Постанова

від 17.06.2020 по справі 759/3413/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/3413/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5760/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Київ

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

при секретарі Маштаковій Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Інвест , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року, ухваленого під головуванням судді Чалої А.П.,-

встановила:

У березні 2016 року ПАТ КБ ПриватБанк звернулось до суду із позовом до ТОВ Волинь-Інвест , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Волинь-Інвест свої зобов`язання за договором про надання овердрафтового кредиту не виконало, товариством не здійснено погашення заборгованості у встановленому договором порядку та строки.

Враховуючи, що в забезпечення виконання умов договору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори поруки, банк просив стягнути заборгованість солідарно.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Інвест , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість по кредиту в сумі 41 105 грн 01 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 66 404 грн 46 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 97 652 грн 57 коп., а всього 205 162 грн 04 коп., а також стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача судовий збір у рівних частках, а саме: по 1 025 грн 81 коп. з кожного.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ ПриватБанк зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі взяті на себе кредитні зобов`язання не виконали, відтак заборгованість має бути стягнута в судовому порядку солідарно.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2007 року між ТОВ Волинь-Інвест та ПАТ КБ ПриватБанк укладено договір № Д 07-01-48 МО про надання овердрафтового кредиту.

Згідно п. 1.1. договору банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов`язується здійснювати овердрафтові обслуговування клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. даного договору, шляхом дебетування поточного рахунку.

Відповідно до п. 1.3 договору на момент підписання договору ліміт складає 24 389 грн 00 коп.

Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється банком у термін до 10 вересня 2008 року (п. 1.4. договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором № Д 07-01-48 МО від 11 вересня 2007 року, між Банком та ОСОБА_1 11 вересня 2007 року укладено договір поруки № б/н , згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за договором про надання овердрафтового кредиту, у тому ж розмірі, що і боржник.

Відповідно до п. 11 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором № Д 07-01-48 МО від 11 вересня 2007 року, між Банком та ОСОБА_2 11 вересня 2007 року укладено договір поруки № б/н , згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за договором про надання овердрафтового кредиту, у тому ж розмірі, що і боржник.

Відповідно до п. 11 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ Волинь-Інвест зобов`язань, станом на 18 лютого 2016 року виникла заборгованість в розмірі 205 162 грн 04 коп., яка складається із:

- 41 105 грн 01 коп. - заборгованість за кредитом;

- 66 404 грн 46 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 97 652 грн 57 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Обґрунтовуючи поданий позов, банк зазначив, що боржник свої зобов`язання не виконав, не здійснив погашення заборгованості. Враховуючи, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, банк просив стягнути заборгованість солідарно.

Крім того банк зазначив, що у лютому 2016 року відповідачам було направлено вимогу щодо виконання зобов`язань за договором № Д 07-01-48 МО.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо договором встановлений обов 'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов 'язання не пред 'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договором поруки від 11 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ ПриватБанк не встановлено строку припинення поруки.

У позовній заяві банк зазначає, що згідно договору ПАТ КБ ПриватБанк зобов`язався надати ТОВ Волинь-Інвест кредит у розмірі 24 389 грн 00 коп. на термін встановлений в п. 1.4. договору.

Згідно п. 1.4. договору № Д 07-01-48 МО від 11 вересня 2007 року, проведення платежів клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється банком у термін до 10 вересня 2008 року.

Таким чином, строк виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настав 10 вересня 2008 року, таким чином у банку виникло право пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника, починаючи з 10 вересня 2008 року і протягом наступних шести місяців.

Утім, банк звернувся до суду у березні 2016 року, тобто з пропуском зазначеного в частині четвертій статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Таким чином, порука ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями припинена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував вищенаведеного, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків , викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа.

Враховуючи, що у даній справі судом прийнято заочне рішення, що передбачає особливий порядок його оскарження, однак із заявою про перегляд заочного рішення та апеляційною скаргою звернувся лише ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню лише в частині позовних вимог до апелянта.

В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

В порядку розподілу судових витрат, з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог, у розмірі 1 538 грн 71 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року скасувати в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 .

В цій частині ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 538 грн 71 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2020 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко