Постанова

від 18.06.2020 по справі 640/2449/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 640/2449/16-к

Провадження№ 51-6365 км 18

ВерховнийСуд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

присекретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

врежимівідеоконференції

засуджених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

в режимі відеоконференції

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11

розглянув у судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015220000000830 заобвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Миколаївка Широківського району Дніпропетровської області, проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 5грудня 2012 року за ст. 332 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2013 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та оголошено ОСОБА_8 в розшук,

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року засуджено:

ОСОБА_8 :

за ч. 3 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутої частини покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2012 року, ОСОБА_8 остаточно визначено покарання 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Вказаним вироком засуджено також ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року змінено.

Із мотивувальної частини вироку виключено посилання на:

- протоколи оглядів від 23.11.2015 року та від 30.01.2016 року, які пов`язані із вилученням та оглядом речових доказів: маски «балаклави», предмету схожого на пістолет, трьох металевих балончиків із сльозогінним газом та грошей у сумі 22000іранських динарів;

- висновок судово-балістичної експертизи від 09.01.2016 року щодо дослідження вилученого 23.11.2015 року пневматичного пістолета, як на недопустимі докази по справі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015року зараховано засудженому ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016 року, строк попереднього ув`язнення з 3 листопада 2016 року по 3 квітня 2018 року та з 22 травня 2019 року по 10 грудня 2019 року із розрахунку: 1 день попереднього ув`язнення задні позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні розбою, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб із проникненням у житло. Злочин вчинено за наступних обставин.

На початку жовтня 2015 року ОСОБА_8 дізнався від ОСОБА_7 , що вона в мережі Інтернет для розваги знайомиться з чоловіками, та запропонував їй у такий спосіб заволодіти чужим майном, на що вона погодилась, і за пропозицією ОСОБА_8 підшукала співучасників ОСОБА_12 та неповнолітню ОСОБА_6 , які надали згоду на участь у вчиненні злочину, після чого всі співучасники розробили та погодили план його скоєння.

Діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_7 у мережі Інтернет через сторінку ОСОБА_6 на сайті знайомств познайомилася з громадянином Іраку ОСОБА_13 , який, на її думку, був заможнім чоловіком, і протягом тижня вела з ним переписку, щоб увійти в довіру, а згодом прийняла його пропозицію зустрітися 17жовтня 2015 року о 23 год. 30 хв.біля станції метро «Пушкінська» у м. Харкові.

Того ж дня, приблизно о 15 годині, ОСОБА_7 зібрала інших співучасників у себе вдома, де вони остаточно узгодили план злочину, який полягав у тому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зустрічаються з ОСОБА_13 , купують спиртні напої та йдуть до нього додому, де доводять потерпілого до стану алкогольного сп`яніння і впускають у квартиру ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , після чого, застосовуючи до ОСОБА_13 насильство, заволодівають його майном.

Для цього ОСОБА_7 надала ОСОБА_8 і ОСОБА_12 маски та непридатний для стрільби пневматичний пістолет «SAS MAKAROV 177 CAL» калібру 4,5 мм, а собі залишила балончик зі сльозогінним газом.

У цей же день, приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зустрілися з ОСОБА_13 й разом пішли додому до останнього, купивши по дорозі пляшку горілки, сік та цигарки, а ОСОБА_8 і ОСОБА_12 знаходилися поряд, спостерігаючи за дівчатами та потерпілим.

В квартирі АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_13 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не змогли довести останнього до стану алкогольного сп`яніння, про що SMS-повідомленням сповістили ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які чекали біля під`їзду. Приблизно о 1 годині, ОСОБА_6 , під приводом покупки соку вийшла у двір будинку та зустрілася із ОСОБА_8 і ОСОБА_12 , які надягнули на обличчя маски і через відкриті ОСОБА_7 двері ввійшли у квартиру потерпілого, після чого остання, бажаючи придушити волю ОСОБА_13 до можливого опору, розпорошила йому в обличчя сльозогінний газ, а ОСОБА_8 рукояткою пістолету наніс йому 7-8 ударів по голові та по кисті лівої руки, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого ОСОБА_13 впав на підлогу і знепритомнів, а обвинувачені заволоділи 450 грн та 55 000 іракських динарів, що становить 1034,66 грн. за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину.

Такі дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у житло.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_8 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що судами допущено порушення вимог ст. 91 КПК України, оскільки у ході судового розгляду не було здобуто доказів причетності ОСОБА_8 до вчинення розбійного нападу, судами не встановлено мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Апеляційним судом не усунуто суперечності, а саме у кого виникли злочинні наміри та ким було запропоновано вчинити кримінальне правопорушення, що впливає на ступінь винуватості обвинуваченого та призначене покарання. Вважає, що місцевий суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_13 , у кримінальному провадженні не встановлено розмір завданої потерпілому шкоди з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_14 . Стверджує, що докази є недопустимими, оскільки отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема, при затриманні ОСОБА_8 , а також порушено право на захист. Вважає, що були порушені вимоги КПК України та не дана оцінка протоколам допиту обвинувачених під час досудового розслідування. Апеляційний суд, на вказані порушення увагу не звернув, порушення, допущені судом першої інстанції не усунув. Стверджує, про покладення в основу вироку недопустимих доказів, які є похідними від тих, які суд виключив через їх недопустимість.

Позиції учасників судового провадження

Судові рішення щодо ОСОБА_12 у касаційному порядку не оскаржуються.

До початку касаційного розгляду, засуджена ОСОБА_7 подала до суду заяву про відмову від касаційної скарги захисника ОСОБА_10 , який діє в її інтересах, просила суд не розглядати касаційну скаргу та залишити без змін постановлені судові рішення.

Захисник ОСОБА_10 , враховуючи інтереси підзахисної, надіслав до суду заяву про відмову від поданої ним касаційної скарги на судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_7 .

Засуджена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_10 підтримали відмову від касаційної скарги.

Також, в судовому засіданні касаційної інстанції захисник ОСОБА_9 та засуджена ОСОБА_6 відмовилися від касаційної скарги поданої захисником ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 і просили її не розглядати.

Прокурор не заперечував проти відмови від касаційних скарг захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 та заперечував проти доводів, викладених у касаційній скарзі захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 ,. просив відмовити в її задоволення.

Захисник ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_8 підтримали касаційні доводи, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзізахисникОСОБА_11 , були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування і розгляді справи в районному суді. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, судзнаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Як убачається з вироку, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України за викладених у ньому обставин, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими.

Зокрема, судом було досліджено показання обвинуваченої ОСОБА_7 , яка підтвердила, що спілкувалася з потерпілим ОСОБА_13 в інтернет - мережі на сайті знайомств від імені ОСОБА_6 . Потім в неї виникла ідея підзаробити грошей та вона спланувала поїхати разом з ОСОБА_15 до того хлопця, напоїти його та викрасти кошти та речі. Цей план вона довела до ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , остання добровільно погодилась на це. Не заперечувала, що у зазначений в обвинувальному акті час, в квартирі потерпілого вживали горілку та сік. ОСОБА_6 вийшла до магазину, а потерпілий почав казати, щоб ОСОБА_7 йшла в кімнату, почав кричати та погрожувати їй, що вона залишиться у нього, у зв`язку з чим остання направила СМС - повідомлення ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 . У неї з сумки пропав паспорт, який, як вона подумала, у неї вкрав потерпілий чи його друг, який був у квартирі. Через деякий час ОСОБА_7 відкрила двері і впустила до квартири ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Двоє останніх були в масках (балаклавах), у них був травматичний пістолет, який вони взяли у неї вдома. ОСОБА_8 розмовляв на кухні з потерпілим, який почав сваритися та кидатися на нього, тому вона бризнула йому в обличчя газовим балончиком. Потім забрала в квартирі свою сумку та почала шукати паспорт, ОСОБА_6 в цей час шукала гроші по ящиках та полицях. Тілесних ушкоджень вона, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 потерпілому не спричиняли. Вдома вона побачила в сумці у ОСОБА_16 гроші в іранській валюті, остання сказала, що взяла їх у потерпілого в квартирі.

Проаналізовані судом і показання обвинуваченої ОСОБА_6 , яка пояснила, що тісно дружить з ОСОБА_7 . В жовтні 2015 року вона зареєструвалася на сайті знайомств, де познайомилася з потерпілим. Через два тижні спілкування він запросив її до себе додому, запропонувавши при цьому запросити подругу, вона погодилася. Про це вона повідомила ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_12 , які почали щось обговорювати у зв`язку з цим, вона розмову не чула, оскільки вийшла. Приїхавши до потерпілого, вони стали проводити з ним дозвілля. Вона пішла за соком до магазину, та згодом ОСОБА_7 прислала їй СМС повідомлення, що потерпілий до неї чіпляється, тому вона подзвонила ОСОБА_12 , який через 20 хв. разом з ОСОБА_8 приїхали на таксі до будинку потерпілого. Після того як ОСОБА_7 написала їй, що відкрила двері квартири, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які наділи балаклави, проникли в квартиру потерпілого. ОСОБА_6 шукала та знайшла в кімнаті потерпілого гроші в той час як ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 разом з потерпілим знаходилися на кухні. Після цього ОСОБА_7 повідомила, що застосувала до потерпілого сльозогінний газ.

Взяті судом до уваги і показання обвинуваченого ОСОБА_12 , який зазначив, що ОСОБА_7 була його дівчиною з липня 2015 року, вони зустрічалися та проживали разом. ОСОБА_7 повідомила, що є знайомий, коштами якого можна заволодіти. Він, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обговорили план, який запропонував останній, відповідно до якого дівчата повинні піти до потерпілого додому напоїти його та обікрасти. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 повинні чекати біля будинку. Він з ОСОБА_17 пішли до квартири потерпілого. ОСОБА_12 підтвердив, що хтось застосував сльозогінний газ, а також наявність у ОСОБА_6 іранських грошей після того, як вони повернулися додому, однак, заперечував застосування насильства до потерпілого.

Здійснено судом посилання і на показання обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтвердив, що вони зустрілися з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вдома у останньої. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 поїхали до іноземця, а він разом з ОСОБА_12 залишилися. ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_12 , що потерпілий до неї чіпляється, після чого вони приїхали до дому потерпілого, де їх чекала ОСОБА_6 , яка повела до квартири. ОСОБА_6 та ОСОБА_12 залишились у коридорі, а він зайшов на кухню, де потерпілий кричав на ОСОБА_7 . Коли він почав виводити останню з кухні, потерпілий почав кидатися на нього, тому він вдарив його рукою в обличчя, а хтось в цей час бризнув перцевим балончиком в обличчя потерпілому. Заперечував, що вони щось брали з квартири, а також те, що вони були в масках «балаклавах» та наявність пістолета.

Правильно судом покладено в основу вироку і показання потерпілого ОСОБА_13 , який пояснив, що в жовтні 2015 року він познайомився з ОСОБА_6 через сайт знайомств в мережі Інтернет. Вони спілкувалися, згодом ОСОБА_15 запитала, чи можна прийти до нього додому та запитала адресу. На зустріч ОСОБА_6 прийшла разом з ОСОБА_7 , яка представилася ОСОБА_18 . Він купив дівчатам сигарети, сік та горілку, оскільки останні бажали робити коктейль. На питання про наявність планів у дівчат, вони запропонували піти до нього додому і там випити. Вдома був його співмешканець ОСОБА_19 . Уквартирі він, разом з співмешканцем, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проводили дозвілля, в ході якого дівчата пили горілку з соком, він випив лише трохи, більше курив кальян. Згодом з квартири пішов знайомий ОСОБА_20 , потім, коли закінчився кальян та сік, він дав ОСОБА_21 кошти і вона пішла по сік. Коли потерпілий залишився в квартирі з ОСОБА_22 , то остання продовжувала вживати горілку з водою та запропонувала ще покурити кальян. Конфліктів не було. Подкопай декілька разів спілкувалась по телефону, після останнього дзвінка побігла відчиняти двері в квартиру. Після цього в кухню зайшли двоє хлопців у масках. Один з хлопців, якого потерпілий по статурі та очах впізнав як ОСОБА_23 , тримав в руках пістолет, який був направлений на потерпілого. Позаду стояв ОСОБА_24 , якого потерпілий також впізнав по статурі та очах, а за ними ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Потім хтось бризнув у потерпілого сльозогінним газом, а ОСОБА_23 став бити його пістолетом по голові і наніс близько семи ударів. Згодом він втратив свідомість. Коли частково опритомнів, то побачив, що обвинувачені обшукують квартиру та забрали грошові кошти. Заперечував, що приставав до ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , їх паспорти взагалі не бачив.

Здійснено судом посилання і на показання свідка ОСОБА_14 , який пояснив, потерпілий привів додому ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , з якими вони спілкувались, вживали алкоголь та курили кальян. Потім свідок пішов, але близько пів на першу годину ночі йому зателефонував ОСОБА_25 та сказав, що трапилися проблеми. Приїхавши додому, він зайшов в квартиру, побачив ОСОБА_13 , який був в крові, у нього крутилась голова, через що він погано стояв, в квартирі був безлад, шафи відкриті, речі розкидані. Він виявив, що зникли кошти в розмірі близько 50000 динарів, а паспорт та прописка були на балконі. Свідок викликав швидку допомогу. Потерпілий розповів йому, що одна з дівчат постійно спілкувалась по телефону, а потім в кухню заскочили хлопці в масках, бризнули сльозогінним газом, декілька разів вдарили по голові пістолетом, після чого пропали гроші і гаманець.

Досліджено судом і письмові докази у провадженні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.10.2015року;

- протокол огляду місця події від 18.10.2015 року, згідно з якими об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , яка розташована на четвертому поверсі, з якого вбачаються сліди обшуку в шафах, безлад на кухні та в кімнатах, наявність розводів та плям бурого кольору,розводи речовини бурого кольору на кухні;

- протокол впізнання свідком ОСОБА_14 та потерпілим ОСОБА_13 обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- протоколи слідчих експериментів та додаткових слідчих експериментів за участю: потерпілого від 05.11.2015 року, за ОСОБА_7 та її захисника від 30.11.2015 року, ОСОБА_6 , її законного представника та захисника від 30.11.2015 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та їхніх захисників від 30.11.2015 року, участю ОСОБА_8 та його захисника від 18.01.2016 року, в ході яких потерпілий та обвинувачені, кожен виклавши свою версію подій, показали де, як і в який спосіб було здійснено напад на потерпілого за місцем його проживання, спричинення йому тілесних ушкоджень та заволодіння грошовими коштами;

- висновок судово-медичної експертизи щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_13 ;

- висновок судової трасологічної експертизи від 20.01.2016 року;

- висновок судово-медичної експертизи від 03.02.2016 року, згідно з якими у потерпілого ОСОБА_13 у зв`язку з подіями, що відбулися 18.10.2015 року мали місце забійні рани на голові та садна на лівій руці. Ці пошкодження виникли в один і той же час. Показання ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту в цілому відповідають об`єктивним судово-медичним даним, щодо механізму утворення встановлених у ОСОБА_13 тілесних ушкоджень;

- протокол огляду предметів від 29 01 2016 року, диск з відеозаписами з камер внутрішнього спостереження, які розташовані у торгівельному залі супермаркету «Літо», розташованого по вул. Петровського,30-А, у м. Харкові, згідно з якими видно як в торгівельному залі супермаркету «Літо» з`являються ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_13 ;

- дані, що містяться в аналітичній довідці за результатами аналізу даних моніторингу операторів мобільного зв`язку «Київстар», «МТС», «Лайф» за місцем вчинення злочину АДРЕСА_4 , згідно з якими встановлено, що в період з 22 години 17.10.2015 року по 2 год. 30 хв. 18.10.2015 року абонентський номер, який належить ОСОБА_12 , знаходився в районі вул.Іванова,7-9, вул. Пушкінська, 77, вул. Пушкінська, 63, вул. Мироносицька, 42, у м. Харкові.

Таким чином, суд оцінив у показання обвинувачених, потерпілого, свідків, висновки експертиз, інші досліджені у судовому засіданні докази, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими, у своїй сукупності доповнюють один одного, і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Твердження сторони захисту про безпідставну відмову в задоволенні клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_13 є необґрунтованими, оскільки потерпілий допитувався, давав послідовні і незмінювані показання щодо обставин нападу на нього, отримання ним тілесних ушкоджень і заволодіння його майном. Ці показання підтверджуються і узгоджуються з іншими, дослідженими судом доказами.

Доводи захисника про те, що не встановлені мотив і мета вчинення злочину, а також обставини, у кого саме виникли злочинні наміри та ким було запропоновано вчинити кримінальне правопорушення, є безпідставними, оскільки з оскаржуваного вироку вбачається, що в мотивувальній частині чітко сформульовано, що ОСОБА_26 та ОСОБА_8 вступили в злочинну змову з ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , які, спокусившись можливістю збагатитися в результаті вчинення злочину за рахунок чужого майна, дали свою згоду на участь у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло.

Посилання сторони захисту на те, що обставини та наслідки кримінального правопорушення суперечать умислу, не відповідають дійсності, оскільки судом було встановлено, що обвинувачені заздалегідь обговорили можливість супротиву з боку потерпілого, якщо той не засне, та мали при собі засоби для подолання його супротиву, зокрема газовий балончик, про що вказували самі обвинувачені. Наведене свідчить, що обвинувачені, в ході змови допускали всі варіанти заволодіння майном потерпілого, як таємне так і відкрите, у тому числі шляхом розбійного нападу, у звязку з чим кваліфікація їх дій відповідає фактичним наслідкам скоєного злочину.

Спростовуються матеріалами провадження і доводи про те, що не встановлено у кого саме були викрадені кошти потерпілого ОСОБА_13 чи його сусіда, який є свідком по справі, та в якій сумі, оскільки саме потерпілий заявив, а потім уточнював про заволодіння його коштами, а також показаннями свідка по справі ОСОБА_14 який про крадіжку чи про заволодіння іншим способом його коштів нічого не вказував.

Що стосується посилання захисника на те, що ОСОБА_8 був у квартирі потерпілого з метою захистити ОСОБА_7 від неправомірних дій ОСОБА_13 та не мав наміру на вчинення розбійного нападу з проникненням та умислу, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, то вони суперечать іншим дослідженим та об`єктивно оціненим судом у сукупності доказам.

Доводи захисника про порушення права на захист при затриманні ОСОБА_8 , через неповідомлення органу (установи) уповноваженої законом на надання безоплатної вторинної допомоги, як того вимагає ч. 4 ст. 213 КПК України, безпідставні та спростовуються матеріалами провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_8 було затримано 23 листопада 2015 року і в цей же день, о 17 год. 50хв. про його затримання було повідомлено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області ( а.к.п. 55-58 том №2).

Згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них

Враховуючи наведене, доводи захисника про те, що суд не дав оцінку протоколам допиту обвинувачених, даних на досудовому слідстві, не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд дотримався вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Всі доводи щодо незаконності засудження, в тому числі, щодо істотних порушень вимог КПК України, недопустимості доказів,належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Доводи касаційної скарги і матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_11 без задоволення.

Постановає остаточною й оскарженнюне підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3