Ухвала

від 08.07.2020 по справі 904/5876/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

08.07.2020м. ДніпроСправа № 904/5876/19

За позовом Фізичної особи-підприємця Євдокімова Юрія Юрійовича, м. Дніпро

до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабеан-2020", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетик-2020", м. Дніпро

про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Біжко Ю.О., адвокат

Від відповідача-1: Скосарев І.Д., спеціаліст 1 категорії управління захисту інтересів територіальної громади міста

Від відповідача-2: Губа А.І., адвокат

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: не з`явився

Від третьої особи-3: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець Євдокімов Юрій Юрійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №248/49 від 23.10.2019 "Про поновлення договору оренди землі від 30.08.2011 (державна реєстрація від 20.02.2012 №121010004000405) по вул. Енергетичній, 1Б (Чечелівський район) гр. ОСОБА_1 , по фактичному розташуванню будівельних споруд";

- визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 08.11.2019, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 08.11.2019 за реєстровим номером №1514, укладену між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 , на підставі рішення Дніпровської міської ради №248/49 від 23.10.2019 - недійсною.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що рішення Дніпровської міської ради №248/49 від 23.10.2019 "Про поновлення договору оренди землі від 30.08.2011 (державна реєстрація від 20.02.2012 №121010004000405) по вул. Енергетичній, 1Б (Чечелівський район) гр. ОСОБА_1 , по фактичному розташуванню будівельних споруд" постановлено з порушенням вимог чинного законодавства, призводить до порушення прав позивача та підлягає скасуванню, відповідно Додаткова угода до договору оренди землі від 08.11.2019 є недійсною.

Так, 30.11.2016 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі". У зазначений Перелік було внесено зміни на підставі рішення Дніпровської міської ради №175 від 20.02.2018 "Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі", Перелік було доповнено та додано нові майданчики, які розташовані не у центральній частині міста, одним з яких був майданчик, розташований по вулиці Енергетичній, в районі буд.1Б.

04.04.2018 між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та позивачем укладено договір №456 ОП "Про організації та експлуатацію майданчика для паркування" за адресою: вул. Енергетична, в районі буд. 1Б.

Всупереч положенням рішення Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" та №587 від 30.11.2016, положенням укладеного договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 04.04.2018, Дніпровська міська рада, поновила договір оренди землі від 30.08.2011 (орендар Лазарєва С.О . ) шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 08.11.2019.

При поновленні договору оренди землі із гр. ОСОБА_1 від 30.08.2011 відповідачем-1 не враховано, що:

договір оренди від 30.08.2011 припинив свою дію; балансоутримувачем є КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради з моменту такої передачі; те, що земельна ділянка використовується фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Ю.Ю. на підставі договору №456 ОП від 04.04.2018.

Додаткова угода до договору оренди землі від 08.11.2019 укладена з порушенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначає, що згідно Акту обстеження стану майданчика для паркування від 07.10.2019 здійснено ремонт дорожнього покриття, проведено відновлення та ремонт паркану, встановлено та облаштовано приміщення для охорони, електричне обладнання, проведені лінії електромереж та укладено договір на технічне забезпечення електропостачання.

20 лютого 2020 року від міської ради (відповідача-1) до господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі №904/5876/19 на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (а.с.35-37, т.2).

18 березня 2020 року від відповідача-2, ОСОБА_1 , до господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі №904/5876/19 на підставі ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Також відповідач-2 просить скасувати заходи забезпечення позову у справі (а.с.86-89, т.2).

Позивач проти задоволення клопотання міської ради про закриття провадження у справі заперечує тим, що воно підписано неуповноваженою особою. Представником ДМР Сірик А.С. не було додано до клопотання жодного документа на підтвердження його повноважень на представництво (до клопотання не додано документ, що підтверджує його статус як адвоката або як керівника, члена виконавчого органу чи іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)). За твердженням позивача, між сторонами виник спір з приводу здійснення господарської діяльності, зокрема:

- порушення умов наявного господарського договору, стороною якого є позивач, саме фактом ухвалення оскаржуваного рішення міською радою та укладення на підставі цього рішення іншого додаткового договору оренди;

- оскаржуваним рішенням міськради та договором - змінено правовідносини сторін спору з приводу використання ними в підприємницькій діяльності земельної ділянки за функціональним використанням розміщення автостоянки, зокрема в господарській діяльності щодо надання послуг паркування.

Сам факт зазначення позивачем ОСОБА_1 , як відповідача у якості фізичної особи та підписання ОСОБА_1 спірної додаткової угоди у якості громадянина фізичної особи, не спростовує вищенаведених обставин та фактів з приводу того, що вона використовує земельну ділянку, як фізична особа підприємець для ведення господарської діяльності та не є виключною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, з огляду на предмет правовідносин.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач за позовом - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.11.2009.

Треті особи-1,2,3 письмових пояснень на клопотання відповідачів про закриття провадження у справі не надали.

Розглянувши клопотання відповідачів про закриття провадження, визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, господарський суд керується таким.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України); справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п.10 ч.1 ст. 20 ГПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір відноситься до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

У грудні 2019 року ФОП Євдокімов Ю.Ю. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення міської Ради; визнання недійсною додаткової угоди.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2019 позивачу (ФОП Євдокімов Ю.Ю.) було відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровска від 02.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі №204/8348/19 не оскаржена, набрала законної сили (ухвала суду від 02.12.2019, а.с. 148-149, т.1).

Відповідно до ч.6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

В подальшому ФОП Євдокімов Ю.Ю. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради №248/49 від 23.10.2019 "Про поновлення договору оренди землі від 30.08.2011 та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані порушенням прав фізичної особи-підприємця Євдокімова Ю.Ю., як користувача майданчика для паркування, розташованого на земельній ділянці з цільовим призначенням "розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу", тобто для провадження підприємницької діяльності з надання послуг, (функціональне використання розміщення автостоянки). Відповідно до Рішення Дніпровської міської ради №175 від 20.02.2018 року земельну ділянку по вул. Енергетична, 1Б, було включено до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 30.11.2016 № 587 з метою збільшення надходжень до бюджету міста від збору за паркування. Тобто земельна ділянка призначена виключно для організації платної парковки (автостоянки).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.03.2020, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка, окрім іншого, надає послуги з допоміжного обслуговування наземного транспорту та технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів. Окрім того, цільове призначення земельної ділянки визначено (за код КВЦПЗ): 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Також, згідно п. 4.2. оскаржуваного Рішення Міської ради №248/49 від 23.10.2019 вбачається, що передача ОСОБА_1 земельної ділянки в суборенду не допускається, тобто має використовуватися саме ОСОБА_1 за функціональним використанням розміщення автостоянки, з цільовим призначенням "розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу", тобто для провадження підприємницької діяльності з надання послуг саме нею.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що між сторонами виник спір з приводу провадження господарської діяльності, зокрема порушення, на думку позивача, умов наявного господарського договору, стороною якого він є, саме фактом ухвалення оскаржуваного рішення міською радою, яке стало підставою для укладення додаткової угоди до договору оренди, яким було змінено правовідносини сторін спору з приводу використання ними в підприємницькій діяльності земельної ділянки за функціональним використанням розміщення автостоянки, зокрема в господарській діяльності щодо надання послуг паркування.

Факт зазначення позивачем ОСОБА_1 як відповідача саме у якості фізичної особи та підписання ОСОБА_1 спірної додаткової угоди саме у якості громадянина - фізичної особи, не спростовує вищенаведених обставин та не може сприйматися судом як виключна підстава для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, з огляду на предмет спірних правовідносин. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.04.2020 у справі №743/534/16-ц (провадження №14-689цс19)

Оскільки ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності та отримувала земельну ділянку у користування для здійснення господарської діяльності (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), суд відхиляє посилання відповідачів, наведені у клопотанні про закриття провадження у справі, щодо віднесення спорів про скасування рішень суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин та спорів кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа - до цивільної юрисдикції.

За таких обставин, клопотання відповідачів про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду господарським судом, задоволенню не підлягають.

Щодо підписання клопотання про закриття провадження у справі від імені Дніпровської міської ради неуповноваженою особою, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання та заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Також положення ч. 2 ст. 170 ГПК України встановлюють, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечений) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Зі змісту клопотання про закриття провадження у справі убачається, що воно було підписано представником Дніпровської міської ради Сірик А.С., який відповідно до довіреності від 19.12.2019 №7/10-3683 є головним спеціалістом управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення повноваження (а.с.38, т.2).

Положення ч.ч. 1-3 ст. 56 ГПК України передбачають, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідач-2, ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020.

Відповідно до частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Так, 8.12.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ФОП Євдокімова Ю.Ю. про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 у задоволенні заяви ФОП Євдокімова Ю.Ю. про забезпечення позову - відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 скасовано частково і ухвалено нове рішення; заяву ФОП Євдокімова про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ОСОБА_1 будь-яким чином вчиняти перешкоди ФОП Євдокімову Ю.Ю. щодо користування Майданчиком в порядку та умовах, передбачених Договором-2; в іншій частині заяви ФОП Євдокімова Ю.Ю. про забезпечення позову відмовлено; в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2020 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 у справі № 904/5876/19 - залишено без змін.

Оскільки постанова Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 скасована Верховним Судом, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про скасування заходів до забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 145, 231, 256-257 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів до забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-257 Господарського процесуального кодексу України.

08.07.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва