Постанова

від 19.06.2020 по справі 904/5876/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5876/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Парусніков Ю. Б., судді: Вечірко І. О., Верхогляд Т. А.) від 24.02.2020 у справі Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Фізичної особи-підприємця Євдокімова Юрія Юрійовича (далі - ФОП Євдокімов)

до Дніпровської міської ради (далі - Рада), Лазарєвої С. О.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Ради - Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - КП)

про скасування рішення та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ФОП Євдокімов звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Ради та Лазарєвої С. О., у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Ради від 23.10.2019 № 248/49 "Про поновлення договору оренди землі від 30.08.2011 (державна реєстрація від 20.02.2012 №121010004000405) по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , по фактичному розташуванню будівельних споруд" (далі - Рішення) та визнати недійсною додаткову угоду від 08.11.2019 (далі - Додаткова угода) до договору оренди землі від 30.08.2011 (далі - Договір-1), посвідчену 08.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І. П. за номером № 1514, яка укладена між відповідачами на підставі Рішення.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Рішення та Додаткова угода суперечать положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі", рішенням Ради від 21.12.2016 № 38/17 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" та від 30.11.2016 № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі"; при поновленні Договору-1 Рада не врахувала, що він припинив свою дію; балансоутримувачем земельної ділянки (майданчика для паркування), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майданчик) є КП; Майданчик використовується ФОП Євдокімовим на підставі Договору № 456 ОП від 04.04.2018 "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування", укладеного з КП (далі - Договір-2).

1.3. 18.12.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ФОП Євдокімова про забезпечення позову шляхом 1) зупинення дії Рішення, 2) заборони ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2.

1.4. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що з моменту постановлення Рішення та укладення Додаткової угоди ОСОБА_1 набуває статусу орендаря Майданчика, який переданий в користування ФОП Євдокімова на підставі дійсного Договору-2; проведення дій на виконання Рішення може призвести до того, що до вирішення спору по суті ФОП Євдокімов буде позбавлений права користування Майданчиком, а усе обладнання та покращення, здійснені ним під час дії Договору-2, буде демонтоване, що призведе до неможливості виконання ним своїх зобов`язань за цим договором та додаткових витрат для відновлення порушеного права, зокрема, шляхом ініціювання інших судових проваджень.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н. М.) від 20.12.2019 ФОП Євдокімову відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що протиправність дій при ухваленні Рішення повинна бути встановлена під час розгляду цієї справи з наданням оцінки фактам та обставинам, які будуть встановлені судом в процесі розгляду справи; вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення є недоцільним, оскільки в частині поновлення Договору-1 та укладання Додаткової угоди це рішення вже виконано, а в частині реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,3245 га по вул . Енергетичній,1Б за територіальною громадою м. Дніпра не порушує права та охоронювані законом інтереси, по захист яких ФОП Євдокімов звернувся з позовом до суду; забезпечення позову на цій стадії у спосіб, який визначений пунктом першим заяви про забезпечення позову, без дослідження обставин справи та доказів призведе до фактичного вирішення судом спору по суті і порушення принципу рівності усіх учасників перед судом, а також нівелює вимоги статей 13, 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що суперечить інституту забезпечення позову; вимога про заборону ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову у користуванні Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2, не підлягає задоволенню, з огляду на те, що Позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, відтак можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову; суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому; ФОП Євдокімов не довів та документально не підтвердив обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить захист його інтересів чи позбавлять його можливості звернутися до суду у випадку наявності реальної загрози порушення його прав.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 скасовано частково і ухвалено нове рішення; заяву ФОП Євдокімова про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2; в іншій частині заяви ФОП Євдокімова про забезпечення позову відмовлено; в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 залишено без змін.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заборона ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування Майданчиком не співвідноситься з предметом позову про визнання недійсною Додаткової угоди, укладеної на підставі Рішення; оскільки ФОП Євдокімов звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку, судом першої інстанції не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; земельна ділянка не може одночасно перебувати у користуванні двох осіб, у зв`язку з чим і виник цей спір; в судовому засіданні відповідач заявив про намір приступити до використання земельної ділянки, яку вже використовує Позивач, що є неприпустимим до вирішення спору по суті; висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ФОП Євдокімова про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення є правильним.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 20.03.2020 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 - залишити в силі.

4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

4.1. Задовольняючи заяву ФОП Євдокімова про забезпечення позову та встановлюючи заборону ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти йому перешкоди щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2, суд апеляційної інстанції порушив принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін та наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також обмежив суб`єктивні права, свободи та законні інтереси ОСОБА_1 щодо користування на правах оренди земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_2 (державна реєстрація від 20.02.2012 №121010004000405), що має наслідком припинення її господарської діяльності, оскільки вона позбавлена можливості повноцінно використовувати цю ділянку одночасно з ФОП Євдокімовим. При цьому зазначена ділянка перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі діючих Рішення та Додаткової угоди, спір щодо правомірності та законності яких на теперішній не розглянуто.

Вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову встановлюють для ФОП Євдокімова пріоритетне становище порівняно з ОСОБА_1 та грубо порушують вимоги статей 136, 137 ГПК України, оскільки забезпечення позову має на меті забезпечення в подальшому виконання судового рішення, а не можливість однієї сторони користуватися майном, право на яке має інша сторона, до постановлення судового рішення по суті спору.

Також суд апеляційної інстанції не дослідив докази та відхилив клопотання про дослідження доказів, якими б підтверджувалося вчинення ОСОБА_1 будь яких дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 10.06.2020 Рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 прийнята відповідно до вимог законодавства та з дотриманням принципу верховенства права. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в ухвалі суду першої інстанції.

5.2. 10.06.2020 ФОП Євдокімов подав відповідь на відзив, що за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції та заяві про забезпечення позову.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.06.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 30.11.2016 Рада прийняла рішення № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі".

7.2. 20.02.2018 Рада прийняла рішення № 175 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі", яким доповнила Перелік та додала нові майданчики, зокрема, Майданчик, який розташований по АДРЕСА_1

7.3. 04.04.2018 КП та ФОП Євдокімов уклали Договір-2 про організації та експлуатацію майданчика для паркування за адресою: вул. Енергетична, в районі буд. 1Б.

7.4. 23.10.2019 Рада прийняла Рішення, за змістом якого вирішила, зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,3245га (кадастровий номер 121010004000405), по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Дніпра в особі Ради (пункт 1); поновити Договір-1 на п`ятнадцять років починаючи з 21.02.2017 (пункт 2); зобов`язати ОСОБА_1 у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з Радою додаткову угоду до договору оренди землі, здійснити її нотаріальне посвідчення та провести державну реєстрацію прав за цією додатковою угодою (пункт 3).

7.5. 08.11.2019 Рада поновила Договір-1 (орендар ОСОБА_1 ) шляхом укладення Додаткової угоди.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

8.2. Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.

8.3. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

8.4. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

8.5. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

8.6. Предметом позову у цій справі є вимоги ФОП Євдокімова про скасування Рішення та визнання недійсною Додаткової угоди.

8.7. Оскільки ФОП Євдокімов звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.

8.8. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

8.9. Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

8.10. Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в спірних правовідносинах мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, по захист яких він звернувся до суду; земельна ділянка не може одночасно перебувати у користуванні двох осіб, у зв`язку з чим і виник цей спір; в судовому засіданні відповідач заявив про намір приступити до використання земельної ділянки, яку вже використовує ФОП Євдокімов, що є неприпустимим до вирішення спору по суті.

8.11. Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що припущення ФОП Євдокімова про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся.

8.12. Суд не може погодитись з наведеними висновками з огляду на таке.

8.13. Згідно частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

8.14. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

8.15. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

8.16. Звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову ФОП Євдокімов просив, зокрема, заборонити ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти йому перешкоди щодо користування Майданчиком, який розташований за адресою: м АДРЕСА_2 , в порядку та умовах, передбачених Договором-2.

8.17. Однак в поданій заяві про забезпечення позову ФОП Євдокімов вказав лише адресу Майданчика, тобто не визначив земельну ділянку (майданчик для паркування), щодо якої просив вжити захід забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти перешкоди у користуванні, з встановленням місця її розташування з посиланням, зокрема, на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розташування на ній спеціальної автостоянки та кадастрового номеру, який за висновками, викладеними в пункті 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 520/12022/17, є єдиним визначенням її місця розташування.

8.18. За наведених обставин вимога ФОП Євдокімова (про вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову щодо користування земельною ділянкою (майданчиком для паркування), яка не визначена з встановленням місця її розташування в заяві про забезпечення позову) не співмірна з правом, на захист якого подано позов про скасування Рішення та визнання недійсною Додаткової угоди, адже ґрунтується на бездоказовому ототожненні Майданчика, стосовно якого, як стверджує Позивач, він та КП уклали Договір-2 про організацію та експлуатацію майданчика для паркування, та земельної ділянки, стосовно якої прийнято спірне Рішення та укладено Додаткову угоду до договору оренди.

8.19.Ураховуючи викладене, Суд вважає помилковими і такими, що не відповідають положенням статей 136, 137 ГПК України висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ФОП Євдокімова про забезпечення позову.

8.20.Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

8.21. Враховуючи наведене, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду має бути скасована із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, однак з мотивів, викладених у цій постанові Суду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 скасувати, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 у справі № 904/5876/19 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак