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що зазначені стягувачем у поданій заяві причини пропуску строку для пред`явлення наказу від 16.01.2012 по справі №24/262 до виконання, який сплинув 10.11.2017, не можуть бути визнані поважними, а тривалість пасивної поведінки стягувача щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду не може бути виправданою. Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову в поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та, як наслідок, не знайшов підстав для видачі дубліката наказу господарського суду Донецької області від 16.01.2012 по справі № 24/262.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення, відповідно до якого заяву Товариства задовольнити та видати останньому дублікат наказу господарського суду Донецької області від 16.01.2012 по справі № 24/262.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 28.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства в частині оскарження відмови у видачі дубліката виконавчого документа . У відкритті касаційного провадження щодо відмови в поновленні строку для пред`явлення наказу до виконання - відмовлено, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. За твердженням скаржника, судами надано неправильну оцінку доказам, поданим Товариством на підтвердження викладених у заяві доводів.

Скаржник зазначає, що судові рішення прийняті з порушенням пункту 9 частини першої статті 47, частини третьої статті 23 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV, частини п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII. Скаржник вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчений та Товариство має всі правові підстави для отримання дубліката наказу господарського суду зі справи.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що наказ господарського суду в установленому порядку повернутий стягувачу та ним отриманий, про що й було зазначено у відповідній заяві. Товариство наполягає на тому, що виконавчий документ вибув з володіння останнього з причин, які не залежали від його волі, а пропуск встановленого строку пред`явлення до виконання наказу господарського суду Донецької області у справі відбувся поза межами волевиявлення стягувача, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Спір у справі стосується питання видачі дубліката наказу господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 24/262 за заявою Товариства від 24.09.2019 вих. № 2409ю.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру .

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи Шмалько проти України ).

Судами попередніх інстанцій за результатами розгляду заяви Товариства з`ясовано, що зазначені стягувачем причини пропуску строку для пред`явлення наказу від 16.01.2012 у справі № 24/262 до виконання (який сплинув 10.11.2017), не можуть бути визнані поважними , а тривалість пасивної поведінки стягувача щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду не може бути виправданою . За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що стягувач: не навів поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали б пред`явлення ним такого виконавчого документа до примусового виконання вчасно (до 10.11.2017), не надав належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення наказу до виконання, що є важливим у вирішенні питання поновлення такого строку, за умови його пропуску.

Пунктом 19.4 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі, містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду .

Ухвалою господарського суду господарського суду Донецької області від 05.12.2019 у справі № 24/262, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, відмовлено Товариству у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання . Постанова суду апеляційної інстанції в цій частині набрала законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства в частині оскарження ухвали господарського суду господарського суду Донецької області від 05.12.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 24/262 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, Касаційний господарський суд вважає, що суди попередніх судових інстанцій: повно і всебічно дослідивши обставини даної справи, перевіривши їх поданими заявником доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в оскаржуваних судових рішеннях необхідне мотивування, встановивши факт відсутності підстав для відновлення пропущеного строку на пред`явлення наказу від 16.01.2012 № 24/262 до виконання , - дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для видачі заявнику дубліката виконавчого документа, а тому з дотриманням норм матеріального та процесуального права відмовили у задоволенні заяви Товариства в цій частині.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин Суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 6/256 та від 21.03.2019 у справі № 11/477-ПД-08.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових рішень зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 зі справи № 24/262 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Донпромбізнес - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова